851
Капітал взяли на мушку
— Кредит&Депозит
Власникам невеликих банків доведеться розщедритися. Нацбанк зобов’язав їх до літа затвердити графік підвищення капіталу до мінімум 300 млн грн до січня 2017 року. Раніше банкіри думали, що у них на пошук грошей є кілька років, але НБУ передумав. Ті, хто не впорається із завданням, познайомляться з ФГВФО.
Малих беруть на виріст
Нацбанк вирішив прискорити вихід невеликих банків з ринку. Постановою №58 він зобов’язав їх мати капітал мінімум 300 млн грн не до 11 липня 2020 року, як було потрібно раніше, а 11 січня 2017 року. «Це дозволить підвищити їх фінансову стійкість, здатність протистояти ризикам. Збільшення капіталу дозволить почати відновлення кредитування економіки», – стверджують в НБУ. Причину посилення вимог центробанк детально не пояснює.
Попередній графік нарощування капіталу НБУ затвердив в серпні 2014 року. Але, за словами джерела на банківському ринку, регулятор вирішив, що різке прискорення девальвації гривні на початку 2015 року та висока інфляція (43,3%) значно збільшили гривневі доходи акціонерів банків, що нібито дозволить їм «легко» виконати нові вимоги НБУ.
Для прикладу, в серпні 2014 року планці 300 млн грн була еквівалента 18,1 млн євро, а зараз це «всього» 10,4 млн євро. Однак європейські директиви не таік вимогливі. Згідно ст.12 Директиви 2013/36/EU, компетентні органи повинні відмовляти в дозволі починати діяльність кредитної установи, якщо її початковий капітал менше 5 млн євро (зараз це приблизно 144 млн грн).
Уже через рік – до січня 2018 року – капітал банків повинен буде підвищитися до 400 млн грн, ще через рік – до 450 млн грн. Після чого п’ять років банки зможуть не підвищувати капітал, і тільки до липня 2024 року в Україні не повинно залишитися кредитних установ з капіталом менше 500 млн грн.
За даними НБУ, на 1 жовтня у 76 банків (за вирахуванням «підопічних» ФГВФО) статутний капітал нижче 300 млн грн. Їх проміжний дедлайн буде вже через півроку: до 1 липня всі банки повинні мати статутний капітал не менше 120 млн грн, зараз це проблема для 20 банків. На це їм буде потрібно 642 млн грн. Після чого всім 76 банкам (див. Графік) буде потрібно вкласти в свої капітали 10,6 млрд грн, щоб підвищити їх до 300 млн грн. Ряд банків в останні місяці докапіталізувалися, тому потреба в новому капіталі буде нижче. Капітал знадобиться навіть банку «Розрахунковий цент», що належить НБУ.
Підтримка капіталізації
Рішення НБУ було опубліковано в п’ятницю, вступило в силу в суботу, але до сих пір на нього не відреагувала ні Незалежна асоціація банків України, ні Український кредитно-банківський союз, ні Асоціація банків України.
У деяких невеликих банках ідею Нацбанку підтримують. «НБУ як регулятор ринку банківських послуг зобов’язаний стежити за здоров’ям своїх підопічних, одним з показників чого є капіталізація банківської установи. Тому вимоги НБУ до розміру капіталу банків є логічними і передбачуваними, – вважає директор департаменту інвестиційного обслуговування ТАСкомбанк Артем Карелін. – Статутний капітал ТАСкомбанк вже перевищує 300 млн грн, а регулятивний – 500 млн грн». ТАСкомбанк ще в липні 2015 року повідомив про збільшення статутного капіталу до 308 млн грн, але на 1 жовтня 2015 року його все ще становив 299,2 млн грн.
Підозри у ринку, що НБУ прискорить докапіталізацію, з’явилися в наприкінці 2015-го, коли центробанк представив їм кластерну модель нагляду. «Рішення НБУ про нарощування статутного капіталу очікуване і є продовженням тих обговорень, які веде НБУ з осені минулого року – про необхідність консолідації галузі», – говорить керуючий директор Агрокомбанку Євген Березовський.
Але характер докапіталізації викликає питання. Заступник голови правління Дойче Банк ДБУ Олексій Рибенко каже, що у нього немає питань щодо збільшення регулятивного капіталу (проводиться в ті ж терміни), але ось «прихований сенс вимоги НБУ щодо збільшення статутного капіталу» йому не зрозумілий. «Чим наш капітал в резервних фондах гірше статутного капіталу, з точки зору нагляду, я не розумію. При цьому для формування резервних фондів мені достатньо рішення акціонерів, тоді як для збільшення статутного треба пройти «сім кіл пекла» з реєстрацією змін до статуту, випуском акцій», – здивований він.
Десятки банків просто можуть фізично не встигнути збільшити і зареєструвати статутний капітал. «Наші акціонери докапіталізували банк живими грошима, до походження яких, до речі, ні у кого не виникало питань. Але я особисто бігав в НБУ не один десяток разів, щоб зареєструвати збільшення капіталу. Цей процес дуже зарегульований, тому дуже тривалий», – розповів глава одного з банків.
Поштовх до злиття
У банків, чиї акціонери не зможуть збільшити капітали, є вибір: об’єднання один з одним, продаж, банкрутство. Але злиття в Україні банків з різними власниками є завданням, що складно реалізовується. «Банки повинні визначитися: або вони збільшують статутний капітал і працюють далі, або відкликають ліцензію. Своїм рішенням НБУ, по суті, підштовхує невеликі банки до виразного визначення своєї позиції», – вважає Євген Березовський.
Банки, які вирішать об’єднуватися, чекають серйозні випробування. «Логічним вирішенням проблеми для банків в ситуації, коли до виконання рішення НБУ щодо збільшення статутного капіталу до 300 млн грн залишається десять місяців, було б злиття банків, але саме такий варіант виявляється найменш імовірним. Злиття банків, судячи за світовою практикою, ефективне на зростаючому ринку. На українському фінансовому секторі це були 2010-2012 роки. Але і тоді, і зараз нормативна база, за якою можна було б реалізувати такий варіант, практично відсутня, як і відсутній ефективний інструментарій оцінки активів і балансів, які зливаються, що не дає майбутнім акціонерам розуміння того, якою часткою вони володіють», – говорить голова правління комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Якщо банки не встигнуть збільшити капітал і порушать норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), регулятор може застосувати до них санкцію у вигляді віднесення до категорії проблемних. І якщо проблемний банк не виправить порушення, його чекатиме виведення з ринку як неплатоспроможної установи. «Вкладники до цієї дати можуть розбігтися, бачачи, що банк не вкладається в нормативи. І у нього будуть проблеми з ліквідністю ще за два-три місяці до дедлайну», – зазначив один зі співрозмовників FinClub.
Олена Губар, В’ячеслав Садовничий
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
