Гроші люблять тишу: хто і навіщо «зливає» офшорний скандал


Гроші люблять тишу: хто і навіщо «зливає» офшорний скандал

Вчора Верховна Рада провалила голосування щодо створення тимчасової слідчої комісії з розслідування офшорного скандалу, в якому фігурували прізвища високопоставлених українських чиновників, включаючи президента Петра Порошенка.

Чим закінчиться в Україні тема «Панамагейту», і чому Рада спускає розслідування на гальмах, розбирався Forbes.

Створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) у Верховній Раді мало зрушити з мертвої точки скандал навколо публікації матеріалів так званих Panama papers, який розгорівся кілька місяців тому. Нагадаємо, на початку квітня і на початку травнягрупа журналістів-розслідувачів зробила дві масштабні публікації списку офшорних компаній, багато з яких було оформлено і на українських політиків, чиновників і бізнесменів. Політичного відтінку справі додала присутність у списку президента Петра Порошенка і його найближчого оточення.

Протягом всього останнього місяця фракції партій «Батьківщина» і «Радикальної партії Олега Ляшка» домагалися створення тимчасової слідчої комісії, яка б зайнялася розслідуванням офшорного скандалу. Після довгих переговорів 1 червня відповідну постанову було винесено на голосування. Як і очікувалося, голосів не вистачило ‒ з необхідних 226 за створення ТСК висловилося лише 108 нардепів.

Аналіз голосування по фракціях розкриває цікаві факти. «За» проголосували лише фракції «Батьківщина» (14 голосів), «Радикальної партії Олега Ляшка» (19 голосів) і «Самопомочі» (22 голоси). Заявлені ж як опозиційні фракції «Відродження», «Воля народу» й «Опозиційний блок» на трьох дали тільки 4 голоси. При цьому в самій провладній коаліції знайшлися ті, хто виступив проти «офіційної лінії» – в БПП проголосувала так звана демократична платформа (21 голос), а в «Народному фронті» – потенційна внутрішня опозиція (13 голосів).

У будь-якому випадку, ідею створення ТСК з тріском провалили. Формальних причин можна знайти багато – комусь не сподобалося передбачуване шефство Олега Ляшка, когось не влаштував розподіл квот серед 19 членів комісії. Але зрештою питання розслідування офшорного скандалу в Україні зайшло в глухий кут – в силу як економічних, так і юридичних розкладів.

Без популізму і по всіх

Незважаючи на те що документи «Панамагейту» вже стали предметом кримінального розслідування Міністерства юстиції США в зв’язку з можливим відхиленням від сплати податків, українська влада з розслідуванням не поспішає. Головні питання поки залишаються до Національного антикорупційного бюро, чия компетенція цілком відповідає масштабу справи. Але глава НАБУ Артем Ситник, який недавно порадував заявою про розслідування справи за фактом виведення 10 млрд грн зі збанкрутілих банків, ніяк не коментує розслідування офшорного скандалу.

Депутати від провладних політсил, які виступили проти створення ТСК, аргументують свою позицію тим, що для опозиційних партій створення комісії в парламенті стане просто вдалим приводом для піару, але при цьому ніяк не допоможе розслідуванню. «Я голосував принципово проти створення даної тимчасової слідчої комісії, тому що вважаю її існування в запропонованому форматі проявом чистого популізму і навмисною маніпуляцією. Чому ми говоримо тільки про розслідування існування офшорів одного політика, але не представників усіх політичних сил? Невже серед тих, хто так голосно кричить про створення цієї ТСК, є ті, до кого немає ніяких питань?», – висловився в розмові з Forbes Ігор Артюшенко, один із тих шести нардепів БПП, хто голосував принципово проти.

Позиція влади проста – дайте НАБУ завершити розслідування і не політизуйте питання. «Навіщо ми створювали НАБУ, спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Державне бюро розслідувань та інші слідчі органи з цілим штатом професіоналів з високими зарплатами? Прямою функцією цих професіоналів є боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади, це їх завдання, а не парламентаріїв», – стверджує Артюшенко.

Водночас, терміни розслідування і повноваження НАБУ щодо цієї справи залишаються розмитими. По-перше, справа буксує вже другий місяць, і є підстави побоюватися, що вона може загрузнути в бюрократичній тяганині, яка в НАБУ не менша, ніж в ГПУ. Яскравим прикладом тому служить ситуація з міністром фінансівОлександром Данилюком, до якого у НАБУ не виявилося претензій після першої ж зустрічі з чиновником, незважаючи на об’єктивні неточності в його податковій декларації. По-друге, якщо йти за логікою БПП і відмовлятися від створення ТСК в парламенті, то абсолютно незрозуміло, який орган в Україні (парламентсько-президентської республіки) має право розслідувати можливі зловживання з боку президента.

Ризикувати не варто

Результати голосування щодо створення ТСК у Верховній Раді багато в чому ілюструють настрої української бізнес-еліти, яка має серйозний вплив на політику всіх парламентських партій. «Ті фракції, які не голосували, повністю залежать від цілком конкретних олігархів. І очевидно, що в створенні цієї комісії вони бачать потенційну загрозу для самих себе – слідом за Порошенком комісія може розкрити й інтереси інших великих гравців. Ці люди не хочуть ніякого реального розслідування», – пояснює в розмові з Forbes малу кількість голосів за створення ТСК директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

При цьому експерт бачить серйозні репутаційні втрати для опозиційних сил, які проігнорували прийняття такого рішення. «Опозиційний блок» дуже мало піклується про свою репутацію. Вони помилково вважають, що опозиційно налаштований виборець буде за них голосувати при будь-якому розкладі, просто в силу відсутності альтернативи», ‒ каже Погребинський.

Що стосується перспектив фракцій Олега Ляшка і Юлії Тимошенко, то, на думку Погребинського, вони поки що не готові до кооперативної роботи, але ситуація може змінитися до осені. За словами експерта, до жорсткої опозиції до президента може примкнути частина «Народного фронту» і депутати, які будуть об’єднуватися навколо персони Надії Савченко.

Що ж стосується питання самої слідчої комісії, то весь український політичний досвід показує, що результати її роботи ні разу не приводили до реальних судових рішень. Здебільшого, справа обмежувалася лише піаром ‒ окремі великі скандали, наприклад, робота комісії з «записами Мельниченка», служили початком масштабних політичних кампаній у боротьбі за владу.

«Якщо не змінити повноваження ТСК – вона залишиться інструментом для політичного піару. Наприклад, в США аналогічні комісії мають право призначення та відставки високопоставлених чиновників. Незважаючи на те, що у нас парламентсько-президентська республіка, ТСК не володіють реальними повноваженнями. Тому єдиний шлях – вносити зміни до Конституції», ‒ пропонує варіанти виходу з глухого кута в роботі парламентських комісій Михайло Погребинський.

Немає закону – немає результату

З юридичної точки зору робота ТСК може бути ефективною тільки після прийняття профільного закону. Поки такого закону не прийнято ‒ будь-які висновки парламентаріїв не матимуть ніяких правових наслідків.

«ТСК не ефективні, тому що сьогодні не існує реального механізму реалізації їх повноважень, елементарно – немає відповідного закону. Раніше парламент приймав закон про ТСК, однак він був визнаний неконституційним і перестав діяти в тому ж році. Поки що ж висновки слідчих комісій парламенту мають рекомендаційний характер. І суди, і прокуратура можуть не брати їх до уваги, якщо не вважають за потрібне. Ситуація може змінитися лише тоді, коли буде прийнято закон про спеціальні та слідчі комісії», – зазначає в розмові з Forbes партнер ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова.

Але для присвоєння ТСК реального правового статусу знову ж потрібна воля самих депутатів. А в нинішніх українських реаліях все поки що вказує на те, що роль політичної трибуни для парламентських комісій їх цілком влаштовує.

Віталій Філіпповський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua