1006
Чи отримає Україна третій транш: що не влаштовує МВФ
— Казна та Політика
4 серпня вже буде рік, як Україна очікує третій транш від МВФ.
Уряд розраховує, що транш надійде раніше річниці – в липні.
План такий: отримати до кінця року 4,28 млрд доларів: 1 млрд доларів – у липні, 1,3 млрд доларів – у жовтні й 1,98 млрд доларів – у грудні цього року. Транші планується направляти в золотовалютні резерви НБУ.
План більш ніж амбітний. Його виконання буде залежати від кількох факторів. Перший – наскільки збалансованим виявиться проект бюджету-2017. Другий – наявність політичної стабільності в країні. Третій – готовність уряду і далі проводити реформи.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і міністр фінансів Олександр Данилюк під час перебування з офіційним візитом з 14 до 17 червня в США намагалися переконати експертів Фонду, що Україна зможе це зробити.
“Ми провели більше 30 зустрічей за цей час, зустрілися з віце-президентом США Джозефом Байденом, міністрами економіки і енергетики США, експертами Світового банку”, – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман, підбиваючи підсумки візиту.
За його словами, старт роботи нового уряду, запровадження судової реформи сприйняті позитивно. За словами прем’єра, США підтримують Україну, на знак чого виділять нам додатково 220 млн доларів – на проведення судової та митної реформ.
Згідно з офіційними заявами, з МВФ переговори також пройшли без проблем.
“Ми практично завершили роботу по Меморандуму. У липні чекаємо позитивних новин”, – заявив Данилюк за підсумками зустрічі з експертами фонду.
Як стало відомо ЕП, з експертами фонду було дві зустрічі. За меморандумом узгоджувалися технічні параметри. Нових пунктів у документі не очікується. Можливий акцент на прискоренні темпів інституційної реформи ДФС.
Однак питання навіть не в меморандумі. Під час зустрічей говорили не стільки про умови отримання третього траншу, як про життя України після нього.
“Говорили про подальші плани з приватизації, про готовність уряду проводити пенсійну реформу. Від цього залежить отримання наступних траншів”, – розповідає ЕП співрозмовник з уряду.
Остання – максимально важлива. Саме від неї залежить, наскільки збалансованим виявиться бюджет на наступний рік, проект якого за законом Мінфін повинен внести на розгляд парламенту до 15 вересня. Зараз Міністерство фінансів готує проект кошторису на чинній законодавчій базі.
Відкладені очікування
Третій транш МВФ Україна чекає з осені минулого року. До цього його виділенню перешкоджали мінливості бюджетного процесу – 2015 і суперечки навколо податкової реформи, подальша політична криза і зміна уряду.
Очікувалося, що транш надійде на знак підтримки уряду Володимира Гройсмана в червні.
Потім з незрозумілих причин терміни знову перенесли. У Кабміні анонсували надходження траншу в липні.
Сам по собі факт відстрочки з траншем в уряді заперечують. Офіційна версія звучить так: відстрочки не була, тому що конкретна дата ради МВФ не була визначена.
Однак для перенесення очікувань причини все ж були.
Фонд свою позицію озвучив. “Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) розгляне питання про продовження співпраці з Україною за програмою EFF у липні після виконання країною попередніх умов”, – заявив офіційний представник фонду Джеррі Райс після зустрічі з міністром фінансів України.
Про що мова?
Відразу кілька джерел ЕП в уряді повідомили: одна з причин відстрочки рішення по траншу стосувалася Нацбанку.
“Не всі банки виконали вимоги МВФ і досягли на кінець квітня необхідного коефіцієнта адекватності капіталу в 0%, чого вимагає програма МВФ”, – повідомило ЕП джерело в Мінфіні. Ситуацію ускладнила і заява міністра фінансів Олександра Данилюка про наявність у “Приватбанку” “системних проблем”.
НБУ тоді наявність проблем в банку спростував. “В роботі “Приватбанку” не спостерігається якихось серйозних проблем”, – заявив офіційно регулятор.
“Стан ліквідності банку задовільний, сьогодні “Приватбанк” має найбільший по системі залишок коштів у касах і банкоматах – близько 9 млрд грн, на коррахунку – близько 2,3 млрд грн”, – наголошується в повідомленні.
У свою чергу глава НБУ Валерія Гонтарева заявила, що Нацбанк виконав усі умови програми МВФ. Зараз в уряді також стверджують, що проблем з “Приватбанком” у МВФ немає.
Також, за інформацією видання, кредитор наполягає на запуску електронного декларування, який запланований на серпень. Його введення затягнулося, і те, що воно відбудеться тільки в серпні, може стати причиною скорочення траншу.
Важлива не так сума, як сам транш
Донедавна транш очікували в обсязі 1,7 млрд дол.
Першим, хто дав зрозуміти, що його обсяг може змінитися, став президент. Під час своєї останньої прес-конференції на питання журналістів про співробітництво з МВФ Петро Порошенко сказав, що транш від фонду складе “не менше одного мільярда доларів”.
Тут є два можливих варіанти: гарант забув цифру в 1,7 млрд доларів, або ж на той момент вже було відомо, що плани з надання фінансування змінилися.
Як повідомляють джерела ЕП в уряді, останні кілька тижнів узгоджується обсяг липневого траншу в розмірі 1 млрд дол. До кінця року планується отримати ще 3,28 млрд грн двома частинами.
Остаточне рішення про суму траншу буде прийнято на засіданні ради директорів МВФ. Очікується, що воно відбудеться до 15 липня. Після цього за процедурою гроші надійдуть через кілька днів.
Від отримання траншу залежить надходження 1 млрд грн кредитних гарантій США, а також 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейської комісії.
Парламентський фактор
Підтримка програми ЕFF на політичному рівні – ще один фактор, який впливає на отримання траншів для МВФ. Законопроекти, необхідні для виконання взятих на себе Україною зобов’язань перед МВФ, з великими труднощами знаходять підтримку в парламенті.
Деякі законопроекти місяцями очікують вето президента. Наприклад, законопроект № 3830-3 щодо фінансування ПТУ, а також проект закону № 4024 щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Верховна Рада ж, як відомо, йде на канікули з 17 липня.
“Максимально важливо прийняти законопроекти про ринок газу, що стосуються приватизації та діяльності НКЦПФР”, – говорить співрозмовник видання в уряді.
Законопроекти не належать до пріоритетних вимог, але вони важливі. Якщо вони не будуть ухвалені, стверджують в уряді, це послужить сигналом, що в країні відсутня єдина політична позиція щодо подальших реформ.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
