Повільно, але впевнено: Нацбанк підходить до політики інфляційного таргетування — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Повільно, але впевнено: Нацбанк підходить до політики інфляційного таргетування

Казна та Політика
1322
Інфляційне таргетування – новий курс Національного банку, амбітний і досить впевнений, до якого регулятор наближався вже дуже давно. Але чому прийшов до такого рішення зараз?
Нацбанк виділяє чотири причини переходу до режиму інфляційного таргетування: перша – неможливість використання обмінного курсу, як номінального якоря – або через “перегрів” економіки, або через вичерпання міжнародних резервів; друга причина – відсутність стійкого зв’язку між грошима та інфляцією – неефективність цілей по монетарних агрегатах; третя причина – необхідність швидкої дезінфляції; четверта причина – посилення незалежності центрального банку та уникнення фіскального домінування.
Практика інфляційного таргетування не нова для світу. Вона досить поширена в розвинених країнах, а також в країнах з економікою, що розвивається. В цілому, в світі підхід до цієї практики вже встиг дати позитивні результати, більш того, співпраця з МВФ вимагає, щоб країни даний підхід впроваджували.
Ще в середині 2000х років Фонд пропонував Національному банку перейти до такого підходу, але тоді перед регулятором стояла дещо інша мета. Головним завданням тоді було питання непорушності курсу національної валюти. Багато економістів і політологів відзначали, що тоді Україна йшла по хибному шляху, намагаючись утримувати курс національної валюти. Як показала українська практика, такий підхід призводить до того, що в економіці відбувається накопичення дисбалансу. В результаті – ступенева зміна курсу, коли він протягом декількох років залишався стабільним, а потім, коли дисбаланси ставали занадто великими або на це впливали зовнішні фактори, курс показав різке падіння. Можна згадати, як це було, коли курс валют з 2 грн за долар піднявся до 5, з 5 до 8, і прийшов вже до недавньої ситуації “на валютному ринку:“http://finance.ua/ua/currency України.
Що таке інфляційне таргетування?
Директор “Українського кредитно-рейтингового агентства”, Станіслав Дубко пояснює: “Інфляційне таргетування – це політика центрального банку, спрямована на досягнення певного рівня інфляції. Для України прийнятним цільовим рівнем інфляції може бути 5% річних. Для досягнення заданого рівня інфляції НБУ планує застосовувати доступні йому інструменти грошово-кредитної політики. Основний інструмент в арсеналі НБУ – це зміна облікової ставки. У теорії підвищення облікової ставки тягне за собою зростання депозитних ставок в комерційних банках, що збільшує привабливість заощаджень, підвищує вартість кредитів, що, в свою чергу, уповільнює інфляцію. Навпаки, зниження облікової ставки знижує депозитні ставки в банках, зменшує привабливість заощадження грошей, знижує вартість кредитів і, в результаті, розганяє інфляцію. Підприємства, отримуючи орієнтири від центрального банку про плановані рівні інфляції, можуть більш якісно планувати свою діяльність. На практиці ефективність політики інфляційного таргетування залежить від наявності стабільного макроекономічного середовища, відсутності перешкод для руху позикових коштів на фондовому та банківському ринках, а також від рівня довіри до політики регуляторів. “
Чому зараз Нацбанк переходить до інфляційного таргетування?
Тому, що бачить необхідність в швидкій дезінфляції. На думку заступника голови Національного банку Дмитра Сологуба, цілями такої політики є нарощування резервів, стабілізація валютного ринку і однозначний рівень інфляції.
Для того, щоб зараз остаточно перейти до режиму інфляційного таргетування, Нацбанк повинен пройти три етапи. Перший етап передбачає створення технічних передумов, і почався він ще в 2015 році. У першому півріччі 2015 року вступив у дію третій етап – створення інституційних передумов, і самий останній, третій етап – безпосереднє впровадження режиму інфляційного таргетування. Якраз на цій позиції вже і знаходиться Нацбанк.
Основною метою монетарної політики НБУ є досягнення цінової політики, відмовившись від жорсткої прив’язки фіксації курсу шляхом переходу до гнучкого курсоутворення, за допомогою використання інструменту інфляційного таргетування, можна досягти стійкого і прогнозованого рівня інфляції. У зв’язку з цим, Національним банком була розроблена дорожня карта, на якій регулятор розставив свої таргети щодо рівня інфляції.
Першим кроком буде зменшення різкої дезінфляції. До кінця 2016 року інфляція повинна знизитися до 12% +(–) 3%. Другим кроком передбачено досягнення однозначних показників інфляції, до кінця 2017 року інфляція повинна знизитися до 8% +(–) 2%, а до кінця 2018 року – 6% +(–) 2%. На останньому етапі здійснюється підтримка інфляції на рівні 5% +(–) 1%. Цей етап розрахований на тривалий період, і в такій перспективі він почнеться в кінці 2019 року.
“У лютому споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 32,7% в порівнянні з 40,3% в попередньому місяці. Більш того, в місячному вимірі Державною службою статистики України була зафіксована дефляція на рівні 0,4%. Фактичне уповільнення споживчої інфляції в річному вимірі випереджає прогнозовану Національним банком траєкторію уповільнення інфляції до 12% на кінець 2016 року. Зниження споживчих цін в першу чергу було викликано факторами пропозиції. Вони мали більш істотний вплив на динаміку цін у порівнянні з очікуваннями Національного банку і переважили вплив волатильності курсу гривні, яка спостерігалася в перші два місяці поточного року “, – коментує прес-служба Нацбанку.
Таргетування інфляції і гнучкий обмінний курс – взаємопов’язані речі. Що вийшло у інших країн, які ввели таргетування інфляції? Чилі ввели таргетування інфляції в 1991 році, Австралія – в 1994, а Канада – в 1991. Як і в Україні, у цих країн були хронічні проблеми з інфляцією. Новий підхід дозволив центробанкам цих країн досягти істотних успіхів у забезпеченні макроекономічної стабільності та низького рівня інфляції, навіть в умовах значних коливань на світових ринках. Таргетування забезпечило низький і стабільний рівень інфляції, а плаваючий обмінний курс – м’яке регулювання внутрішніх цін у порівнянні з цінами на імпортні товари; зростання виробництва було досить стабільним і високим.
В рамках програми розвитку фінансового сектора НБУ передбачив розвиток міжбанківського кредитного ринку, а саме розвиток ринку деривативів, публікація прогнозу ліквідності, в рамках вдосконалення роботи валютного ринку – відміна адміністративних обмежень, лібералізація валютного регулювання, розвиток інструментів хеджування.
Досягти всього цього можна протягом 12 місяців, заявив Дмитро Сологуб. Примітно, але ще в 2014 році глава Національного банку Валерія Гонтарєва заявляла, що перехід на інфляційне таргетування в Україні займе від 12 до 18 місяців. Тоді ж глава НБУ позначила тільки одну причину, чому не впроваджують інфляційне таргетування – військовий конфлікт на сході країни.
Для досягнення цілей щодо зниження інфляції до 12% в 2016 року і 8% до кінця 2017 року передбачається проведення процентної політики, яка відповідає інфляційним цілям – збереження внутрішньої вартості гривні за рахунок відносно високих процентних ставок (політика дорогих грошей), згладжування надмірних коливань обмінного курсу – інтервенції будуть використовуватися для згладжування коливань обмінного курсу без протидії стійким тенденціям до зміцнення / знецінення, а також напрямок монетарної політики виключно на цілі по ціновій стабільності, недопущення використання емісійних коштів для фінансування фіскальних і квазіфіскальних потреб і зважена бюджетна політика, спрямована на обмеження дефіциту бюджету . Крім того, передбачається приведення адміністративно регульованих цін до ринково обґрунтованого рівня.
У Нацбанку відзначають, що основним, і мабуть, єдиним пунктом досягнення низького рівня інфляції стане продовження співпраці України і Міжнародного Валютного Фонду. Але, рівно місяць тому Україна почула дуже впевнену заяву від голови МВФ Крістін Лагард: “спочатку реформи, потім будуть гроші”. Крім того, що Україну накрила економічна криза, з недавнього часу загострився і політичний конфлікт, в зв’язку з цим МВФ чекає вирішення даного колапсу і визначеності від місцевої влади. Представник Фонду Джеррі Райс висловив досить прозору позицію щодо статусу уряду і коаліції, для того, щоб МВФ зміг проводити політику посилення і перетворення економіки, а також завершити другий перегляд програми.
Юлія Бондарь
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас