610
Газовий розлом: держава не знає, що робити з «Укрнафтою»
— Енергетика
7 червня 2016 року, за місяць до загальних зборів акціонерів, представники наглядової ради «Укрнафти» зібралися, щоб вирішити подальшу долю компанії, в якій працює 55 000 осіб.
Перед вирішальними зборами державні та приватні власники обмінялися «ритуальними попередженнями».
Держстат оголосив, що за перший квартал 2016 року зниження видобутку нафти в ПАТ «Укрнафта» становить більш ніж 10%, або 55 000 тонн (до 485 000 тонн), а газового конденсату – 35%, або 13 000 тонн (до 24 000 тонн). А Державна фіскальна служба (ДФС) висловила надію, що «Укрнафта» відновить рентні платежі за нафту і газ, які було перервано з квітня 2016-го, і на сьогодні борг за 2016 рік уже сягає понад 1 млрд гривень. Усі інші поточні податкові платежі компанія платить справно, а це 1,9 млрд гривень.
З боку міноритарних акціонерів пролунали значно жорсткіші попередження. По-перше, нагадування, що три офшорні компанії – Littop Enterprises Ltd, Dridgemоnt Ventures Ltd і Bordo Management Ltd (усі – Кіпр, підконтрольні Ігореві Коломойському та Геннадієві Боголюбову) – вимагають від України $4,67 млрд. Із них $2,063 млрд – як втрата дивідендів, $0,932 млрд – як штрафні санкції та $1,679 млрд – як втрата вартості акцій.
По-друге, 3 червня нинішнього року в Києві під головним офісом «Укртрансгазу» представник Державної виконавчої служби Олексій Диких заявив про необхідність вилучення з підземних сховищ «Укртрансгазу» спірних 2 млрд куб. м газу, на які «Укрнафта» висуває права ще з 2006 року.
7 червня сторони дістали можливість озвучити одне одному свої варіанти подальшого існування «Укрнафти». Призначення на посаду голови компанії громадянина Великобританії Марка Роллінса у травні 2015 року з процедурою відкритого конкурсу, схоже, ніяк не вплинуло на долю компанії. Та й нинішня зустріч сторін відбулася в обстановці, яку важко назвати конструктивною.
Відкрита реєстрація
До останнього моменту впевненості в тому, що зустріч відбудеться, в учасників і експертів ринку не було. Засідання наглядової ради «Укрнафти» мало розпочатися о 18.00, але затримався Ігор Коломойський – на нього чекали до 20.00. Коли ж він з’явився, присутні спочатку зосередилися на обговоренні його зовнішності, і тільки потім перейшли до нагальніших для компанії тем.
Близько 15 питань, пов’язаних із фінансовою звітністю «Укрнафти», звітами комісій і аудиторів, майбутнім призначенням до складу органів для підготовки загальних зборів акціонерів, опустимо: вони стануть актуальними ближче до дати загальних зборів. Тим паче що прес-служби ПАТ «Укрнафта» і НАК «Нафтогаз України» теж не приділили цим темам жодної уваги, втім, як і решті питань порядку денного майбутніх зборів акціонерів. Хоча, за даними Forbes, основною темою обговорення стала можлива санація «Укрнафти».
Згідно з даними ДФС, податкові борги компанії перевищують 10,5 млрд гривень. При цьому дебіторську заборгованість перед «Укрнафтою» оцінюють від 14 до 18 млрд гривень, і компанія взагалі ніяк не коментує варіанти їхнього повернення. Зате менеджмент «Укрнафти» на зборах озвучив прохання до Державної фіскальної служби: поки не буде розв’язано питання санації компанії, не нараховувати штрафні санкції та пеню на наявні борги. Тому що за нинішньої ситуації до кінця 2016 року компанія отримає додатково 4 млрд гривень нарахувань, а в неї просто немає можливості погашати такі суми.
Керівництво «Укрнафти» надало свій графік погашення всіх податкових боргів до 2019 року. При цьому 3,75 млрд грн воно готове погасити до кінця цього року. Причому цю суму спочатку має повернути компанії НАК «Нафтогаз України» за газ в обсязі 10,2 млрд куб. м, який було вилучено в «Укрнафти» в період 2007–2013 років на соціальні потреби.
У березні 2016 року голова «Укрнафти» Марк Роллінс розповідав, що аудиторська компанія розрахувала три варіанти заборгованості НАК за вилучений газ, і «найвищою точкою» цього розрахунку було близько 50 млрд грн за 10 млрд кубів газу. 7 червня на переговорах акціонерів ішлося вже про банальні 3,7 млрд грн. Згідно з аудиторськими висновками, газ обсягом 10,2 млрд кубів на сьогодні є нематеріальним активом компанії, а тому має розраховуватися за собівартістю видобутку. Згідно з офіційними повідомленнями прес-служби ПАТ «Укрнафта», аудитором компанії виступала PricewaterhouseCoopers.
Заслужи рахунок
Втім, ніхто з акціонерів не має наміру «просто так» віддавати 2016 року Податковій навіть ці 3,7 млрд грн. Представники міноритарних акціонерів на зборах (Ігор Коломойський, Михайло Кіперман, Ігор Палиця, Урієль Цві Лейбер) озвучили вимоги до керівництва НАК «Нафтогаз України»: ви платите свої мільярди за наш використаний газ, згідно з аудиторськими документами, а ми, відповідно, готові стягувати рівно ті ж суми дебіторської заборгованості, яка значиться за компаніями-дебіторами «Укрнафти».
Більше того, під час зборів Марк Роллінс від імені менеджменту «Укрнафти» повідомив, що компанії не «вдалося знайти й ідентифікувати» найбільших дебіторів підприємства, хоча мова йде про фірми, які 2015 року взяли в «Укрнафти» нафтопродуктів на 7 млрд грн, але заплатили всього 5% від вартості. Далі відбулася більш ніж комічна ситуація.
Представник групи «Приват» виступив із викривальною заявою, що «Податкова спеціально позбавляла реєстрації компанії-дебітори «Укрнафти», як тільки вони намагалися заплатити за куплені нафтопродукти».
На жаль, на зборах наглядової ради не було нікого з представників Податкової. Це вже не перше звернення акціонерів компанії до податкового відомства, але там проблему – як і важливу для держави зустріч.
Втрачений газ
Під час засідання наглядової ради «Укрнафти» взагалі не обговорювали рішення Виконавчої служби від 3 червня 2016 року – про вилучення з українських ПСГ 2 млрд кубометрів газу на користь останньої. Йдеться про газ, який був видобуто 2006 року, тоді ж вилучено у компанії за рішенням уряду Юлії Тимошенко й направлено у НАК «Нафтогаз України» для передання на соціальні потреби. Сьогодні ринкова вартість цього газу перевищує 15 млрд грн і може розв’язати всі податкові проблеми компанії. Один нюанс: фізично цього газу вже у принципі немає – його було використано ще 10 років тому, про що НАК «Нафтогаз України» неодноразово офіційно повідомляв.
Однак головний виконавець Печерського відділення держвиконавчої служби Олексій Диких проявив чудеса старанності, і 3 червня в центрі Києва – за адресою Кловський узвіз, 9/1 – знайшов і вилучив спірний газ обсягом 2 млрд «кубів». В інтернеті навіть є копія виконавчого листа, де вказано, зокрема, імена понятих, одному з яких понад 80 років, а живе він десь на Троєщині.
Дивно, як держвиконавцям вдається упродовж одного дня заарештувати в центрі Києва 2 млрд кубометрів газу, але водночас третій місяць поспіль не виходить зняти арешт із рахунків НАЕК «Енергоатом» навіть після публічного звернення президента Петра Порошенка – у зв’язку з чим енергосистема України перебуває на грані повного блек-ауту.
Ці 2 млрд «кубів» газу «Укрнафта» намагається передати як податкову заставу з 2013 року. 7 червня знову було зроблено чергову спробу, яку керівництво НАКу відкинуло. Правління «Укртрансгазу» сьогодні уникає будь-яких контактів і не бажає коментувати ситуацію, що склалася.
Насправді, процедура переведення газу з однієї юрисдикції в іншу досить складна: у цьому разі необхідно піднімати акти приймання-передачі енергоресурсу з видобувних вузлів «Укрнафти» в систему «Укртрансгазу» в усіх напрямках за 2006 рік. Потім перевіряти заявки «Укрнафти» на вилучення цього газу упродовж останніх 10 років; як і рішення НАКу про передання цих обсягів конкретним споживачам, або відсутність цих рішень.
Хочеться вірити, що в нинішнього керівництва «Укртрансгазу» спрацює інституційна пам’ять, і вони згадають, як 2009 року їхні попередники відмовилися списувати з підземних сховищ 11 млрд кубів газу «РосУкрЕнерго», які намагалася вилучити Юлія Тимошенко. Потім Дмитро Фірташ у Стокгольмському арбітражі відсудив цей газ, але за його «підіймання» відсиділи майже по року заступник голови «Нафтогазу» Ігор Діденко й заступник начальника митної служби Анатолій Макаренко. А в підсумку громадяни України повернули Дмитру Фірташу й газ вартістю $1,4 млрд, і моральну компенсацію в розмірі 1,5 млрд кубометрів газу за дуже «патріотичне» газове рішення Юлії Тимошенко.
Юридичні горизонти
Сьогодні перед Україною постала майже така ж дилема. Офшорні власники «Укрнафти» ще в червні 2015 року подали позов до Стокгольмського арбітражу на суму майже в $5 млрд. І перед засіданням наглядової ради компанії нагадали про нього. На жаль, підписавши європейську Енергетичну Хартію від 1994 року, Україна взяла на себе й низку зобов’язань, які неможливо ігнорувати.
«Першочерговим питанням, яке, ймовірно, виникне перед складом арбітражного суду, буде наявність компетенції (юрисдикції) Стокгольмського арбітражу на розгляд вимог кіпрських компаній, зокрема чи можуть позивачі вважатися інвесторами в економіку України. Якщо склад арбітражу вважатиме себе компетентним розглядати спір, він має вивчити всі обставини, на які будуть посилатися сторони спору, наприклад, угоди й домовленості між державними й недержавними акціонерами «Укрнафти», зокрема які відбулися багато років тому», – вважає Володимир Яремко, радник Адвокатського об’єднання «Спенсер і Кауфманн».
Як стало відомо під час засідання наглядової ради, розгляд позову кіпрських компаній призначено на жовтень 2017 року. Причому ніхто зі сторін не впевнений у його результаті.
«Окремі положення чинного законодавства може бути оскаржено. Так, укази президента України, постанови Кабінету Міністрів України, положення нормативних актів окремих міністерств і відомств можуть бути оскаржені в адміністративних судах; а ось положення законів можуть бути оскаржені тільки в Конституційному суді України щодо своєї конституційності. У міжнародних судових інституціях можливим видається визнання положень чинного законодавства України дискримінаційними і такими, що суперечать правам інвесторів», – пояснює Віктор Мороз, адвокат, керівний партнер АО «Suprema Lex». Але більшою мірою суди розглядатимуть ці документи з погляду обмеження прав інвесторів.
«У нашому розумінні мовиться не про опротестування рішень уряду України, а про стягнення збитків, нібито завданих такими рішеннями. Таке, звичайно, можливо. З наведених вище тверджень, наслідком для НАКу, найімовірніше, або для України, може бути звернене стягнення певної суми збитків. Зараз важко сказати, чи коректно вони пораховані. Зазвичай сторони просять у суду більше, розуміючи, що цілком можуть отримати менше», – каже Костянтин Лікарчук, партнер міжнародної юридичної фірми Kinstellar. Юрист також нагадує, що в України можуть бути свої вимоги до групи «Приват» щодо оплати податків і дивідендів від «Укрнафти».
Загалом, що буде вирішено в судах, ніхто поки передбачити не береться, й особливо ні на що не сподівається. Зате, як розповіла Forbes народний депутат Вікторія Войціцька, котра брала участь у засіданні Наглядової ради, до плану санації керівництво «Укрнафти» внесло пункт, за яким НАК «Нафтогаз України», крім погашення «боргів» за відібраний газ, має ще виділити $100 млн на інвестиційні проекти «Укрнафти», щоб компанія змогла підтримувати наявний рівень видобутку.
У підсумку, жодних доленосних рішень на зборах наглядової ради прийнято не було. Сторони просто «обмінялися думками». Найімовірніше, ближче до дати проведення загальних зборів відбудеться ще одна зустріч акціонерів, тому що за результатами нинішньої сторони так і не змогли знайти спільну мову.
Інна Коваль
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
