541
Топ-15 кадрових ротацій року
— Фондовий ринок
Менш вимогливий, згодний на фіксацію зарплати в гривні й готовий у будь-який момент прийняти пропозицію з-за кордону – такий середній портрет українського топ-менеджера в 2015 році.
«Все більше людей погоджуються на фіксацію в гривні, на прив’язку більшої частини оплати до результатів бізнесу», – констатує партнер по роботі з клієнтами Pedersen&Partners Володимир Коломоєць.
У 2015 році топ-менеджери не надто охоче йшли на пропозицію про переїзд всередині України, однак з готовністю погоджувалися на вакансії за її межами. Прагнення працевлаштуватися на закордонному (переважно, європейському) ринку – один з основних трендів 2014 року, який тільки посилився в 2015-му.
Однак у тих країнах, куди хочуть переїхати вітчизняні топ-менеджери, на них попит не дуже високий. А країни, де їх чекають і готові приймати і розглядати, їм нецікаві. Наприклад, це Казахстан, Грузія, Узбекистан, і певні сектори в Росії. Також українські топ-менеджери переїжджали в такі дружні країни, як Литва, Латвія, Польща та Чехія.
До того ж зберігся тренд переходу з бізнесу на держслужбу – у переліку Forbes таких топ-менеджерів третина. Згідно з рейтингом зарплат Forbes, зарплата топ-менеджера на аналогічній позиції в різних компаніях може відрізнятися в рази, залежно від благополуччя і стійкості компанії – і це ще одна особливість ринку праці в 2015 році.
Володимир Коломоєць виділяє основна відмінність «трудового» 2015 року від попереднього. «У топ-менеджменту зник тренд очікування покращень, і починає формуватися просто менеджерський тип кризового періоду, який управляє організаціями в період нестабільності й короткого планування», – пояснює він, підкреслюючи, що актуальний на поточний момент в Україні горизонт планування – квартал, півроку. Така кон’юнктура дозволяє викристалізувати когорту топ-менеджерів, які розуміють, як ефективно управляти компаніями в реальну кризу. «За останні два роки всі зрозуміли, що «криза» 2009-2010 років – це, виявляється, була просто прогулянка літнього дня в ліс по суницю», – резюмує Коломоєць.
В Україні знайти хорошого антикризового менеджера можна, але важко, оскільки у претендентів такого рівня навички «продажу себе» – на дуже високому рівні, а для перевірки його ефективності на практиці потрібен час. «У нашому мінливому світі роботодавцю буває складно визначити: невдача топ-менеджера – це його особистий провал чи цьому неабияк посприяла ситуація на ринку? А для закордонного кандидата – це проблеми з адаптацією і просто потрібно почекати, чи все-таки невдалий вибір?» – ділиться дилемою роботодавця Тетяна Пашкіна, експерт компанії rabota.ua.
15 ключових кадрових ротацій за рік, що минає.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
