929
Що це було: як Рада майже відправила Кабмін у відставку
— Казна та Політика
Незважаючи на безпрецедентну критику уряду, Арсенію Яценюку вдалося втриматися в кріслі, а президент Петро Порошенко розіграв справжній спектакль, перетворивши доленосне голосування в Раді на предмет політичного торгу.
Інтрига стосовно долі уряду, яка витала в повітрі ще зранку, ближче до обіду почала впевнено розчинятися. Все більша кількість депутатських фракцій заявляла про свою готовність голосувати за відставку Яценюка, а після внесення проекту постанови з необхідними 150 підписами главою фракції БПП Юрієм Луценком, надій на порятунок не залишилося навіть у найзавзятіших прихильників уряду.
Одночасно з цим президент України Петро Порошенко виступив зі зверненням, в якому закликав уряд і генпрокурора Віктора Шокіна подати у відставку. Ця обставина дала всі підстави вважати, що політична воля для зміни Кабміну є і на Банковій.
У підсумку після звіту уряду Верховна Рада з інтервалом у 10 хвилин прийняла два абсолютно суперечливих рішення. Спочатку парламент 247 голосами затвердив постанову, яка визнає звіт Кабміну незадовільним, і це стало юридичним приводом для винесення на голосування резолюції про недовіру. Що й було зроблено.
Та потім на табло раптом висвітилася цифра в 194 голоси «за», а це означає, що як мінімум до вересня Яценюк залишається прем’єр-міністром України. Нагадаємо, згідно з Регламентом Верховної Ради питання про недовіру уряду в разі провалу голосування не може повторно виноситися до кінця поточної сесії.
Якщо говорити про відповідальність за такий результат, то вона здебільшого лежить на плечах депутатів від БПП («за» голосували 97 з 136 депутатів) і представників «Опозиційного блоку», які демонстративно покинули зал («за» проголосували 8 із 43 парламентаріїв).
«Баш на баш»
Драматургія пленарного засідання почала наростати з того моменту, коли розгляд звіту уряду було перенесено з 12.00 на 16.00, що зрушило розгляд порядку денного на користь пакету безвізових законів, і скандального законопроекту №3700, більш відомого як «закон про партійне рабство».
По суті, це була своєрідна розминка, що підтверджує давно узгоджений сценарій. Однак тут теж усе пішло не так гладко. Законопроект №4055, що дозволяє генпрокурору України блокувати призначення антикорупційного прокурора, було прийнято в першому читанні, зате проект закону №4056, який удосконалить роботу Національного агентства України з питань розшуку та управління корупційними активами, депутати провалили.
За словами джерел Forbes, саме провал голосування щодо цього закону послужив одним із приводів для заяви Порошенка про відставку Яценюка. Банковій було важливо розуміти, що узгоджені питання будуть успішно проходити, і тільки це було умовою недоторканності нинішнього складу Кабміну. Адже «безвізовий пакет» – це питання міжнародних гарантій західним партнерам, які були надані саме президентом Порошенком.
Напередодні уряд отримав від президентського блоку «аванс» у вигляді підтримки законопроекту №2319а-д, необхідного для початку приватизації великих державних підприємств. Гра «ти мені – я тобі» у виконанні БПП і «Народного фронту» стала генеральною репетицією вистави з фейковою відставкою уряду.
Ключовою обставиною для запуску сценарію стало успішне голосування за законопроект №3700, який повністю віддає партійним лідерам усі важелі управління списками кандидатів на виборах до Верховної Ради. Тепер політичні боси зможуть виключати кандидатів із власного списку навіть після виборів.
Знову ж таки, головним лобістом документа виступила Адміністрація президента. За інформацією Forbes, таким чином БПП хоче позбутися адвоката Геннадія Корбана – Андрія Богдана, який є одним із найближчих претендентів на проходження в парламент за президентським списком. У разі входження нардепів від БПП до складу уряду, він за старим законом став би народним депутатом.
Що цікаво, з першого разу закон не пройшов, і повторно голосувати його довелося за кілька хвилин до початку звіту уряду. І тільки коли спікер Володимир Гройсман побачив на табло прихильні 238 голосів, парламентарії перейшли до розгляду найочікуванішого питання порядку денного.
Звіт уряду: День бабака
Виступаючи перед депутатами, Арсеній Яценюк залишався вірним собі. Присутні не почули абсолютно нічого нового – риторика прем’єра суцільно складалася з давно знайомих зворотів, штампів і прикладів. Арсеній Петрович традиційно послався на лихоліття, в яке прийняв країну, не забувши згадати про порожню казну, з якої було нічим платити зарплати і пенсії.
Окремим блоком Яценюк виділив безпеку, підкресливши, що військовий бюджет цього року склав безпрецедентні 113 млрд гривень. Щоправда, прем’єр залишив без уваги такий аспект, як освоєння цих грошей з боку Міноборони. Зате вчергове розповів про успіхи укріплення російсько-українського кордону, наразившись на контраргумент про безслідно “зариті” в проект «Стіна» 400 млн гривень.
Собі в плюс Яценюк поставив проведену дерегуляцію, збільшення доходів місцевих бюджетів у середньому на 42% і зближення з НАТО. При цьому в ході виступів фракцій аргументи прем’єра парирувалися нагадуванням про девальвацію, яка спотворює офіційну статистику.
Не забув Яценюк знову розповісти і про плани проведення митної реформи, про підводні камені якої вже писали. Згадав глава Кабміну і вже забутий усіма факт, що Україна вперше не купує російський газ, видавши реверс за позбавлення від «газової голки».
На момент звіту Арсеній Яценюк виглядав настільки непереконливим, що здавалося, відставка неминуча. Але, очевидно, прем’єр просто знав результат голосування заздалегідь.
Питання Шокіна
Заява Петра Порошенка про відставку Яценюка містила в собі й таку важливу опцію, як відставка генпрокурора Віктора Шокіна, що є однією з головних фігур в оточенні президента. У розпал звіту уряду ЗМІ поспішили повідомити про те, що Шокін нібито ще в обід написав заяву про звільнення, проте незабаром Генпрокуратура спростувала цю інформацію.
У відомстві заявили, що Шокін з понеділка перебуває у відпустці, і його обов’язки зараз виконує Юрій Севрук. Тому після повернення на роботу далеко не факт, що Шокін напише заяву, враховуючи вчорашні події в Раді. Крім того, не варто забувати, що відставку генпрокурора за Конституцією теж голосує парламент, в якому, як показує практика, на грунті політичних домовленостей може раптово не вистачити голосів.
Втім, саме відставка Віктора Шокіна називалася однією з головних вимог американської адміністрації за часів останньої зустрічі Петра Порошенка і Джо Байдена в Давосі. Тому відставка Шокіна на тлі урядової кризи може допомогти Петру Порошенко «вбити двох зайців», розігравши карту генпрокурора як на внутрішній, так і на зовнішній арені.
Предмет торгу і ризики
Політичний спектакль, розіграний БПП і «Народним фронтом», підняв на поверхню відразу кілька системних аспектів.
Перший ніхто в першому ешелоні української політики не хоче дострокових парламентських виборів. Включаючи групи Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського якщо подивитися на голосування «Відродження» та «Опоблоку». Різні центри впливу виявилися цілком здатними домовлятися напередодні майбутньої приватизації та митної реформи.
Другий неоліберальну політику уряду з усім її антисоціальним підтекстом вже нічим не зупинити в середньостроковій перспективі. А значить, 2016 рік стане ще більш «шоковим» для української економіки.
Третій влада перестала відчувати зростання соціальної напруги, яке здатне вилитися в нові акції протесту. Особливо такий стан речей небезпечний напередодні другої річниці Майдану, яка накладається на політичну кризу.
Для того, щоб усвідомити всю глибину протиріч, які остаточно прояснилися вчора в сесійній залі, Forbes пропонує згадати заяви лідерів парламентських фракцій, зроблені за лічені хвилини до голосування.
Юрій Луценко, глава фракції БПП:
Не кажіть мені про війну. Тому що якщо ви говорите про війну, то камікадзе необхідно використовувати за призначенням.
Юрій Бойко, глава фракції «Опозиційний блок»
За півтора року є певна закономірність: чим гірше в державі – тим яскравіше виступає прем’єр і члени уряду. Візитна картка уряду – незрозуміла податкова політика, яка змінювалася кожні три місяці.
Віктор Бондар, голова парламентської групи «Відродження»:
Я не знаю, кому подобається той цирк, який триває останній рік. Корупція, і так далі. Які далі сценарії ви нам готуєте? Чи ви взяли якусь галузь і сказали, що ось вона перспективна і ми будемо її розвивати? Ні. Що ви взагалі зробили за минулий рік?
Олег Березюк, голова фракції «Самопоміч»:
Не було мотиву, навіщо уряд працював. І це ознака відсутності елементарного – публічного управління.
Сергій Соболєв, заступник голови фракції «Батьківщина»:
Сьогодні країна стоїть на порозі найважливіших рішень. І до тих пір, поки буде проводитися марнотратна політика, нічого не зміниться. Якщо буде той же принцип – то наступний уряд буде приречений на таку ж долю.
Володимир Литвин, голова групи «Воля народу»:
Сподівався на нормальний виступ прем’єр-міністра України. Він намагався навіяти прекрасний сон, а виходить, як у класика: «прокинулась небога – нема нічого». Арсеній Петрович, як тут не згадати слова Достоєвського, одного з героїв «Ідіота», який говорив: «Залиште ваш тон». В останній момент, оберіть людський тон для розмови.
Олег Ляшко, голова фракції «Радикальна партія»:
Коли ви розповідаєте про реформи, ви забули, що їх мета – підвищення рівня життя людей. Малого і середнього бізнесу немає, фермерів немає, людей, які можуть прогодувати сім’ю, немає. Олігархів і то не залишилося, слава Богу. Так це не реформи – це геноцид.
При цьому якби кожна з фракцій, які завзято критикували прем’єра (про намір не голосувати заявило тільки «Відродження»), висловилася б «за» у повному складі, відставка уряду Арсенія Яценюка набрала б у цілому 265 голосів.
Віталій Філіповський
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
