4300
Сектор газа: Українцям можуть ускладнити перехід на газобалонне обладнання автомобіля
— Технології&Авто
В даний час найпоширеніший в Україні вид переобладнання транспорту – з вантажного автомобіля в пасажирський – фактично став недоступний. Тобто, ніхто не забороняв проводити таку операцію безпосередньо, але все впирається в акцизний збір.
Якщо пригнати, наприклад, вантажний Renault Kangoo з-за кордону або купити подібний автомобіль в Україні, то обшити салон, врізати вікна і встановити заднє сидіння технічно можливо. Але, далі, при заміні техпаспорта (а це доведеться зробити для зміни типу ТС), буде потрібно оплатити акцизний збір вже для нової категорії ТС – легкового авто. Для нашої мікро-вантажівки повною вагою до 5 тонн і віком до 5 років, акциз (при об’ємі двигуна 1.5 л) складає всього 29 євро, а при переході в категорію легковиків акциз збільшиться аж до 2000 євро! Якщо машина старше або об’єм двигуна більше – відповідно, акциз буде відчутно вище. Саме він і є основним стримуючим фактором.
Є й інший варіант, не всіх влаштовує в силу ряду причин (обмежений пробіг на одному заряді і побоювання за «здоров’я» тягової батареї). Переобладнати з вантажівки в легковик, минаючи доплату акцизу, можна електричні автомобілі типу Renault Kangoo ZE або Nissan eNV200. Також, якщо законопроект №3251 (про тимчасове зниження акцизного збору) все ж стане законом, переобладнання може отримати «друге дихання» до кінця 2018 року, поки не повернуться «старі» ставки акцизу. До переобладнання відноситься не тільки зміна типу ТС, але і, наприклад, встановлення газобалонного обладнання (ГБО). Змінився тип палива – слід міняти техпаспорт в СЦ МВС. Обов’язково. Крапка.
Чому «переобладнання може отримати» це саме друге дихання? Зрозуміло, що в першу чергу все залежить від долі законопроекту №3251. Але, навіть якщо він стане законом – з’являється наступне «але». Воно полягає в іншому законопроекті – кабмінівському №4683, з назвою «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу». Раніше ми вже описували окремі частини цього документа, які стосуються запровадження обов’язкового техогляду, нових документів для водіїв, штрафів для перевізників і нових принципів використання шин по сезону. Тепер прийшла черга розібратися, як нові статті із законопроекту, якщо він пройде всі необхідні процедури і стане законом, вплинуть на можливість переобладнати автотранспортні засоби.
Згідно з поточною редакцією Закону України «Про дорожній рух», переобладнання повинно відповідати «правилам, нормативам і стандартам України». Його дозволено проводити після узгодження такої операції з виробником ТЗ або з уповноваженим Кабміном органом. У новій же редакції статті 32 Закону слово «або» виключено, а в такому трактуванні кожне переобладнання слід проводити після узгодження і з виробником ТЗ, і з уповноваженим органом. Перелік операцій з переобладнання також розширено – в нього окремо включена установка ГБО.
Отже: якщо з/п 4683 стане Законом, для легальної установки ГБО, наприклад, в Ауді, спочатку доведеться написати обгрунтований запит до центрального офісу марки в Інгольштадт, отримати звідти офіційний (і позитивну) відповідь, здійснити переведення документа з німецької на українську, і далі звертатися в «уповноважений Кабміном орган», який, у свою чергу, повинен прийняти цей документ. А уявіть, як весело буде з отриманням такого дозволу від японських або китайських виробників …
Очевидно, що автомобільний завод, який знаходиться за кордоном, може або просто не відповісти на запит, або відповідь може бути негативною. А ще виробник може вимагати сертифікати від СТО на обладнання та матеріали, або призначити окрему експертизу з питання, яка, очевидно, буде платною. Якщо ж завод розташований в Україні – «достукатися» до нього буде простіше, але ось чи будуть наші автофабрики давати «добро» на установку того ж ГБО, в той час, як вони самі пропонують нові автомобілі з уже встановленими «автогазом» – це велике питання. Давати дозвіл стороннім організаціям заробити на тому, на чому можна «погріти руки» самому, суперечить логіці ведення бізнесу. Особливо – українського.
Як результат – передбачувані труднощі з отриманням відповіді виробника, формою документа і його перекладом, що змушує сумніватися в працездатності пропонованого механізму. А місцеві автовиробники, швидше за все, всіх, хто потребує, будуть перенаправляти на авторизовані СТО або прямо на завод. Так що переобладнання як таке, разом з інсталяцією ГБО, може піти в небуття або стати вкрай довгої і дорогою витівкою.
Нагадаємо, що документ №4683 в даний час має статус «зареєстрований в ВР» і знаходиться на опрацюванні в профільних комітетах.
За матеріалами:
Поділитися новиною
