1385
Валютні гайки: НБУ знову посилює регулювання
— Валюта
Національний банк України розширить можливості для запобігання відпливу капіталу за підозрілими фінансовими операціями з України за кордон в черговий раз посиливши валютне регулювання.
У регуляторі вирішили посилити моніторинг за валютними операціями та за переказами коштів за межі країни. Від 15 квітня поточного року набирає чинності постанова НБУ, яка зобов’язує банківську систему формувати реєстр валютних операцій. В реєстр фінустанови мають вносити інформацію про купівлю іноземної валюти та її перерахування за кордон, та про зарахування коштів на рахунки іноземців та іноземних компаній через рахунки банків за межами України.
Банкам, уповноваженим на проведення валютних операцій, забороняється проводити купівлю/переказ валюти без підтвердження права на таку операцію від НБУ. Переважно мова йде про внесення в реєстр операцій, які перевищують $10-$50 тис.
Постанова забороняє здійснювати операції, за якими НБУ запитав інформацію чи копії додаткових документів до з’ясування обставин операції, інформація про яку зазначена у реєстрі. ‘‘Національний банк України має право не підтверджувати можливість здійснення операції, уключеної до реєстру, якщо за результатами аналізу інформації, отриманої від уповноваженого банку або з інших офіційних джерел, виявлені ознаки здійснення банками ризикової діяльності’’, – зазначено в постанові НБУ.
Зокрема, вноситися до реєстру мають і операції передплати постачання товарів чи послуг. За оцінками експертів НБУ таким чином фактично перебирає на себе функції Держслужби фінмоніторингу. Оскільки залишає за собою право блокувати усі авансові платежі, які здійснюють підприємства у своїй діяльності.
В ефективності боротьби із виведенням коштів в руках центробанку методами ліцензій і дозволів експерти сумніваються. ‘‘До 2008 року Україна ‘‘інвестувала’’ за кордон приблизно $18-25 млн щорічно. Після кризи 2008 року потік зменшився: якщо брати офіційну статистику, то до нуля, хоча зараз виводиться $7-8 млрд’’, – розповідає Олександр Савченко, президент Міжнародного інституту бізнесу, екс-засутпник голови НБУ (1991-1992 рр).
І це при тому, що увесь цей час Україна мала і має архаїчні, драконівські методи валютного регулювання. ‘‘Відтік капіталу мільярди доларів, а ми видаємо ліцензії, обмежуючи маленькі легальні інвестиції на рівні $10-30 тис. Це верх цинізму і абсурду’’, – обурюється Савченко.
Але уже зараз можна говорити про ріст ризиків виникнення додаткових часових лагів у проведенні платежів через валютну зарегульованість. Навіть на сьогодні банки проводять валютні операції із затримкою у чотири дні, якщо операції потрапляють у ризикові, то вони відтерміновуються ще далі. Замороження оперативних коштів для бізнесу – це завжди збитки, особливо, якщо мова йде про кошти в іноземній валюті, на фоні високих девальваційних ризиків.
З іншого боку саме авансові платежі є найбільш ризикованими операціями з точки зору валютного регулювання. ‘‘Достатньо згадати історію, як у 2014 році через ПриватБанк вивели закордон $1,8 млрд, через валютні договори, оформлені як авансові платежі [що вплинуло на обвал курсу гривні]’’, – каже Антоніна Волкотруб, аналітик Центру протидії корупції. Тож підконтрольність таких операцій дійсно може дещо обмежити обсяги виведення коштів із країни.
Опитані НВ експерти притримуються думки, що такі міри, до яких вдається НБУ, не є ліками в боротьбі із виведенням коштів. Більше того, після суттєвого затягування із лібералізацією валютного регулювання (НБУ мав розпочати її ще у середині 2015 року, але через призупинення фінансування МВФ, плани були перенесені на другу половину 2016-го) вже працюють з точністю до навпаки.
‘‘Обмеження введені, щоб зупинити девальвацію, але вони, навпаки, б’ють по гривні. Знайти як вивести гроші з країни завжди можна, бізнес про ці схеми знає і вони працюють. А от як сюди завести нових інвесторів – це вже питання’’, – розповідає Олександр Громико, президент асоціації виробників. Інвестори, за його словами, в Україну не приходять оскільки валютні обмеження не дають їм можливості легально і легко потім ці інвестиції вивести назад.
З України кошти за кордон абсолютна більшість бізнесменів виводять з метою оптимізації оподаткування, а не легалізації коштів зароблених злочинним шляхом, впевнені експерти. ‘‘Чим жорсткіше податкове навантаження, тим більше виникає у держави проблем із бажанням бізнесу його оптимізувати. Вони виводять кошти до юрисдикцій, де податки нижчі, ніж в Україні, або ставки нульові’’, – впевнена Волкотруб.
Леся Виговська
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
