Українська енергетика: порятунок в реформі


Українська енергетика: порятунок в реформі

Підвищення тарифів, дефіцит вугілля, провал приватизації енергоактивів, падіння імпорту російського газу, відмова «Нафтогазу» від держдопомоги і реформа газового ринку – склали енергетичну картину минулого 2015 року. У 2016-му позитивні моменти повинні превалювати, інакше перед країною стануть нові Енергориск.

Розвалу української енергосистеми, чого на старті 2015 побоювалися деякі вітчизняні панікери, так і не відбулося. Енергетичний сектор України торік продовжив мінятися як під впливом військової агресії Росії на Донбасі, так і в результаті реформ, реалізація яких відкладалася останні два десятиліття.

Багато в чому 2015 рік не був таким шокуючим для енергосистеми України, як попередній, коли країна, у якої підступний сусід спочатку вкрав Крим, а потім – розв’язав війну в індустріальному Донбасі, вперше зіткнулася з дефіцитом багатьох видів енергоресурсів. Проблеми з поставками вугілля для потреб теплових електростанцій, провал приватизації енергетичних активів і корупція в держсекторі залишалися невід’ємною частиною української енергетики протягом усього минулого року. У той же час, Україна домоглася значних успіхів у диверсифікації поставок газу та ядерного палива, а Верховна Рада прийняла закон про ринок природного газу, який вже дав перші плоди.

Держава в 2015 році вперше відмовилося від підтримки енергетичного монстра – держкомпанії «Нафтогаз України». Ціною цього стало підвищення тарифів на газ для населення в 4 рази і 50% споживча інфляція.

Також минулого року держава позбавлена ​​права встановлювати ціни на газ для промисловості, після того як парламент прийняв закон про рику природного газу. Як підсумок – ціни на блакитне паливо в цьому сегменті ринку почали знижуватися в результаті конкурентної боротьби учасників, де ключову роль почав грати “Нафтогаз”. Для населення поки здійснюється держрегулювання тарифів, але і тут йдуть поступові зміни.

Драматичні події в минулому році розгорнулися з поставками вугілля дефіцитних марок на українські теплові електростанції. У результаті окупації Росією частини Донбасу поставки антрациту на вітчизняні ТЕС протягом минулого року неодноразово заморожувалися, що ставило під загрозу безперебійне електропостачання країни.
Негатив погіршили провал приватизації енергогенеруючої держкомпанії «Центренерго», на яку, здавалося, вже з’явився європейський покупець, і «трансформаторний скандал» навколо держкомпанії «Укренерго».

Газ більше не зброя

Україні в 2015 році вдалося зламати російську газову монополію, що трималася більше двох десятиліть, на власному ринку – частка «Газпрому» впала до 30% у загальному обсязі імпорту вуглеводнів.
«Росія перестала бути газовим диктатором по відношенню до України. Ми позбулися російської газової наркотичної залежності», – заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, підводячи підсумки роботи уряду за 2015 рік.

З прем’єром складно не погодитися, адже Україна торік закупила рекордно низькі обсяги газу у «Газпрому», а до кінця року і зовсім відмовилася від імпорту російських вуглеводнів. За даними «Укртраснагаза», імпорт російського газу в 2015 році впав більш ніж у два рази в порівнянні з 2014 роком – до 6 млрд куб. м з 14,5 млрд куб. м. Разом з тим, імпорт газу з ЄС за минулий рік подвоївся, перевищивши 10 млрд кубометрів.

Безкомпромісний раніше в цінових питаннях російський енергетичний гігант, втративши можливість поставляти на український ринок значні обсяги газу на багато мільярдів доларів, тепер змушений йти на переговори з «Нафогаза» в надії поправити своє фінансове становище в умовах зниження світових цін на нафту.

Розширивши свої можливості імпорту газу європейським напрямком, Україна більше не боїться раптового закриття російського газового вентиля по команді Кремля. Хоча ще в 2014 році «Газпром» всіляко намагався штучно створити в Україні газовий голод, що було частиною гібридної війни Росії проти «неслухняної» України.

Але вирішивши питання з «Газпромом», Україна зіткнулася з іншою проблемою в газовому секторі – гострою нестачею грошей на закупівлю імпортного палива. Крім того, нашій країні поки не вдалося створити всеосяжний ринок газу: значна частина споживачів продовжує купувати газ за ціною майже в два рази нижче ринкової. Так, з 1 квітня 2015 року майже для третини населення був встановлений ринковий тариф. Для решти 70% ціни були підвищені до рівня 50% від ринкової.

Як результат, за 9 місяців 2 015 року «Нафтогаз» отримав прибуток у 200 млн грн, тоді як аналогічний період 2014 компанія закінчила зі збитком 42,2 млрд грн.

Далі послідувала реформа самого ринку природного газу України. З 1 жовтня набув чинності відповідний закон, який встановив нові правила гри, в тому числі і для «Нафтогазу».

Зміни, в першу чергу, торкнулися ринку промислових споживачів газу – держава більше не регулює ціни на газ у цьому сегменті ринку.
У підсумку, з 1 листопада «Нафтогаз» вийшов на ринок з цінами на 2-13% нижче тих, за якими компанія раніше була зобов’язана продавати газ – до набрання чинності закону про ринок газу. Це перетворило компанію в повноцінного гравця на конкурентному ринку.

Тепер державний енергохолдинг так само, як і приватні газодобувачі і трейдери, може продавати газ, відвойовуючи втрачену раніше частку високоприбуткового ринку. Фінансове становище компанії в 2015 році настільки поліпшилося, що в 2016 році держбюджет вже не буде її дотувати.

Вугілля розбрату

Держава з початку 2015 року вступила в затяжний конфлікт c найбільшим в Україні приватним енергохолдингом ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова. Обтяжений борговим навантаженням в 3 млрд дол. ДТЕК вимагав від НКРЕКУ підвищення тарифу на відпуск електроенергії та збільшення вартості закупівлі вугілля. Комісія у відповідь вказувала на завищення компанією власних витрат, не пов’язаних з виробництвом електроенергії та тепла.

Кульмінація конфлікту влади і бізнесмена Ахметова настала, коли енергоблоки теплових електростанцій почали зупинятися через відсутність палива.

На думку міністра енергетики Володимира Демчишина, ДТЕК спеціально не завозив вугілля на склади своїх ТЕС, які виробляють близько 70% електроенергії в сегменті теплової генерації. Міністр з початку року не раз заявляв про монополізм підприємства Ахметова і висловлювався за його дроблення.

«Було б добре, якби таких компаній як ДТЕК було кілька, але вони були б меншими, і конкурували між собою», – сказав на одній з прес-конференцій Демчишин.

На тлі безперервного конфлікту влади і найбагатшого громадянина України залишалася невирішеною проблема із запасами антрациту, яка з плином часу переросла в хронічний голод половини теплових електростанцій. В умовах браку електроенергії Україна кілька разів в 2015 році була змушена імпортувати її з Росії в обмін на стабільне енергопостачання анексованого Криму.

До середини року ситуація загострилася до такого ступеня, що вугілля не надходило як з окупованого Донбасу, так і з ПАР. Росія також блокувала постачання антрациту зі своєї території.
За два місяці до початку опалювального сезону з’ясувалося, що Україні для проходження зимового періоду необхідно мати на складах близько 2 млн тонн антрацитні вугілля. Відштовхуючись від мінімальної вартості вугілля цієї марки з ПАР в 65 дол. за тонну на ці цілі потрібно було витратити всього 130 млн дол. Це і була ціна питання комфортної зими для українців.

Але спроби уряду забезпечити дефіцитним вугіллям державні електростанції завершувалися корупційними скандалами, а компанія ДТЕК не бажала імпортувати паливо з далекого зарубіжжя, намагаючись вивезти його з окупованих путінською Росією районів Донбасу. Кроки по налагодженню стабільних поставок вугілля з РФ також завершувалися невдачею.

У міру того, як стовпчик термометра наближався все ближче до нуля, Міненерговугілля і ДТЕК знаходили хитке перемир’я і запаси вугілля на складах ТЕС починали рости. ДТЕК став вивозити вугілля з Донбасу, а державна «Центренерго» – закуповувати паливо в ПАР.

Лише під кінець року поставки вугілля з Донбасу перервалися на час енергоблокади кримськотатарськими активістами анексованого Росією Криму. Підірвавши кілька опор ліній електропередач, учасники акції на кілька тижнів відрізали півострів від електропостачання. Це змусило окупаційні власті Криму поспішати з будівництвом енергосполучення з територією РФ через Керченську протоку.

Паралельно тому, як вирішувалося питання енергопостачання Криму, поставки антрациту з Донбасу поновлювалися.

Але майбутнє вугільних відносин України з непідконтрольним Донбасом також туманно, як і питання з енергопостачанням Криму після 1 січня 2016 року – контракт між Україною і РФ на постачання електроенергії на півострів не продовжено. У свою чергу поки не зрозуміло, чи буде Кремль продовжувати підтримувати бойовиків на Донбасі, для яких одним з основних джерел доходів є продаж вугілля Україні.

Ядерне паливо

Понад 55% всієї електроенергії в Україні виробляється на атомних станціях, паливо для яких поставляє російська корпорація «Росатом».
З 2014 року державна компанія «Енергоатом», оператор усіх діючих АЕС України, після тривалої перерви відновила співпрацю з американо-японською компанією Westinghouse. Упродовж двох років її паливо проходило дослідну експлуатацію на одному з блоків Південно-Української АЕС. Вже в 2016 році Україна планує використовувати його на трьох енергоблоках. За словами міністра енергетики Володимира Демчишина, мова йде про енергоблоки №2 і №3 Південно-Української АЕС, а також блок №5 Запорізької АЕС. У 2016 році Westinghouse поставить «Енергоатому» 5 паливних збірок із загального планованого річного обсягу імпорту в 13 штук. Таким чином, в 2016 році частка російського ядерного палива скоротиться до 60% з нинішніх 90%.

Україна буквально завмерла в епосі неекономного використання ресурсів, залишаючись найенергоємнішою країною в Європі. Ключовим завданням влади продовжує залишатися радикальне скорочення спалювання традиційних видів палива. Також державі необхідно розробити стратегію модернізації енергосистеми, запас міцності якої, закладений ще за радянських часів, майже вичерпався. У свою чергу населенню України, яке споживає газ вже більше, ніж промисловість, потрібно переглянути своє ставлення до даного виду палива, ціна якого продовжить своє зростання в майбутньому.

Артем Білоусов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Весь ринок:Енергетика
Все, що ми знаємо про:Міненергетики
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua