413
Хто заплатить за газ для Донбасу?
— Енергетика
«Газпром» вперше назвав суму боргу, яку російська компанія нарахувала «Нафтогазу України» за поставки газу на неконтрольовані території Донбасу. Із лютого 2015-го по квітень 2016 року газ було поставлено на суму $656 млн. Якщо ж конфлікт затягнеться до кінця дії газового контракту, то борг може становити не менше $2 млрд.
Водночас у «Нафтогазі» покладають надії на те, що Стокгольмський арбітраж буде вирішувати ще одне спірне українсько-російське газове питання. Як Україна планує розв’язати цю проблему і чи не доведеться «Нафтогазу» в кінцевому рахунку відповідати за газові борги неконтрольованих територій.
Розраховувати на Стокгольм не варто
Суму газового боргу назвав заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв. «Ми виставляємо загальні рахунки на поставлений газ. Вони зараз не беруть рахунки. Це не окремі рахунки для Луганська і Донецька – йде загальний рахунок. Газ іде тільки за одним контрактом. Немає жодних окремих контрактів на постачання до Луганська чи Донецька», – заявив Медведєв.
Напередодні у першому квартальному звіті за 2016 рік «Газпром» оприлюднив чистий борг «Нафтогазу» за поставки в період із 2013 по 2016 рік: компанія оцінила його у $2,856 млрд. Хоча раніше в документах «Газпрому» вказували борг $2,2 млрд за поставки в 2013–2014 роках. Російський монополіст уперше об’єднав у сумі боргу поставки газу «Нафтогазу» і прямі поставки на непідконтрольні території Донецької та Луганської областей, або так звані «ДНР» і «ЛНР».
У I кварталі 2016 року на ці території було поставлено 0,995 млрд куб. м «блакитного палива», хоча «Нафтогаз» імпорт газу з Росії 2016 року взагалі не здійснював. 2015 року на неконтрольовані території було поставлено 1,7 млрд куб. м. Отже, з лютого 2015-го по квітень 2016-го «Газпром» поставив до «ДНР» та «ЛНР» близько 2,7 млрд куб. м енергоносія, а до кінця літа ця цифра зросте до 3 млрд куб. м.
У «Нафтогазі» оптимістично заявляють, що не приймали газ від «Газпрому» на пунктах входу в ГТС на непідконтрольних територіях (Прохорівка і Платово), тому не мають наміру його оплачувати. І заявляють, що дані про постачання газу через ці пункти не можуть використовуватися при підготовці актів здачі-приймання природного газу. Відповідно, компанія очікує, що рішення щодо спірних та неоплачених обсягів газу між НАК і «Газпромом» ухвалюватиме Стокгольмський арбітраж.
Проте наразі судовий процес у Стокгольмі не обіцяє нічого хорошого українському нафтогазовому відомству. Показовим є сам факт того, що арбітраж у Швеції прийняв від «Газпрому» претензію щодо поставленого газу на неконтрольовані території Донецької та Луганської областей.
За наявною інформацією, «Нафтогазу» не вдалося надати до суду документи, які б підтвердили, що військовий конфлікт на Донбасі та проведення АТО означає припинення дії договору між «Нафтогазом» і «Газпромом» щодо роботи газовимірювальних станцій «Прохорівка» і «Платово» – саме вони фігурують у контракті. Також «Нафтогаз» не зміг надати інформацію, яка підтвердила б, що Україна і Росія перебувають у стані війни чи будь-якого іншого конфлікту. Суд у Стокгольмі опирається виключно на предмет контракту, і тому вірогідність того, що політичні фактори буде враховано, надзвичайно низька.
Заморожений борг Донбасу
Одним із реалістичних сценаріїв для України та «Нафтогазу», який розглядає суд у Стокгольмі, може стати «заморозка» боргу за газ для неконтрольованих територій. Це питання буде винесено за рамки рішення арбітражу в цілому за двома контрактами на купівлю і транзит газу. Якщо рішення буде ухвалено 2017 року, то, найімовірніше, сума боргу зросте до $1,2–1,4 млрд. І за умови, що ціна на енергоносій згідно контракту з «Газпромом» не буде суттєво зростати і в середньому становитиме $220–250 за 1000 куб. м.
Представники українського уряду та «Нафтогазу» протягом 2014–2016 років перманентно висловлювали сподівання, що рішення буде ухвалено якнайшвидше. Але весь перебіг судового процесу дає підстави для побоювань, що це може статися навіть пізніше, ніж 2017 року.
Винесення рішення щодо поставок газу на неконтрольовані території за рамки поточної стокгольмської справи «Нафтогаз – Газпром» вигідне російському монополісту. Перед учасниками переговорів у мінському форматі гостро стоїть питання відновлення Донбасу і, зокрема, фінансування соціально-економічних проектів. Воно здійснюватиметься за рахунок як безповоротної фінансової та гуманітарної допомоги, так і кредитних коштів.
Поки що лише один із кредиторів (Світовий банк) попередньо озвучив приблизну суму, необхідну для відновлення інфраструктури Луганської та Донецької областей. «Зараз ми подивимося, як можна залучити гроші. Можливе створення певного трастового фонду, в який можна буде залучати інші недержавні кошти. Як повідомив мій колега Жан Мазурель (старший консультант Світового банку), за мінімальною оцінкою, необхідно 1,5 мільярда доларів», – сказала керівник програм з питаннь інфраструктури та сталого розвитку України, Білорусі та Молдови групи Світового банку Людмила Бутенко.
Власне, очікуваним етапом мінських переговорів – після можливих виборів на Донбасі та відновлення кордону – стане більш конкретний прорахунок виплат, які необхідні для економічної та соціальної інтеграції неконтрольованих територій в Україну. Зокрема, мова йтиме про борги за поставки газу. За наявною інформацією, попередні переговори щодо погашення цих боргів уже відбуваються з кінця 2015 року.
З другого боку, керівник Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський озвучив суттєво більші суми. «Тільки на територію Донецької області, яка підконтрольна українській владі, потрібно лише на дороги, мости та інше 30 млрд гривень. Це не за один рік. Ми говоримо також і про інше – соціальні установи, енергозбереження тощо. Тобто на побудову сучасної інфраструктури потрібно близько 100 млрд гривень», – стверджує Жебрівський.
Фактично «Газпром» зацікавлений у тому, щоб питання боргу за газ, який споживають жителі так званих «ДНР» і «ЛНР», увійшло до програми фінансової допомоги Донбасу. І для цього є серйозні підстави – таку позицію підтримують представники Німеччини, Франції та Єврокомісія в цілому.
А створення Міністерства у справах тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб лише ще раз підтверджує, що в майбутньому за всі питання неконтрольованих територій нестиме відповідальність Україна. А за питання поставок газу, боргів та розрахунків відповідатиме «Нафтогаз».
Юрий Корольчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
