1310
Підсумки-2015: згаслі зірки
— Фондовий ринок
У 2015 році практично всі сектори української економіки, за винятком державного, позбулися кількох своїх гравців. Відособлено стоїть аграрний сектор, якому вдалося зберегти відносний статус-кво. Однак справа тут не в благополучному стані справ у сільському господарстві, а в тому, що період масового виходу припав на 2014 рік, коли стали очевидними нездоланні фінансові проблеми колись провідних компаній сектору − «Мрія», «Тако», «Агротон».
Найгостріше криза проявилася в банківському секторі − до переліку банків, які покинули ринок, включено лише чотири найбільші фінустанови, формат виходу яких був найбільш знаковим або резонансним, проте в реальності таких − понад два десятки. Станом на 25 грудня в Україні, без урахування неплатоспроможних, функціонують 117 банків. До неплатоспроможних у 2015 році Нацбанк відніс 29 банків, у 42-ох − відкликав банківську ліцензію і почав процедуру ліквідації.
Втім, за межами банківського сектору вихід у чистому вигляді все-таки був не надто поширений − як правило, компанії припиняли свою діяльність шляхом поглинання більшими і стійкішими до кризи гравцями. На ринку рітейлу це продаж Анатолієм Юркевичем магазинів мережі «Країна» власникам мережі «Караван», а також перехід магазинів «Амстор» «Смарт-холдингу» під контроль Fozzy Group.
Найбільш тривожним сигналом − на тлі гострої необхідності країни у зовнішніх інвестиціях і претензій на зростання в рейтингу Doing Business − став вихід транснаціональних компаній. Згорнули українські проекти Shell і Chevron Ukraine BV, закрила в Києві одне з представництв, яке займалося розробкою шельфу в Чорному морі, нідерландська компанія ExxonMobil Exploration and Production Ukraine BV Найбільш болісним став вихід єдиного лоукостера в Україні − компанії «Візз Ейр». Крім об’єктивних економічних факторів − зниження пасажиропотоку і девальвація − експерти виділяють і специфічно українські. «Вихід «Віз Ейр» − це підтвердження того, що за нової влади корупції стало більше. Компанію просто вижили в інтересах українського монополіста. Це своєрідне «рейдерське вигнання» з України», − констатує економічний експерт Володимир Рябошлик. За його словами, відсутність ринкової конкуренції була однією з ключових причин згортання бізнесів і в інших секторах.
Базовий фактор, який визначив кон’юнктуру ринків і зумовив результат частини гравців − падіння курсу гривні. «Де-факто це означає, що компанія, яка працює всередині ринку України й заробляє в гривні, тепер може репатріювати до себе на батьківщину прибуток втричі менший, і їй зовсім невигідно тут працювати. Якщо раніше репатріація становила $4 млрд на рік, зараз, я думаю, вона зменшилася в рази», − підкреслює експерт.
«Амстор»
100% дефіцит
Продуктовий рітейлер «Амстор» у 2015 році втратив можливість повноцінно працювати і був змушений просити допомоги в конкурентів. Хоча ще рік тому мережа активно розвивалася − в 2014-му компанія відкрила шість магазинів, довівши їх загальну кількість до 38, що забезпечувало їй місце у ТОП-10 найбільших операторів роздрібного ринку з оборотом близько 3,7 млрд гривень. Всьому прийшов кінець з початком конфлікту між власником 70% акцій мережі Вадимом Новинським і одним із міноритаріїв, Володимиром Вагоровським.
Наприкінці 2014 року відбулося збройне захоплення 13 магазинів «Амстор», що поставило компанію на межу банкрутства. До квітня 2015-го не працювала жодна торговельна точка мережі, а влітку «Смарт-холдинг» Новинського віддав в оренду FozzyGroup більшу частину магазинів «Амстор», включаючи всі 18 супермаркетів у зоні АТО. Ще по одній торговельній точці на підконтрольній Україні території дісталося «АТБ-маркету» і Varus.
Імексбанк
Еталонне банкрутство
Приклад одеської фінустанови Імексбанк, активи якого перевищували 10 млрд гривень, є еталонним, щоб описати типовий кейс української банківської кризи зразка 2015 року. Банк належав народному депутату, члену фінансового комітету ВР − Леоніду Клімову.
