У полоні страху. Чому банки перестали бути банками


У полоні страху. Чому банки перестали бути банками

Незважаючи на надвисоку ліквідність в банківській системі, доступних позик поки не передбачається.

Головний фактор, який лякає кредитні установи, – відсутність довіри до позичальників.

Експерти вважають, що повноцінного кредитування економіки в Україні немає вже кілька років.

“Напередодні кризи банки в основному кредитували осіб, так чи інакше пов’язаних з цими установами, а зараз вони не кредитують навіть пов’язаних осіб”, – говорить керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.

“Банки не повинні, але хочуть кредитувати. В іншому випадку їм доведеться згортати бізнес і скорочувати кількість співробітників”, – пояснює старший радник Альфа-банку, глава ради НАБУ Роман Шпек.

Уроки кризи

Попередні роки дали банкірам великий урок: в умовах кризи можливості позичальників з обслуговування кредитів обмежені.

Реструктуризації, які кредитні установи пропонували кілька років тому, – кредитні канікули, пролонгація боргу, зміна схеми погашення заборгованості, рефінансування – дали лише короткостроковий ефект.

У НАБУ підрахували, що на початок 2011 року обсяг проблемного боргу становив 84 млрд грн, а до початку 2016 року “поганих” кредитів було вже 178 млрд грн. “Останні шість років показали, що в Україні відсутні ефективні механізми повернення проблемних позик”, – говорить Шпек.

Судові ризики, проблеми примусового виконання рішень судів, складності з реалізацією застави, використання схем для ухилення від повернення кредитів – лише неповний перелік проблем, з якими стикаються банки.

Сюди ж можна додати неефективність Державної виконавчої служби України. Згідно з офіційною статистикою, виконується близько 30% рішень, а за оцінками незалежних експертів – лише 3-4%.

Ще одна проблема – високі витрати при примусовому виконанні рішень. За даними Світового банку, близько 40% стягнутих боргів перерозподіляється на користь третіх осіб, а Держказначейство затримує кошти, отримані від реалізації арештованого майна.

“Банки згорнули програми кредитування і працюють тільки з окремими клієнтами, репутація яких перевірена роками”, – резюмує НАБУ.

Однак навіть ті позичальники, які справно розраховуються з банками, взяти нові кредити можуть не завжди: більшість з них вже закредитовані. “Перекредитування є у всіх секторах економіки”, – вважає Вальчишен.

Хтось брав валютні позики, а після девальвації гривні вже не може їх обслуговувати. Хтось залучав інвестиційні кредити на розвиток бізнесу, розвиток бізнесу не відбувся, тому віддавати борги немає можливості.

Серяднякі в пошані

Зараз на підтримку банків можуть розраховувати деякі представники малого і середнього бізнесу – так звані середнячки.

Це компанії, які не перший рік працюють на ринку, мають позитивну кредитну історію, прозору структуру власності і стабільно працюючий бізнес, який генерує фінансові потоки.

“Ми на таких і орієнтуємося, але їх дуже небагато, і далеко не всі готові брати кредити під 25% і вище”, – розповідає топ-менеджер одного з банків.

На думку глави Інституту досліджень регіонального розвитку Миколи Суганяки, малий і середній бізнес готовий брати кредити під 16-17% річних, але одного зниження ставок недостатньо.

“Українська ситуація не унікальна. Що робили країни в подібній ситуації? В першу чергу – запускали механізми держпідтримки бізнесу і використовували ключові параметри цих програм в якості маркерів.

У Кореї та Сінгапурі держава підтримувала внутрішнього виробника, кредитувала окремі сектори в певних регіонах. У нас таким маркером повинен був стати Український банк реконструкції та розвитку (УБРР), але він повноцінно не запрацював”, – нарікає Суганяка.

Перспектив на його реанімацію немає: Мінфін вирішив вийти зі складу акціонерів банку. На квітень запланована його приватизація, але поки немає жодного покупця. “Сподіваємося, нам вдасться знайти компроміс з ФДМ і перенести торги. Не хотілося б ліквідувати банк”, – розповідав заступник міністра фінансів Артем Шевальов.

Ще на початку 2016 року банкіри будували великі плани на відновлення кредитування. Давали надію і плани уряду на поступове відновлення економіки в 2016 році. Значить, повинні були з’явитися платоспроможні позичальники, яких можна буде кредитувати.

Накопичувалася і ліквідність в банківській системі. На 17 березня на коррахунках в НБУ було зосереджено 37,5 млрд грн, ще 60,1 млрд грн було вкладено в депозитні сертифікати НБУ. Сумарно так звана широка ліквідність наближалася до 100 млрд грн.

“Оскільки на коррахунках в системі для виконання норми обов’язкового резервування залучених коштів потрібно тримати в середньому 40 млрд грн, то обсяг вільної ліквідності, доступної для кредитування, становив 58 млрд грн. Це рекорд для банківської системи”, – підрахували в НАБУ.

Останній раз банківська система була перенасичена гривневою ліквідністю в третьому кварталі 2010 року.

Чи зможе відновити кредитування Рада?

Банкіри намагаються “захистити тили” і встановити нові правила на ринку кредитування. Ще в 2015 році до Верховної Ради було подано проекти законів, які повинні були сприяти відновленню кредитування.

Серед них, наприклад, законопроект про відновлення довіри між позичальниками і кредиторами. Правда, насправді цей документ розширює права банків у разі несплати позичальником за кредитом.

Наприклад, при продажу заставного майна банк отримає право визначати його початкову ціну, а в разі провалу аукціону – може придбати його за найнижчу ціну. Такі застави не включатимуть в загальну ліквідаційну масу.

Крім того, банк отримає доступ до ряду реєстрів і зможе контролювати всі процеси, які відбуваються як з позичальником, так і з заставою.

“Цей законопроект не вирішить старих проблем, але дасть учасникам ринку орієнтир на майбутнє: відновленню довіри між кредиторами і боржниками бути”, – пояснює голова комітету НАБУ з питань захисту прав кредиторів, заступник голови правління Укрсиббанку Сергій Панов.

За його словами, для відновлення довіри потрібні: розуміння інвесторами логіки тих чи інших явищ в країні, передбачуваність ситуації, послідовність рішень, застосовність законів і пропорційність розподілу відповідальності між кредиторами і позичальниками.

Також серед пакету документів – проект №3555 про фінансову реструктуризацію. Він вводить на три роки єдиний механізм добровільної позасудової реструктуризації кредитів юросіб, а також механізм банкрутства фізосіб.

Учасники банківського ринку великі надії покладали на “фінансовий день”, призначений у Верховній Раді на 17 березня. Учасники планували розглянути виключно економічні та фінансові законопроекти.

На початку пленарного тижня стало відомо, що окремого фінансового дня не буде: порядок денний “розбавили” законопроектом про спеціальну конфіскацію. Таке сусідство остаточно поховало всі плани і надії.

“Соромно, але факт: з ранку до 17:00 парламент не встиг розглянути навіть два законопроекти! Ми більше півроку вимагали прискорити розгляд пакету законопроектів, підготовлених нашим комітетом.

Зірвано розгляд двох проектів про банкрутство фізосіб, прийняття яких має допомогти людям позбутися від кредитного рабства, урядового проекту про реструктуризацію боргів підприємств перед банками для прискорення виходу економіки з кризи”, – обурювався глава парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка.

“Далеко не всі депутати не хочуть працювати. Ми зробили все, що від нас залежить, щоб необхідні фінансові проекти потрапили в” прохідну “частину порядку денного. Не все залежить тільки від нас: голосування було зірвано”, – виправдовувався перед учасниками фінансового ринку член комітету Руслан Демчак.

Всі фінансові законопроекти спікер парламенту Володимир Гройсман пообіцяв перенести на засідання 29 березня. Однак уже зараз є побоювання, що голосування знову зірвуть: в цей же день народні обранці готуються розглядати питання відставки генпрокурора Шокіна.

“Депутати-популісти будуть знову кричати з трибуни, що банки повинні кредитувати економіку під 3-5%. Однак банки нікому нічого не зобов’язані. Це комерційні підприємства, завдання яких – принести прибуток акціонерам.

Якби Верховна Рада два роки тому прийняла законопроект Руслана Князевича про реструктуризацію валютних кредитів в гривневі, то проблема б уже давно була вирішена. Мабуть, комусь цікаво підігрівати до неї інтерес”, – вважає заступник голови НБУ Владислав Рашкован.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:НБУ Верховна Рада
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua