1454
Операція "верифікація". Як уряд збирається "чистити" соціальні виплати
— Казна та Політика
Міністерство фінансів вирішило навести порядок з соціальними виплатами громадянам.
Зробити це планується шляхом верифікації.
Подібна чистка, безумовно, потрібна.
Світовий банк і МВФ з року в рік пишуть в своїх рекомендаціях і програмах співробітництва про необхідність переходу на адресне субсидування.
На рівні уряду час від часу виникає ідея сумлінного аудиту витрат Пенсійного фонду, їх очищення від “мертвих душ”.
Обсяг соціальних витрат, який підлягає ревізії, – 363 млрд грн.
“До першого липня система верифікації повинна повноцінно запрацювати”, – повідомило ЕП джерело в уряді.
Кабмін прийняв пакет документів, необхідних для старту верифікації, і постанову, згідно з якою всі пенсії та інші види допомоги переселенцям будуть виплачуватися виключно через відділення Ощадбанку.
Зроблено це з метою уникнення шахрайських схем і незаконних дій стосовно цих виплат.
Все б добре, якби після спілкування з представниками відповідальних за верифікацію міністерств не було зрозуміло: у Мінсоцполітики та Мінфіну немає єдиного розуміння, як її проводити.
Складнощі з переселенцями
У зв’язку з анексією Криму і війною на Донбасі в країні активізувалася внутрішня міграція. В Україні на 1 лютого 2016 року взято на облік понад 1,7 млн переселенців з Донбасу і Криму.
“Коли вирішували, як проводити виплати переселенцям, то всі процедури були заточені на те, щоб надавати допомогу в спрощеному порядку, без безлічі документів. Спрощений порядок створює більше можливостей для зловживань”, – пояснює ЕП співрозмовник з Мінсоцполітики.
Проблема з недобросовісними реципієнтами недавно знайшла несподіваний поворот. Уряд зупинив соціальні виплати для 150 тис осіб, які отримували грошову допомогу по документам нібито переселенців.
“Ми зупинили виплати для 150 тис так званих переселенців. Ми з’ясували, що шахраї отримують документи громадян, які не проживають на контрольованій території України, йдуть в органи соцзахисту і під приводом того, що вони нібито зареєстровані як тимчасові переселенці, отримують сотні мільйонів гривень з держбюджету”, – заявив Арсеній Яценюк.
Пізніше ЗМІ повідомили, що в управління праці та соцзахисту надійшли списки з переліком переселенців, яким анулюються довідки переміщених осіб.
У цій історії є й інший ракурс – не зовсім офіційний.
“Мертві душі” і зловмисники, безумовно, є, але так чи інакше всі ці схеми були “у веденні” Мінсоцполітики. У неформальних розмовах верифікацію розглядають не тільки як спосіб очищення соціальних видатків бюджету, але і як спробу втрутитися в тіньові потоки відомства.
Ефект з умовою
У бюджеті-2016 заплановано отримати від верифікації 5 млрд грн.
“У мене великі сумніви, що їх вийде зібрати. Мінсоцполітики в якості ефекту від верифікації бачило максимум кілька сотень мільйонів гривень”, – сказав ЕП перший заступник міністра фінансів в 2014-2015 роках Ігор Уманський.
Причини для побоювань є: роботи і неузгоджених питань багато.
Згідно з документами, Нацбанк, Пенсійний фонд і фонди державного страхування, банки, інші установи та організації будуть надавати Мінфіну дані. Мова про одержувачів субсидій, пільг, зарплат, пенсій та інших видів соцдопомоги, які виплачуються з центрального і місцевого бюджетів.
Для необхідного ефекту потрібно, щоб всі системи адміністрування соціальних виплат і бази даних зіставлялися між собою. В ідеалі для цього потрібна єдина система обліку одержувачів соцвиплат.
“Верифікація дасть ефект в тому випадку, якщо вдасться з’ясувати, що одержувача субсидій не існує, що він “мертва душа”, – говорить Уманський.
Зараз, за його словами, найчастіше все інакше. Наприклад, в одній базі вказано Іванов Іван Іванович без ідентифікаційного коду. Людей з такими ініціалами в країні може бути чимало, і без ідентифікаційного коду неможливо зіставити це ім’я з ім’ям в іншій базі.
Однак вичистити соціальні програми від цих випадків вийде тільки після накладення баз даних одна на одну.
Пряме відношення до верифікації мають два міністерства – соціальної політики і фінансів. Поки у них різні погляди на те, як її потрібно проводити.
Перший блок відмінностей стосується системи єдиного обліку.
“Створити систему на базі стандартів обліку доходів громадян нібито намагалися в 2007-2012 роках на кошти Світового банку. Успіхом ця затія не увінчалася. Кошти були освоєні неефективно. Адекватного технічного рішення і програмного продукту не отримали”, – говорить ЕП джерело в Мінсоцполітики.
За його словами, на розробку такого продукту йде п’ять-сім років, на імплементацію – ще два-три роки. Наприклад, штат Нью-Йорк, Австрія, використовує програмне забезпечення IBM, Казахстан – SAР.
Зараз, відзначає перший заступник міністра соціальної політики Василь Шевченко, існує понад сто видів соціальних виплат. На центральному рівні адмініструються дві бази даних їх одержувачів – інвалідів і переселенців. Ще понад десяти баз ведуть місцеві органи влади.
“Найбільша складність – забезпечити Мінфіну доступ до всіх даних. Ми працюємо над тим, щоб “підняти” місцеві бази даних на центральний рівень і передати цю інформацію Міністерству фінансів”, – говорить він.
Мінфін бачить вирішення питання по-іншому.
“Нам досить, щоб система працювала в режимі офлайн. Такий режим спрощує вимоги до програмного забезпечення і дозволяє приступити до верифікації вже в 2016 році”, – говорить джерело видання в Кабміні.
Є кілька відомств, які дозволять Мінфіну швидко зібрати дані.
“У першу чергу, нам потрібна інформація від Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, казначейства і ДФС. Далі будемо підтягувати МВС, яке володіє паспортними даними та даними про одруження. Останні дозволять верифікувати допомогу домогосподарствам”, – розповідає джерело ЕП.
Для збору інформації від місцевої влади Мінфін планує використовувати казначейство, адже вихід грошей на соціальні витрати відбувається через нього.
“Який механізм? Казначейство проводить платіж на банк, а банк перераховує виплату на персональний рахунок одержувача. У казначейства в цьому плані хороша інформаційна система, вона дозволить нам збирати дані на первинному рівні”, – говорить співрозмовник ЕП з уряду.
Повноваження не розділені
Ще одне питання – хто буде верифікатором на практиці. Як може відбуватися виявлення шахрая, припинення виплат і їх стягнення? За словами Шевченка, якщо Мінфін приймає рішення про те, що виплата відбулася незаконно, стягувати потрібно через регіональні органи.
“Через управління фінансової політики Мінфіну або управління соціальної політики нашого міністерства? У випадку з останніми є проблема: вони не будуть мати доступ до всієї інформації про порушника. У Мінсоцполітики на відміну від Мінфіну немає доступу до банківської таємниці”, – говорить Шевченко.
Як бути, якщо соціальну допомогу в обхід закону допоміг оформити інспектор одного з управлінь? Наскільки доцільно в цьому випадку віддавати функції по стягненню регіональним органам міністерств?
“Це питання обговорюється. Можливо, є сенс передати повноваження щодо стягнення правоохоронним органам”, – зазначає Шевченко.
За інформацією джерела ЕП, позиція Мінфіну така: рішення про припинення виплат прийматимуть органи, які їх виділяли, – Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, страхові фонди.
“Не Мінфін і не силові структури. Мінфін в цьому процесі буде виконувати роль консультанта. Він буде надавати відповідальним за виділення соцдопомоги органам інформацію про можливе порушення, а вони повинні будуть припиняти ці виплати”, – пояснює співрозмовник видання.
Інформація про банківську таємницю, доступ до якої тепер має і Мінфін, запевняє співрозмовник, розголошенню іншим органам не підлягає.
Ще одна заковика – в оперативній передачі інформації на центральний рівень. З отриманням даних від інших відомств у Мінфіну і Мінсоцполітики виникають складності. По суті, верифікація залежить від того, наскільки швидко вдасться вирішити всі ці питання.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
