Підсумки року від глави НБУ: цей рік був складним, в наступному буде набагато легше — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Підсумки року від глави НБУ: цей рік був складним, в наступному буде набагато легше

Валюта
2456
Сьогодні, за круглим столом у стінах Національного банку, голова НБУ Валерія Гонтарєва підбила підсумки роботи регулятора за 2015 рік. Finance.UA підготував найцікавіші цитати з її виступу.
Спочатку глава Нацбанку поділилася з присутніми журналістами цитатою української поетеси Лесі Українки: “Ніхто не відав, куди нас кинуть ті свавільні Хвилі …”. Саме так, глава Нацбанку описала ситуацію, яка склалася навколо банківської системи. Рік був не легким, однак багато з чим, як стверджувала глава НБУ регулятору вдалося впоратися дуже добре. В наступному 2016 році Нацбанк ставить перед собою не менш складні і амбітні завдання. Отже, що ж було сказано главою Національного банку України, читайте нижче:
Фінансова стабільність у державі
Завершено основний етап очищення банківської системи, і ми переходимо до її перезавантаження. Стабілізувалася ситуація на валютному ринку, і як наслідок ми спостерігаємо уповільнення інфляції. Від початку року міжнародні резерви збільшені на 77% і на сьогодні сягають 13,3 млрд долларів США. Одним із ключових рішень Національного банку за поточний рік ми вважаємо дотримання режиму гнучкого курсоутворення та неповернення до фіксованного обмінного курсу. Нагадаю, ще торік ми повністю відійшли від режиму фіксованого обмінного курсу, який застосовувався в Україні протягом тривалого періоду та виявився непридатним для розв’язання проблем економіки.
Фактично він сприяв накопиченню тих дисбалансів, які й зараз визначають складний стан економіки та банківського сектору України. За нього країна заплатила міжнародними резервами та зниженням довіри до держави. Натомість, застосування режиму гнучкого обмінного курсу надаватиме економіці буфер від негативних впливів зовнішньоекономічної кон’юнктури.
Ми визнаємо, що перехід до гнучкого курсоутворення відбувся болісно, адже він збігся у часі з ескалацією конфлікту на сході країни і супроводжувався стрімкою девальвацією гривні на початку року. Але, аналізуючи результати року, ми можемо сказати – нам вдалося стабілізувати ситуацію на валютному ринку і звузити коливання курсу гривні, який сягав 30 грн. до долара США в лютому, до 20-24 гривень до долара США протягом останніх 10 місяців.
Стабілізацією валютного ринку ми завдячуємо реалізації Мінських угод, підписанню Програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом, і, головне, адміністративним заходам Національного банку, які ми почали впроваджувати ще в минулому році і продовжили на початку цього року.
Інфляція
Після досягнення максимального рівня у квітні 60.9% (у річному вимірі) споживча інфляція уповільнилася до 46.6% у листопаді. За нашими прогнозами інфляція на кінець року становитиме близько 44%.
Окрім згаданих адміністративних заходів для стабілізації валютного ринку, цьому сприяло проведення стриманої монетарної політики. Зокрема, у лютому-березні було вдвічі підвищено облікову ставку – з 14.5% до 30% річних.
Дотримання режиму гнучкого курсоутворення і поступова стабілізація на валютному ринку створили передумови для переходу до режиму інфляційного таргетування. Запровадженню режиму інфляційного таргетування, за якого монетарна політика буде спрямована на забезпечення цінової стабільності замість фіксації обмінного курсу, немає альтернатив.
Стратегія передбачає траєкторію досягнення того рівня інфляції, який ми вважаємо оптимальним для України – а саме 5%. Цільовий показник інфляції становитиме 12% у 2016 році, 8% – у 2017 році, 6% у 2018-ому, і, нарешті, 5% до кінця 2019 року.
Також Національний банк удосконалив стандартні інструменти та механізм регулювання ліквідності, що є передумовою для переходу до режиму інфляційного таргетування.
З початку грудня ми скоротили строк надання ринкових кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів з одного року до 90 днів. Відтепер в якості забезпечення кредитів рефінансування можуть прийматися лише державні облігації України, депозитні сертифікати НБУ, іноземна валюта та облігації міжнародних фінансових організацій. При цьому вартість забезпечення визначається на ринкових засадах – за справедливою вартістю.
Для збільшення гнучкості операцій центробанку з управління ліквідністю Національний банк передбачив множинність заявок для участі в тендерах з розміщення депозитних сертифікатів і з надання кредитів рефінансування.
Міжнародні резерви
Упродовж року нам вдалося купити суттєві обсяги валюти на поповнення резервів.
Зокрема, у вересні було запроваджено валютні аукціони, під час яких Національний банк має змогу як купувати іноземну валюту для нарощування резервів, так і продавати її для усунення дисбалансів на валютному ринку. При цьому, придбання валюти центробанком відбувається у невеликих обсягах. Під час оголошення аукціонів ми беремо до уваги стан валютного ринку і купуємо валюту лише у випадках, коли її пропозиція на міжбанківському ринку переважає над попитом.
Як наслідок, нам вдається збільшувати резерви, не створюючи дисбаланси на валютному ринку. Загалом з початку року Національний банк вже купив на міжбанківському валютному ринку 1.6 мільярда доларів США. Водночас банки змогли також збільшити свою валютну позицію, купуючи валюту на готівковому ринку у населення. З початку року чиста купівля валюти банками у населення становила 1.5 мільярда доларів США.
Завдяки цьому, а також – і це в першу чергу – надходженню фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних партнерів нам вдалося збільшити міжнародні резерви України на 77% – до 13.3 мільярда доларів США в еквіваленті.
За нашими планами міжнародні резерви НБУ мали зрости у 2015 році більше – до 15-18 млрд дол США. Але ці прогнози будувалися з урахуванням надходження в Україну третього та четвертого траншів за програмою МВФ, які у цьому році ми не отримали.
Очищення банківського сектору
Можна з упевненістю констатувати, що “портрет” банківської системи кардинально змінено – відбулося очищення великих банків, на які припадає 90% ринку. З початку цього року Національний банк вивів з ринку 33 банки. Загалом з початку 2014 року виведено 63 банки – це більше ніж третина банківської системи.
За результатами стрес-тестування минулого року 13 із 18 банків збільшили капітал. П’ять банків ми були змушені вивести з ринку. Проте ці кроки були необхідні для розчистки системи та створення підґрунтя для подальшого розвитку. Ми вже маємо досвід виведення з ринку за один день невеликих банків, які займалися відмиванням коштів та іншими шахрайськими операціями.
У цьому році ми провели діагностику 20 найбільших банків для виявлення потреб у докапіталізації. Уперше така діагностика здійснювалася силами фахівців Національного банку. Ми вже надали банкам звіти з нашими висновками, на підставі яких банки зобов’язані розробити програми.
Після консультацій з банками було прийнято рішення надати їм більше часу для виконання програм. Національний банк України переніс терміни затвердження планів капіталізації перших десяти банків на місяць – з 1 січня на 1 лютого 2016 року та другої десятки з 1 лютого на 1 квітня 2016 року. Таке рішення було погоджено із Міжнародним валютним фондом.
Проведена значна робота щодо розкриття реальних власників банків. Рівень прозорості банківської системи зараз – понад 98% відсотків. Нам ще не відомі власники лише 7 невеликих банків. Банки, які не будуть надавати інформацію щодо своїх власників до кінця року, будуть визнані проблемними.
Було впроваджено нове законодавство щодо посилення відповідальності власників та керівництва банків за доведення банків до банкрутства. На сьогодні обсяг претензій, поданих Фондом гарантування вкладів, становить понад 2100 заяв, на суму близько 133 мільярдів гривень. Із них 250 заяв на майже сто мільярдів гривень, у яких фігурантами є власники та керівники банків.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
З початку 2014 року Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам неплатоспроможних банків понад 64 мільярди гривень. На черзі у Фонду – активна робота з продажу активів неплатоспроможних банків.
Зазначу, що неплатоспроможні банки заборгували за кредитами рефінансування Національного банку майже 45 мільярди гривень. Матеріали по цих банках ми також передали правоохоронним органам.
Наприкінці року ми створили об’єднану групу з представників правоохоронних органів для ефективного розслідування проваджень у фінансовому секторі. Ця група буде займатися справами керівників та власників банків, які підозрюються у доведенні банків до банкрутства. Національним банком та Фондом гарантування вкладів зібрані й передані до правоохоронних органів всі матеріали з виведення активів. І ми сподіваємось на конструктивну співпрацю з правоохоронними органами у наступному році.
Реструктуризація
Разом із НАБУ розроблено проект Закону “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманих на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)”. На відміну від популістського закону 1558-1, до якого нещодавно Президент застосував право вето, це більш виважений та логічний документ. Він дозволяє прощати частину кредитного боргу незахищеним верствам населення, причому банківська система не відчує надмірного навантаження у результаті реалізації цього законопроекту. Ми переконали Міжнародний валютний фонд, що цей законопроект необхідно ухвалювати.
Спільно з Міністерством фінансів розроблено законопроект про фінансову реструктуризацію, який за попередніми оцінками дозволить провести реструктуризацію близько 25% корпоративної заборгованості на основі запропонованого механізму. Це стосується виключно життєздатних підприємств, які за рахунок такої реструктуризації зможуть повернутися до економічної активності. За нашими оцінками, обсяг кредитів, які можуть бути реструктуризовані, становить близько 200 мільярдів гривень.
Перше, що зробила наша команда, коли прийшла в Національний банк, – залучила до оцінки заставного майна найкращі міжнародні компанії. Разом із заставою ми просимо акціонерів банку надати особисті гарантії повернення боргу.
Щодо кредитів рефінансування. Наголошу, що за мою каденцію заборгованість банків за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами знизилася на 8.4 млрд гривень, зараз вона складає 100.5 млрд гривень. Левова частка заборгованості була видана ще до мого призначення Головою НБУ.
Варто зазначити, що ми не покладаємо надії повернути рефінансування, яке видавалося ще до мого приходу в Національний банк. Зараз ми спільно із Фондом гарантування вкладів працюємо над реалізацією застав під ці кредити у неплатоспроможних банках. З працюючими банками, які не мають наразі змоги обслуговувати борги, укладаємо угоди про реструктуризацію.
Ліквідність
Зараз ми маємо надліквідну банківську систему. На депозитних сертифікатах НБУ знаходиться 76 мільярдів гривень. На коррахунках 33 млрд грн. Загалом ліквідність банківської системи перевищує 109 млрд грн. Крім того, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – 9.4 млрд грн, на єдиному казначейському рахунку уряду – 20.5 млрд. грн. Отже, широка ліквідність сягає 139 млрд грн. Гроші є.
Банківська система очікує на початок кредитування. А для цього нам потрібно реформувати судову систему та посилити захист прав кредиторів.
Трансформації Національного банку
Проект трансформації Національного банку допоможе зекономити у 2014-2016 роках 7.3 мільярда гривень за поточними та капітальними видатками. Хочу наголосити, що з них 5.7 млрд гривень ми вже зекономили. У першу чергу ми сфокусувалися на основних функціях Національного банку. Неключові функції та активи ми виводимо за межі регулятора.
Зокрема, Українську академію банківської справи та Університет банківської справи передано до Міністерства освіти та науки. Телеканал БТБ передано Міністерству інформаційної політики.
У рамках організаційної трансформації ми скорочуємо персонал. Усього на початку минулого року у штаті Національного банку було 11 800 співробітників. Ми поставили собі за мету до кінця цього року скоротити штат на 55% – до 5300.
Ще раз наголошую, що скорочення штату Національного банку – це не механічні звільнення, а результат 41 проекту внутрішньої трансформації, що відбувається у банку. Ми втілюємо справжній проектний підхід в Національному банку. І це відбувається в усьому – від створення монетарного комітету до повної перебудови функцій банківського нагляду.Починаючи з 2017 року проект трансформації дозволятиме економити лише на операційних витратах більше мільярда гривень щорічно.
МВФ
Зазначу, що всі свої кроки з реформування банківської системи та всі свої законодавчі ініціативи ми чітко узгоджуємо з Комплексною програмою реформування фінансового сектору, яка розрахована до 2020 року та Меморандумом про економічну співпрацю в рамках кредитної програми з МВФ.
Ми щиро вдячні міжнародним донорам, які допомагали нам у цьому році фінансово та технічно. Без перебільшення можу сказати, що міжнародна солідарність і фінансова підтримка України, в умовах руйнівного воєнного шоку для економіки, дала нам можливість не допустити дефолту, забезпечити макрофінансову стабілізацію та уберегти країну від катастрофи.
Протягом року Україна отримала понад 11 мільярдів дол США за програмою від МВФ та пов’язаного офіційного фінансування від двосторонніх країн-партнерів і міжнародних організацій. Зокрема, ми домовилися про відкриття валютних своп-ліній на суму до 15 мільярдів юанів з Китаєм, до 500 мільйонів доларів США зі Швецією і до 4 мільярдів злотих із Польщею. Іншими словами, загальна сума відкритих валютних своп-ліній, якими НБУ може користуватися за необхідності, сягає 3.8 мільярда доларів США.
Прогнози щодо курсу гривні
Що ми можемо сьогодні сказати з цього приводу?
Як ви знаєте, Міністерство фінансів заклало в бюджет на 2016 рік прогноз курсу на рівні 24.1 гривні за долар, раніше розрахований Міжнародним валютним фондом. Зі свого боку Національний банк вважає такий прогноз реалістичним, але усвідомлює ризики, які можуть стати на заваді його реалізації. Під цими ризиками ми розуміємо зовнішні і внутрішні фактори, які знаходяться поза контролем монетарної політики. Мова йде, у першу чергу, про погіршення зовнішньої кон’юнктури.
По-перше, протягом тривалого часу ціни на основні сировинні товари українського експорту – сталь і зернові – демонстрували низхідну динаміку. За нашими оцінками, процес збалансування попиту та пропозиції та відновлення цін на сировинних ринках буде відбуватися доволі повільно.
По-друге, Федеральний резерв США розпочав цикл підвищення відсоткової ставки, який створитиме напруження на міжнародних ринках капіталу. Відповідно, країни з ринками, що розвиваються, до яких належить і Україна, стикатимуться зі зростаючою вартістю залучень та тиском на свої валюти.
По-третє, можливі несприятливі зовнішні умови пов’язані із девальвацією валют країн-торговельних партнерів. Декілька місяців поспіль спостерігається знецінення валют країн, ринки яких розвиваються, і які конкурують з українськими виробниками на третіх ринках. Як наслідок, є ризик поступового вичерпання конкурентних переваг українських експортерів, зокрема металів.
НСМЕП
Ми будемо ринковими методами нарощувати кількість емітованих банками карток, сприяти розвитку умов та мережі їх обслуговування.
Основним трендом буде продовження роботи з розвитку платіжної інфраструктури в сфері торгівлі та послуг. Ми прогнозуємо, що до 2020 року банківська система розширить мережу платіжних терміналів з 3800 до 4000-4300 одиниць на 1 мільйон населення. Цей показник сприятиме наближенню України до європейських стандартів торговельного та банківського обслуговування.
Кінець свого щорічного, традиційного виступу глава Національного банку закінчила лаконічними словами: “Бажаю миру, добробуту, злагоди, віри та любові вам, вашим родинам и всій Україні!”.
Юлія Бондар
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас