Білорусь - Росія - Україна: розплата за житло — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Білорусь - Росія - Україна: розплата за житло

Енергетика
1019
Українці, білоруси та росіяни єдині у тому, що вони не задоволені системою та тарифами на комунальні послуги в їхніх країнах. Чим відрізняються у них цифри в платіжках за квартиру – в матеріалі DW.
Частка у видатках – умовно та в середньому
Аналітики вказують на велику кількість проблем, що виключають можливість виділити якусь з цих трьох країн як більш прогресивну у сфері управління системою житлово-комунального господарства (ЖКГ), прозорості формування тарифів та наявності конкуренції серед постачальників таких послуг.
Якщо виходити з частки видатків домогосподарств на житлово-комунальні послуги, то в середньому в Росії та Україні вона значно вища, ніж у Білорусі. За підрахунками головного редактора білоруської “Економічної газети” Леоніда Фрідкина, у білорусів на квартплату йде приблизно п’ята частина доходів, а в росіян та українців – близько третини.
Але, наголошує експерт, це співвідношення – усереднене, ситуація відрізняється в залежності від доходу та особливостей формування тарифів у різних країнах, а в Росії та Україні – в залежності від регіонів та різних постачальників самих послуг. У Білорусі ж вони однакові на всій території країни і визначаються державою.
Зарплати та тарифи
Найвища зарплата в Україні – у киян (у місяць 250 доларів в еквіваленті), але є регіони, де вона менше 200 та навіть 100 доларів. Про цьому комунальні платежі – в залежності від обсягів споживання електроенергії та газу – іноді перевищують 150-200 доларів на місяць, а в приватних будинках сягають і 300 доларів. Дотація держави на оплату житлово-комунальних послуг – максимум 30 доларів в еквіваленті.
Будь-які порівняння не підходять
У Києві, як розповіла DW українська політична та економічна оглядачка Яніна Соколовська, середньомісячні комунальні платежі за квартиру площею до 60 квадратних метрів, без гарячої води, але з газовою колонкою складають близько 120 доларів при одному зареєстрованому мешканцю, якщо ж таких мешканців троє, то платити треба десь 200 доларів. А якщо площа квартири перевищує 60 квадратних метрів, застосовується інша система розрахунків з вищими тарифами.
Навести аналогічні порівняння у випадку з Росією експерти не можуть через значну різницю в тарифах на житлово-комунальні послуги та середні зарплати в різних регіонах країни. За даними Росстату, середня зарплата в РФ за січень – 32122 рубля, але в Москві вона майже вдвічі вища, значно відрізняються і тарифи на ЖКП.
Системи різні, проблеми однакові
У всіх трьох країнах найменш захищеними виявилися малозабезпечені верстви населення: система субсидування цих людей державою в РФ, Україні та Білорусі на даний момент неефективна, і більшість росіян, білорусів та українців вважають цифри у платіжках обтяжливими, наголошує Леонід Фридкин.
Так само у всіх трьох державах, згідно з його спостереженнями, є претензії до прозорості формування та нарахування тарифів на ЖКП: попри те, що будь-яка організація, що надає комунальні послуги, може навести відповідні розрахунки, розібратися у них реально здатні хіба що ті, хто має освіту бухгалтера.
Але навіть якщо і розібратися, то знову ж таки у всіх трьох країнах питання викликає графа “капремонт”. Росіянам, українцям та білорусам ніхто не гарантує у даному випадку конкретного переліку послуг у визначений час. У результаті, якщо ви, приміром, самі замінили труби, то під час капремонту, цього ніхто не компенсуватиме, каже Фрідкин. Та й про сам майбутній капремонт ви можете дізнатися одразу після того, як самі щойно завершили ремонт у власній квартирі, додає експерт.
Крім того, на його думку, у всіх трьох країнах правова система, яка має забезпечувати функціонування ЖКП в цілому, недосконала. При цьому ситуація в Білорусі, додає Фрідкин, погіршується категоричним небажанням держави випускати з-під свого контролю житлово-комунальну сферу.
Поганий приклад
Він поділяє думку експертів, які вважають, що спроби демонополізації сфери ЖКП в Росії та Україні провалились: держава не змогла стати арбітром, що захищає інтереси споживачів та водночас забезпечує нормальні умови роботи постачальників комунальних послуг. У результаті, констатує Фрідкин, споживачі в Росії та Україні віддані на поталу монополістам.
У Білорусі ж, на його думку, інше горе: держава є монополістом з надання послуг, і регулятором, що визначає правила гри. І коли чиновники та президент Лукашенко різко критикують комунальників, що надають послуги та встановлюють “погані” тарифи, то, по суті, влада висуває претензії сама до себе, висновує Леонід Фрідкин.
Олена Данейко
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас