805
Як держбанки заробляють на енергоефективності
— Енергетика
За попередніми підсумками, 2015 року державні банки видали населенню та організаціям співвласників будинків кредитів для енергоефективних робіт на суму 1,3 млрд гривень. Більша частина кредитів стосувалася утеплення вікон та стін будинків індивідуальних власників житла, заміни котельного обладнання, а не комплексної термомодернізації та санації будинків або ж модернізації комплексів ЖКГ (тепломережі, теплопункти, системи водопостачання).
Утім, такий оптимізм не має достатнього підґрунтя. Адже ідеї кредитування, за визнанням представників державних банків та уряду, охоплювали частину населення, яке в попередні роки виявилося не здатним профінансувати роботи з утеплення приміщень та установлення сучасного опалювального обладнання.
Нюанси програми
Проте криза в енергосистемі та віялові відключення в листопаді-грудні 2014 року зруйнували плани перевести частину споживачів на електрику. Пізніше, влітку 2015 року, рішення уряду про стимулювання переведення населення на електрокотли довелося скасувати.
І вже з квітня 2015 року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що уряд продовжує програму компенсації 20% від вартості нових котлів, а також вона поширюватиметься й на утеплення будинків, заміну вікон. На ці заходи було передбачено компенсацю в розмірі 30%, для ОСББ – 40%.
«Урядом передбачено 343 млн гривень на цю програму, які буде розподілено за трьома напрямками. 47,6 млн гривень – на компенсацію придбання «негазових» котлів, 198 млн гривень – на компенсацію коштів на утеплення індивідуальних будинків, зокрема купівлю матеріалів на покрівлю, вікна, утеплення стін та приладів обліку теплової енергії. 97,9 млн гривень – на компенсацію придбання енергоефективного обладнання та матеріалів ОСББ», – заявляв міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
Власне, за словами Зубка, уряд очікував, що додатково на цю програму буде залучено 1,23 млрд гривень приватних інвестицій, а загальний обсяг інвестицій на заходи енергоефективності становитиме 1,5 млрд гривень. При цьому Зубко конкретизував, що додаткові 1,23 млрд гривень – кошти банків, які беруть участь у програмі, серед яких державні Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.
При цьому головне навантаження несе Ощадбанк, який забезпечив видання кредитів на суму 1,1 млрд гривень. «На сьогодні «Ощад» успішно реалізував 93 проекти для 7000 фізичних осіб і впевнено йде до цифри 100. Крім того, люди, які звернулися безпосередньо в установи Ощадбанку, – це близько 62000 людей – вже отримали кредити на загальну суму майже 1 млрд гривень. Це досить значний портфель», – заявив заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.
Суттєво відстають від Ощадбанку енергоефективні програми Укргазбанку та «Укрексіму». Так, Укргазбанк видав майже 14 тис. кредитів на суму 235 млн гривень. Така різниця пояснюється відносно кращими умовами кредитування в Ощадбанку й Укргазбанку, що надають кредити за ставкою від 24,5% річних.
Також держава платить за споживача від 20 до 40%, але це не означає, що банк не отримає прибутку. Майже 25% ефективної річної ставки за кредитом вистачає, щоб забезпечити «рентабельність» на рівні 20%. А це приблизно заробіток до 260 млн гривень. Споживачі оплачують користування кредитними коштами. Безвідсоткового кредиту або ж низької кредитної ставки населення не отримує. І державні банки заробляють на «енергоефективній програмі».
Бізнес для банків
«Для банків фактично відкрився фінансовий ринок житлово-комунальних послуг, що дало змогу комплексно підходити до надання послуг і працювати з новим суб’єктом – насамперед з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами. Ми почали активне кредитування і називаємо цю програму колективним розстроченням. Для нас ринок енергоефективності є однією зі сфер, в яку можна сміливо вкладати кошти, і ми робитимемо кроки в цьому напрямку», – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.
Варто зауважити, що більшість кредитів на суму 1,3 млрд гривень використано для утеплення стін та заміни газових котлів на твердопаливні. При цьому основна маса населення, яка бере кредити, мешкає у приватному секторі. Тому такі люди заощаджуватимуть не дорогий російський чи європейський газ (230 дол.), а український газ, собівартість якого становить 50–70 дол. Імпортний газ споживають теплокомуненерго, і програма заміни котлів не стосується жителів, які використовують централізоване опалення.
Що ж до твердопаливних котлів, то споживачі все одно оплачуватимуть вартість вугілля, пелет, брикетів, торфу, іншого виду ресурсу. При цьому ніхто не розглядає питання меншої «екологічності» твердопаливних котлів. Використання газу залишається не лише екологічнішим, ніж вугілля чи пелети. В цілому умови видання кредитів не гарантують, що технічні параметри твердопаливного котла порівняно з газовим будуть поліпшені. Але безумовно, що ті домогосподасртва, які відмовилися від газу (20 тис. сімей), заощадять щороку близько 50 млн куб. м. (вартістю 110 млн гривень).
Відповідно, виникають сумніви щодо можливості збільшення видання кредитів 2016 року вшестеро, до 8 млрд гривень. Для цього банкам доведеться охопити жителів багатоповерхових будинків із централізованим опаленням або видавати кредити для проектів із відновлювальних джерел енергії. І водночас знизити відсоткові ставки до рівня 10–12%.
Також в уряді розраховують на те, що людей приваблюватиме компенсація частини кредиту за рахунок місцевого бюджету. Місцева влада Львова, Дніпропетровська, Сум, Івано-Франківська, Черкас виділяє додаткові кошти. Але сумнівно, що це дасть змогу залучити ще 400–500 тис. сімей до програми енергоефективності. Лише такий обсяг домогосподарств дасть можливість державним банкам і 2016 року заробляти на «програмі енергоефективності».
Юрий Корольчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
