339
Усе йде за планом: Нацбанк сподівається утримати інфляцію на рівні 12%
— Казна та Політика
Учора в Національному банку України відбувся брифінг, на якому правління НБУ розповіло про рішення монетарного комітету. Основні з них – збереження облікової ставки на рівні 22% і часткове зняття валютних обмежень. При цьому в регуляторі все ще вірять у те, що, попри активні девальваційні процеси, інфляція не перевищить раніше декларованих 12%.
«Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 22% річних. Подальше проведення стриманої грошово-кредитної політики спрямоване проти несприятливого впливу, який на українську економіку можуть мати внутрішня політична нестабільність і турбулентність у світовій економіці», – так пояснюють у Нацбанку своє рішення. І додають, що утримують відсоткові ставки на незмінному рівні задля «досягнення мети зниження споживчої інфляції до 12% на кінець 2016 року і 8% – на кінець 2017 року».
У цьому контексті викликає подив те, що регулятор бачить слабку залежність між девальвацією та інфляцією. «Посилення напруження на валютному ринку, яке спостерігалося в січні-лютому 2016 року, несуттєво позначилося на рівні інфляції. Завдяки діям Національного банку, спрямованим на згладжування надмірних коливань обмінного курсу, знецінення гривні відбувалося поступово, що призводило до обмеженого впливу на рівень інфляції», – йдеться в прес-релізі НБУ.
Водночас «повзучий» ефект девальвації не може не позначитися в майбутньому на рівні цін. Складається враження, що нинішні меседжі щодо інфляції декламують радше з пропагандистською метою – навряд чи це озвучування реальних макроекономічних сценаріїв. Прогнози екс-колег правління НБУ вже давно відрізняються від прогнозів офіційних осіб регулятора.
Та й у факторах, які, на думку Нацбанку, стримуватимуть інфляцію, важко побачити позитив. «Подальшому зниженню інфляції 2016 року сприятимуть насамперед низькі темпи економічного зростання, що стримає відновлення споживчого попиту», – зазначили в НБУ.
А безпосередньо економічне зростання і стало заручником монетарної політики. «Пригнічення внутрішнього попиту в умовах втрати зовнішніх ринків і зниження цін на товари традиційного експорту веде до спаду і зупинення виробництва, зокрема експортно орієнтованого, і до скорочення робочих місць. Відповідно зростає імпортозалежність, що в умовах дефіциту платіжного балансу і фіскального балансу сектору державного управління призводить до девальвації й інфляції», – пояснює президент Економічного дискусійного клубу Анатолій Максюта.
На запитання щодо очікуваної 12-відсоткової інфляції Валерія Гонтарева в четвер відповіла, що регулятор склав свій консенсус-прогноз ринку, який дорівнює 13,4%. «На відміну від аналітиків, у центрального банку є можливість вплинути на прогноз. Звичайно, що прогноз НБУ трохи нижчий, ніж консенсус», – пояснив заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб. Проте навіть 13,4% багато експертів сприймають як малоймовірний показник.
Наприклад, група ICU нещодавно поліпшила свої інфляційні прогнози на 2016–2017 роки, які, втім, суттєво відрізняються від озвучених Нацбанком. «2016 року інфляцію прогнозують на рівні 19% замість 29%, 2017 року – 11% замість 19%, а 2018-го – 8%», – йдеться в повідомленні групи.
В ІК Concorde Сapital раніше прогнозували інфляцію на рівні 16%. Але з огляду на останні події на валютному ринку вже готові цей прогноз скоригувати. «Наші аналітики в останньому макропрогнозі давали 16%, але ми вже розуміємо, що його треба переписувати десь на 20%, тому що це виглядає реалістичніше в нинішніх умовах. Головний фактор – девальвація. Гривня жваво дійшла до 27,0, на що ще декілька місяців тому ніхто не очікував. Нині вона зміцнилася до 26,0, але важко чекати, що це триватиме довго», – вважає начальник відділу з роботи з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.
З огляду на те що триває девальвація, досить неоднозначним видається збільшення Нацбанком золотовалютних резервів: із початку 2016-го вони зросли на $238 млн. Незважаючи на те що на початок року рівень ЗВР ($13 млрд) хоч і відставав від плану, затвердженого спільно з МВФ, він відповідав більш ніж двом місяцям імпорту. А скуповування валюти на тлі девальвації багатьом дало сигнал, що в утриманні гривні НБУ не особливо зацікавлений – і припущення скептиків щодо 30 грн/1$ цілком реалістичні.
І є підстави вважати, що саме через це на декларованому рівні утримати інфляцію НБУ не зможе. «Подальша девальвація гривні призведе до зростання інфляції, оскільки економіка занадто відкрита і відкривається й далі. Особливо це стосується енергоносіїв і промислових інвестиційних та споживчих товарів, які в переважній більшості імпортують. Вони створюють ланцюгову реакцію, оскільки переносять свою збільшену (внаслідок девальвації гривні) вартість на витрати інших виробників, які закладають їх у ціну», – констатує Максюта.
За його словами, саме тому будь-яке ослаблення національної валюти відразу чи з певним лагом переноситься на зростання цін для споживачів або виробників. «Ми це ясно бачимо на прикладі 2015 року, коли не вдалося утримати ні курс, ні інфляцію», – нагадує експерт.
На думку Максюти, утримання інфляції й девальвації сьогодні більшою мірою залежить від правильної промислової та інвестиційної політики, ніж від монетарної. «На додаток до далеко не ідеальної монетарної політики сьогодні на гривню тиснуть і політична нестабільність, і брак виразних перспектив подальшої співпраці з МВФ, які б дали ринку хоч якісь позитивні сигнали», – резюмує він.
Олександр Мойсеєнко, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
