491
Тиск на МВФ: як Рада намагається впливати на хід переговорів з фондом
— Казна та Політика
Поки уряд погоджує проект Меморандуму з МВФ, депутати не задоволені зобов’язаннями, які Україна має намір взяти на себе, щоб отримати третій транш в обсязі 1,7 млрд доларів.
Серед претензій -підвищення пенсійного віку, відміна мораторію на продаж сільгоспземель, приватизація, підвищення тарифів. У парламенті наполягають на узгодженні документа з громадськістю, незважаючи на те, що частина процесів вже запущена. Поки що депутати не дуже активно голосують за урядові законопроекти, які є структурними маяками для України в рамках реалізації реформ.
Не минуло й двох тижнів після закінчення роботи місії МВФ в Україні і, за версією Мінфіну, успішного завершення переговорів, як депутати намагаються заблокувати процес отримання 1,7 млрд доларів допомоги.
Парламентарі отримали доступ до попереднім проектом Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною і фондом, датований 24 квітня, тобто за два тижні до початку роботи місії. Результатом вивчення документа стала заява лідера фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко про необхідність публічного обговорення проекту, а кожен його пункт повинен бути узгоджений. “Він ще не підписаний президентом, ні урядом. Але саме зараз нам необхідно публічно обговорювати його складові, – впевнена Тимошенко. – За спиною уряду, парламенту обговорюються стратегічні речі, які насправді зруйнують залишки ресурсів, які має держава”.
Однак, сама Тимошенко, будучи прем’єр-міністром, і провівши переговори з МВФ у 2008-2009 роках також не особливо афішувала вимоги фонду. Більш того, не проводила консультацій з громадськістю і не публікувала проект Меморандуму до його узгодження. “Це заборонено їх внутрішніми правилами, і Тимошенко прекрасно знає, як вести переговори. МВФ не буде чекати Україну поки вона проконсультується з громадськістю. У фонду таких країн багато”, – говорить співрозмовник РБК-Україна в уряді.
Лідер РПЛ Олег Ляшко назвав документ “меморандумом дебілізації” країни, а троє з чотирьох його потенційних підписантів – президент Петро Порошенко, глава НБУ Валерія Гонтарєва, міністр фінансів Олександр Данилюк – офшорні персонажі.
В парламенті не задоволені зобов’язаннями, які Україна має намір виконувати заради отримання третього траншу. У Мінфіні запевняють, що текст від МВФ отримали лише кілька днів тому і зараз йде його узгодження. “По суті все добре, працюємо над формулюваннями, текст після підписання буде публічним, тому потрібно, щоб не було неоднозначних висловлювань”, – говорить співрозмовник РБК-Україна в міністерстві.
Офіційно в Мінфіні оприлюднення “так званого тексту Меморандуму МВФ” називають черговою спробою популістів зірвати переговори для загострення соціально-економічної ситуації в країні. “Фінального тексту не існує. Вся комунікація між урядом України та МВФ відбувається англійською мовою”, – йдеться в заяві прес-служби Мінфіну. Документ обіцяють оприлюднити відразу після підписання, яке очікується протягом місяця. Хоча ще півтора тижні тому в уряді прогнозували підписання документа в останніх числах травня.
Виконана робота
У розпорядженні РБК-Україна опинилася і англійська версія документа і вона ідентична української. Згідно опублікованому депутатами проекту, на кінець грудня 2015 року Україна виконала всі критерії ефективності за винятком двох. Мова йде про Нацбанк і показник чистих міжнародних резервів, які регулятор, незважаючи на всі зусилля “для придбання іноземної валюти на ринку після введення валютних ацкционов” так і не виконав. Більшою мірою, з причини несприятливих зовнішніх умов. За даними Нацбанку, міжнародні резерви україни на 1 травня становили 13,24 млрд доларів, за останні 12 місяців збільшившись на 37,5%.
“Це все за рахунок викупу валюти на внутрішньому ринку – близько 1 млрд доларів – плюс викуп у Мінфіну валютних ОВДП. Інше питання, що поповнення відбувається в основному за рахунок легкого пожвавлення на зовнішніх товарних ринках, а припливу інвестицій як не було так і немає, – пояснює радник Асоціації українських банків Олексій Кущ. – План на кінець року 18 млрд доларів, що не реально, швидше за все, буде 15. Транш дадуть, якщо буде підписано економічний пакет, для МВФ розмір ЗВР не є умовою для програми, а, швидше, її результатом”.
Раніше глава НБУ Валерія Гонтарєва заявляла, що регулятор виконав всі вимоги фонду. Тільки в уряді зазначили, що причиною перенесення дати засідання правління МВФ з червня на липень став НБУ. Вчора в Нацбанку РБК-Україна заявили, що фонд “з розумінням” ставиться до показника ЗВР: “Восени були коливання на ринку. Викуповувати валюту для ЗВР було б нелогічно, курс зростав. Зараз активно поповнюємо резерви”.
Крім цього, серед невиконаних критеріїв ефективності – нереструктуризированный російський борг у 3 млрд доларів. Як відомо, 17 лютого Росія подала на Україну позов у Вищий суд Лондона. Наприкінці минулого тижня уряд передав до суду свої заперечення.
Також з 11 структурних маяків, встановлених на період до кінця травня 2016 року, Україна не виконала 6. раніше повідомляло РБК-Україна, основний акцент роботи місії МВФ в цей раз був на антикорупційної і пенсійної реформи. Незважаючи на призначення керівництва Антикорупційної прокуратури, цей орган по нагляду за Національним антикорупційним бюро (НАБУ) так і не запрацював. “До останнього часу не було налагоджене діловодство. Екс-генпрокурор Віктор Шокін був проти цього, всі листи направлялися на Холодницкого (Назар Холодницький, голова Антикорупційної прокуратури, – ред.), а потрапляли на Шокіна. Тепер Юрій Луценко (новий генпрокурор, – ред.) повинен це розблокувати”, – каже заступник голови парламентського комітету з питань протидії корупції Віктор Чумак.
Саме НАБУ вже почало працювати, призначені понад 450 співробітників. На порядку подання до парламенту законопроекту про розширення повноважень бюро: можливість застосовувати широкий спектр методів розслідування, включаючи операції під прикриттям, перехоплення повідомлень, доступ до комп’ютерних систем і контрольним постачання. У проекті Меморандуму це – новий структурний маяк, який Україна повинна реалізувати до кінця липня.
Ще на етапі “охолодження” відносин між Україною і МВФ, міжнародні експерти обурювалися відсутністю в країні спроб боротьби з корупцією. Тоді парламент переніс терміни подання електронних декларацій про активи і доходи держслужбовцями на 2017 рік. Зараз, під тиском Заходу і громадськості, ця процедура вже на стадії запуску Нацагентством протидії корупції, і в документі влади беруть зобов’язання впровадити цю систему вже в липні-серпні.
Радикальні заходи
З пенсійною реформою все набагато складніше. Урядом була реалізована лише частина змін, які в підсумку вплинули на скорочення дефіциту Пенсійного фонду: переглянуті умови дострокового виходу на пенсію, продовжено обмеження щодо застосування спецпенсій, а також для працюючих пенсіонерів.
Тепер мова йде про більш радикальні заходи і структурний маяк перенесено вже на грудень 2016 року. Влада має намір продовжити перегляд списків професій, представники яких мають право на достроковий вихід на пенсію (можливе скорочення на 40%), розробити та прийняти законодавство, яке дозволить відокремити доплати різним категоріям пенсіонерів від трудових виплат і перенести їх фінансування з ПФУ у держбюджет, а також поступово збільшити і впровадити єдиний пенсійний вік для виходу на пенсію Як зазначав в інтерв’ю РБК-Україна міністр соцполітики Андрій Рева, такі необхідні заходи дадуть можливість скоротити дефіцит ПФУ, який в цьому році вже перевищує 145 млрд грн, і уникнути соціальної катастрофи.
Зокрема, це зобов’язання, а також скорочення соціальних видатків, фінансування шкіл, ПТУ, лікарень та їх централізація викликали бурю емоцій у депутатів, мовляв, реформування країни відбувається за рахунок малозабезпечених верств населення. Крім того, обурює остаточна ліквідація з 1 січня спецрежиму з ПДВ для аграріїв, підвищення тарифів, приватизація, скасування мораторію на продаж сільгоспземель з 2017 року.
Нагадаємо, зараз спецрежим для сільгоспвиробників діє лише частково, тарифи на тепло і газ були переглянуте урядом ще в квітні і збільшені до 100% паритету імпорту, а про продаж держвласності (у 2016 році – Одеський припортовий завод і низка обленерго) говорять вже останні 2 роки. Крім того, депутати у грудні минулого року проголосували за бюджет і зміни в Податковому кодексі, де мова йшла про доходи від приватизації у 17 млрд грн і перехідному періоді спецрежиму.
Скорочення видатків на сферу освіти та охорони здоров’я також була передбачена в бюджеті і Мінфін неодноразово анонсував це. І якщо “Батьківщина” не голосувала у “бюджетну ніч”, то фракція Ляшко буквально за лічені години змінила свою позицію. Від риторики “ми ніколи не підтримаємо цей ганебний бюджет” перейшли до “Україна повинна бути з бюджетом”.
Що стосується продажу землі, то уряд після консультацій з МВФ має намір розробити відповідний законопроект про обіг земель до кінця червня. Прийняття його в парламенті очікується до кінця вересня (новий структурний маяк). Лише після цього буде розглянута можливість для скасування мораторію, тобто, зараз немає однозначної заяви.
Фундаментальна реформа
Варто відзначити, що і в податковій політиці варто очікувати змін. У проекті Меморандуму уряд визнає необхідність фундаментальної реформи спрощеного режиму оподаткування. Зараз ця система занадто складна і надто льготна”, тому не виключено скорочення розриву між навантаженням “єдиноподатників” і платників на загальній системі.
Раніше в Мінфіні відзначали, що МВФ пропонував шукати варіанти “зближення навантаження, щоб не було підміни трудових відносин”. Але тоді, за даними РБК-Україна, вдалося “відбитися” від цієї пропозиції. Але все ж цей пункт з’явився в документі. “Я нічого про це не знаю, перший раз чую. Якщо міністр це прописав і поставити підпис під Меморандумом, то нехай сам і реалізовує таку реформу”,- зазначає один з депутатів БПП.
Також планується скасувати мораторій на перевірки бізнесу, річний оборот яких не перевищує 20 млн грн. На думку голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, це просто необхідно робити, так як податкові органи масово фіксують випадки дроблення компаній для проведення певних операцій і мінімізації податкових зобов’язань. Мова йде про так звані фірми-“метелики”. “Найцікавіше, все в рамках закону. Відкрився, попрацював місяць, а потім закрився, ніде нікого не знайдеш: ні офісу, ні директора”, – пояснює Насіров.
Крім того, ДФС зараз напрацьовує законодавчі зміни і планує ввести критерії визначення “власника великого капіталу”. Зараз діє офіс великих платників податків-юросіб, туди за рекомендацією МВФ були переведені всі великі компанії. Може бути створено офіс великих платників фізосіб. Критерієм відбору, розповідає Роман Насіров, може стати рівень зарплати, статус в компанії, наявність частки в бізнесі. У проекті документа уряд бере зобов’язання не проводити будь-яких податкових амністій.
Поки депутати більш активно критикують уряд і президента, ніж голосують за законопроекти, які необхідні, в першу чергу, не МВФ, а Україні. Наприклад, по дерегуляції. Як визнають самі чиновники у документі, ліквідація регуляторних перешкод хоч і йде, але з певною затримкою. “Обмежень багато і кожне з них закриває можливість для корупційних потоків, тому і просувати так складно. Більше півроку в Раді лежать закони щодо дерегуляції та для поліпшення рейтингу Doing Business. Ніхто їх не бере, хоча вони повністю готові, а бізнес чекає. Щоб справа пішла депутатам потрібно вирішити, вони працюють на поліпшення всього бізнесу в Україні або тільки свого”, – говорить РБК-Україна екс-міністр економрозвитку і торгівлі Айварас Абромавічус.
Так, з ряду законопроектів, які стоять у списку МВФ, вчора депутати затвердили тільки один – про бізнес-омбудсмена – і то тільки в 1 читанні. Так і не набрали достатньо голосів зміни в закон “Про ринок газу”, що передбачає посилення відповідальності споживачів і гравців газового ринку. В повістку не був включений урядовий законопроект щодо переліку об’єктів держвласності, що не підлягають приватизації. Вже яке засідання поспіль руки не доходять до фінансової реструктуризації юридичних і фізичних осіб.
Однак, в той же час публікація проекту Меморандуму може стати для уряду технічним інструментом у відстоюванні своєї позиції при узгодженні з МВФ. Хоча Мінфін і рекомендує не спекулювати на темах підвищення пенсійного віку або скасування мораторію на продаж землі. Аргументи для фонду -неприйняття депутатами та громадою низки зобов’язань. Це може спрацювати. Але дати слабину зараз, значить в перспективі “заморозити” процес змін, який і так зі скрипом йде.
Але не менш важливим для президента і уряду пояснити українцям, навіщо вони беруть на себе такі зобов’язання, чому саме в кризу так необхідно продати прибутковий ОПЗ чи українську землю, чому банки лопаються, і що буде з вкладами, куди йдуть державні гроші, зекономлені на закриття шкіл та лікарень.
Наталя Непряхіна
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
