2994
Венесуела на межі соціального вибуху
— Світ
Непопулярний президент Венесуели Ніколас Мадуро введенням НС, військовими навчаннями і погрозами намагається утримати за собою владу на тлі загострення дефіциту основних продуктів харчування і медикаментів, віялових відключень електрики та галопуючої інфляції.
Коментуючи новини з Венесуели, міжнародні ЗМІ дедалі частіше малюють картини антиутопії й апокаліпсису. «Венесуельці вже вбивають кішок, собак і птахів заради їжі», «Двоє загинуло і безліч поранено внаслідок розграбування 5-тисячним натовпом супермаркету, в якому з’явилися дефіцитні продукти», «Немовлята мруть, оскільки в госпіталях закінчилися медикаменти», «Венесуела розвалюється, і президент посилає війська для «захисту» людей».
Як стверджує венесуельське державне видання Telesur, ситуація в країні не така катастрофічна, як її описують міжнародні ЗМІ. У магазинах Венесуели справді дуже важко знайти деякі базові продукти харчування і товари першої необхідності, а на чорному ринку багато громадян не в змозі заплатити за них. Проте іноземні журналісти помиляються, коли описують ці проблеми, керуючись своїм «здоровим глуздом». Наприклад, люди біля супермаркетів Каракаса шикуються в довгі черги по сухе молоко чи свинячі відбивні не тому, що хочуть їсти, а тому, що ці дефіцитні товари вони можуть перепродати в 50 разів дорожче.
Гігантський імпортний обман
Венесуельські опозиціонери називають нинішній дефіцит товарів першої необхідності гуманітарною кризою і звинувачують соціалістичний уряд у тому, що він не піклувався про розвиток внутрішнього виробництва в період високих цін на нафту. Коли був надлишок валюти, імпортувати все необхідне було легко. Тепер, коли нафта подешевшала, нездатність самостійно виготовляти базові товари обернулася серйозним торговельним дисбалансом.
Опоненти соціалістів критикують венесуельську систему контролю над цінами, яка в періоди високої інфляції давала ритейлерам можливість отримувати надприбутки, притримуючи товари на складах. У свою чергу нерозумна політика обміну валюти за кількома курсами створювала лазівки, крізь які корумповані чиновники і їхні наближені переганяли долари на свої особисті офшорні рахунки з такою ж швидкістю, з якою вони надходили в країну.
У Венесуелі сформувалася гігантська обманна схема, за допомогою якої імпортери – від малих приватних підприємців до великих корпорацій – перенаправляли валютні прибутки держави від експорту нафти собі в кишені.
Видання Telesur називає цю схему першопричиною нинішньої кризи і пояснює її на простому прикладі. Припустімо, приватний імпортер А попросив у держави $1000 для придбання за кордоном 100 одиниць товарів. Це коштувало йому 6300 боліварів (до початку нинішнього року головний обмінний курс уряд утримував на рівні $1 = Bs.6,3). Після отримання $1000 перед імпортером А відкривалося кілька шляхів збагачення. Він міг ввезти до Венесуели 100 одиниць товарів, але не здавати їх оптовикам за офіційною ціною, сформованою на основі курсу $1 = Bs.6,3, а реалізувати на чорному ринку, де курс торік перевищував $1 = Bs.500, а сьогодні становить близько $1 = Bs.1200. Іншими словами, імпортер А міг зірвати величезний куш у боліварах. Проте він міг вчинити ще хитріше – купити лише 50 одиниць товарів за $500 і все одно отримати надприбуток у боліварах за рахунок перепродажу цих 50 одиниць на чорному ринку, а решту $500 покласти на особистий доларовий банківський рахунок чи інвестувати у щось за кордоном.
Великі приватні компанії в Боліварській республіці проганяли цією схемою величезні обсяги грошей. 2013 року голова Центробанку Венесуели Едмі Бетанкорт повідомляв, що країна втрачає $15–20 млрд на рік через обманні імпортні операції.
Як зазначає Telesur, найбільший у Венесуелі виробник напоїв і продуктів харчування Polar протягом останніх кількох тижнів кілька разів зупиняв виробництво, скаржачись на неможливість обміняти болівари на долари для імпорту сировинних матеріалів. Однак протягом останніх років Polar був найбільшим одержувачем валюти за пільговим курсом від держави і зміг знайти достатню кількість доларів для відкриття нових виробництв у США і Колумбії.
Симптоми економічної кризи
Економіка Венесуели зменшилася на 5,7% 2015 року і, за прогнозом Міжнародного валютного фонду (МВФ), цьогоріч вона зменшиться ще на 8%. Наприкінці 2015-го інфляція, за офіційними даними уряду, становила 180%. А нинішнього року, за оцінкою МВФ, ціни у Венесуелі зростуть на 720%.
Економічні труднощі поглиблюються енергетичною кризою. Влада змушена проводити віялові відключення електрики, тому що через тривалу посуху гідроелектростанції не можуть працювати на повну потужність. Для заощадження енергії минулого місяця у Венесуелі робочий тиждень для працівників бюджетної сфери було скорочено до двох днів (понеділок-вівторок). У школах також введено урізаний навчальний тиждень – із понеділка по четвер.
На вулицях венесуельської столиці – Каракаса – проходять масові демонстрації як супротивників, так і прихильників соціалістичного уряду. Хоча відкритих конфліктів між ними поки що не виникає, Венесуелу порівнюють із пороховою бочкою, здатною вибухнути в будь-який момент. Аналітики вважають, що владу в Боліварській республіці до кінця нинішнього року може бути повалено народною революцією чи військовим переворотом.
Політична боротьба
Минулої п’ятниці Ніколас Мадуро оголосив у Венесуелі надзвичайний стан строком на 60 днів, а також розпорядився провести військові навчання на кордоні з Колумбією, щоб дати відсіч у разі іноземного військового вторгнення. За його словами, Захід, а також праві політики та бізнесмени Венесуели, розв’язали проти країни «економічну війну» і можуть спробувати силою повалити соціалістичний лад.
Експерти вважають, що справжня мета введення НС і демонстрації військової потужності – залякати населення і запобігти народним заворушенням. Згідно з соцопитуванням, проведеним у березні компанією Datanalisis, Ніколаса Мадуро підтримує тільки кожен четвертий виборець, і близько 70% громадян країни хочуть змінити нинішній уряд.
Венесуельські опозиціонери, які перемогли на грудневих виборах і зайняли більшість місць у парламенті, намагаються законним шляхом усунути Ніколаса Мадуро від президентства. Вони зібрали 1,8 млн підписів під вимогою провести референдум з питання відставки президента.
Якщо опозиціонерам удасться подолати спротив влади й організувати народне волевиявлення до 10 січня (середини президентського терміну Ніколаса Мадуро), то, згідно з Конституцією, після одержання необхідної кількості голосів мають відбутися дострокові президентські вибори. Якщо президент протримається до 10 січня, соціалісти уникнуть дострокових виборів. У гіршому разі місце непопулярного президента займе віце-президент, і послідовники Уго Чавеса зможуть на законній основі керувати країною ще два роки, до початку 2019-го.
Денис Закіянов
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
