685
Укрексімбанк переслідує Клюєвих
— Кредит&Депозит
Держбанки намагаються повернути кредити, які вони видали кілька років тому братам Клюєвим. Укрексімбанк в Господарському суді Києва домігся рішення про необхідність стягнення близько 8,6 млрд грн зі страховика братів Клюєвих. Юристи констатують, що повернення боргів осіб, наближених до колишньої влади, буде тривалим, а знайдені суми не покриють їхніх боргів.
Напівпровідниковий кредит
Укрексімбанк намагається повернути гроші, позичені компаніям братів Сергія та Андрія Клюєвих. Господарський суд Києва задовольнив позов банку про стягнення заборгованості в розмірі 8,59 млрд грн з компанії «Актив-Страхування». У 2009 році Укрексімбанк і ВАТ «Завод напівпровідників» уклали генеральну кредитну угоду. В рамках угоди завод отримав шість кредитів. Поручителем позичальника виступило ПАТ «Актив-Страхування», яке зобов’язалося солідарно відповідати за зобов’язаннями, зокрема сплатити кредит, відсотки, штрафні санкції. Банк міг вимагати погашення боргу в обох боржників або у будь-кого з них.
ПАТ «Актив-Страхування» оформлено на ПАТ «Укрпідшипник», що належить австрійській компанії SLAV Handel, Vertretung und Beteiligung Aktiengesellschaft. Власниками останньої компанії є Сергій та Андрій Клюєви.
Генпрокуратура встановила, що в березні 2009 року «Завод напівпровідників», який належав Сергію та Андрію Клюєвим через їхнє підприємство Activ Solar GmbH, отримав кредит в Укрексімбанку на суму 1,55 млрд грн. У 2009-2013 роках завод отримав в банку ще 200 млн євро. У 2015-му Укрексімбанк заявив, що загальна сума боргу «Заводу напівпровідників» становить понад 5 млрд грн. Зараз борг вже досяг 8,59 млрд грн.
Державна історія
У банку не змогли повідомити, чи є цей проблемний позичальник найбільшим для них. Борг братів Клюєвих можна порівняти з останньою додатковою емісією – капітал збільшено на 9,3 млрд грн. Відомо, що брати Клюєви брали в борг не тільки в цьому банку. Ще один держбанк – Ощадбанк – поніс через цих боржників значні втрати. Він кредитував будівництво сонячної електростанції в Криму, яка була підконтрольна братам Клюєвим. Ця позика становила 94% обсягу виданих держбанком кредитів на півострові, і після його анексії Ощадбанк втратив ці кошти. Йому довелося сформувати резерви під 100% боргу. Збиток Ощадбанку в 2014 році склав 8,5 млрд грн, збиток Укрексімбанку в 2014-му – 11,25 млрд грн.
Минулого року арбітражний суд анексованого Криму задовольнив позови російського Фонду захисту вкладників про арешт заставного майна українського банку, в тому числі – активів братів Клюєвих. Ощадбанк, намагаючись повернути втрачені кошти, в свою чергу подав повідомлення про арбітражний розгляд проти Російської Федерації для підтвердження своїх претензій щодо втрачених в Криму інвестицій. «Для того й існують міжнародні арбітражні суди, щоб вирішити суперечку остаточно і справедливо. Ми готові до боротьби в юридичній площині з метою захисту законних прав та інвестицій Ощадбанку і для надання чіткого сигналу іншим підприємствам нашої країни, щоб, спираючись на наш досвід, вони також могли відстоювати свої права перед країною-агресором», – заявляв голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.
Тривалий процес
Юристи вважають, що процес повернення боргів у осіб, які були наближені до попередньої влади, може забрати багато часу. «Питання стягнення боргів, особливо якщо йдеться про такі значні суми, пов’язане з низкою проблем: політичних, економічних, процесуальних тощо. За будь-якою справою, навіть за наявності рішення суду на користь кредитора, часто залишається відкритим питання реального стягнення присуджених сум. При виявленні активів або боржника в Криму вже з’явилися розробки правових механізмів захисту прав кредиторів. Але їх практичне застосування, на жаль, усе ще потребує вдосконалення», – говорить партнер адвокатської фірми «ОКП» Антон Кравченко.
У результаті такі судові розгляди можуть закінчитися конфіскацією майна боржників. «Такі рішення судів необхідні банку для того, щоб юридично і з позиції аудиту та бухгалтерії закрити ці питання. Реальні ж активи перебувають під кримінальним виробництвом, яке може завершитися тим, що корпоративні права на цілий ряд підприємств будуть конфісковані державою. Поки ж на корпоративні права накладено арешт, їх не можна відчужувати або іншим чином розпоряджатися ними, – говорить юрист юрфірми «Анте» Андрій Гук. – Але оскільки на цих активах все одно багато боргів, їх банкрутуватимуть. Найімовірніше, коли кримінальне провадження закінчиться конфіскацією, держава робитиме процедуру банкрутства, за якою майно цих підприємств відійде держбанку або державі».
Такі величезні заборгованості можуть бути покриті тільки за рахунок відповідного майнового забезпечення боржника. «На основного боржника в зазначеній угоді – ПАТ «Завод напівпровідників» – відкрито провадження у справі про банкрутство. Вимоги Укрексімбанку про стягнення понад 5 млрд грн визнані позачерговими і забезпечені заставою у вигляді майна боржника. Відкриті джерела не містять інформації, що це за майно і де воно знаходиться в даний час. Вартість чистих активів ПАТ «Завод напівпровідників» станом на 31 грудня 2014-го становила «-4,973 млрд грн» і була меншою від статутного капіталу. Поручитель ПАТ «Актив-Страхування» не має таких активів для погашення. У звіті за 2014 рік їхні чисті активи складають 72 млн грн, що, звичайно, недостатньо для погашення всієї заборгованості, – пояснює юрист юркомпанії «Правозахист Україна» Олег Щербак. – Тому можна зробити висновок, що в Укрексімбанку є «деякі» шанси отримати частину заборгованості за раніше виданими кредитами більшою мірою за рахунок заставного майна».
Олена Губар
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
