Андрій Третяк: Як повертати довіру до банківської системи


Андрій Третяк: Як повертати довіру до банківської системи

У докризові часи, коли у мене питали якими факторами необхідно керуватися при виборі банку, я, та й інші банкіри, завжди радили ретельно вивчити фінансову звітність, перевірити чи є банк постійним учасником ФГВФО, чи вчасно виконує свої зобов’язання перед вкладниками. Але на даний момент – всі вони, на жаль, не працюють, тому що не гарантують збереження коштів.

Довіра, яку українські банки роками наполегливо завойовували, на даний момент нівельована масовим виведенням з ринку банків і відповідно фінансовими втратами вкладників – з одного боку, і зростаючою проблемною заборгованістю клієнтів перед банками – з іншого. Фінансові втрати бізнесу і населення як вододіл між банківськими установами і клієнтами.

Фінансові втрати бізнесу і населення як вододіл між банківськими установами і клієнтами.

За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, кошти населення в ліквідованих банках, які перевищили гарантовану Фондом суму, і не підлягають сплаті, складають 32,4 млрд грн, і 270 млрд грн – це втрати бізнесу.

Свої гроші, наприклад, «Дельта Банку», що належав Миколі Лагуну, довірили такі відомі бренди як МТС Україна – 1,5 млрд грн, «Укргазенерго» – 457 млн грн, «Яблуневий дар» – 405 млн грн, група «Фокстрот» – 248 млн грн, «ЧеркасГаз» – 208 млн грн, «Електросталь» – 170 млн грн; державні структури: ДІУ – 3,5 млрд грн, Конструкторське бюро «Південне» – 106 млн грн.

Борг «Брокбізнесбанку» тільки перед державними підприємствами країни становив близько 3 мільярдів гривень. Нагадаю, що серед акціонерів банку були брати Сергій і Андрій Буряки, а також група “ВЕТЕК”, основний бенефіціар якої, який втік з України – Сергій Курченко.
 
З іншого боку, обсяги простроченої заборгованості бізнесу перед банками також продовжують збільшуватися в цілому по системі.

Якщо порівнювати дані НБУ станом на кінець квітня 2014 р і 2016 р то сума прострочених кредитів нефінансових корпорацій зросла від 76 095 млн грн до 174 658 млн грн відповідно. Як бачимо – більш ніж в два рази.

Серед найбільш злісних неплатників, які нарощують борги, – підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автомобільних засобів і мотоциклів, операції з нерухомістю.

На мій погляд, такого дисбалансу можна було б уникнути, завчасно законодавчо зміцнивши захист прав як вкладників, так і позичальників.

Причому, якщо вкладники-фізичні особи – під захистом ФГВФО України на даний момент, то кошти юридичних осіб в нашій країні не гарантовані. Наші найближчі сусіди – країни Європи, наприклад, гарантують виплату вкладів і населенню, і бізнесу в сумі до 100 000 євро.

Якби український бізнес мав таку подушку безпеки, то фінансові втрати в результаті виведення з ринку слабких банків були б значно меншими.

Також це сприяло б розвитку кредитування і зростання економіки країни, так як на поточний момент мало хто з бізнес-структур розміщує довгі або хоча б однорічні депозити, а цей ресурс, виходячи з розривів ліквідності, можна направити лише на дуже короткі проекти, яких меншість.

Ще однією причиною таких серйозних втрат для українського бізнесу, на мій погляд, є стійкий до останніх подій стереотип, що гроші потрібно довіряти особисто акціонерам. Так надійніше, мовляв, вони ж свої, поруч, завжди зможемо швидко і в повному обсязі забрати свої кровні.
  
Але практика свідчить про інше – надійніше там, де є європейські інвестиції та відповідно міжнародні стандарти: жоден з банків з європейськими інвестиціями за останні два роки не порушив терміни виконання своїх зобов’язань перед клієнтами. Не тому що вони сині, або зелені, а тому, що вони в своїй діяльності керуються чіткими стандартами роботи, порушити які вони просто не можуть.

Наприклад, коли в капітал українського банку входять іноземні інвестиції, наглядова рада, приймаючи те чи інше рішення, замовляє оцінку процесів або процедур у незалежних консультантів з міжнародним ім’ям. Думаю, НБУ спільно з МВФ так чи інакше прийдуть до висновку про необхідність впровадження подібних процедур на рівні вимог регулятора для захисту прав вкладників як приватних осіб, так і бізнесу.

Андрій Третяк, заступник Голови Правління МЕГАБАНК

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:Мегабанк
Архiви:2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua