Олександр Ольшанський, голова холдингу Internet Invest: За збитками, що нанесені українській економіці, НБУ займає друге місце після податкової інспекції


Олександр Ольшанський, голова холдингу Internet Invest: За збитками, що нанесені українській економіці, НБУ займає друге місце після податкової інспекції

Олександр Ольшанський, бізнесмен, інвестор і організатор одного з найбільших в Україні заходів – iForum – в інтерв’ю розповідає про проблеми в економіці, інвестиційну привабливість нашої країни і перспективи виживання.

Як змінився український бізнес-клімат за останній рік?

Ніяк (сміється – ред.). Мені здається, що істотних змін не було. Швидше навіть погіршення. Ніякої реальної податкової реформи не відбулося. Державні органи, як і раніше, ведуть боротьбу з бізнесом на всіх рівнях, починаючи від Верховної Ради і закінчуючи рядовим інспектором чогось. У мене така версія: то, що економіка прощала при підйомі, при спаді і кризі – смерті подібно. Нескінченні наїзди, обшуки, пошуки IP-адрес, серверів – все це не веде до процвітання. Не подобається мені те, що відбувається, і я не бачу змін на краще.

Ви часто використовуєте для демонстрації ситуації в економіці показник кількості доменів. Як він змінився?

Весь 2015 рік було рівномірне падіння в середньому на 1% по доменній базі. Це приблизно відповідає рівню падіння ВВП. Ми втратили не менше 15% в 2015-му, а якщо вважати за два роки, то 25-28%. Це космічна цифра. Оскільки у процесу є якась інерція, думаю, що ми ще не досягли дна.

НБУ відпустив курс долара. Як це вплинуло на українські компанії, і хто на цьому заробив?

Фіксований курс долара – це приблизно те ж саме, що вогненний лід – оксюморон. А плаваючий курс – водяна вода. НБУ визнав, що світ існує, Земля кругла, а сонце встає на Сході. Хто заробив? Не знаю. Маніпуляція з обмінним курсом – дуже шкідлива річ з боку держави. Зникла вона зараз? Не думаю, просто перемістилася в іншу площину. Раніше контролювали курс, а тепер забороняють купувати валюту. Я не люблю регуляторів взагалі, але цей випадок особливий – головне не в курсі долара, а у відповіді на питання, що зробив НБУ для розвитку в Україні наших українських систем електронних грошей і платежів. Мені здається, що за збитками, що нанесені українській економіці, НБУ займає друге місце після податкової.

У минулому році було дуже багато подій, пов’язаних з ІТ і телеком-ринком. Чи варто очікувати, що в цьому році буде не менше і з чим пов’язане зростання?

А що ще залишається? В інших сферах просто випалена земля. У Києві ще не так помітно. Я був в Одесі, там на центральних вулицях забиті вікна. Такого не було навіть в 1990-і, щоб не здавалися в оренду приміщення в центрі міста. Рано чи пізно прийде розуміння того, що IT – це єдина надія України. Я не вірю в гегемонію металургії або агросектора. З цими продуктами нас ніхто за кордоном не чекає. IT-подій цього року буде не менше просто тому, що це єдина сфера, що вселяє надію.

Щороку оргкомітет iForum починає засідання з питання, чи потрібно проводити цей захід. В цьому році прийняли позитивне рішення. Чому

Ми відчуваємо, що він потрібен і затребуваний. Приходить зворотний зв’язок у вигляді подяк або думок про те, що він потрібен саме зараз, під час кризи, коли потрібно бачити успішних людей і розуміти, що ще не все втрачено.

В Україні не так багато експертів, яким дійсно є що сказати на заходах. Чи будуть на iForum нові обличчя?

Буде розвиток секції Smart city, яка вперше була представлена в минулому році. І буде секція по освіті. Нові обличчя, звичайно, з’являються. Особливо, якщо порівняти не з минулим, а з позаминулим роком. Різниця дуже суттєва. Ми, напевно, лідер в світі за темпом життя, який став просто приголомшливим. Тому з’являється багато нового. Я піду слухати секцію по освіті, мені здається, що зараз – це дуже важливо.

За минулий рік з’явилася величезна кількість курсів для айтішників і світчерів. Деякі вже нагадують фінансові піраміди.

Це лише початок. Ми спостерігаємо, як створюється новий ринок. Фейки зникнуть і їх місце займуть дійсно якісні продукти. Але ми на iForum будемо говорити про IT в освіті. Зараз його використовують на примітивному рівні. Не стоять у нас в коридорах шкіл комп’ютери, як це було в США ще в 1990-х. У нас всього 8% школярів використовують в школі комп’ютер, при тому, що скрізь є комп’ютерні класи. Зараз технології – це дуже важлива річ, як було 100 років тому із загальною грамотністю. Або ми подолаємо цей бар’єр, або скотимося в Середньовіччя.

Чи можна розраховувати на відновлення економіки в 2016-му?

Поставлю зустрічне запитання: яка галузь буде зоною зростання? І чому раптом вона почне рости? Може бути ситуативне відновлення, але глобально на цей рік я не розраховую. У 2017-му – може бути. Але потрібно розуміти, що відновлюватися ми будемо з дуже низького рівня.

Як ви диверсифікуєте ризики ведення бізнесу в Україні?

Не зберігаю гроші в українських банках. Ми намагаємося вийти за кордон, але не можу сказати, що за кордоном у нас є повноцінний бізнес. Вихід на іноземний ринку – це якийсь бар’єр, якщо ти один раз його подолаєш, повертатися не дуже хочеться. Ті, хто вже вивів гроші з України, не будуть заводити їх назад. І, чим більше держава буде чинити опір виведенню грошей, тим менше буде тих, хто захоче інвестувати сюди. Хто прийде, якщо немає гарантій повернення? Зараз виникає нова проблема – загальна кількість грошей в країні скорочується, вже зараз українських грошей за кордоном більше ніж усередині країни.

Як політична криза відбивається на інвестиційній привабливості України? Денис Довгополий наводив приклад діалогу з інвестором, який вважає, що зараз саме час вкладати в українську економіку.

Поки я бачу інвестиційну привабливість окремих українських стартапів, які іноземні інвестори все одно звідси вивозять. Вкладати в Україні – це поняття абстрактне. Куди вкладати? В мізки, які звідси вивезуть? Це одна історія, яка зараз перспективна, як ніколи. В побудова якихось сервісів тут? Я не бачу таких проектів. Наша галузь стала дуже експортно-орієнтованою. Ще три роки тому ми говорили про те, що не вистачає продуктів, гідних грати на світовому ринку. Зараз ми знаходимося на етапі, коли експортуємо працю. Далі два шляхи. Хороший – поява експорту продукту і поганий – перехід до фізичного експорту людей. Все буде вирішуватися позицією держави в 2016-17 роках.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua