1239
Влада перекроїла бюджетні потоки
— Казна та Політика
Кабмін виконав обіцянку посилити вимоги до банків, які виплачують зарплату бюджетникам і соцдопомогу. Новим критеріям відповідатимуть лише держбанки і ще кілька найбільших установ, а чотири десятки банків будуть позбавлені доступу до цього ринку. Таким чином Кабмін втілив у життя стару ідею переведення бюджетників на обслуговування до держбанків. У відповідь йому варто очікувати скарги банків до АМКУ і судові позови.
Виплачувати по-новому
Уряд зробив революцію у сфері банківського обслуговування бюджетних виплат. Якщо зараз майже півсотні банків уповноважені працювати з «бюджетниками», то незабаром учасників цього ринку залишиться менше десятка. Кабінет міністрів на останньому засіданні 20 січня прописав у постанові «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги» більш жорсткі критерії відбору уповноважених банків. Після узгодження документ незабаром опублікують. Його почали готувати ще в листопаді 2014-го.
Він змінить ринок розміром у десятки мільярдів гривень. У держбюджеті 2016 року на оплату праці бюджетників передбачено 80,3 млрд грн. І це не враховуючи соціальних виплат.
Банки, які хочуть стати «уповноваженими», мають відповідати восьми критеріям. Зокрема, частка активів повинна становити не менше 1% активів банківської системи; портфель ОВДП – понад 20% регулятивного капіталу банку; робота на ринку – не менше трьох років; протягом трьох останніх місяців комісія НБУ не вживала заходів впливу до банку у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних операцій.
Цього недостатньо: банк протягом останніх трьох місяців має виконувати нормативи НБУ, бути учасником ФГВФО, «крім випадків, передбачених законом» (виняток стосується Ощадбанку), і не мати боргів перед ФГВФО щодо сплати зборів, штрафів, пені, заборгованості зі сплати податків і зборів. Не зможуть брати участі у конкурсі банки, чиї власники або пов’язані особи перебувають під санкціями. «Запропоновані зміни підвищать ефективність і прозорість у виборі банків для використання в держсекторі, а також підвищать рівень захищеності виплат працівникам бюджетних установ та державної соцдопомоги», – упевнені в Мінфіні.
Зміна правил
Критерії до банків-агентів уряд встановив у 2010 році. Зараз уповноваженим банком може бути будь-який член ФГВФО (а також Ощадбанк), якщо його миттєва ліквідність останні шість місяців була не менше 20%. Ці вимоги так легко виконуються, що навіть після банкрутства третини банківської системи критеріям Мінфіну все ще відповідають півсотні банків. 17 листопада 2015 року на позачерговому засіданні конкурсної комісії з визначення уповноважених банків новими агентами вибрали 48 кредитних установ.
Ініціатива звузити коло банків, які обслуговують бюджетників, не нова. У квітні 2014 року в Кабміні пропонували перевести усі держустанови на обслуговування до держбанків. Цю ідею кредитні установи не підтримали. Але вже у вересні 2014-го Кабмін вирішив перевести на обслуговування до держбанків особовий склад Збройних сил, у тому числі учасників АТО.
Місце для обраних
Із 48 установ, обраних лише два місяці тому, 34 банки будуть відсіяні Мінфіном як занадто дрібні. Лише 14 банків виконають перший критерій: обсяг активів не менше 1% активів усієї банківської системи. Виходячи з даних за III квартал, це Альфа-банк, ВТБ Банк, Ощадбанк, Креді Агріколь Банк, ПУМБ, «Південний», ПриватБанк, Промінвестбанк, Райффайзен Банк Аваль, Сбербанк, Укргазбанк, УкрСиббанк, Укрсоцбанк та Укрексімбанк.
Однак три банки з цього списку (Промінвестбанк, Сбербанк, ВТБ Банк) належать російським структурам, які перебувають під міжнародними санкціями США чи ЄС. А це означає, що їх українські «дочки» незабаром втратять право обслуговувати бюджетні виплати.
Список з інших 11 банків і надалі скорочуватиметься, оскільки решта критеріїв не менш жорсткі. Найбільше проблем у банків виникне з виконанням вимоги портфеля ОВДП. Необхідний обсяг держпаперів – не менше 20% регулятивного капіталу – є у трьох держбанків (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк) та у Райффайзен Банку Аваль. Але саме державним банкам взагалі нема чого переживати. «Банки, в яких держава володіє часткою понад 75%, призначаються уповноваженими на постійній основі», – повідомили в прес-службі Мінфіну.
Іншим банкам буде важко. «У таких банків, як ПУМБ, Укрсоцбанк, УкрСиббанк немає достатньої кількості ОВДП, однак у них істотні залишки коштів вкладені в депозитні сертифікати НБУ. Теоретично погашення депсертифікатів і вкладення цих коштів у ОВДП могло б виправити ситуацію. Але не факт, що ризик-менеджмент банків, в першу чергу іноземних, дозволить таку операцію», – вважає аналітик однієї з інвестиційних компаній. «Ця норма не має нічого спільного із надійністю банку. Це виключно нагнітання попиту на ринку ОВДП. А вони не завжди надійні, згадаємо 1998 год. Крім того, банки їх можуть віддати в РЕПО або в заставу під кредит», – говорить голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Навіть якщо банки зможуть збільшити портфель ОВДП і виконають інші вимоги – від нормативів до сплати податків, нова перепона з’явиться вже наступного року. «Через рік після прийняття постанови набуде чинності ще один критерій відповідності – за кількістю емітованих банком електронних платіжних засобів (платіжних карток) державної багатоемітентної платіжної системи», – йдеться в повідомленні Мінфіну. Кількість карток НСМЕП має бути не менше 10% від загальної кількості емітованих платіжних карток банку. За даними НБУ, з 11 вищеназваних банків членами НСМЕП є лише сім установ: «недоторканні» держбанки (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк) і чотири приватні банки – «Південний», ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль і Укрсоцбанк. Але банкам недостатньо вступити до НСМЕП, їм треба буде перевести щонайменше 10% клієнтів на нові картки.
Банкам дають три місяці на виконання нових вимог, а міністерства, відомства та інші центральні та місцеві органи влади матимуть місяць для переходу на обслуговування до уповноважених банків, обраних по-новому. «Встановлення чіткого і вичерпного переліку критеріїв зменшує можливості для суб’єктивізму при виборі уповноважених банків. Завдяки впровадженню вичерпного переліку критеріїв, кожен банк може сам зробити висновки про можливість бути включеним до цього переліку», – заявили в Мінфіні.
Тільки через ці банки обслуговуватимуться держкомпанії. «Уряд своїм рішенням рекомендує керівникам суб’єктів господарювання держсектора економіки обслуговуватися в банках, які задовольняють встановленим критеріям», – уточнили в Мінфіні.
Дискримінація в дії
Банки виявилися не готові до такого повороту подій. Не прокоментували запити FinClub ані найбільший ПриватБанк, ані невеликі банки, у яких тепер немає шансів. «Поки документи не затверджені, нема чого коментувати», – сказали в ПриватБанку. Але більше року тому перший заступник голови банку Олег Гороховський говорив наступне: «Будь-яке рішення, яке дозволяє банкам отримати право на обслуговування бюджетників, ми вітаємо. Вимоги до банків жорсткі, але це краще, ніж просто заборона». «Можна однозначно стверджувати, що уряд адміністративним шляхом обмежив можливість роботи абсолютної більшості банківських установ у напрямку соціальних виплат. Банківське співтовариство, у тому числі банківські асоціації, більше десяти років ведуть діалог з владою для усунення явного порушення конкурентного середовища. Але, на жаль, окрім посилення політики жодних інших змін не відбувається», – розповіли неофіційно в одному із «зарплатних» банків. В минулі роки банки оскаржували подібні рішення влади в судах чи АМКУ.
«Норма про 20-відсоткову частку ОВДП залишить «за бортом» соцвиплат переважну більшість фінустанов, причому в багатьох випадках мова йде про сильні та здорові банки. Звичайно, ми й далі маємо намір працювати з бюджетниками і здійснювати соцвиплати, однак банки сьогодні навряд чи всерйоз замислюватимуться про купівлю ОВДП на мільярди гривень. Така норма йде врозріз з правилами чесної конкуренції на банківському ринку, тому ми через Незалежну асоціацію банків плануємо оскаржувати своє право надавати послуги клієнтам на конкурентних засадах», – заявили в прес-службі Укрсоцбанку. А саме на початку 2016 року Мінфін після піврічної перерви відновив розміщення ОВДП на аукціонах.
Експерти радять змінити критерії. «Вимоги формальні та «сирі». 1% від активів системи – це не показник стабільності. Дельта Банк, «Надра», банк «Україна» є прикладами великих установ-банкрутів. Крім того, немає вимоги до рейтингу банку. Могли б поставити планку uaA-. У цьому діапазоні було дуже мало дефолтів», – вважає Віталій Шапран.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
