1234
Сергій Демінський: Як зробити наступний крок - Український банк дає шанс стартап-командам
— Фінтех і Картки
В умовах широкомасштабної економічної кризи в державі гарні новини з банківського сектору приходять вкрай рідко. І заява Платинум Банку про запуск лабораторії фінансових інновацій привернула особливу увагу людей, які цікавляться розвитком фінтеху. Передові банки багатьох країн вже не перший рік розвивають власні схожі технологічні центри, але в Україні досі не було подібних рішень.
Після кризи 2008-2013 рр. багато світових банків зрозуміли, що настав час міняти стратегію в комунікаціях з клієнтами. Колишня модель – коли будь-яке фінансове питання вимагало від людини йти в банківське відділення – застаріла. У традиційних фінустанов з’явилися сильні конкуренти – фінансові небанківські компанії, провайдери електронних грошей, мобільні й поштові оператори та ін. Всі вони активно включилися в боротьбу за ринки платежів. Щоб не опинитися на узбіччі фінансового прогресу, банки також почали збільшувати інвестиції в нові технології – тобто, буквально, у власне майбутнє.
Спочатку вони просто купували успішні стартапи у сфері фінансів. Однією з найгучніших угод стало придбання іспанським BBVA цифрового стартапу Simple у 2014 р., який коштував йому $117 млн. Проте невдовзі прийшло розуміння: якщо «просиджувати» час, чекаючи на вартісні проекти, активніші – небанківські – гравці ринку підуть вперед у своєму розвитку, отримавши перевагу в часі, і перетягнуть клієнтів.
Тому згодом банки обрали чотири основні стратегії інвестування у власний розвиток: розробки всередині компанії, створення венчурних фондів, залучення розробників за допомогою відкритих API (інтерфейс програмування додатків – набір готових процедур, констант для використання у зовнішніх програмних продуктах), організацію центрів інноваційних розробок. Що у них спільного, так це спрямованість на конкретну сферу – онлайн-сервіси та дистанційне обслуговування, які зараз активно розвиваються.
Саме час залучати свіжі голови та ідеї
Запозичувати, зберігати, інвестувати і витрачати – ці чотири пагорби, на яких базується діяльність банків, в Україні зараз не працює. Здавалося б, саме час для них вкладатися у власний розвиток, проте не варто розраховувати, що такі інвестиції «вистрілять» швидко. В умовах відсутності довіри з боку населення пропонувати йому нові фінансові продукти і сервіси набагато складніше: всі розуміють, що банки відчувають нестачу коштів – люди всюди чекають обману.
Запозичувати, зберігати, інвестувати і витрачати – ці чотири пагорби, на яких базується діяльність банків, в Україні зараз не працює. Здавалося б, саме час для них вкладатися у власний розвиток, проте не варто розраховувати, що такі інвестиції «вистрілять» швидко. В умовах відсутності довіри з боку населення пропонувати йому нові фінансові продукти і сервіси набагато складніше: всі розуміють, що банки відчувають нестачу коштів – люди всюди чекають обману.
Прогресивніші українські банки мають спеціальні відділи, котрі займаються як розробкою нових фінансових сервісів, так і підтримкою та вдосконаленням уже наявних. У 2013 р. ПриватБанк виніс свої продукти у відкриті API і запустив платформу, за допомогою якої розробники могли створювати нові послуги з готових елементів. А тепер в Україні з’явився ще один напрям інвестування у фінтех – Платинум Банк анонсував запуск центру інновацій.
Ідея в тому, щоб стати платформою для створення фінансових інновацій
Тут варто зазначити, що Україна відома в усьому світі хорошими IT-фахівцями. До того ж багато з них – ентузіасти, яким цікаві саме фінансові послуги та продукти. Проте щоб стартап отримав розвиток, в нього потрібно вкласти не тільки час, енергію та інтелектуальну складову. Він потребує чималих коштів і ресурсної бази, на основі якої можна проводити тестування продуктів на різних етапах роботи. Також успіх залежить від того, чи матиме стартап-команда вихід на користувача для тестування операцій. Реалізація цих завдань якраз і закладена в ідеї Platinum Lab.
Вона пропонує молодим командам розробників об’єднати зусилля з розвитку фінансових технологій. Стартапери, котрі пройшли конкурсний відбір, отримають підтримку з боку професіоналів у сфері цифрового банкінгу, IT і маркетингу, які вже увійшли в команду Платинум-Лабораторії. Вони зможуть тестувати свої розробки на знеособлених даних, проводити випробування карткових операцій, а також використовувати API банку. Напрями, з якими готова працювати лабораторія:
• мобільні додатки, гаманці,
• онлайн-скоринг і кредитування,
• прогнозування транзакцій,
• Р2Р- перекази,
• PFM модулі та аналітика транзакцій.
• мобільні додатки, гаманці,
• онлайн-скоринг і кредитування,
• прогнозування транзакцій,
• Р2Р- перекази,
• PFM модулі та аналітика транзакцій.
Світовий досвід – «ЗА»!
Багато великих банків вже створили власні інноваційні центри. Процес був запущений кілька років тому на Заході, і поки що не зменшує обертів. Ідея працює, хоча трансформується в різні форми. Наочний і найближчий приклад – російський Альфа-Банк, який запустив свою лабораторію в 2013 р. Це окремий підрозділ, у якому працюють співробітники фінансової установи з різних відділів. Усі діджитал-продукти і технології, які тут створюються, впроваджуються, не відходячи від каси, в цьому ж банку. У 2014 р., підбиваючи підсумки першого року роботи, підрозділ відзвітував про понад 100 покращень і сервісів, реалізованих Альфою. Згідно з даними звіту, результатом роботи лабораторії стало розширення клієнтської бази, збільшення прибутку за окремими напрямами діяльності банку і підвищення лояльності клієнтів. У пошуках свіжих ідей та умов лабораторія щороку організовує хакатони – з’їзди-змагання, під час яких програмісти з усієї країни розробляють нові діджитал-рішення у фінансовій сфері.
На відміну від російського банку, британський Barclays нещодавно заявив про намір створити міжнародну мережу інноваційних компаній. Зараз така організація працює в Нью-Йорку, а до кінця 2016 р. вони відкриються в Європі, Африці й Азії. Компанії спільно шукатимуть рішення проблем і завдань у фінансовій галузі. А нью-йоркська філія наразі стала ще й майданчиком з підтримки стартапів. Відібрані команди розробників з різних країн мають змогу вдосконалювати свої продукти, використовуючи ресурси та інформаційну підтримку банку.
Мережу інноваційних підрозділів – у Нью-Йорку, Сан-Франциско і Вашингтоні – вирішив відкрити ще один американський банк – Capital One. Зараз в центрах працює близько сотні людей, яких тут умовно називають підприємцями. Серед них можна зустріти програмістів, бізнес-аналітиків, інженерів і дизайнерів. Цих людей найняли для того, щоб вони вивчали потреби споживачів, експериментували і прискорювали впровадження цифрових технологій, шукали вартісні стартапи.
Мережу підрозділів відкрив іспанський la Caixa. В одній з його лабораторій моделюється поведінка клієнтів, у другій розробляють мобільні сервіси, а третя залучає нових фахівців, які розробляють програми для банкінгу.
А в центрі інновацій американського Standard Bank над новими фінансовими технологіями працюють не тільки співробітники банку, а й клієнти. Тут обладнана високотехнологічна лабораторія, де працівники і відвідувачі тестують інновації та одразу дають про них відгук. Завдяки такому рішенню банк може вдосконалювати свої продукти до їх виходу в світ. Австралійський Commonwealth Bank теж залучає клієнтів до роботи своєї лабораторії, але не тільки для тестування нових рішень, а й власне для розробки, виступаючи в якості інкубатора інноваційних ідей.
Способи взаємодії з клієнтами змінилися
Подібні технологічні центри зараз є у багатьох банків майже в кожній більш-менш розвинутій країні. І хоча методи їх роботи можуть відрізнятися, мету вони мають спільну – бути на хвилі, а краще – на передовій технологічних інновацій. Для цього банкам доводиться переступати власний консерватизм і вдаватися до творчого підходу. Їм потрібні талановиті люди, одержимі технологіями, люди з фантазією і гнучким розумом. Банки готові в них інвестувати – фінансувати їхні розробки, залучати в свою команду, допомагати словом і ділом, а головне – теж бути у темі і вчасно цим користуватися.
Лабораторії фінансових інновацій відрізняються особливою творчою атмосферою. Поняття стандартів офісу тут неприйнятне; такий центр – це обов’язково open-space простір, обладнаний за останнім словом техніки, із застосуванням нестандартних рішень в оформленні інтер’єру. Тут кожна деталь відганяє нудьгу, обмеження, статичність і рутину.
Зараз настав такий момент, коли банки більше не можуть працювати за звичною для них схемою. Хоча фінансові операції – предмет їх взаємодії з клієнтом – залишився колишнім, способи контактування змінилися. Фінансова установа, яка не дасть йому достатнього комфорту і сервісу, не вгадає, де можна заощадити його гроші та час, в результаті втратить лояльність клієнта, і він перейде до конкурента.
Сергій Демінський, канд. економічних наук, експерт-аналітик в області кредитування, проблемних активів, факторингу.
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною
