«Укрнафта» без Коломойського: що вдалося врятувати


«Укрнафта» без Коломойського: що вдалося врятувати

Керівництво ПАТ «Укрнафта» ініціювало проведення процедури досудової санації компанії, щоб вирішити питання погашення податкової заборгованості. За словами глави «Укрнафти» Марка Роллінза, 15 березня, під час зустрічі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком і міноритарними акціонерами, він їм пояснив, що для виплати податкового боргу в 10,2 млрд гривень компанії потрібен рік розстрочки. Роллінз запевняє, що сторони погодилися з його доводами, і вже наступного тижня відбудеться засідання наглядової ради, яка прийме необхідні процедурні рішення.

Також Роллінз повідомив, що повернення грошей з боку дебіторів «Укрнафти» могло би прискорити погашення податкових боргів. При цьому він обмежився згадкою тільки одного боржника − НАК «Нафтогаз України», який у 2006-2011 роках забрав газ «Укрнафти», але не сплатив його повністю. Ще наприкінці 2015 року менеджери «Укрнафти» повідомляли, що, за їхніми підрахунками, борг становить майже 50 млрд гривень. У свою чергу, НАК не визнає ніяких боргів, і заявляє, що газ було відібрано і використано законно. Консенсусу в цьому питанні поки що не видно.

Але є в «Укрнафти» й інші боржники, про які керівництво компанії намагається не поширюватися. Це різні компанії і великі підприємства, які входять до сфери інтересів групи «Приват». За деякими даними, їх сукупна заборгованість становить 18 млрд гривень, за іншими − 14 млрд гривень. Причому більша частина цих боргів утворилася в 2015 році, коли за діяльністю «Укрнафти» вже ретельно стежили міністри уряду Яценюка.

Роздача авансів

Незважаючи на те що останнім часом «Укрнафта» працює з позитивним сальдо і платить у бюджет до 1 млрд гривень податків щомісяця, попередні фінансові результати за 2015 рік невтішні. Чистий збиток компанії склав 4,9 млрд гривень проти 1,26 млрд гривень чистого прибутку в 2014 році. Остаточні фінрезультати буде оголошено в квітні, проте вже очевидно, що при таких показниках говорити про швидке погашення податкового боргу зарано. Відповідно, проти компанії в будь-який момент може бути розпочато процедуру банкрутства − і Україна ризикує втратити свою єдину нафтовидобувну компанію.

Щоб цього не сталося, Роллінз і пропонує провести досудову санацію, яка дозволить збільшити термін погашення боргу й узгодити дати надходження фінансів і виплати на рахунки Державної фіскальної служби (ДФС). Для розробки плану санації має зібратися наглядова рада, потім цей план необхідно затвердити на зборах акціонерів, а далі − провести збори кредиторів і отримати їхню згоду. Особливо важлива тут згода ДФС − найбільшого кредитора «Укрнафти».

Після цього суд своїм рішенням запускає процедуру санації в дію. Для проходження всіх етапів буде потрібно мінімум три місяці.

Марк Роллінз сподівається, що НАК «Нафтогаз України» поверне хоча б частину недоплачених за газ грошей. Однак після того як з’явилися зведені дані щодо дебіторської заборгованості «Укрнафти», вести переговори з НАКом стало набагато складніше. І цьому є логічне пояснення: в той час як «Укрнафта» не платила податки в бюджет, і навіть дивіденди акціонерам, вона дозволяла собі виплачувати авансові платежі на мільйони і мільярди гривень маловідомим компаніям за готові нафтопродукти, товари і обладнання, а також послуги, які, втім, так і не було поставлено/надано.

Forbes нарахував 24 компанії, які мали поставити «Укрнафті» нафтопродукти, але до кінця цього не зробили. Всього ж у переліку близько 100 компаній, які отримали авансові платежі. Серед них − усі обленерго, на території яких працюють свердловини «Укрнафти». Як повідомив Марк Роллінз, сьогодні «Укрнафта» ретельно вивчає своїх дебіторів, а також проводить ревізію за всіма їхніми боргами: де продукція, за яку вже заплачено, і які терміни порушено. Також «Укрнафта» розглядає можливість самостійно передавати Кременчуцькому НПЗ на переробку нафту на умовах толінгу, щоб постійно залишатися власником сировини.

Втім, двом компаніям борги вже списано як безнадійні. У першому випадку це борг Стахановського заводу феросплавів, який знаходиться на окупованій території Донбасу і, за деякими даними, майже повністю знищений. У другому − понад 1,5 млрд гривень списано ТОВ «Ріаліз ОЙЛ», причому на якій підставі − незрозуміло. Велика ймовірність, що частину боргу спишуть і ТОВ «Котлас».

У семи господинь нафта не оплачена

ТОВ «Котлас» засвітилося в ще одному списку дебіторів «Укрнафти». З березня по вересень 2015 року державний нафтовий монополіст продав на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) п’яти фірмам нафти і газового конденсату на 8,7 млрд гривень. Фірми в торгах брали участь, але грошей не платили. Все це відбувалося до приходу Роллінза в компанію, тому він не може нічого коментувати. Хоча люди, які віддавали нафту «за так», і сьогодні − на керівних постах.

Forbes направив офіційний запит УМВБ, щоб з’ясувати, яким чином і чому біржа допускала до торгів учасників, які не розплачувалися за куплені товари? І чи несе біржа якісь зобов’язання перед продавцями? Офіційна відповідь до моменту публікації матеріалу так і не надійшла, але в телефонній розмові з кореспондентом видання глава правління УМВБ Анатолій Гулей повідомив, що сама біржа до організації торгів не має відношення. «Всіма допусками і відборами займається Аукціонний комітет (АК) з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу. Його глава − міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус, до нього і треба звертатися», − сказав Гулей.

У ході підготовки статті редакція відправила запит і в МЕРТ. Відповіді на нього Forbes не отримав, але з’ясував, що разом із МЕРТ відповідальність за те, що відбувається, несе і Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Відповідно до їхнього спільного наказу від 22 січня 2015 року, в аукціонний комітет входять по три представники МЕРТ і Міненерговугілля, і чотири представники НАК «Нафтогаз України».

Саме від міністра Володимира Демчишина йшла ініціатива, щоб «Укрнафта» самостійно вибирала собі біржу для торгів, це і закріплено в постанові Кабміну №570. А міністр Абромавічус у ході оптимізації ввіреного йому міністерства скоротив відділ, який регулював роботу бірж і електронних майданчиків. Сьогодні ці функції намагаються передати Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, але поки що біржі в Україні фактично самі по собі.

Своєю особливою заслугою міністр Демчишин вважає той факт, що він скасував 15%-ву знижку на нафту «Укрнафти». А Абромавічус періодично розповідав, наскільки більше податків залучається державою від ліквідації цієї знижки.

Але, як вдалося з’ясувати Forbes (згідно з наявними в розпорядженні редакції фінансовими звітами «Укрнафти»), вона взагалі нічого не отримувала, тому що ніякої оплати за нафту не проводилося. І при цьому за півроку ніхто з учасників Аукціонного комітету не помітив відсутності платежів. Хоча і з боку МЕРТ, і з боку Міненерговугілля до комітету увійшли люди, які вже мали багаторічний досвід подібної роботи. Тобто докорінного оновлення кадрового складу майже не відбулося.

Залишається відкритим питання: як акціонери, в тому числі й держава, збираються повернути гроші за куплену, але неоплачену нафту, і хто понесе відповідальність за подібний непрофесіоналізм. Адже борг у 8,7 млрд гривень − це фактично три чверті податкових боргів «Укрнафти» за останні кілька років.

Інна Коваль

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua