960
Неплатоспроможні гіганти: Держава винна банкам понад 100 млрд гривень
— Казна та Політика
У розпорядженні Forbes з’явилася інформація про суму боргу державного сектору перед банківською системою, зокрема − комерційними банками. Так, на початок 2016 року державні підприємства заборгували банкам понад 100 млрд гривень. І якщо на 1 лютого кредитний портфель всієї банківської системи становив близько 1 трлн гривень, то частка державних позичальників − це 10% від усіх виданих у країні позик. Частина цих боргів − проблемні, що буде враховано під час корпоратизації та підготовки до приватизації відповідних держструктур.
За даними аналітичного відділу Альфа-Банку, загальна сума боргів держкорпорацій перед банками − понад 100 млрд гривень. Найбільшим боржником є НАК «Нафтогаз України» − на компанію припадає майже половина всіх кредитів держсектору. Ще один монополіст − «Укрзалізниця» − є не тільки великим клієнтом банківський системи, а й великим неплатником. «На жаль, випадки, коли держпідприємства нездатні виконувати свої зобов’язання перед банками, не поодинокі. Цим держава подає дуже поганий приклад решті бізнесу», − констатують в Альфа-Банку.
Проблемні кредити
Згідно з даними Forbes, сума прострочення держави перед банками за деякими договорами досягає 1,6 млрд гривень.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що частина неплатників знаходиться в Криму і на окупованих територіях Донбасу. Так, «Чорноморнафтогаз» все ще винен Укргазбанку, виноробне ДП «Лівадія» − боржник банку «Південний», а Ялтинський морський порт кредитувався Експрес-банком і борг не повернув.
Заступник голови правління банку ПУМБ Артур Загородников розповідає про нинішній конфлікт між «Укрзалізницею» і ПУМБ, який кредитував Донецьку залізницю. «Донецька залізниця отримувала позику як окрему юрособу, але самі кошти направлялися з урахуванням перерозподілу фінансових потоків по всій «Укрзалізниці». Відповідати сьогодні правонаступники ДЗ не хочуть, вони взагалі не реагують на запити нашого банку», − зазначає він.
Крім ПУМБ, Донецьку залізницю кредитували й інші банки. Наприклад, Таскомбанк і «Сбербанк» також не можуть повернути свої кошти, видані даній організації.
Деякі з цих боргів все ж реструктуризуються. Голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко розповів Forbes, що якраз зараз проходить процес реструктуризації боргу «Укрзалізниці» й підписання нових договорів із правонаступником усіх залізниць по країні.
Жити по-новому
Корпоратизація здійснює на борги держави особливий вплив. «Вона дозволить в цілому змінити корпоративну культуру і зробити все, щоб не допустити тих помилок, які супроводжували процеси приватизації в минулому. Корпоратизація вплине і на вартість, і на зобов’язання цих підприємств», − пояснює голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.
Існує ризик, що після реорганізації та продажу інші підприємства займуть таку ж позицію, як зараз − «Укрзалізниця» по відношенню до ПУМБ та інших банків.
«У нашій країні можливо все. Залежать такі ситуації від якості оформлених документів», − каже глава Союзу податкових консультантів Леонід Рубаненко. Він нагадує, що процес приватизації або реорганізації не перериває кредитних відносин. І можливість стягнути борг у банку залишається. Зі свого боку, підприємство може заявити, що договір про кредитування підписував директор, який не мав права підпису в даному випадку. Тоді вирішувати питання з поверненням боргів доведеться в судовому порядку.
За словами опитаних Forbes експертів, можливі різні сценарії вирішення даної проблеми: реструктуризація, списання частини боргу, надання державою держгарантій з проблемних кредитів, входження банків у капітал підприємств-боржників.
Щодо боргів підприємств, які приватизуються, питання можуть вирішуватися вже після продажу підприємства новим власникам. «При прозорому конкурсі очевидно, що борги не будуть мати номінальної вартості, а новий акціонер зможе провести компанію через успішну реструктуризацію і чесно продовжити борги. У будь-якому випадку, борг може бути закладений в ціну, з якою підприємство буде виводитися на конкурс», − каже голова інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.
Одним зі сценаріїв вирішення проблеми може стати конвертація боргу в акціонерні права − за умови, що за банком стоять акціонери, яких зацікавить управління колишніми державними активами. Аналітики припускають, що весь масив боргів держави перед банками буде поділено на кілька частин. «Левову частку кредитів становлять позики, видані НАКу й «Укрзалізниці». Питання боргів по цих підприємствах будуть розглядатися окремо», − пояснює екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.
Не варто забувати і прецеденти, коли банки через непрозорі кредитні відносини отримують у власність приватні компанії. «Так, є приклади, коли банк заздалегідь, кредитуючи підприємство, зменшує вартість об’єкта і потім отримує контроль над ним», − визнає Леонід Рубаненко.
Обтяжуючі обставини
Наявність боргів перед банками, звісно, вплине на вартість активів. Артур Загородников уточнює, що в Україні понад 1000 держпідприємств, які ще можуть зацікавити інвесторів у контексті приватизації. «З них 700-800 підприємств такі, що їх ще можна реанімувати, повернути в економіку. Але ми розуміємо, що непрозорі процедури, призначення керівництва підприємств поза конкурсом скорочує їх потенціал і конкурентоздатність», − вказує Загородников.
На його думку, чим далі українська влада в питанні управління держвласністю буде відходити від європейських стандартів, про які багато говорять, але нічого не роблять, тим більше погіршиться стан держпідприємств, в тому числі − в частині обслуговування їх боргів.
Глава ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер в інтерв’ю для березневого номера журналу Forbes підкреслював, що процедура приватизації має пройти максимально прозоро: до процесу повинні бути допущені різні компанії, а не тільки вузьке коло обраних.
Нагадаємо, ЄБРР виступає консультантом України в приватизаційних питаннях. «Нас цікавлять інвестори, які прийдуть в країну під час приватизації, − вказує Шевкі Аджунер. − Необхідно, щоб оцінка базувалася на їх професійних якостях. У компанії повинні бути зрозумілі стратегічні цілі, спрямовані на розвиток підприємства, і органічний зв’язок із процесами цієї індустрії в Україні та світі».
Масова реструктуризація
Чи можливо розробити комплексне вирішення проблеми боргів держави? У ЄБРР вважають, що перш за все повинні бути реалізовані 2-3 кейси, пов’язані з вирішенням проблеми боргів держпідприємств перед банками.
Він нагадує, що все, що стосується списання, прощення і реструктуризації боргів, не може бути предметом оподаткування.
Заступник глави НБУ Владислав Рашкован повідомив, що банківський регулятор, можливо, запропонує свої ініціативи, які сприятимуть переговорам між банками і держсектором. У тому числі може бути запропоновано механізм держгарантій за боргами частини підприємств. «Оформляти держгарантії за боргами цих підприємств, на мою думку, Мінфін не буде. Тим більше, що часто держбанкам давалися просто вказівки щодо видачі кредитів тому чи іншому підприємству, − роз’яснює Горбаль. − Але комплексні рішення можливі для монополій «Укрзалізниці» і НАК «Нафтогаз України».
У свою чергу, поява нових перспективних акціонерів у колишніх держпідприємств може стати для банків ознакою того, що з цією вже приватизованою компанією можна продовжувати успішно працювати. «Я − прихильник відкритої приватизації, і для багатьох підприємств держсектору приватизація буде порятунком. Немає нічого складного в тому, щоб включити в умови приватизації врегулювання боргу перед банками. Якщо новим покупцем буде успішна компанія з ім’ям, то я охоче буду продовжувати кредитувати об’єкт і після приватизації», − резюмує Кирило Шевченко.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
