360
Уряд і енергетика: генератор випадкових дій
— Енергетика
Енергетичний сектор України – одна з найкорумпованіших і найпроблемніших галузей вітчизняної економіки. Розглядаючи можливі варіанти розвитку сектору, Forbes намагався знайти аналоги процесів, які відбуваються сьогодні в галузях українського енергокомплексу, аналізуючи, що і як проходило у країнах колишнього соцтабору, коли вони рухалися до Європи, – і не знайшов.
За два роки перебування «проєвропейської» влади на Печерських пагорбах не було зроблено навіть головного – того, що є базисом відносин будь-якої цивілізованої держави та бізнесу: повна інвентаризація галузі, відкритий доступ до інформації, тотальний контроль та облік. Ці прості дії відразу ліквідували б щонайменше 50% корупції в галузі. Але цей аспект у країні методично ігнорують, а те, що роблять у сфері енергетики, схоже, диктує «генератор випадкових дій».
Знайти всі свердловини
Сьогодні жодна людина в Україні не може сказати точно, скільки газу і нафти видобувають у країні. Згідно з Конституцією України, всі корисні копалини, які містяться в надрах, належать народу.
У липні 2015 року віце-прем’єр Валерій Вощевський дав доручення Державній службі геології та надр підготувати повну інформацію про кількість свердловин і їхніх власників у всіх регіонах країни. За дивним збігом обставин через кілька тижнів Вощевський раптом написав заяву «за власним бажанням». Зведених даних щодо свердловин немає донині.
У грудня 2015 року аудиторська компанія E&Y презентувала перший звіт за стандартами Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI – англ.). Під час підготовки матеріалу в Україні було виявлено 120 компаній, пов’язаних із нафтогазодобувним бізнесом. З них 31 компанію не вдалося знайти ні за юридичною, ні за фізичною адресою. А Державна фіскальна служба у відповідь на запит аудиторів відмовилася навіть повідомити, чи враховано в них ці компанії.
Торік міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин повідомив про свої підозри, що «Укрнафта» видобуває нафти більше, ніж декларує у своїх звітах». За даними міністра, на ринку нафтопродуктів України в обігу на 20% більше палива, ніж імпортують і виробляють на єдиному працюючому НПЗ – «Укртатнафта», що належить групі «Приват».
Як стверджують опитані Forbes учасники ринку, в Україні величезними темпами зростає виробництво бодяжного бензину під виглядом «біопалива». Нелегальні міні-НПЗ «плодяться» по всій Україні зі швидкістю колорадських жуків. Але замість того щоб усе паливо в країні оподаткувати єдиним акцизним збором, Міненерговугілля в бюджеті на 2016 рік підтримало ставку для «біопалива» в 50% від ставки акцизу на звичайні бензини.
Є простий вихід: провести фізичну інвентаризацію свердловин зі складанням технічного паспорта і зобов’язати поставити лічильники на всі без винятку свердловини та труби. Тобто реально на всі, без урахування ступеня спорідненості, партійності й особистих симпатій до власників свердловин.
Облік і контроль
1 жовтня 2015 року набув чинності новий закон «Про ринок природного газу». Згідно з документом, облгази тепер зобов’язані платити за всі розподільні мережі, якими користуються.
Але повноцінно збирати плату майже неможливо, оскільки з 400 000 км розподільників майже 150 000 км є спірними. Востаннє провести інвентаризацію намагалися 2006 року, відтоді проблема зі спірними трубами лише поглибилася. До того ж інвентаризація може призвести до інших цікавих відкриттів, наприклад постачання неврахованого газу неврахованим споживачам.
В Україні відбувся значний спад споживання газу, по-перше, у зв’язку з економічною кризою, по-друге, у зв’язку зі зниженням нормативів споживання для населення. Облгази зазначають цю тенденцію і скаржаться, що внаслідок зниження поставок зменшилося надходження грошей за транзит, і на повноцінні ремонти мереж їх не вистачає. Проте за два останні роки жодного облгазу не було виставлено на продаж через збитковість, та й самі газовики не поспішають ставити лічильники побутовим споживачам, особливо в багатоквартирних будинках.
На цьому тлі всі програми з енергоефективності виглядають просто насмішкою над здоровим глуздом. На рахунках казначейства все ще є близько 2,5 млрд гривень, які Україна отримала від Японії за так званим Кіотським протоколом. У лютому 2016 року всі невитрачені гроші треба повернути Японії. Майже за два роки «проєвропейська влада» не зуміла знайти варіантів, як ними розпорядитися. І раптом наприкінці 2015 року було оголошено тендер на 1 млрд гривень на заміну ламп розжарювання на енергозберігальні в будівлях бюджетних установ низки областей.
Народний депутат Юрій Дерев’янко вже оприлюднив подробиці тендеру, в якому перемогла компанія ТОВ «Агротехбуд», – її директором є людина, яка перед самим тендером прописалася в окупованому Донецьку. А в грудні прем’єр Яценюк усе ж таки видав розпорядження на ім’я заступника міністра екології та природних ресурсів Сергія Курикіна провести необхідні заходи з повернення Японії невикористаних грошей.
Правильні завдання
В Україні ж обленерго залишаються монополістами і єдиними володарями технічної документації щодо наявних потужностей. Чому б уряду не почати з того, що зобов’язати обленерго відкрити ці дані? Тоді потенційний споживач, дивлячись на карту, відразу побачить: ось, є підстанції, перевантажені за всіма класами, а отже, будувати там міні-завод чи великий цех не вийде. А от в іншому районі є вільні потужності, і під’єднатися буде простіше й дешевше.
Проте ДТЕК «правильно» сформулював АМКУ завдання: розглянути свою частку в загальній електрогенерації України. Це як полиця з фруктами в супермаркеті: на тлі апельсинів, мандаринів, винограду і хурми яблука виглядають доволі скромно. Але якщо призупинити поставки 70% яблук, полиця в супермаркеті спорожніє, а переважна більшість народу втратить головне джерело вітамінів.
Однак уряд і галузеве міністерство мовчки дивляться на такий софістичний підхід до визначення ринкової частки. Втім, у чому вони можуть дорікнути ДТЕК, враховуючи стан справ в інших підгалузях? Світла в кінці тунелю наразі не бачить ні народ України, ні потенційні закордонні інвестори.
Інна Коваль
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