Банк «відкачали» після кризи в 2008 році, хоча ще тоді він мав усі шанси бути націоналізованим. Щоб врятувати банк у 2015-му, від акціонера була потрібна докапіталізація, однак Клімов вирішив вивести активи і достроково погасити субординований кредит. Наприкінці січня НБУ вирішив відправити в банк тимчасову адміністрацію.
«Ефес Україна»
Більше не наливає
У першій половині 2014 року український підрозділ турецької компанії Anadolu Efes був єдиним перспективним представником вітчизняної пивної галузі. Порівняно з 2013-м до липня 2014-го року ринкова частка «Ефес Україна» зросла з 8,2% до 12%. Але з початком військових дій на Донбасі компанія опинилася практично відрізаною від свого заводу в Донецьку. До кінця 2015 року вся продукція Anadolu Efes на українському ринку − імпортна. Пиво завозиться з майданчиків Efes у Молдові та Туреччині.
За даними асоціації «Укрпиво», в 2015-му питома вага «Ефес Україна» у виробництві пива склала всього 1%. З липня минулого року виробництво взагалі зупинилося − зважаючи на географічне розташування своїх потужностей, компанія не отримала ліцензію на виробництво. Тепер її стратегія полягає в нарощуванні імпортних поставок і пошуку виробничих потужностей в Україні для оренди.
«Візз Ейр Україна»
Вилетіли з гри
Навесні, 20 квітня, єдиний у країні бюджетний авіаперевізник «Візз Ейр Україна» припинив свою діяльність. Материнська компанія WizzAirHungary продовжила літати в/з України, але вже під угорським прапором і з удвічі меншою кількістю рейсів. Генеральний директор групи WizzAir Джозеф Вараді пояснив, що така організація бізнесу дозволила WizzAir обійти регуляторну політику Національного банку України в частині контролю обміну валют, внаслідок якого компанія не могла вільно обмінювати гривню і втрачала на курсовій різниці при купівлі валюти. Не останню роль зіграла девальвація гривні і зниження пасажиропотоку майже на 15% за перший квартал 2015 року, а також невизначеність із новими правилами розподілу нових авіамаршрутів.
Авіакомпанію не зупинив навіть початок високого сезону − останній свій рейс «Візз Ейр Україна» здійснила напередодні травневих свят. Вихід «Візз Ейр Україна» послабив конкуренцію на авіаринку і ще більше посилив позиції «МАУ».
«Фінанси та кредит»
Довга боротьба
Костянтин Жеваго також пережив банківську драму. Його фінансовий актив − банк «Фінанси та кредит» з активами майже 40 млрд гривень − входив до групи найбільших. Більшість проблем банку сформувалися під час минулої кризи і посилилися в 2014-му. Ситуація ускладнювалася тим, що в банку була велика кількість інсайдерських кредитів.
Основний «казус» із банком був у тому, що, незважаючи на явне ігнорування зобов’язань перед вкладниками, з нього було знято статус проблемного, щоб не вводити тимчасову адміністрацію. Очікувалося, що акціонер докапіталізує «Фінанси та кредит», проте після того як НБУ зауважив, що ситуація з ліквідністю у банку погіршується, у регулятора «здали нерви», і 18 вересня в «Фініки» було введено тимчасову адміністрацію.
Chevron Ukraine B.V.
Заморожена розвідка
2 липня минулого року рада директорів представництва «Шеврон Юкрейн Б.В.» (Chevron Ukraine BV) прийняла рішення про припинення своєї діяльності в Україні. В офіційній заяві компанії не вказано, з яких причин це було зроблено. «Шеврон Юкрейн Б.В.» займалася розвідкою родовищ сланцевих вуглеводнів на Олеській площі (Львівська та Івано-Франківська області). Угоду про розподіл продукції (УРП) було підписано між урядом України, компанією «Шеврон Юкрейн Б.В.» і ТОВ «Надра Олеська» 5 листопада 2013 року. Прогнозні ресурси Олеської площі тоді оцінювалися в 2,98 трлн куб. м газу.
Паралельно компанія Chevron розробляла цю ж площу з боку Польщі, і вже в 2014 році стало зрозуміло, що очікуваних промислових обсягів видобутку немає. Вперше інформація про те, що «Шеврон Юкрейн Б.В.» може вийти з українських проектів, з’явилася ще в грудні 2014 року. Однак документа про вихід з УРП щодо Олеської площі досі немає, крім того, Chevron веде переговори з Україною про те, щоб заморозити проект і залишити цю площу за собою.
Shell
Розстріляний прогрес
10 червня 2015 року Shell офіційно повідомила уряду України про вихід з угоди про розподіл продукції (УРП) щодо Юзівської площі. Оскільки площа охоплює райони Харківської та Донецької областей, ще наприкінці 2014 року директор представництва Shell в Україні Грехем Тайлі заявив, що досягти прогресу в розвідці не вдалося через близькість бойових дій. УРП було підписано 23 січня 2013 року між Україною, Shell і ТОВ «Надра Юзівська».
Наприкінці жовтня процес виходу Shell з УРП завершився офіційно. Проте вся документація стосовно площі перейшла не державі, а ТОВ «Надра Юзівська» (90% належить НАК «Надра України» та 10% − ТОВ «СПК-Геосервіс», яке пов’язують із найближчим оточенням Віктора Януковича). 26 жовтня минулого року ТОВ «Надра Юзівська» оголосило конкурс на залучення нового інвестора, і виставило документи на продаж за $100 000. За словами глави Міненерговугілля Володимира Демчишина, якщо до кінця року (2015 – ред.) ТОВ «Надра Юзівська» не знайде нового інвестора, його буде ліквідовано, і в новому проекті на Юзівську площу ТОВ «СПК-Геосервіс» фігурувати не буде.
Варто зазначити, що в 2015 році Shell закрила свої проекти загальною вартістю $200 млрд по всьому світу.
Дельта Банк
Пішов не з порожніми руками
Один із найбільших банків країни з активами понад 60 млрд гривень після недовгої агонії припинив існування у 2015-му. Банк належав бізнесмену Миколі Лагуну, міноритарним акціонером також виступала американська компанія Cargill, яка була власником близько 30% акцій банку.
Проблеми з платоспроможністю в «Дельти» почалися ще навесні 2014 року, коли банк зіткнувся з відтоком депозитів і погіршенням кредитного портфеля. Незважаючи на всі спроби держави та акціонерів залишити банк на плаву, в березні в нього було введено тимчасову адміністрацію. Пізніше прокуратура взялася розслідувати справу, яка стосувалася виведеного з банку рефінансування від НБУ.
Незважаючи на те, що збитки держави від краху банку оцінюються в десятки мільярдів гривень, винних поки що так і не знайшли.
Банк «Надра»
Друга і остання криза
Фінансовий актив Дмитра Фірташа з активами понад 30 млрд гривень не витримав чергової кризи. Базові проблеми банку сформувалися ще в 2008-2009 роках − тоді «Надра», що зіткнувся з масовими неплатежами, вижив, у тому числі за рахунок підтримки НБУ. Історія повторилася в 2014-му.
А диво не повторилося. Торги між акціонером і державою тривали до лютого 2015 року − власник до останнього розраховував отримати кошти на порятунок банку, у тому числі − від держави. Консенсусу так і не знайшли, і в лютому в банк було введено тимчасову адміністрацію.
Агрокомбінат «Калита»
Все пропало
Африканська чума свиней, яка прийшла в Україну в 2012 році, довго обходила стороною великий свинарський бізнес і фіксувалася тільки в підсобних господарствах. Першою і поки що єдиною жертвою вірусу серед українських підприємств у липні 2015-го став агрокомплекс «Калита» в Київській області, який входив у десятку найбільших у країні.
На момент епідемії поголів’я в господарствах Калити налічувало понад 60 000 голів. Після спалаху АЧС підприємству довелося протягом двох тижнів утилізувати всіх свиней агрокомплексу і ввести карантин на шість місяців.
Тільки прямі збитки менеджмент компанії оцінив у 170 млн гривень. На жаль, ними втрати не обмежилися − знову розводити цих тварин на території «Калити» можна буде не раніше, ніж через рік після зняття карантину.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
