Неконкурентний кіловат: наскільки реальна енергоінтеграція України в Європу


Неконкурентний кіловат: наскільки реальна енергоінтеграція України в Європу

НЕК «Укренерго» вважає, що перехід на паралельну роботу з європейською енергосистемою ENTSO-E можливий уже 2018 року. Про це минулого тижня заявив начальник управління стратегічного розвитку та планування енергосистем «Укренерго» Олексій Брехт під час презентації проекту розвитку вітчизняної енергетичної системи на період до 2025 року.

Експерти розцінюють такий прогноз як вкрай оптимістичний, вважаючи, що українську та європейську енергосистеми реальніше синхронізувати тільки після 2020 року. Сам план інтеграції з ENTSO-E якихось часових рамок не містить, що дає змогу фахівцям розглядати проект у середньостроковій перспективі.

Утім, навіть суто теоретична можливість об’єднання енергосистем потребує докорінної зміни парадигми мислення галузевих чиновників. А саме: розроблення національної енергетичної стратегії вже сьогодні варто розглядати в контексті формування та розвитку пан’європейського енергоринку.

Добрий початок – половина діла

«Ми вважаємо, що 2018–2019 року реально перейти до паралельної роботи з ENTSO-E», – повідомив Брехт у своєму виступі. За його словами, роботи з майбутнього підключення енергосистеми України до європейської ведуться в рамках так званого проекту дослідження можливості синхронного об’єднання енергосистем України та Молдови з ENTSO і складаються з трьох фаз.

У вересні нинішнього року закінчується перша фаза проекту. За словами начальника служби євроінтеграції НЕК «Укренерго» В’ячеслава Салимона, головним попереднім підсумком першої фази проекту став висновок про те, що синхронна робота української та молдавської енергосистем з європейською є технічно здійсненною. А отже, можна рухатися далі.

За оцінками «Укренерго», максимально можливий обсяг перетоків між енергосистемами в разі їхнього об’єднання може становити: з України і Молдови в ENTSO-E – 2350 МВт у літній час і 1800 МВт – у зимовий; з ENTSO-E у зворотному напрямку – 2000 МВт.

Якщо врахувати, що НЕК у своєму плані розвитку енергосистеми планує до 2025 року максимальне навантаження споживання у країні в зимовий період 34 000 МВт, обсяг передбачуваних перетоків із Європою виглядає на перший погляд не дуже великим. Україна з’єднана з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією трьома лініями електропередач напругою 750 кВ, трьома ЛЕП 400 кВ і однією ЛЕП 220 кВ.

За часів СРСР саме Україну Москва розглядала як основний плацдарм для експортної електричної «експансії» в Європу. Проте наразі частина експортних ЛЕП або простоює, або перебуває вже в напіврозібраному стані. Крім того, не всі з них мають відповідне транзитне продовження в європейських країнах.

Однак у міру розвитку транс’європейської енергетичної інфраструктури та енергетичної інтеграції України в ЄС можливості експортно-імпортних перетоків між країнами розширюватимуться. Зокрема, 21 січня секретаріат Енергетичного Співтовариства оголосив про початок конкурсного добору інфраструктурних проектів відповідно до положення ЄС про принципи для транс’європейської енергетичної інфраструктури TEN-E Regulation.

Оптимістичний сценарій

Як повідомив В’ячеслав Салимон, під час першої фази проекту синхронізації з ENTSO-E було досліджено окремі енергоблоки ТЕС і ГЕС щодо їхнього використання в первинному і вторинному регулюванні частоти та потужності. Крім цього, було проаналізовано нормативно-правову базу щодо її відповідності вимогам ENTSO-E і ЄС, а також підготовлено проект остаточного звіту про можливості синхронізації енергосистем.

Робота проводиться спільно з консорціумом європейських операторів національних енергосистем на чолі з румунською «Транселектрикою». Результатом першої фази стане розроблення каталогу технічних і організаційних заходів, які дадуть змогу перейти до синхронної роботи.

«Друга фаза проекту полягатиме у виконанні каталогу заходів, і тут усе залежить уже тільки від української сторони. Ця фаза може тривати до одного року», – повідомив Олексій Брехт.

На цьому етапі, зокрема, потрібно буде внести корективи в автоматичну систему регулювання частоти і потужності Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС), яка наразі регулює тільки перетоки між країнами СНД.

Також, відповідно до європейських технічних принципів OperationHandbook, необхідно внести зміни до експлуатаційних і ринкових правил щодо забезпечення підтримки частоти, а також забезпечити коректну експлуатацію в частині релейного захисту та автоматичного частотного розвантаження.

Після цього можна переходити до третьої фази, під час якої синхронізацію енергосистем буде апробовано в тестовому режимі. За словами Олексія Брехта, третя фаза може також зайняти близько року.

Від експорту до імпорту

Проте крім виконання необхідних технічних заходів на рівні «Укренерго» і генерувальних компаній, синхронна робота з Європою потребує повної адаптації вітчизняної галузевої нормативно-правової бази до вимог Третього енергетичного пакету ЄС. Зокрема, мова йде про створення у країні конкурентного ринку прямих контрактів між виробниками та постачальниками електрики.

Цей комплекс робіт видається значно важчим, ніж технічна адаптація, особливо якщо врахувати, що практична робота з переходу до ринкової моделі функціонування вітчизняної енергосистеми ще навіть не починалася, та й відповідний закон Верховна рада наразі не ухвалила.

Скільки часу піде на ринкове перевлаштування галузі, не візьметься прогнозувати ніхто. Відповідно до застарілого закону «Про засади функціонування ринку електроенергії України», який було підписано Віктором Януковичем у грудні 2013 року, повномасштабний конкурентний енергоринок в Україні передбачалося впровадити 2017 року. Проте надворі вже 2016-й, а хура й досі там.

«Боюся, що до 2019 року ми приступимо тільки до виконання робіт. До цього моменту потрібно входити в нову модель ринку, вчитися працювати в конкурентних умовах, забезпечити спроможність «Укренерго» як оператора», – каже керівник програм аналітичного центру DIXI Group Роман Ніцович. За словами експерта, варто також розділяти поняття інтеграції та синхронізації: «Інтегруватися можна поетапно, частинами енергосистеми, наприклад за допомогою реалізації проекту створення того ж енергомосту в Європу від Хмельницької АЕС. Теоретично підключення до ENTSO-E можливе «островами», але краще переводити на паралельну роботу всю ОЕС, що є тривалим процесом», – вважає Ніцович.

Як раніше заявляли представники Консорціуму європейських операторів, найбільш реалістичним терміном об’єднання ОЕС з ENTSO-E є період після 2020 року.

Синхронізація української енергосистеми з європейською означатиме одночасно її ізоляцію від російської енергосистеми. До цього моменту українським енергетикам доведеться навчитися жити в «єдиній європейській сім’ї». І вже тепер є над чим задуматися, починаючи від зіставлення цін на електроенергію «в нас» і «в них». Наприклад, наразі на угорській енергобіржі HUPX цінові котирування електроенергії на березень становлять у базі 3,56 євроцента за 1 кіловат-годину, на другий квартал 2016 року – 3,37 євроцента. Для порівняння: оптовий тариф на кіловат-годину в українському енергоринку в січні – 117,8 копійки за 1 кіловат-годину, тобто дорожче, ніж у східноєвропейських країнах ЄС. І це в умовах перспективи подальшого зростання ціни на українську кіловат-годину по всьому технологічному ланцюжку виробництва і поставок електроенергії – для ТЕС, АЕС, ВДЕ та обленерго включно.

Звичайно, цінова кон’юнктура на лібералізованих європейських енергоринках – поняття мінливе. До того ж в Україні є НАЕК «Енергоатом», яка наразі продає електрику в ринок за ціною 42 коп. за кіловат-годину. Проте майбутні можливості тієї ж НАЕК з виходу на вільний ринок поки що не визначені. І якщо ще кілька років тому вітчизняні енергетики дивилися на Захід виключно як на перспективний ринок експорту електроенергії, то сьогодні в інтересах споживачів уже є сенс задуматися про її можливий імпорт.

Олег Кільницький

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua