1371
Що буде з валютними кредитами
— Кредит&Депозит
Доля валютних позичальників залишається неясною. 18 грудня президент Петро Порошенко ветував законопроект №1558-1 “Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті”. Відповідний запис з’явився на порталі Верховної Ради в розділі “Останній етап проходження документа”.
Прийнятий у липні скандальний законопроект №1558-1 був направлений на підпис президенту лише 9 грудня. Банки очікували вето від Порошенка і вже надали альтернативний механізм конвертації валютних кредитів, а представники “Кредитної майдану” вже кілька днів мітингують під стінами АП і Нацбанку.
Ціна популізму
Влітку проблема валютних кредитів в Україні перейшла з економічної площини в політичну. Результатом популістських настроїв у Верховній Раді стало ухвалення законопроекту №1558-1 під авторством 5 депутатів від “Народного фронту”.
Документом пропонувалося конвертувати кредити населення за курсом, що діяв на момент отримання позики.
За даними банківського співтовариства, на кінець першого півріччя в Україні було близько 170 тисяч кредитних валютних договорів фізосіб. З них близько 70 тисяч договорів – кредити, взяті під іпотеку.
За інформацією Нацбанку, на сьогодні резидентам України видані кредити в іноземній валюті на суму $4,28 млрд, що еквівалентно 98,08 млрд грн. Сума іпотечних кредитів в цьому обсязі становить $ $2,16 млрд що еквівалентно 47,25 млрд грн.
Якби президент Петро Порошенко підписав закон, банкам довелося б купити близько $ 6 млрд на міжбанку для закриття свого валютного дефіциту. Це, у свою чергу, вплине на валютно-курсову стабільність. Озвучувалися сценарії зростання курсу до 40-50 грн за долар. Загальні збитки банківської системи оцінені в 100 млрд гривень, якщо конвертація пройде за курсом 5,05 грн/$ і в 77 млрд гривень при конвертації за курсом 8 грн/$.
Документ відразу після прийняття був розкритикований першими особами країни, банками та іноземними кредиторами. Міжнародний валютний фонд закликав президента ветувати законопроект.
Пробачать не всім
Урядом підготовлено альтернативний механізм вирішення проблеми.
Банкіри озвучують принцип про те, що не можна “пробачити” валютні кредити абсолютно всім вкладникам. Серед боржників необхідно виділяти насамперед тих, хто брав у свій час кредит під єдине або соціальне житло (квартира до 60 кв. м і будинок до 120 кв. м), багатодітні сім’ї, учасників та інвалідів АТО.
На базі Незалежної банківської асоціації України (НАБУ) найбільші банки-іпотекодержателі (19 банків) розробили компромісний механізм для позичальників із заборгованістю на 1 січня 2015 року не більше 2,5 млн гривень ($ 150 000).
Схема проста: заборгованість клієнта конвертується за валютним кредитом в гривню за курсом на момент реструктуризації. Сьогодні він становить – 23,52 грн/$. Після цього буде списана решта боргу.
Не менш 25% буде списано громадянам, які брали кредити на покупку єдиного житла.
Не менш 50% – громадянам, у яких єдине куплене житло є соціальним (квартира до 60 кв. м і будинок до 120 кв. м).
Не менш 70% – інвалідам, учасникам АТО, ветеранам і багатодітним сім’ям.
80-100% заборгованості може бути списано учасникам АТО, які отримали інвалідність, і спадкоємцям загиблих в АТО.
Крім того, при конвертації процентна ставка буде зафіксована на 3 роки.
Під цей механізм підпадає 37 тисяч сімей – близько половини валютних іпотечних договорів. З них 23 тисячі договорів бралися під соціальне житло.
Незважаючи на те, що банки і при цьому варіанті зазнають збитків у розмірі 35 млрд грн, документ був підтриманий МВФ, а отже – і НБУ з Мінфіном.
У листопаді міністр фінансів Наталя Яресько презентувала цю концепцію, а в Кабміні пообіцяли внести документ до Ради вже до кінця листопада. Станом на середину грудня документ так і не був зареєстрований в парламенті.
За інформацією INSIDER, уряд очікує накладення вето від президента на законопроект 1558-1, після чого внесе ініціативу від Мінфіну.
Розв’язка близько
Лише через п’ять місяців після прийняття законопроекту №1558-1 спікер ВР Володимир Гройсман підписав закон і відправив його на схвалення президенту. Згідно з регламентом, у глави держави є 15 днів для підпису або накладення вето на закон. Тобто – до 25 грудня.
В АП не приховують, що документ буде ветований, оскільки Порошенко ще в липні розкритикував його прийняття. Це стало приводом для активізації мітингів “Кредитного майдану” під стінами Адміністрації і Нацбанку.
Мітингувальники вже не виступають проти вето. Вони розраховують, що документ буде повернений з президентськими правками та проведений через парламент. Основну стурбованість у них викликає повне вето і врегулювання питання щодо концепції Мінфіну.
У цьому випадку каменем спотикання для сторін стане зовсім не запропонована владою схема конвертації, а закладене в документ зняття діючого з червня 2014 мораторію на вилучення заставного майна.
Саме відміна мораторію викликає найбільше обурення серед боржників. Альтернативна концепція Мінфіну і банків передбачає скасування мораторію через 6 місяців після прийняття закону.
Поки що банки, з перемінним успіхом, намагаються судитися з боржниками за застави, розраховуючи, що законодавче врегулювання повністю вирішить питання на їхню користь.
Враховуючи гостроту проблеми і недієздатність парламенту, при розгляді законопроекту пункт про скасування мораторію, швидше за все, буде вилучений з остаточної версії.
Іван Пальчевський
За матеріалами: Інсайдер
Поділитися новиною
