Нацбанк займеться перевіркою "банків-обнальщиків"

25.12.2015, 10:00 — Казна та Політика

1035

Як відомо, в рамках вимог МВФ для подальшого кредитування України, Нацбанком було анонсовано масштабне “очищення” банківського сектору. Після раунду перевірок діяльності великих банків (1 і 2 групи), регулятор переключив свою увагу на більш дрібних учасників банківського ринку. І головна боротьба НБУ на цьому етапі буде скоординована проти банків, що займаються так званим “обналом”.

Закрита зустріч

Так, 11 листопада в Нацбанку відбулася зустріч з керівниками банків 3 і 4 груп – середні і невеликі за розміром активів, відповідно до щорічного ранжування НБУ. У 2015 році в групу середніх і невеликих Нацбанк сумарно визначив 92 фінустанови. Вони ж складають близько 10% ринку за обсягом активів і одночасно – 2/3 всіх банків в кількісному співвідношенні.

До речі, на згаданій зустрічі керівництво НБУ повідомило про перехід на кластерний підхід з нагляду. Таку “кластеризацію” провели виходячи з трьох показників: прозорість структури власності банку, наявність бізнес-моделі і рівень ризиків даної бізнес-моделі.
Таким чином, згідно з кластерним підходу, все 92 банку, які відносяться до 3 та 4 груп, розділили на п’ять кластерів:

Ринкові – банки, які працюють з абсолютно відкритим ринком, а також ведуть прозору та повноцінну діяльність. До таких визначили 43 банку.
Кептивні – банки, що обслуговують лише своїх власників або ж свої афілійовані структури. У таких банків і в активах, і в пасивах виключно кошти акціонерів і вони повністю залежні від них. Отакі “кишенькові” банки. Їх, за оцінками Нацбанку, – 12.

Неактивні – структури, які створювалися або купувалися на перепродаж, в основному – перед кризою. Вони фактично не ведуть ніякої діяльності. Таких нарахували 14.

Ризикові – їх також 14. Двома днями пізніше після проведення зустрічі, 13 листопада, постановою НБУ був заявлений ряд банківських операцій, які визначаються як ризикові, – проведення операцій, не мають економічної доцільності, кредитування пов’язаних з банком осіб, проведення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності, надання регулятору недостовірної інформації та інші.

Схемні – банки, що займаються відмиванням, виводом і переведенням у готівку коштів. Іншими словами – банки-обнальщики. Їх у нас в країні виявилося 9.

Таємний список НБУ

Саме “схемні” банки потраплять під самий жорстокий приціл, що, власне, було анонсовано керівництвом НБУ. Швидше за все, такі банки найближчим часом чекає закриття, в тому числі із залученням правоохоронних органів для проведення кримінального розслідування.

Варто відзначити, що Національний банк обмежився лише оголошенням найменування кластерів і кількості банків в них. Самі ж банки в кластерах вирішили не називати, посилаючись на банківську таємницю.

Проте нещодавно у розпорядженні ЗМІ виявилися списки банків з посиланням на джерела в НБУ, які віднесли до розряду “схемних”. Згідно з інформацією, серед так званих “банків-обнальщиков” – “Банк 3/4”, “Вернум Банк”, VS Банк, банк “Преміум”, банк “Розрахунковий центр”, банк “Союз”, “Український банк реконструкції та розвитку” і “Фінексбанк”.

Схеми і банк

В цьому ключі треба зазначити, що банки-обнальщики є фінансовими “майданчиками” і лише однією складовою ланцюга, через яку йде висновок або переведення в готівку коштів.

Найбільш поширена схема з інкасування відбувається наступним чином. Банком-обнальщиком видається кредит фірмі, яка часто є “порожньою” структурою або ж фірмою-“одноденкою”. Та, в свою чергу, укладає договір з будь-якою особою на покупку чого-небудь, оплачуючи цю покупку отриманим кредитом.

Між тим, тут можуть фігурувати ще одна або кілька операцій з укладенням договорів купівлі-продажу. Але в підсумку кінцеве особа отримує можливість легально зняти кошти з рахунку в банку, який був спочатку відкритий під кредит для фірми-позичальника. Головна мета таких маніпуляцій – звільнення від оподаткування та виведення “чорного налу”.

Отже, якщо більшість кредитів банку надано саме фірмам, тобто юридичним особам, – це може бути тривожним сигналом. Така тенденція підтверджується при аналізі фінансової звітності декількох банків, які НБУ відніс до списку “схемних”.

Для прикладу, виходячи з офіційної звітності “Фінексбанку”, який згідно з “темниками” НБУ займається обналом, за станом на останній квартал 2015 хірокі з 78,931 млн грн виданих кредитів, 78, 805 млн грн видано саме юридичним особам. Тобто 99% всіх кредитів було видано для фірм і підприємств, що може прямо свідчити про наявність схем обналу, описаних вище.

Основним власником “Фінексбанку” є Сергій Осьмухін (йому належить 49,9997% акцій), він був партнером сина скандального екс-генпрокурора Пшонки – Артема Пшонки. А саме через “Фінексбанк” Пшонка-молодший за допомогою Осьмухіна проводив виведення мільярдних коштів.

Крім цього, “Фінексбанк” засвітився і в скандалі навколо рейдерського захоплення іпотечного майна іншого банку – української дочки європейського “Юнікредит Банку”, який входить в десятку найбільших банків України.

В Єдиному реєстрі судових рішень вже є кілька кримінальних проваджень, пов’язаних з переведенням у готівку коштів “Фінексбанком”:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/1561036
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24991404
http://reyestr.court.gov.ua/Review/38677258
http://reyestr.court.gov.ua/Review/44046068
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20632412
Схожа ситуація з кредитами і у інших банків зі “списку НБУ”.

Так, банк “Преміум”, де головою наглядової ради є екс-кандидат у мери Києва Сергій Думчев, станом на 3 квартал 2015 року 1146, 124 млн грн кредитів – 96% видав саме юрособам.

Чого очікувати

Природно, що в умовах фінансово-економічної кризи та волатильності валютного ринку навіть банкам, що займаються переведенням, властиво терпіти збитки. Тому багато “схемні” банки можуть не дочекатися ліквідації Нацбанком і “лопнути” самі. Тим не менше, деякі “схемні” банки продовжують проводити свою діяльність, нарощуючи розміри активів.

Однак тепер НБУ, очевидно, вирішив взятися за банки, які займаються обналом, вкрай жорстко.

Так, 10 грудня регулятор відкликав ліцензію у банку “Велес”, оскільки в ході перевірки виявилося, що близько 90% всіх операцій банку здійснювалися з метою виведення капіталу.

Як наголосила у ході зустрічі з керівниками середніх і невеликих банків сама голова Нацбанку Валерія Гонтарєва, у НБУ нульова толерантність щодо схемних дій банків.

“Нацбанк має можливість виводити такі банки з ринку за день, навіть без етапу віднесення до категорії проблемних”, – підкреслила Гонтарєва.

Тому, цілком можливо, що слідом за “Велесом” підуть і інші банки – гравці ринку обналу. І підуть непросто – а разом з низкою кримінальних проваджень щодо незаконної банківської діяльності.

Уляна Безпалько

За матеріалами:

РБК-Україна

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас