2771
Артем Ковбель: Що таке офшор і як це працює?
— Фондовий ринок
Наштовхуючись на різні підходи мінімізації фіскального навантаження, розбираючись в найбільш ефективних стратегіїях ведення бізнесу, підприємці болісно шукають спосіб полегшити собі життя. Так, щоб і дохід отримати, і при цьому дотримуватися податкової ковенанти. У таких випадках, перше що спадає на думку, так це ухилення від оподаткування, яке вже набило оскому – а саме так сприймається офшорний бізнес.
Що ж таке офшор? Коротко кажучи, це один з варіантів оптимізації бази оподаткування бізнесу. Відповідно до міжнародного права, офшорна компанія – це самостійна юридична особа, яка оперує згідно з законодавством країни, в якому була заснована компанія. Наприклад, якщо офшорна компанія з Белізу, то вона працює згідно з законодавством Белізу, якщо офшорна компанія з Панами, відповідно вона працює згідно з законодавством даної юрисдикції.
Серед найбільш популярних офшорних зон варто відзначити: БВО, Панаму, Беліз, Сейшели та інші. А серед популярних холдингових юрисдикцій: Кіпр, Швейцарія, Люксембург, Нідерланди, Монако, ОАЕ та ін.
Всі перераховані вище країни можна розділити на дві групи:
1. Ті, які обкладають офшорні компанії відносно невисоким податком;
2. Ті, які повністю звільняють такі компанії від податків (в цьому випадку юридична особа сплачує уряду фіксоване мито за продовження ліцензії на діяльність).
1. Ті, які обкладають офшорні компанії відносно невисоким податком;
2. Ті, які повністю звільняють такі компанії від податків (в цьому випадку юридична особа сплачує уряду фіксоване мито за продовження ліцензії на діяльність).
Ці країни свідомо не оподатковують фірми, які засновані іноземними громадянами. Своєрідний спосіб залучення в країну інвестицій та створення нових робочих місць. Адже гроші завжди перетікають в місця, де їм найбільш комфортно.
Основними цілями реєстрації компаній в офшорних юрисдикціях є:
1. Мінімізація та ухилення від оподаткування;
2. Приховування реальних бенефіціарів бізнесу (конфіденційність);
3. Відсутність вимог щодо подання бухгалтерської та фінансової звітності.
1. Мінімізація та ухилення від оподаткування;
2. Приховування реальних бенефіціарів бізнесу (конфіденційність);
3. Відсутність вимог щодо подання бухгалтерської та фінансової звітності.
Як це працює?
Для більш детального розуміння того, які переваги отримує власник офшорної комапнії, давайте розберемо приклад з експортно-імпортною схемою торгової компанії.
Практично кожен бізнесмен, що працює в торговельній сфері, дотримується схеми, при якій в юридичну структуру включена офшорна компанія, все тому, що наявність такої компанії знижує оподатковувану базу при проведенні операцій, більш того в багатьох офшорних зонах подача бухгалтерської та фінансової звітності до податкових органів не є обов’язковою , головною вимогою є внесення щорічної фіксованої плати в казну (БВО, Сейшели, Багами).
Займаючись міжнародною торгівлею, ви можете зареєструвати офшорну компанію, наприклад, в ОАЕ або в БВО, при будь-якому з цих варіантів ви залишитеся у виграші. В даному випадку офшор може бути виконавцем, замовником – все одно. Головний сенс полягає в тому, що якщо офшорна компанія, припустимо в ОАЕ, купує товар в країні «X», а потім продає країні «Y», то прибуток, який виникає, буде накопичуватися в вашій «офшорній» компанії. При такій схемі підприємці часто можуть занижувати або завищувати вартість товару, з метою досягнення оптимальних умов для оптимізації оподаткування бізнесу. У випадку з експортом, «офшорна» компанія купує товар за заниженою ціною, а продає за середньоринковою.
Якщо ви здійснюєте імпорт товару не безпосередньо, а через офшор, то в такому варіанті, теж можете вигідно заощадити. Однак дуже важливо зважати на законодавство країни вашої початкової компанії.
Наскільки легально українському бізнесу працювати через офшор?
Згідно з Розпорядженням КМУ від 23 лютого 2016 N 143-р, до числа офшорних відносяться 36 юрисдикцій.
Насправді те, що та чи інша країна знаходиться в «чорному списку» КМУ офшорних зон, аж ніяк не говорить про те, що використання такої юрисдикції може яким-небудь чином бути пов’язано з підвищенням ризику для бізнесу і загрожувати законодавчими штрафами.
У «чорний список» як правило, потрапляють країни, які не пропонують конфіденційної інформації про справжніх бенефіціарів бізнесу, цей факт також є однією з переваг офшорних юрисдикцій, мають закріплені законодавством податкові пільги, і звільняють компанію від сплати податків. Крім того, немає необхідності подавати фінансову та бухгалтерську звітність до податкових органів.
У зв’язку з описаним вище, те, що дані країни внесені до «чорного списку» КМУ, на практиці означає всього лише те, що якщо українська компанія укладе угоду з офшором із закупівлі товарів, то на валові витрати дозволяється віднести лише 85% від суми контракту. Таким чином держава збільшує оподатковувану базу при роботі з офшорами.
Якщо ж офшорна компанія з “чорного списку” виступить замовником, тобто українська компанія укладе угоду з офшором, з продажу товарів або послуг, то ніякої різниці в оподаткуванні не буде.
Можна зробити висновок, з точки зору українського законодавства, при використанні офшорів законно не порушується ніяких норм. І це як було, так і є природним явищем для більшості бізнесів.
Артем Ковбель, партнер Kreston GCG
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною
