Хвилююча тема: Греція і Україна "завалюють" схожі реформи МВФ — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Хвилююча тема: Греція і Україна "завалюють" схожі реформи МВФ

Казна та Політика
858
За деякими макропоказниками Україна зараз трохи поступається Греції, але в ряді істотних аспектів ситуація в балканській країні сильно нагадує вітчизняну.
У серпні минулого року після бурхливих подій і довгих переговорів було оголошено про досягнення угоди по третій програмі міжнародної допомоги Греції. Країни єврозони схвалили кредитування на суму до 86 млрд євро на три роки в обмін на проведення реформ і заходи жорсткої економії.
За підсумками 2015 р економічний спад в Греції виявився трохи менше очікуваного – мінус 0,8% (очікувалося провал на 1,9%). При цьому приплив інвестицій з жовтня по грудень збільшився на 20%, в цілому в минулому році пожвавилися і експорт, і внутрішнє споживання. За цими показниками Україна зараз поступається Греції, але в ряді істотних аспектів поточна ситуація в балканській країні сильно нагадує вітчизняну.
Розчарування і МВФ. У вересні минулого року прем’єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас і його рух СІРІЗА перемогли на дострокових виборах і зберегли владу. Але обіцяні кредиторам реформи і заходи економії все ж довелося починати. Результат виявився очікуваним – за даними недавнього загальнонаціонального опитування, 85% греків незадоволені діями уряду (їх схвалюють лише 9%). Масові протести в країні ширяться і відбуваються в різних формах: страйки, демонстрації, пікети, блокування доріг, спалювання прапорів з логотипом партії влади і ін.
38% греків виступають за формування іншого уряду нинішнім складом парламенту, 21% налаштовані на нові вибори. Разом з тим 81% вважають, що уряд втратив “моральну перевагу”, і що це сильно впливає на втрату довіри особисто до Ціпраса. 72% респондентів дуже песимістично налаштовані щодо ситуації в країні в найближчі півроку.
24 березня на зустрічі в Давосі міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле сказав, що виключити МВФ з переговорів про допомогу Греції те ж саме, що “увійти зі свічкою в наповнену динамітом кімнату”. На це Ціпрас відповів: “Але не можна ж у такому випадку сидіти в темряві. Краще, напевно, прибрати динаміт перед тим, як запалювати свічку”.
Влада Греції (а за ними і прості греки) продовжують звинувачувати “динаміт” – МВФ в багатьох своїх бідах. Так днями один з керівників мінфіну країни звинуватив фонд в спеціальній затримці завершення першого огляду реалізації умов нової програми допомоги кредиторів. “Вина лежить на всіх кредиторах, але особливо в невизначеності, що зберігається в економіці Греції винен МВФ. Він, по всій видимості, чекає, поки ми опинимося на краю прірви, щоб почати серйозні переговори”.
20 березня Греція і її кредитори перервали переговори, так і не досягнувши угоди про умови надання фінансової допомоги. Вони повинні поновитися 2 квітня.
Що заважає Греції?
Кредитори кажуть, що перший огляд реалізації Афінами реформ в рамках третьої програми допомоги не може бути завершений без змін у пенсійній системі. Успішне ж завершення огляду уможливить обговорення питання про полегшення грецького боргу і участі МВФ в програмі.
  • В уряді країни відзначають, що пенсійна реформа, яка призведе до суттєвого урізання виплат, необхідна, оскільки колишня система виявилася нежиттєздатною. Тих, хто отримує пенсію в 750 євро, чекає скорочення на 15%, а ті, у кого пенсія більше 2000 євро, втратять 30%. Для отримання мінімальної пенсії в 384 євро буде потрібно стаж роботи не 15 років, як зараз, а 20.
Міністр праці і соціального страхування Греції заявив: “Якщо ми не почнемо терміново вирішувати проблему системи страхування, то вже менше ніж через рік взагалі не зможемо виплачувати пенсії”.
Законопроект про реформу пенсійної системи і соцзабезпечення викликав хвилю масових протестів. Невдоволення висловили фермери, моряки, вчителі, інженери, робітники, лікарі, артисти, торговці, пенсіонери і навіть інваліди – всі вони виходили на вулиці. Адвокати продовжили свій страйк до 4 квітня (він почався в січні). Їх акція викликає значні затримки просування судових справ і ряду гучних судових процесів. Разом з тим, 85% опитаних греків вважають, що більше не в силах чинити опір подальшим підвищенням податків і пенсійним скороченням.
  • В Греції виникли складності і з приватизацією держактивів. У грудні минулого року Греція нарешті виконала одну з вимог міжнародних кредиторів – фонд приватизації держмайна підписав угоду з німецькою компанією Fraport про передачу в концесію на 40 років 14 регіональних аеропортів. Вона буде платити щорічну орендну плату 23 млн євро за всі аеропорти, плюс зобов’язується інвестувати 1,5 млрд євро в розвиток їх інфраструктури.
Приватні інвестори можуть розвивати аеропорти на свій розсуд, але право власності за землю та інфраструктуру залишається в уряду. Важче йде процес роздержавлення національного грецького залізничного перевізника TrainOSE і компанії по ремонту рухомого складу ROSCO – фонд приватизації ніяк не визначиться з графіком проведення відповідних міжнародних тендерів.
  • Слабкість банківської системи є ще одним ключовим аспектом економічного життя Греції. У листопаді минулого року чотири найбільші банки Греції отримали третій за кілька років пакет допомоги. Виділені їм 14,4 млрд євро дозволили збільшити коефіцієнт достатності капіталу до 18%, що вище середнього європейського показника в 13%.
Але грецькі банки продовжують втрачати гроші. Так Piraeus Bank, другий за величиною кредитор в країні, повідомив на про збитки в 1,9 млрд євро за підсумками 2015 р. На сьогоднішній день платежі зупинені по 40% кредитів і 55% іпотечних позик (в Європі середній аналогічний показник – 5%) . Збитки через прострочені кредитіи і боргові зобов’язання продовжують зменшувати капітал банків. Чути голоси про те, що в самий найближчий час банкам буде потрібно четверта рекапіталізація. У грецьких банків зараз близько 202 млрд євро непогашених кредитів і всього 122 млрд євро на депозитах (в порівнянні з 237 млрд євро в 2009 р).
Експерти звинувачують банки в зайвій повільності щодо “поганих” боргів. Замість того щоб реструктурувати кредити, що заслуговують порятунку, оголошувати дефолт по безнадійних боргах і швидко продати застави, вони сподіваються, що гіпотетичне економічне зростання в країні врятує позичальників. Але збереження розбіжностей між грецькою владою і кредиторами, глобальне уповільнення економіки, міграційний криза в Європі, що що розростається, можуть продовжити і навіть поглибити рецесію в Греції.
  • Гострою проблемою залишається дефіцит попиту на ринку праці. Якщо все ж грецька економіка буде розвиватися за оптимістичним сценарієм, то найбільше зростання зайнятості очікується в сфері будівництва, громадського харчування, сільського господарства, професіях, пов’язаних зі здоров’ям, а також у транспортній сфері. Сфери, в яких буде зафіксовано скорочення зайнятості до 2020 р: торгівля, державне управління та оборона, виробництво текстилю, одягу і шкіри, юридична та бухгалтерська діяльність. Такий висновок був зроблений за підсумками національної HR-конференції, що відбулася в березні.
Професійні ж об’єднання Греції б’ють на сполох – щороку криза призводить до того, що все більше дипломованих фахівців змушені емігрувати в пошуках роботи. Так за даними Технічної палати Греції, щороку близько 4 тис. інженерів виходять з професійних асоціацій через переїзд. Потрібно відзначити, що в цій статистиці не враховані нові випускники інженерних факультетів, які відразу покидають Грецію, не вступаючи в ряди Технічної палати.
Зараз в Греції налічується 350 тис. домогосподарств без хоча б одного працюючого члена сім’ї. У 500 тис. сімей працює тільки одна людина. З 1,35 млн офіційно зареєстрованих грецьких безробітних допомогу отримують всього 105 тис. Половина сімей мають основним джерелом доходів тільки пенсію.
  • Несприятливе бізнес-середовище відлякує інвесторів. Новий законопроект загрожує задушити податками і відрахуваннями малих підприємців і фермерів, які складають основу грецької економіки. “Але де взяти гроші? – Нарікає міністр праці. – Потрібно, щоб хтось платив! Ми вважаємо, що краще звільнити від цього найбідніших і змусити заплатити тих, у кого ще є кошти.”
Але після минулорічних потрясінь грецької економіки від 5 до 6 тис. грецьких підприємств вже поміняли країну реєстрації, в основному, на Болгарію. Не менш 60 тис. грецьких приватних підприємців також обзавелися болгарським індивідуальним податковим номером. Підприємці кажуть, що реєстрація компанії навіть в Великобританії зараз виглядає мало не офшором в порівнянні з умовами оподаткування та звітності в Греції.
Очікувана відміна
В кінці минулого року німецька компанія Prognos AG, з 1959 р, що займається прогнозуванням і консультаціями в сфері політики, соціології та підприємництва, опублікувала свій звіт по Греції. У ньому говориться, що без реального списання частини боргу країна не зможе встати на ноги. Співвідношення боргу Греції до ВВП після 2008 р збільшилась в два рази, досягнувши 200%, а до 2022 р воно досягне 245%. Країна зуміє збільшити ВВП більш ніж на 2% лише після 2020 р. З урахуванням соціальних наслідків кризи, греки не повернуться до докризової економіки до 2034 р. Хотілося б, щоб в контексті подібних перспектив шлях України був більш світлим, ніж у Греції.
Сергій Гусев
За матеріалами:
Сьогодні
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас