Термінали самообслуговування «заганяють» у банки


Термінали самообслуговування «заганяють» у банки

Цього тижня в Національному банку України має відбутися нарада з учасниками небанківських фінансових установ, присвячена зміні правил роботи на ринку терміналів самообслуговування. Нововведення торкаються прозорості операцій у терміналах, пропонуючи їм два шляхи розвитку: або через фіскалізацію й установлення реєстраторів розрахункових операцій (РРО), або через роботу за допомогою банківського процесингу. Також НБУ готує для ринку вимоги до збільшення статутного капіталу, розкриття власників термінальних мереж тощо – для підвищення ефективності контролю за сектором.

Уже з 1 січня кожен небанківський термінал самообслуговування мав бути оснащений реєстратором розрахункових операцій, відповідно до закону «Про використання РРО» і вимог Національного банку України. Проте правила РРО не було затверджено ні Мінфіном, ні ДФС. Терміни фіскалізації переносяться на 1 липня, але основні гравці ринку вже вибирають інший шлях – працювати через банки.

Різні моделі роботи

На ринку сьогодні – кілька моделей роботи терміналів самообслуговування. Частина гравців працювали як фінансові компанії, ліцензовані Нацкомфінпослуг, але вони також повинні були в НБУ отримувати ліцензію і на грошові перекази, і на роботу платіжної системи. Інші гравці працювали як агенти чи партнери банків. Найбільшою банківською мережею платіжних терміналів є мережа ПриватБанку.

«Основна відмінність у тому, що процесинг банківських і небанківських терміналів реалізується в одному випадку через процесинг банку, а в другому – через процесинг платіжної фінансової компанії, що працює на ліцензіях Нацкомфінпослуг і НБУ. Фінкомпанія має мати під собою платіжну систему – такий собі «міні-банк» для розрахунків», – пояснює колишній власник мережі терміналів «Національний кредит» Андрій Оністрат.

За транзакції відповідає фінансова компанія з ліцензією на грошові перекази, яка укладає договори з мерчантами. Платіжна система дає інструментарій для проведення операцій. Наприклад, якщо фінкомпанія має 1000 договорів із різними мерчантами, вона може домовитися з банком, який почне прийом платежів на користь фінкомпанії.

Сьогодні на банківському процесингу працює тільки ПриватБанк, якому належить близько 25% ринку (згідно з оцінками Forbes). Крім нього, є 5–6 основних небанківських процесингів, які ділять ринок: CityPay, EasyPay (EasySoft), iBox, 24NonStop та інші. За даними НБУ, всього регулятор видав 35 ліцензій на грошові перекази небанківським фінкомпаніям. На початку січня Нацбанк зупинив роботу внутрішньодержавної платіжної системи 24NonStop. Нині термінали цієї мережі працюють через банк «Фамільний».

Більшість терміналів, за словами джерел Forbes у ДФС, «не хочуть» переходити на фіскалізацію. З погляду логіки і технічного прогресу вони мають рацію: всі транзакції в терміналах і так автоматизовано, інформацію про них можна читати, зокрема, маючи доступ до процесингу. І додавати для цього ще один пристрій, який безпосередньо виконує функцію РРО, не потрібно. По суті, програмні й апаратні можливості вже дають змогу контролювати всі операції терміналу. Тим більше що за самі пристрої з термінальників планували «стягнути» серйозні гроші.

Учасники ринку озвучують Forbes суму $400 за одиницю. Враховуючи, що чотири мережі – iBox, «Нацкредит», EasyPay і 24NonStop – торік об’єднували близько 16 000 терміналів, мова йде про заробіток у майже $6,5 млн на цьому ринку тільки за рахунок названих чотирьох систем. Усього ж у країні, за даними НБУ, 32 000 терміналів поповнення.

Співзасновник EasyPay Олексій Свирид розповів Forbes, що на фіскалізацію, найімовірніше, не піде жодна з мереж. «Оскільки для встановлення РРО потрібно реєструвати в районних податкових: для мережі, припустімо, з 5 000 пристроїв це довго, дорого і незручно для бізнесу. Заснованого Кабміном стандарту РРО немає. Та й сам звіт з РРО фізично зібрати не можна в щоденному режимі», – пояснює Свирид. Проте у щоденному режимі транзакції своїх підопічних бачить Національний банк України.

EasyPay вибрала перехід на банківську схему роботи. Її акціонер Володимир Авраменко придбав для цього банк «Траст». «Регулятор сказав, що в терміналів є два шляхи: або фіскалізація, або банківська ліцензія. Ми вибрали банківську ліцензію, оскільки наша компанія надає процесинг десяткам дилерів та приватних підприємців, які є власниками терміналів по всій країні. Змусити їх фіскалізуватися і поставити на термінали РРО – важко. Тому ми вибрали модель із банком», – пояснює Володимир Авраменко в розмові з Forbes свою позицію. Під його брендом EasySoft (EasyPay) працює мережа з 6 000 терміналів.

На банківську схему роботи орієнтований iBox (нині співпрацює з Альфа-Банком). Співвласник iBox Євген Березовський вважає, що має бути фіскалізовано процесинг, через який можна побачити всі операції з терміналами. «Ми спілкувалися з цих питань і з представниками податкової, і з Верховною радою, і запитували: «Що саме ви хочете контролювати?» Гадаємо, серед чиновників достатньо фахівців, які знають, що потрібно зробити, щоб із ринку пішли конвертаційні центри, на боротьбу з якими спрямовані зміни. Термінали можуть перейти в нову регульовану площину, працювати через банки, з 100-відсотковою банківської інкасацією, з процесингом, який дасть змогу податковій в онлайні бачити всі транзакції», – каже Березовський.

Він вважає, що для контролю терміналів можна ввести так званий «спецрахунок»: «Це рахунок у банку, на який в обов’язковому порядку після інкасування банками повинні зараховуватися гроші з терміналів. І тільки з цього рахунку можна було б оплачувати послуги операторів. Це прибрало б сіру частину ринку».

Ще один великий гравець ринку – банк «Фамільний» Михайла Комісарука, через який працюють три десятки банків, майже всі фінансові компанії, сотні мерчантів.

«Сьогодні в Україні немає сертифікованих податковою РРО для терміналів. Орієнтовна вартість РРО дуже висока для учасників ринку, за даними самих виробників такого обладнання. Вартість такого пристрою може сягати близько третини від ціни самого терміналу. Формально переходити на нові правила роботи повинні були всі небанківські гравці з 1 січня, фактично ж такий перехід наразі неможливий. Імовірно, правила реєстрації транзакцій ще змінюватимуться через створення програмних РРО», – припустив Михайло Комісарук. З податковою, Мінфіном та профільним комітетом парламенту учасники сектору терміналів самообслуговування обговорюють можливість використання програмних РРО.

Дорогою до банків

Навіть вибравши схему роботи з банками, платіжні термінали все одно зіштовхнуться з реформами, принаймні поки зовнішні донори України і FATF наполягають на реформах у країні. Зокрема, у НБУ розглядають можливість імплементації таких вимог, як прозорість капіталу і власності мереж терміналів та підвищення капіталізації цих гравців.

«Змінюються вимоги з боку ДФС. У НБУ є бажання проводити паралелі з банківською системою і сформулювати перед термінальниками вимогу розкривати пов’язаних осіб. Тому що, припустімо, після закриття однієї компанії за порушення через два дні її керівник підписується вже як керівник іншої системи», – вказує представник ДФС на правах анонімності.

«Сьогодні є можливість отримати ліцензію фінансової компанії, яка технічно дає змогу «прогнати» капітал і не мати прозорих акціонерів. НБУ своїми ініціативами хоче структурувати ринок», – упевнений Андрій Оністрат.

Згідно з його прогнозами, у небанківської частини ринку сьогодні більше перспектив для розвитку, оскільки у світі такі технології та сервіси є, як правило, небанківськими, що дає змогу швидше ухвалювати рішення і реалізовувати їх. «В Україні тільки один банк досить швидко ухвалює і реалізовує технологічні рішення – це «Приват», – наголошує Оністрат.

Прийдешні зміни правил роботи пов’язані з тим, що термінали працюють із великим оборотом кешу, в чому регулятори бачать явні ризики сірих операцій. При цьому контролювати фінансові компанії було досить непросто, на відміну від банків. Також через цей вид сервісів оплати можуть іти на користь юросіб, до яких є претензії з боку Фінмоніторингу, СБУ чи МВС. Саме тому з’явилося рішення через фіскалізацію процесу посилити контроль з боку банківського регулятора. «Контролювати фінкомпанії може або ДФС, через РРО, або НБУ, через підзаконні нормативні акти», – резюмує Свирид.

Оскільки запропонована ідея з фіскалізацією поки що себе не виправдовує, найімовірнішим рішенням буде поступовий перехід низки гравців на схему роботи через банки. Проте якщо ДФС і НБУ вважатимуть можливою реалізацію схеми з програмним РРО, що не потребуватиме дорогих інвестицій від учасників сектору, термінали самообслуговування можуть прийти і до фіскалізації своєї діяльності.

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua