12196
В Україні змінять порядок оплати "комуналки": Що виграють споживачі
— Особисті фінанси
З 1 січня 2017 року Україні не буде єдиних комунальних тарифів навіть на рівні областей. У кожному будинку розмір оплати за отримані послуги буде визначатися на загальних зборах мешканців.
Нововведення передбачено Законом №1581-д “Про житлово-комунальні послуги”, прийнятим Верховною Радою України в першому читанні. “Зауважень багато, ми їх приймаємо протягом місяця. Але законопроект дуже важливий, він, нарешті, дасть можливість залучити кошти в реконструкцію житлового фонду, а також змусить монополістів надавати якісні послуги”, – прокоментував документ один з його співавторів народний депутат України (БПП ) Петро Сабашук.
За державою залишається функція регулювання граничних тарифів монополістів (за електрику, тепло, воду і таке інше), а об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і іншим компаніям, що управляють надається право контролювати якість послуги.
Наприклад, гаряча вода: згідно з нормативами, прописаним постановою Кабінету міністрів, її температура повинна бути від 50 до 75 градусів за Цельсієм. Якщо градус падає до 45-49, то споживачі мають право на знижку плати на 10% на весь час температурного відхилення, якщо до 40-44 градусів – знижка в 30%, якщо вода холодніше 40 градусів – послуга не оплачується взагалі. Але домогтися поодинці скасування оплати або коригування оплати дуже складно.
Парламентарії сподіваються, що юридичним особам у вигляді керуючих компаній буде легше розмовляти з монополістами після прийняття нового закону. “Тепломір, що вимірює температуру гарячої води, коштує 10-15 тис. грн. Встановлювати таке обладнання в кожній квартирі дорого, а на рівні будинку ця інвестиція дуже швидко окупається, економія складе від 5 до 7%”, – наводить приклад Сабашук.
Ще в законопроекті прописано поняття “питна вода”, і тепер до дому її водоканали повинні постачати згідно з відповідним стандартом. “Якщо вода іржава, керуюча компанія має право вимагати поставити фільтри на вході в будинок, або зменшити вартість виплат монополісту на ціну необхідного обладнання”, – пояснив Сабашук.
Що стосується самих тарифів, які будуть платити власники житла за отримані послуги, то їх розмір буде встановлюватися на загальних зборах мешканців, держава не виставляє жодних обмежень щодо їх розміру.
“Таким чином, і будуть акумулюватися кошти на модернізацію житлового фонду. На загальних зборах буде прийматися, наприклад, рішення встановити регулятор тепла, а тариф на опалення залишити на колишньому рівні, а різницю збирати, щоб потім утеплити стіни”, – навів парламентарій.
Ще одна нова вимога – страхування відповідальності керуючих. “Інституту керуючих у нас ще немає, він тільки створюється. Логічно, що функцію контролю держава віддає ринку, а саме страховикам. У разі некомпетентності або шахрайства керуючого саме страхові компанії будуть компенсувати жителям збиток, нанесений діями цієї особи”, – уточнив аналітик Союзу міст Україна Ярослав Рябушук.
Втім, деякі експерти вважають цей законопроект є фікцією. “Ніяких реформ в ЖКГ немає з 30-х років. Ось і зараз не розділяються житлові та комунальні послуги. Адже якщо житлові можуть надавати незалежні фахівці, то комунальні були і залишаться монопольними”, – підкреслив глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.
На його думку, законопроект тільки підсилює монополізм навіть там, де його можна було б уникнути. Оскільки в Україні тільки 10-12% житла управляється ОСББ та іншими недержавними організаціями. І ймовірність, що до літа громадяни захочуть і встигнуть організуватися, дуже мала. Як наслідок – керуючі компанії будуть вибиратися місцевими органами влади на конкурсах.
“Ми всі з вами знаємо, як прописуються умови на конкурси. Найімовірніший сценарій – залишаться ті самі ЖЕКи, але з правом невмотивовано підвищувати тарифи, під програми, чия ефективність насправді надумана. Ті ж обшивки стін хрущовок пінопластом”, – підсумував Скубченко.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
