1687
Мінфін продає 20% Ощадбанку й Укрексімбанку
— Казна та Політика
Втілення курсу на демонополізацію і деолігархізацію, який влада взяла 2014 року, Кабмін може почати із самого себе. Міністерство фінансів пропонує зменшити частку держави у двох найбільших держбанках – Укрексімбанку й Ощадбанку – і вийти зі структури власності інших державних фінустанов. Про це вчора заявила міністр фінансів України Наталія Яресько, запропонувавши уряду розв’язати питання з державними банками до середини 2018 року.
Уряд вкотре порушує питання про продаж держбанків. Ідеться про 20-відсоткові пакети акцій у найбільших Ощадбанку й Укрексімбанку, а також про вихід із капіталу державних Укргазбанку, «Родоводу», Розрахункового центру, Держзембанку, УБРР.
Ці установи за минулий рік завоювали понад чверть фінансової системи. Так, активи Ощадбанку на початок року становили 166 млрд гривень, активи Укрексімбанку – 148,3 млрд гривень, Укргазбанку – 42,3 млрд гривень, або сумарно – 356,6 млрд гривень. Тоді як усі чисті активи українських банків на 1 січня 2016 року дорівнювали 1 329 млрд гривень.
«Про корпоратизацію і зменшення частки держави у держбанках ідеться давно, з часу перших місій Світового банку в Україні. Але тоді баланс держбанків був, напевно, симпатичнішим, ніж тепер. Тому що нині кредитування держпідприємств, зокрема в Ощадбанку, поставлено на потік», – зазначає колишній член Ради НБУ Василь Горбаль.
Особливість нинішньої ситуації – вкрай несприятлива для продавця обстановка на ринках капіталу. Україна явно не виграє від продажу держбанків сьогодні. Аналогічна угода 9–10 років тому могла принести країні кілька мільярдів доларів. Сьогодні ж про такі гроші годі й казати.
У самих держбанках готуються до сприятливішої економічної ситуації. «Сьогодні ринки такі, що так продати «Укргаз» у короткій перспективі неможливо. А отже, потрібно проводити передпродажну підготовку – простіше кажучи, збільшувати вартість активу, щоб продати його дорожче», – пояснював в інтерв’ю Forbes голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.
Хто купить держбанки
Заступник міністра фінансів Артем Шевальов розповів Forbes, що важливим кроком у реформуванні системи держбанків буде продаж частки в розмірі 20-відсоткового пакету акцій міжнародній фінансовій організації чи стратегічному інвесторові.
Таким інвестором, наприклад, міг би стати Альфа-Банк, який є активним покупцем активів у банківському секторі. Утім, вчора ввечері в Альфа-Банку Forbes не підтвердили наміри купувати частку в держбанках.
Третій варіант – продаж частини держбанків через IPO на внутрішньому чи зовнішньому ринку. «За хорошого ринку можна було б організувати, наприклад, IPO для держбанку, навіть міжнародне. Але нині не та ситуація. Держбанки – як «чорні діри», через які всі наближені до влади фінансували свої бізнес-проекти», – зазначає голова інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.
Він вважає, що державі пора розлучитися з такими активами, як держбанки. «Продавати держбанки й інші держактиви треба. І що швидше, то краще. Ці активи навряд чи подорожчають найближчим часом. Також державні активи – це завжди предмет корупції і наживи чиновників. Управляються вони державою значно менш ефективно, ніж банки у приватному секторі», – уточнює Мазепа.
Ще одним імовірним покупцем називають міжнародні інвестиційні банки і міжнародні фінансові організації, як-от IFC і ЄБРР. Торік ЄБРР придбав 30% акцій Райффайзен Банку Аваль.
«Спочатку ми хочемо з’ясувати, якою буде стратегія державних банків, наскільки вона наближена до реальності. Ми хочемо зрозуміти, що в результаті цієї стратегії знайдеться справжній інвестор, який зацікавиться активом. І на цьому етапі ми розумітимемо, якою буде наша роль у процесі», – пояснює спікер ЄБРР Антон Усов.
«Входячи навіть на невелику частку акцій, серйозні фінансові інвестори, такі як IFC чи ЄБРР, вимагатимуть серйозних змін, перш ніж дадуть живі гроші. Можливо, з часом хтось із сьогоднішніх держбанків навіть зможе стати по-справжньому публічним і прозорим, але для цього держава не має створювати їм штучні конкурентні переваги», – наголошує керуючий партнер інвестиційної групи «Універ» Олексій Сухоруков.
Підготовка до угоди
Згідно з даними Мінфіну, передбачається, що наглядові ради складатимуться з семи членів, кожен із яких буде незалежним. Цих людей призначатиме комісія, яка складається з представників президента України, парламенту і Кабміну. Членів наглядової ради від Мінфіну в держбанках, за словами Шевальова, не буде.
Міністерство фінансів планує залучити незалежного оцінювача – інвестиційний банк, який оцінить актив, щоб було захищено інтереси держави. «Держава має залучити кошти в результаті продажу за ринковою оцінкою», – резюмує Артем Шевальов.
Маргарита Ормоцадзе, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
