2934
Набридли! В американській президентській гонці намітилася зміна лідерів
— Світ
Дональд Трамп і Хілларі Клінтон прискореними темпами втрачають популярність
Розгром у Вісконсині
Ввечері вівторка 5 квітня (в Києві – ранок середи) стали відомі перші результати праймеріз у великому штаті Вісконсін, розташованому на півночі американського Середнього Заходу. Для визнаних лідерів кампанії – республіканця Дональда Трампа і демократа Хілларі Клінтон – новини були не з кращих: обоє програли своїм конкурентам. Першого вщент розгромив сенатор від Техасу Тед Круз, друга зазнала болючої поразки від сенатора з Вермонта Берні Сандерс.
Ці поразки виявилися особливо неприємними, враховуючи ту обставину, що ще кілька місяців тому і Трамп, і Клінтон впевнено лідирували у Вісконсині, збираючись отримати переважну більшість голосів і багато в чому зняти питання про номінації в президенти від кожної з партій. Однак тепер виснажлива гонка буде продовжена. І продовжена на мінорній ноті: в обох лідерів останнім часом справи йдуть все гірше і гірше.
Розтин Трампа
З республіканського боку Трамп відзначився новою серією скандалів і недолугих інтерв’ю, наочно продемонструвавши всім, що в президенти він категорично не годиться. По-перше, він закликав карати в’язницею жінок, які роблять аборти. Це викликало обурення всієї країни, навіть груп, які ставлять собі за ціль заборону на цю процедуру у всіх штатах. За словами активістів, втрата ненародженої дитини і пов’язаний із цим стрес – саме по собі достатнє покарання для будь-якої жінки. Цікава деталь: під час полеміки Трамп відмовився відповідати на питання, чи робили аборти його численні дружини і подруги. Виборці, звичайно, зробили висновок, що без цього не обійшлося.
Крім того, ексцентричний мільярдер шокував усіх, хто хоч трохи цікавиться зовнішньою політикою, заявивши, що Південна Корея, Японія і навіть Саудівська Аравія повинні створити ядерну зброю і при необхідності пустити її в хід. Нерозповсюдження ядерної зброї – один з найважливіших елементів багаторічної американської зовнішньої політики. Відмова від неї може відкрити двері для таких жахів, що й подумати страшно. Нездатність Трампа зрозуміти це дискваліфікувала його в очах багатьох виборців як головнокомандуючого.
В он- та офлайні стали з’являтися численні групи (у тому числі – республіканські), що закликають за будь-яку ціну не допустити Трампа в кандидати від Республіканської партії. Вони розгорнули бурхливу діяльність, яка, разом з висловлюваннями і діями самого кандидата, поступово почала давати плоди. Вісконсін він програв Крузу з рахунком 35-48. Ще 14 відсотків отримав губернатор Огайо Джон Касич. У всіх інших штатах популярність Трампа також помітно поповзла вниз. Для отримання республіканської номінації кандидату в ході праймеріз потрібно зібрати 1237 делегатів від штатів. Зараз все виглядає так, що Трамп, у якого 740 делегатів, не зможе досягти цього порогу.
У цьому випадку партію чекає так званий «розділений з’їзд» – тобто ситуація, за якої ні у одного з кандидатів немає більше половини голосів делегатів. У цьому випадку делегати, зібрані кандидатами по штатам, спочатку голосують за «свою» людину, але потім, якщо ніхто не обраний, вони можуть змінити свою думку і підтримати когось ще. Трамп дуже побоюється такої ситуації, бо навколо нього ніякої коаліції точно не буде: власні однопартійці дуже його не люблять. Номінацію швидше отримає Круз або навіть Касич, який йде третім, але не нинішній лідер. Мільярдер, чиє лідерство усунути вже не вийде, вважає такий результат з’їзду антидемократичним і загрожує піти на вибори в листопаді самостійно, якщо з’їзд не підтримає його кандидатуру.
До речі, ця його загроза може вийти боком. Правила Республіканської партії в Південній Кароліні, де Трамп отримав всі 50 делегатів від штату, свідчать, що людина, що відмовляється підтримати фінального кандидата від партії, позбавляється делегатів від ПК. Простіше кажучи, ці 50 делегатів можуть бути у Трампа відкликані, ще більше віддаливши перспективи отримання номінації від своєї партії. Штаб Круза вже розглядає юридичні аспекти такої можливості.
Ще один важливий момент, що часто упускається з виду – це можливість поліпшення результатів того чи іншого кандидата вже після виборів. Справа в тому, що партійні правила розподілу делегатів після праймеріз і кокусів часто дуже заплутані і суперечливі. Тим, хто знає їх досконально і готовий «порозмахувати кулаками після бійки» (в юридичному і організаційному сенсі, звичайно), відкриваються непогані перспективи для зростання.
Цим вже скористався штаб Теда Круза в Луїзіані. Незважаючи на те, що техаський сенатор в цьому штаті зайняв друге місце, відставши від Дональда Трампа на чотири відсотки, Круз отримає 28 делегатів проти 18 у переможця. Для цього сенаторові потрібно терпіння і копітка організаційна робота, які дозволили залучити на свою сторону «вільних» делегатів, а також тих, хто підтримав колишніх суперників Трампа та Круза, вже вибули з перегонів.
Трамп, звичайно, обурений і обіцяє подати в суд на луїзіанське відділення партії, проте шансів у нього небагато. Він зобов’язався дотримуватися і поважати партійні правила, коли йшов на вибори від республіканців. Хоча, як стало зрозуміло тепер, мільярдер, схоже, їх навіть не читав. Якщо Круз продовжить діяти в тому ж стилі і в інших штатах, то від загального лідерства Трампа може залишитися лише спогад.
Позбавлення влади Клінтон
Для багатьох стало несподіванкою, що щось подібне відбувається і на демократичному фланзі. Ідеально налагоджена та організована виборча машина Хілларі Клінтон була заточена під одну задачу: перемогу на праймеріз і кокусах. І, варто сказати, до останнього часу ця задача успішно виконувалася від штату до штату. Але от далі починаються проблеми.
Справа в тому, що місцеві штаби Клінтон – це, переважно, наймані працівники, у яких немає персональної мотивації для досягнення подальших цілей. Хоча, звичайно, у неї є і переконані прихильники, але їх кількість і заряд енергії тьмяніють на тлі охопленої ентузіазмом армії прихильників Берні Сандерс. Ця обставина вже призвела до образливої для Клінтон поразки в Неваді.
На лютневих кокусах в цьому штаті вона впевнено перемогла. Всі нині опубліковані результати показують, що у неї буде 20 делегатів від Невади, а у Сандерса – 15. Однак не все так просто: частина прихильників Клінтон, що перемогли на своїх кокусах, просто не прийшли на засідання партії в округах, де призначалися делегати на з’їзд штату. В результаті в травні у Сандерса буде більше представників на з’їзді невадської Демократичної партії (2964 – у нього і 2386 – у неї). А саме ці люди і будуть затверджувати імена делегатів на загальнонаціональний з’їзд. Щоб не втомлювати юридичними цікавинками: очікується, що в результаті від Невади Сандерс отримає на 7-8 делегатів більше, ніж планувалося.
Штаб Сандерса, окрилений цим успіхом, планує повторювати щось подібне і в інших штатах, відводячи у Клінтон перемогу заднім числом. Його досить численні прихильники, готові лише за ідею годинами сидіти на з’їздах і зборах, що визначають делегатів та цілком здатні спричинити величезний головний біль у Клінтон.
Фокус в тому, що зазвичай партійні збори всередині штатів – суто формальні. Вони лише стверджують оголошені результати кокусів та праймеріз. Але не цього року. Чи зуміє Хілларі мобілізувати тисячі своїх прихильників на реальну, довгу і виснажливу битву за підсумки голосування у всіх інших штатах – велике питання. Сандерс зробить це без зусиль.
Проте, для Клінтон це поки віддалена неприємність – з’їзди в різних штатах будуть йти в травні-червні. Зараз у неї є проблеми актуальніші та важливіші. Як і Трамп, вона з тріском (44 відсотки проти сандеровських 56) програла Вісконсін, де лише два тижні тому впевнено лідирувала з відривом у шість відсотків. Не допомогло навіть те, що екс-президент Білл Клінтон днював і ночував у цьому штаті, їздячи по ньому з агітаційними виступами на користь подружжя. Сама колишній держсекретар махнула на Вісконсін рукою з дуже поважної причини: цифри її підтримки стали стрімко танути в головному для неї штаті Нью-Йорку.
Важливість цього штату пояснюється як політичними, так і психологічними причинами. На праймеріз, які відбудуться 19 квітня, будуть розіграні місця 247 делегатів. Більше – лише у Каліфорнії, де голосування відбудеться аж у червні. Крім того, цей штат вважається для Клінтон «домашнім». Вона живе там вже майже двадцять років, двічі обиралася від нього в Сенат, її там всі знають з непоганої, загалом, сторони. Впевнена перемога в Нью-Йорку дозволила б Клінтон зняти всі питання, зробивши висунення Сандерса неможливим з чисто арифметичних причин, а також отримати важливе підтвердження своєї популярності серед людей, які знають її краще за всіх інших.
Поразка ж, навпаки, загрожує обернутися катастрофою. В американській політичній традиції програш в «домашньому» штаті прирівнюється до дискваліфікації: якщо тебе не підтримують навіть «свої», значить, ти зовсім ні на що не годишся. У нинішній гонці сенатор від Флориди Марко Рубіо з ганьбою знявся з перегонів, саме програвши «сонячний штат». Клінтон, звичайно, з дистанції йти не збирається, але втрата Нью-Йорка завдала б приголомшуючого удару по її кампанії. Це було б схоже на нокдаун, від якого можна і не оговтатися.
Тенденція виглядає для Хілларі загрозливо: 3 березня її відрив від Сандерса в Нью-Йорку становив 20 відсотків, місяцем пізніше він зменшився рівно вдвічі – до 10 відсотків. І це при тому, що вермонтський сенатор раз за разом показує більш високі показники, ніж йому пророкують соціологи.
Сандерс ж тільки нарощує обороти. Майже не відволікаючись від агітації у Вісконсині, він провів зустріч з виборцями в Бронксі, на яку прийшли понад 18 тисяч осіб. Для порівняння: наймасовіший захід Клінтон зібрав п’ять тисяч, причому це теж було в «домашньому» для неї Нью-Йорку, а значну частину присутніх склали партійні функціонери та журналісти. Крім того, лише в березні Берні отримав у вигляді пожертвувань більше 44 мільйонів доларів, які зараз будуть кинуті на агітацію в Нью-Йорку – місті вкрай ліберальному і прогресивному, що сприймає ідеї Сандерса «на ура».
В останні дні Клінтон зіткнулася ще з однією неприємністю: майже всі ЗМІ помічають зміну в її характері. Раніше вона відносилась до Сандерса та його прихильників зверхньо, дискутувала з ними, озброївшись спокійною усмішкою і м’якими, покровительськими інтонаціями. Зараз, передчуваючи цілком можливе фіаско в Нью-Йорку, вона раз за разом стала виходити з себе, збираючи брови в купку, підвищуючи голос і агресивно тикаючи пальцем у співрозмовників. «Злиться, а отже – боїться», – приблизно так звучить загальний висновок із цього спостереження. Звичайно, немає нічого кримінального в тому, що людину дратує конкурент. Справа тут в контрасті: замість колишньої Клінтон – спокійної та впевненої в собі «королеви» – виборцям постає така сварлива, зла на весь світ тітка. Це явно не той образ, в якому вона хоче бути перед ключовим голосуванням в Нью-Йорку.
Ну і остання за часом неприємність для Клінтон прийшла звідки не чекали. З публікацією широко знаменитого «Панамського архіву» сумнівних офшорних кампаній та їх високопоставлених власників у колишнього держсекретаря додалося головного болю. У 2011 році, ще працюючи на цій посаді, вона неймовірно активно лобіювала укладення Угоди про вільну торгівлю з Панамою. Берні Сандерс в цей же час виступав категорично проти, передрікаючи, що це відкриє американським корпораціям і мільярдерам величезні можливості для ухилення від податків у США. Клінтон тоді перемогла, угода була підписана і ратифікована.
Зараз же власники архіву анонсували, що американська його частина вийде окремо. Причому, за їхніми словами, «читачі в США не будуть розчаровані». З цього можна зробити висновок, що в добірку потраплять як мінімум відомі американці, які займалися темними справами через свої фірми в Панамі. Чим голосніше буде скандал, тим болючіше він вдарить по Клінтон, яка ратувала за угоду з Панамою.
Тут, до речі, є й ще одна небезпека. Сім’я Клінтонів є щасливим володарем близько 200 мільйонів доларів, зароблених Біллом і Хілларі промовами перед різними аудиторіями. Зараз ніхто не може виключити, що у них самих є декілька фірм в Панамі, на рахунках яких вони зберігають свої гроші. Крім того, є ще більш серйозна ймовірність, що благодійний Фонд Клінтонів отримував гроші від різних «сірих» панамських фірм, які насправді належать корупціонерам, диктаторам і мафіозі по всьому світу. Надходжень до цього Фонду були тисячі, якщо не десятки тисяч, а жертводавці не завжди були зразковими громадянами. Навіть один такий випадок буде свідчити про класичний конфлікт інтересів. Якщо ж їх було багато, то Хілларі доведеться зовсім несолодко.
Публікація можливих викриттів незадовго до праймеріз в Нью-Йорку стане справжньою торпедою в борт кампанії Клінтон, здатної пустити на дно її президентські амбіції. Зараз не можна виключати, що люди, в руках яких знаходиться архів, саме цього моменту і чекають.
Іван Яковина
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
