681
Як там Панама або з чого варто починати деофшоризацію в Україні, - думка юриста
— Казна та Політика
Останнім часом у світі відбулося кілька знакових подій. В першу чергу – на світовому рівні – публічна спроба Панами захистити свій фінансовий сектор і її позиція щодо питань автоматичного обміну податковою інформацією, з подальшим витоком інформації планетарних масштабів.
У місцевому ж, українському масштабі президент, після оприлюднення своїх офшорних секретів, оголосив про початок деофшоризації та активізації українських зусиль у цьому відношенні на міжнародній арені. Все це елементи одного й того ж пазла, який у найближчому майбутньому постане перед світовою громадськістю у всій своїй лякаючій красі – обмін податковою інформацією. Олександр Губін, юрист ЮФ AGA Partners, спеціально для Forbes розбирався в цьому питанні, щоб попередньо визначитися: хто, чим, як, з ким і коли буде обмінюватися.
Що ж таке АОПІ? Для стислості пропонуємо надалі саме так іменувати автоматичний обмін податковою інформацією. Найбільш повним бачиться саме таке трактування – систематичне і періодичне передання інформації про платника податків країною-джерелом у країну резидентства по відношенню до різних категорій доходів (наприклад, дивіденди, відсотки і т.і.).
ОЕСР
В першу чергу слід у кількох словах описати міжнародну організацію, яка активно просуває АОПІ у всьому світі. Організація економічної співпраці та розвитку (скор. ОЕСР, англ. Organization for Economic Co-operation and Development, OECD) – міжнародна економічна організація розвинених країн. Штаб-квартира розташована в Парижі. Генеральний секретар (з 2006-го) – Хосе Анхель Гурріа Тревіньйо, мексиканець. Керівним органом ОЕСР є рада представників країн-членів організації, всі рішення в якій приймаються на основі консенсусу.
Далі -тохи хронології.
1. 19 квітня 2013 року міністри фінансів G20 схвалили автоматичний обмін як очікуваний новий стандарт.
2. 6 травня 2014 року декларацію ОЕСР з автоматичного обміну інформацією в податковій сфері схвалили всі 34 країни-члени, поряд з кількома країнами, які не є членами.
3. 21 липня 2014 року ОЕСР випустила повну версію стандарту автоматичного обміну фінансовою обліковою інформацією в податкових питаннях (далі – стандарт).
4. 15 липня 2014 року стандарт було затверджено радою ОЕСР.
2. 6 травня 2014 року декларацію ОЕСР з автоматичного обміну інформацією в податковій сфері схвалили всі 34 країни-члени, поряд з кількома країнами, які не є членами.
3. 21 липня 2014 року ОЕСР випустила повну версію стандарту автоматичного обміну фінансовою обліковою інформацією в податкових питаннях (далі – стандарт).
4. 15 липня 2014 року стандарт було затверджено радою ОЕСР.
Стандарт
У стандарті широко описана інформація, що підлягає обміну. Передбачається, що такою інформацією стануть не тільки детальні особисті дані власників рахунків, включаючи ім’я, резидентну адресу, індивідуальний податковий номер, дату і місце народження, номер рахунку і назву звітної фінансової установи (банки, деякі кастодіальні, брокерські або страхові компанії), але й баланс по рахунку на кінець відповідного календарного року (останній день). Також, якщо мова йде про депозитарний, кастодіальний або інший рахунок, обміну підлягає загальна валова сума відсотків, дивідендів та інших доходів протягом календарного року.
Стандарт визначає два типи підзвітних осіб ‒ фізичні та юридичні особи. На відміну від ФАТКА (Закон про оподаткування іноземних рахунків ‒ ред.), стандарт не має порогового балансу по рахунку для фізичних осіб ($50 000), однак для вже існуючих юридичних осіб він становить $250 000. Тобто, якщо на рахунку юридичної особи менше $250.000, для цілей стандарту така особа не є підзвітною, і інформація про таку особу не підлягає обміну.
Передбачається, що обмін буде відбуватися так: фінансові установи, які будуть включати в себе не тільки банки, але й деякі брокерські, кастодіальні і страхові компанії, протягом звітного періоду збирають інформацію про власників рахунків інших країн. Інформація систематизується, шифрується і передається за допомогою спеціальних ІТ-платформ у податкову адміністрацію, яка потім обмінюється цією інформацією з країнами, резидентами яких є такі власники рахунків.
Важливо розуміти, що стандарт первинно виділяє саме податкове резидентство як фактор юрисдикції, куди піде інформація, а не країну громадянства.
Наступні чотири основні вимоги, які можуть виконуватися як одночасно, так і в будь-якій послідовності, необхідні, на думку ОЕСР, для успішного впровадження стандарту в окремо взятій юрисдикції.
У першому пункті йдеться про внесення рекомендованих поправок до національного законодавства та прийняття нових законів і підзаконних актів.
Після довгих і наполегливих проробок різних варіантів впровадження стандарту АОНІ на міжнародному рівні, як у багатосторонньому форматі, так і на підставі двосторонніх відносин, ОЕСР визначила три шляхи «налаштування обміну» між юрисдикціями.
1. Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податковій області 1988 року, Страсбург, Протокол зі змінами 2010 року (далі Конвенція)
Передбачається, що цей міжнародний багатосторонній договір і буде служити «стартовим майданчиком» для запуску АОПІ наприкінці 2017 року. Конвенція була розроблена спільно Європейським Союзом та Організацією економічного сприяння і розвитку (ОЕСР). Наша країна приєдналася до цієї міжнародної угоди в 2004 році (набула чинності з 2009 року, змінена версія (Протокол 2010) була підписана в 2010-му, і, відповідно, вступила в силу з 2013 року).
Конвенція є дійсно глобальним інструментом. Після недавніх підписань на даний момент у ній беруть участь 94 країни, в тому числі всі країни G20.
29 жовтня 2014 року 51 країна, 39 з яких були представлені на рівні міністрів, підписала багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією на підставі статті 6 конвенції (далі – угода). України серед країн, що підписали цю угоду, не було. Зараз угода налічує вже понад 80 підписантів.
Для реального приєднання до обміну податковою інформацією необхідно пройти непростий шлях і величезний обсяг роботи в законодавчому, інфраструктурному й технічному відношенні
Дана угода є багатосторонньою рамковою угодою на підставі статті 6 конвенції з подальшим двостороннім обміном повідомленнями між країнами-підписантами, необхідним для набуття нею чинності. Країни подають такі повідомлення в секретаріат Координаційного органу згідно з конвенцією (ОЕСР), після чого обмін інформацією набуває чинності між юрисдикціями. Важливо, що обидві юрисдикції повинні вказати один одного в повідомленнях, для того щоб обмін працював в обидві сторони.
Дана угода є багатосторонньою рамковою угодою на підставі статті 6 конвенції з подальшим двостороннім обміном повідомленнями між країнами-підписантами, необхідним для набуття нею чинності. Країни подають такі повідомлення в секретаріат Координаційного органу згідно з конвенцією (ОЕСР), після чого обмін інформацією набуває чинності між юрисдикціями. Важливо, що обидві юрисдикції повинні вказати один одного в повідомленнях, для того щоб обмін працював в обидві сторони.
Передбачається, що обмін може бути не взаємним, тобто цілком допускається ситуація, коли та чи інша юрисдикція або тільки віддає інформацію, або лише отримує її. Правила процедури все ще в розробці, в тому числі порядок і послідовність таких повідомлень.
2. Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування
Стандартно, обмін інформацією на підставі таких міжнародних договорів може бути впроваджений на підставі статті 26 (Обмін інформацією). Однак варто зазначити, що не всі договори підходять для подальшого впровадження на їх підставі АОПІ – наприклад, договори України про уникнення подвійного оподаткування, укладені з Сінгапуром, Латвією, ОАЕ (великими банківськими та фінансовими центрами) і Люксембургом. Водночас на підставі договорів із Грузією, Македонією та Індонезією між ними і Україною можна налагодити автоматичний обмін.
3. Угоди про обмін податковою інформацією
ОЕСР рекомендує вибирати такий шлях у виняткових випадках, коли неможливо використовувати Конвенцію або договори про уникнення подвійного оподаткування. Необхідно зазначити, що в більшості країн таких договорів максимум 30. В України таких угод немає взагалі.
Висновки
По-перше, для реального приєднання до обміну необхідно пройти непростий шлях і величезний обсяг роботи в законодавчому, інфраструктурному і технічному відношенні.
По-друге, обмін може бути навзамін. Можлива ситуація, коли та чи інша країна буде тільки віддавати інформацію або отримувати.
Інформація, яка підлягає обміну, буде вичерпною. Країна податкового резидентства зможе отримати як детальні особисті дані власника рахунку, так і основні фінансові показники.
Підсумки
А що ж Панама? Отримавши запрошення приєднатися до багатосторонньої угоди, Панама вирішила «поборотися» за свою офшорну індустрію. На найвищому рівні країна заявила, що АОПІ повинен відбуватися виключно на підставі двосторонніх угод, і повинен бути взаємним.
Реально, потрібні були б десятки років для того, щоб кожна країна обзавелася мережею окремих двосторонніх податкових угод із більш ніж 90 країнами, які на даний момент готові почати впровадження АОПІ, що істотно б затягнуло процес налаштування глобального обміну інформацією.
Однак, після недавнього глобального витоку документів з БВО офісу найбільшого світового реєстратора компаній, так званий «Панамський скандал», ця юрисдикція смиренно вступила в дію, і на початку травня заявила про своє бажання і готовність впроваджувати АОПІ на умовах ОЕСР.
Додамо, що після проведення експертного колегіального огляду ОЕСР (професійна оцінка готовності юрисдикції до впровадження АОПІ і стандарту, яка проводиться відповідною спеціальною групою в рамках Глобального форуму ОЕСР для кожної юрисдикції) по Україні, можна буде оцінити той обсяг роботи, який необхідно виконати нашій країні на її шляху до АОПІ.
Правила гри змінюються. Чи зможе Україна йти в ногу зі світовою громадськістю щодо АОНІ? Побачимо найближчим часом. А саме, перші висновки можна буде зробити, виходячи з підсумків робочої групи, створеної за наказом президента наприкінці квітня. До 10 червня змішана група, яка складається з незалежних експертів і державних службовців, повинна надати пакет відповідних законопроектів, які будуть як впроваджувати обмін інформацією, так і боротися з «переміщенням прибутку за кордон».
Олександр Губін – юрист ЮФ AGA Partners
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
