Страховий ринок: автовласників чекають зміни


Страховий ринок: автовласників чекають зміни

Рік, що настав обіцяє бути роком змін на ринку ОСАЦВ.

Вже навесні запрацює, правда, поки як пілотний проект, механізм прямого врегулювання.

Це означає, що у разі ДТП потерпілий буде отримувати відшкодування в тій страховій компанії, де він купував поліс, а вже страховики будуть між собою розбиратися, хто кому і скільки винен.
Поки Моторне (транспортне) страхове бюро України – МТСБУ – опрацьовує технічні деталі.

Зараз потерпілий повинен вимагати відшкодування у страховика, де купував “автоцивілку” винуватець ДТП. Така система не стимулює автолюбителів відповідально підходити до вибору СК. Діє принцип “купити дешевше”.

Якщо ж за відшкодуванням доведеться звертатися в ту ж компанію, яку сам вибрав, тоді водієві доведеться задуматися при виборі партнера.
Попередню згоду брати участь у пілотному проекті дали 17 компаній, на частку яких сукупно припадає понад 50% ринку ОСАЦВ.
Це СК “Оранта”, “АХА страхування”, “PZU Україна”, “Універсальна”, “Аска”, “Інго Україна”, “Провідна”, “Іллічівське”, “Арсенал страхування”, “Княжа”, “Уніка”, Українська страхова група, “Країна”, ВУСО, “Просто страхування”, “Аско Донбас північний”, “Кредо”.
В ідеалі до системи прямого врегулювання повинні підключитися всі страховики. Зробити це можна на рівні закону, проте у депутатів страховий ринок перебуває далеко не в числі пріоритетних. У підсумку, учасникам ринку доводиться сподіватися тільки на власні ініціативи.
“З розгортанням системи прямого врегулювання ми зможемо конкурувати з допомогою якості сервісу. Зараз конкуренція виключно цінова”, – вважає віце-президент СК “АХА страхування” Максим Межебицький.
У МТСБУ розраховують, що після старту пілотного проекту до нього підключаться СК, які поки придивляються до колег і оцінюють можливі ризики.

“Остаточне рішення ми ще не прийняли. Будемо враховувати не тільки теоретичний досвід авторів проекту, але й практичний досвід топ-менеджерів нашої компанії, які бачили становлення таких проектів у країнах ЄС”, – говорить директор департаменту СК “Альфа-страхування” Олександр Ваховський.

Самостійно страховики почали роботу і над впровадженням електронного поліса: вісім СК виявили бажання протестувати нововведення.

Це дозволить боротися з “чорними” брокерами та недобросовісними фірмами, які продають поліси ОСАЦВ часто з величезними знижками – до 50% – навіть після відкликання ліцензії або введення в СК тимчасової адміністрації.

У МТСБУ підрахували, що за підсумками 11 місяців 2015 страховики втратили 104,7 тис бланків полісів ОСАЦВ – 2% від загальної кількості укладених договорів. Ще 5% бланків вважаються зіпсованими.

“Зростання кількості загублених бланків в 2015 році пояснюється їх втратою на неконтрольованих України територіях АРК, частини Донецької та Луганської областей. На жаль, “чорні” брокери досі продають їх клієнтам”, – пояснив генеральний директор МТСБУ Володимир Шевченко.

Не повернули бланки СК “Гарант-авто” (в компанію введена тимчасова адміністрація) і “Україна” (компанію виключили з бюро). “У них залишилося близько 45 тис бланків”, – підрахував Шевченко.
Ряд заходів МТСБУ вжив і для поліпшення платіжної дисципліни страхових компаній. Страховики, у яких рівень виплат менше 35%, повинні платити додатковий внесок до фондів бюро.
“Нашою метою було зниження термінів страхового врегулювання і підштовхування страховиків до самоконтролю, щоб не допускати заниження страхових виплат”, – пояснив Шевченко.
Внесок почав стягуватися з квітня 2015 року. Спочатку його платили всі компанії, у яких рівень виплат був нижче 40%. Потім показник знизили до 35%. Під санкції потрапили 38 СК, а за підсумками жовтня їх залишилося всього 18%.

Страховики вважають, що механізм повністю себе виправдав. “Саме завдяки його впровадженню вдалося утримати ситуацію на ринку під контролем до прийняття змін до закону”, – вважає Межебицький.
У МТСБУ підрахували, що середній термін врегулювання страхових подій зменшився до 82 днів. “67% справ врегульовані у встановлений законом термін – до 90 днів. У 2014 році таких було лише 35,1%”, – говорить Шевченко.

Середня сума виплати по збитку майну виросла на 23,5% – з 10,1 тис грн до 12,4 тис грн, а по збитку життю і здоров’ю – на 66,5% – з 7,1 тис грн до 11,8 тис грн. За десять місяців 2015 СК виплатили потерпілим 875 млн грн, що на 8,1% більше, ніж за такий же період 2014 року.
Більш свідомо страховики стали підходити до ціноутворення. У МТСБУ підрахували, що середній розмір страхової премії в 2015 році виріс до 416 грн з 313 грн роком раніше. “Збільшення премії викликано застосуванням підвищувальних коефіцієнтів більшістю компаній”, – пояснює Шевченко.

У результаті ситуація в сегменті ОСАЦВ поліпшується. “Зменшилася кількість скарг на страховиків, покращилася фінансова дисципліна. Однак ці зміни поки косметичні. Щоб радикально поліпшити ситуацію на ринку, потрібно внести поправки в закон про ОСАЦВ”, – говорить Межібіцкій.

Кількість відмов у виплаті відшкодувань зменшилася двоє: за десять місяців 2015 року страховики відмовили у виплаті 3147 клієнтам, це всього 4,26% від загальної кількості страхових випадків.
Потерпілі стали рідше скаржитися на страховиків: кількість скарг впало на 35%. Найчастіше клієнти незадоволені затягуванням виплати – 84% скарг, відмовою у відшкодуванні – 7%, незгодою з розміром компенсації – 8%.

Страховики визнають: зміни відбуваються не так швидко, як хотілося б. Наприклад, СК раніше занижують виплати, залишаються СК, які працюють за принципом “піраміди”, виплачуючи відшкодування за рахунок нових премій, не вдалося побороти демпінг, на ринку працюють “чорні” брокери.

“Масового виходу з ринку “неринкових” СК не спостерігається. Конкуренція з боку таких компаній висока, тому ефект ще не помітний, але хочеться вірити, що поставлена мета буде досягнута”, – говорить начальник управління транспортного страхування СК “Альфа-страхування” Ольга Кулик .
Одним з розчарувань року стала відмова Державної регуляторної служби підвищити максимальні ліміти по ОСАЦВ в два рази. Зараз потерпілі можуть розраховувати максимум на 50 тис грн компенсації за шкоду майну і 100 тис грн – життю та здоров’ю потерпілих.
Нацкомфінпослуг пропонувала підвищити їх до 100 тис грн і 200 тис грн відповідно. Згідно з чинним законодавством, комісія може своїм розпорядженням міняти ці ліміти, якщо в цьому є необхідність. Однак у службі порахували таке підвищення протизаконним.
Більше того, на думку чиновників, підвищення лімітів має супроводжуватися підвищенням тарифів. Учасники ринку і регулятор з цим не згодні.

Розрахунки показують, що працювати прибутково можна і при діючих тарифах. Однак переконати регуляторну службу не вдалося: там впевнені, що всі зміни потрібно вносити через Верховну Раду.
Правда, підтримки депутатів страховикам доведеться чекати довго. Тільки в 2015 році в парламенті було зареєстровано чотири законопроекти, які стосувалися ринку “автоцивілки”. Два з них з’явилися в грудні.

Авторами першого документа стали колишній в. о. глави Нацкомфінпослуг, а тепер секретар парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Максим Поляков, голова підкомітету по страхуванню Олександр Жолобецький, члени комітету Денис Дзензерський і Павло Різаненко.
Депутати запропонували підвищити максимальний розмір виплат по збитку майну до 1 млн євро, як того вимагає Євродиректива, а по збитку життю та здоров’ю потерпілих – до 5 млн євро.

Серед інших нововведень – впровадження електронного поліса, запуск прямого врегулювання і дозвіл починати виплати потерпілим за рахунок коштів фондів МТСБУ відразу після відкликання ліцензії страховика або після початку процедури банкрутства.

Цю ініціативу учасники ринку обговорюють не перший рік. Зараз отримати відшкодування за рахунок фондів МТСБУ можна тільки після завершення процедури ліквідації страховика, а цей процес може затягнутися на роки.
Наприклад, тільки в 2015 році МСТБУ початку виплати потерпілим за боргами СК “Авіоніка”, яка була визнана банкрутом у 2012 році, і СК “Лафорт”, яка пішла з ринку ОСАЦВ в 2013 році.
Крім того, депутати погодилися перекласти контроль над діями МТСБУ на самих страховиків – членів бюро і Нацкомфінпослуг. Вони виключили з переліку керівних органів МТСБУ коордрада, до якої входять депутати.
Насправді обговорення, чи потрібна коордрада, триває не перший рік.
Керівництво МСТБУ неодноразово звинувачувало депутатів у тиску при прийнятті рішень, а також у використанні адмінресурсу. Депутати ж наполягали на тому, що “автоцивілка” – соціальний вид страхування, тому віддавати його в повне управління страховикам не можна.
Примітно, що аудитори Delloite, які в 2014 році перевіряли бюро, наполягали на ліквідації коордради.

У 2015 році конфлікт між депутатами і страховиками досяг апогею, і учасники ринку в березні відкликали своїх представників з цього органу. З тих пір його функції виконує Нацкомфінпослуг.
Зареєстрований на початку грудня законопроект погодили всі страхові асоціації. Однак через два тижні у Верховній Раді з’явився ще один документ – авторства голови комітету Сергія Рибалки.

Ключові положення в ньому залишилися ті ж, хіба що ліміти пропонувалося підвищувати поетапно до 8 млн грн і 16 млн грн відповідно до 2022 року.

Правда, автор документа запропонував зберегти коордраду як наглядовий орган. Щоб уникнути звинувачень, він не прописав у законопроекті, скільки людей буде в раді і кого вони представлятимуть. Ці моменти пропонується прописати в статуті МТСБУ.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Особисті фінанси
Все, що ми знаємо про:МТСБУ
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua