Пенсійний глухий кут


Пенсійний глухий кут

Реформа пенсійної системи України все ніяк не може стартувати. На цей раз вона застрягла в конфлікті уряду і парламенту. Тим часом, Пенсійний фонд все більше провалюється в боргову яму, а держбюджет вже не в змозі його звідти витягнути. Зависло й питання скасування спецпенсій.

Реформи в Україні, яких так чекають Захід, світові кредитори, а в першу чергу, пересічні українці, неприпустимо гальмують. Це визнають і уряд, і народні депутати. Визнають саме ті, від кого залежить процес оновлення країни, результатом якого має стати зростання економіки, а отже, і добробуту громадян. Але замість того, щоб спільно вирішувати цю проблему, чиновники і народні обранці загрузли в конфліктах, що і є головною причиною затягування перетворень країни. Яскравий приклад кризи у владі – пенсійна реформа – одна з найважливіших у списку пріоритетних нововведень.

Значимість цієї реформи незаперечна. На сьогоднішній день в Україні близько 12,5 млн пенсіонерів. Постійних платників єдиного соціального внеску (ЄСВ) – 10 млн, тобто на одного працюючого більше 1 пенсіонера. Але вміст гаманця цього працюючого в останні роки, на тлі падіння економіки, тільки скорочується. А значить, надходження ЄСВ – основного податку для забезпечення життєздатності пенсійної системи – знижуються. Як результат – дефіцит Пенсійного фонду в поточному році складе 90 млрд грн. ПФ живе виключно за рахунок «субсидування» урядом.

Ще один важливий момент: якщо буде знижений ЄСВ (а це станеться, яка б зараз не була суперечка з приводу податкової реформи між Мінфіном і профільним парламентським комітетом, обидва варіанти законів включають зниження збору в 2 рази – до 20% з 40%), то витрати бюджету на фінансування пенсійних виплат у наступному році досягнуть, за оцінками експертів, мінімум 160 млрд грн. А дефіцит Пенсійного фонду, за словами глави Мінсоцполітики Павла Розенка, в 2016 році зросте до рекордних 125 млрд грн.

У кулуарах влади подейкують, що керівництво Пенсійного фонду і Мінфін вже опрацьовують питання покриття дефіциту ПФ у наступному році за рахунок державної скарбниці. Та от тільки ніяк не можуть знайти вихід. І це зрозуміло: в цілому, пенсійні кошти у поточному році, за попередніми підрахунками, з урахуванням всіх соцфондів і всіх категорій пенсіонерів, складуть 260 млрд гривень. Це – більше половини бюджету країни. У наступному році очікується тільки зростання цієї захмарної суми.

І ще один важливий момент – чинна пенсійна система заганяє зарплати у конверти. Справа в тому, що ЄСВ нараховується із загального фонду оплати праці – від 34,7 до 49,7%, в залежності від сфери діяльності підприємства. Звісно, роботодавцям це невигідно. Вигідно продемонструвати у звітності оклади менші, а всі інші доплати видавати працівникам на руки. Цю тіньову схему українці потім відчувають при нарахуванні пенсії, а от Пенсійний фонд від таких махінацій ніяк не може вилізти з боргової ями. Якісна пенсійна реформа повинна звести нанівець і цю проблему.

Розуміючи необхідність перетворень у даній сфері, уряд ще в травні поточного року передав у Верховну Раду на розгляд законопроект про пенсійну реформу. Але, як бачимо, віз і нині там.

«Поданий законопроект щодо пенсійної реформи є структурним маяком МВФ. Але є негативний висновок щодо документу Комітету з питань соціальної політики. Чому це відбувається, задавайте питання Денисовій (Людмила Денисова є главою профільного комітету Верховної Ради, – ред.). У нас з нею різні підходи до вирішення питання пенсійної реформи. Вона була міністром соціальної політики за часів прем’єрства Юлії Тимошенко, бюджет був профіцитним, час для запуску другого рівня пенсійної системи був золотий. І не зробити це тоді – незрозуміла ситуація. Ось і зараз вона незрозуміла», – зазначила у коментарі головний менеджер групи «Пенсійна реформа» громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ» Галина Третьякова.

Людмила Денисова свою причетність до гальмування пенсійної реформи категорично заперечує. «Я зриваю? 6 травня був внесений до парламенту урядовий законопроект №2767, а 13 травня комітет вже розглянув», – розповіла вона.

За словами парламентарія, деякі моменти в документі членам комітету не подобаються, тому «комітет прийняв рішення розглянути його в Раді і повернути на повторне перше читання в комітет, щоб доопрацювати моменти, які стосуються накопичувального страхування». До того ж, як зазначила Людмила Денисова, Верховна Рада кілька разів включала цей законопроект до порядку денного, але таким чином, що час для його розгляду вибиралося на кінець робочого дня. У підсумку, до нього просто не доходила черга, і він залишився нерозглянутим. «Його потрібно або прийняти, або відхилити, щоб з’явилася можливість вносити інші норми… А 8 жовтня з Кабінету міністрів прийшов лист, підписаний міністром Кабінету міністрів, що Кабмін просить не розглядати цей законопроект у зв’язку з тим, що проводяться переговори з Міжнародним валютним фондом. То яким чином я можу блокувати пенсійну реформу?», – заявила Денисова.

Крім того, за її словами, урядовий документ не є чимось новим. Це – добре забуте старе, з якого, на думку Денисової, прибрали самі головні норми. «Ще в 2004 році був прийнятий закон про накопичувальне страхування в трьох рівнях. Але в нього внесено ключову зміну. Була необхідна умова запровадження накопичувального страхування: якщо підвищується заробітна плата, зростає ВВП стійко – не менше 2% – протягом двох років, і гарантування інвестиційний складової, тобто в договорі певного відсотка приросту коштів, які людина відраховує. Це все зникло. Не виписано, як все буде нараховуватися. Потрібно розуміти, що з переходом людей на накопичувальне страхування потрібно десь взяти кошти, щоб компенсувати дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Таким чином, було багато різних питань, на які ми не знайшли відповіді. Тому ми запропонували Верховній Раді відправити проект на повторне перше читання в комітет, щоб разом з представниками міністерств його доопрацювати», – пояснила свою позицію народний депутат.

Вона також підкреслила, що тепер, в умовах прийняття нового податкового кодексу, ситуація взагалі незрозуміла. «Мінфін говорить, що їхні податкові новації суперечать пенсійній реформі. Я запитала: так яким чином ви будете регулювати цей конфлікт? Але відповіді на своє запитання не отримала. Ні від міністра соціальної політики, ні від членів уряду», – сказала Денисова.

Голова профільного парламентського комітету стверджує, що стосовно цього питання проведено переговори зі Світовим банком, і комітет має певні пропозиції, які він, на жаль, не може зробити, оскільки спочатку потрібно розглянути пенсійну реформу, внесену в Раду Мінсоцполітики. «Ми давно готові це зробити і просимо про це, але ситуація з 8 жовтня заморожена. І від комітету нічого не залежить, причому, з 13 травня. Тепер все буде залежати від податкової реформи, нового Податкового кодексу. Він тісно переплітається з пенсійною реформою. Отже, в законі потрібно буде все переписувати, він зазнає кардинальних змін. Коли це станеться – питання до уряду», – підсумувала Денисова.

У уряду інший погляд на події. Міністр соцполітики Павло Розенко заявив, що Кабмін наполягатиме на якнайшвидшому прийнятті документа, і податкова реформа тут ні до чого. «Під нову податкову систему можна абсолютно спокійно вибудовувати виплату внесків у накопичувальну систему і розрахувати все відповідно до нового Податкового кодексу. Податкова реформа не є перешкодою для прийняття пенсійного законопроекту», – сказав міністр.

Він вважає, що уряд виконав свою місію і зробив все, щоб законопроект про пенсійну реформу швидко пройшов у парламенті. «Ми зі свого боку зробили все, щоб цей проект закону швидко пройшов. Мені не хочеться коментувати дії Верховної Ради, але факт залишається фактом – 8 місяців документ перебуває в парламенті. Можна знайти масу претензій до будь-якого законопроекту, але якщо щось не так, то, очевидно, можна було з боку народних депутатів запропонувати щось інше. А також 8 місяців не проголосований законопроект, і немає альтернативи», – зазначає Розенко.

На його думку, справа не в законопроекті, а в позиції народних депутатів. «Я не знаю, про який лист говорить Денисова, можливо, були інші пріоритети уряду, але Міністерство соціальної політики зацікавлене, щоб концепція була прийнята. Звісно, можна говорити про перенесення дати набрання законом чинності, нехай на півроку. Це – не проблема. А технічні деталі можна було виправити до другого читання. Я впевнений, що, при бажанні, його можна було прийняти вже у першому читанні. А потім народні депутати мають всі можливості внести в документ правки, які вони вважають доцільними. Як це було з Трудовим кодексом», – сказав Розенко.

Проблема, за його словами, полягає ще і в тому, що дуже великий спротив щодо скасування системи спецпенсій, яка зафіксована в урядовому законопроекті. «Відкрито політики про це не говорять, що не згодні з введенням єдиного принципу нарахування пенсій, як для суддів, прокурорів, чиновників, так і для звичайних людей. Публічно про це не говорять, але за блокуванням законопроекту це очевидно», – зазначив міністр.

Спецконфлікт

Дійсно, окремий конфлікт щодо спецпенсій є. Справа в тому, що в березні Верховна Рада прийняла закон, який передбачає, що уряд до 1 травня має внести пакет законів про пенсійну реформу, і якщо парламент до 1 червня його не прийме, то система спецпенсій в Україні перестане існувати.

Кабмін все зробив вчасно, а от депутати пенсійну реформу так і не розглядали. Тому з 1 червня 2015 року Пенсійний фонд припинив призначати спеціальні пенсії для нардепів, міністрів, суддів, прокурорів, митників, податківців та інших посадовців. Але на законодавчому рівні це питання залишилося неврегульованим. Саме прийняття закону про пенсійну реформу розставить всі крапки над «i».

Між тим, депутати звернулися до Конституційного суду з приводу законності скасування спецпенсій. Уряд, передбачаючи складність процесу (за часів прем’єрства Юлії Тимошенко КС тричі відроджував спецпенсії, – ред.), вирішив направити своїх офіційних представників для участі в засіданні КС з цього питання.

А поки Кабмін і парламент розбираються, хто правий, скасування спецпенсій принесло свої плоди: тільки за сім місяців було зекономлено 230 мільйонів гривень. Звичайно, ця сума невелика, оскільки ті пенсії, які вже були призначені, продовжують виплачуватися. Але в наступні роки економія зростатиме.

Відповідно до звітності Пенсійного фонду, в 2014 році на виплату спецпенсій було направлено 9,6 млрд грн, у тому числі понад 4,8 млрд грн – на виплату частини пенсій, які перевищують розмір, визначений за загальними правилами. Остання сума і є можливою економією у разі скасування спецпенсій, які на сьогодні отримують 559 тисяч осіб. Серед одержувачів спецпенсій – народні депутати України, СРСР і УРСР – 1237 осіб. Окремою графою проходять і депутати 4-х скликань обласних, районних, районних у містах, міських рад – 14 386 осіб. Є ще серед одержувачів особливого утримання прокурори, судді, помічники депутатів, чиновники різних рангів і т. д. До речі, більше тисячі колишніх народних депутатів на сьогоднішній день отримують пенсію понад 14 тисяч гривень на місяць (при цьому, з 1 вересня 2015 року мінімальна пенсія в Україні становить 1074 грн, мінімальна зарплата – 1378 грн).

Поки зацікавлені особи воюють за свої спецнацінки, звичайні українці, які так і не можуть зрозуміти, як можна прожити на середні пенсійні 1300 гривень на місяць, страждають від самого факту відсутності реформи.

«Пенсійні» новації

На сьогодні в Україні діє солідарна пенсійна система. Її головний принцип – старий, соціалістичний – всі скидаються в один котел, а потім кошти розподіляються. Оскільки пенсіонерів з року в рік стає все більше, тягнути на собі цю «армію» працездатному населенню вже не під силу. Як і забезпечити соцвиплати Пенсійному фонду. Тому уряд і пропонує дати старт пенсійній реформі, яку намагаються реалізувати ще з 2004 року.

Пропонується, що пенсія українців буде складатися з трьох частин: солідарної – 55%, накопичувальної – 35% і недержавної — 10%.

Солідарну частину пенсії пропонують нараховувати так само, як і зараз, — в залежності від розміру заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, і страхового стажу.

Накопичувальна частина пенсії складатиметься із суми, що назбиралася на персональному пенсійному рахунку, куди роботодавці щомісяця відраховуватимуть відсоток від зарплати співробітника. Розмір обов’язкових страхових внесків пропонують збільшувати: з 2017 року він має скласти 2% від зарплати, потім кожен рік зростатиме на 1%, і, з 2022 року, досягне 7%.

По мірі того, як буде збільшуватися розмір обов’язкових страхових внесків, починаючи з 2018 року зменшуватиметься розмір єдиного внеску до Пенсійного фонду. Тобто, відбудеться перерозподіл коштів: в ПФ стане менше грошей, а на персональних пенсійних рахунках працівників — більше.

Накопичувальна система пенсійного страхування буде обов’язковою для українців віком до 35 років, а люди у віці від 35 до 55 років повинні будуть до 1 січня 2017 року визначитися — чи будуть вони брати участь у накопичувальній системі пенсійного страхування. Гроші, які почнуть вкладати в накопичувальну систему в 2017 році, почнуть вилучатися з неї приблизно через 25 років.

Третя, недержавна частина пенсій, буде добровільною — в залежності від того, чи захоче людина користуватися послугами недержавних пенсійних фондів.

Кошти, накопичені на індивідуальних пенсійних рахунках, можна буде передавати у спадок. Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування зможе в будь-який час визначити спадкоємця, який отримає, у разі його смерті, гроші з його пенсійного рахунку у Накопичувальному фонді або з його рахунку у недержавному пенсійному фонді.

Також пропонується скасувати спеціальні пенсії держслужбовців, працівників органів місцевого самоврядування, податківців, митників, прокурорів, суддів, наукових і науково-технічних працівників. Однак спецпенсії залишаться для військовослужбовців, співробітників МВС і СБУ.

Зараз держава забезпечує людину, яка виходить на пенсію, 60% заробітної плати будь-яких, на її вибір, п’яти років, починаючи з 2001 року. На перший погляд, начебто, все виглядає справедливо. Ось тільки інфляція щоразу з’їдає третину пенсії. Якщо порівняти її розмір з моменту отримання, наприклад, до 70 років будь-якого пенсіонера, то інфляційні процеси скорочують її майже в 2 рази. Виходить, що чим старшою людина стає, тим меншу пенсію у відносних величинах вона отримує. Тобто, своїх пенсіонерів ми з року в рік заганяємо в яму. Причина – законна індексація проводиться в «ручному режимі» – коли є на це кошти.

Галина Третьякова вважає, що потрібно було б раз на рік забезпечувати індексацію відповідно до інфляції позаминулого або минулого років. На її думку, в цілому, потрібно проводити індексацію відповідно до рівня зростання середньої заробітної плати, а не інфляції, бо цим індексом часто маніпулюють. «Індексація проводиться в ручному режимі, коли уряд, депутати бачать, що терпінню народу настає кінець. Як сказав восени Яценюк – ми можемо це зробити. І в жовтні відбулася індексація. Просто не було джерела фінансування… Все потрібно міняти. Україна, на відміну від Європи, досі не диверсифікувала джерела фінансування пенсій. Конструкції є різні, але зміст один – джерел має бути декілька. Якщо воно одне – держава, а інші не застимульовані, в тому числі і в податковому сенсі, то достойну пенсію отримати неможливо. Це – економічний факт», – зазначила Третьякова.

Експерт запевняє, що найкраще рішення – накопичувальна система, коли достойну пенсію можна зібрати, відраховуючи від своєї заробітної плати 12-14% у трудовий період. А в солідарній системі, щоб отримати відповідний результат, потрібно відраховувати 28-36% – в залежності від того, як складається ситуація на ринку праці. Тому економічно накопичувальну систему потрібно було запускати давно і стимулювати третій добровільний рівень.

«Це потрібно робити негайно, але є політики, які кажуть, що ми, мовляв, будемо робити ставку на державу, створимо державний накопичувальний фонд. Тобто, у всіх інших юрисдикціях це робити можна, а у нас не можна. Я такої концепції не дотримуюся. Вважаю, що Україна слабо приваблює приватний бізнес для вирішення, в тому числі, питань соціального захисту населення, і не створює контроль цього приватного бізнесу. Тому потрібна реформа фінансового сектору, його контроль і залучення бізнесу. І скинути пенсійну проблему з державних плечей», – акцентувала вона.

На її думку, необхідно запустити другий рівень пенсійної реформи, але при цьому створити систему нагляду та гарантування. І це – дуже серйозний виклик для політиків, чиновників і регуляторів. «Необхідна політична воля. Всім, хто вже на пенсії, гірше не буде, а молоді і тим, кому кілька років залишилося до пенсії, будуть забезпечені кращі умови. Відкладаючи 30% від заробітної плати, якщо зберігати гроші на довгих вкладах, можна спокійно, без ризику, назбирати собі гідну суму. Вся Європа має накопичувальні гроші, вся Америка також, а Україна – ні. 90% населення виграють, а тих, хто втратить, захистить держава. Але таких лише 10%. З сьогоднішньою пенсійною системою держава ніколи не впорається з дефіцитом бюджету, особливо, з урахуванням зниження ЄСВ. З соціалізмом пора кінчати», – підкреслила Третьякова.

Разом з тим, голова профільного комітету Верховної Ради Людмила Денисова також не заперечує, що пенсійна реформа необхідна, але її дивує, причому тут пропонований накопичувальний рівень. За її словами, сьогодні в Україні проблема з солідарним рівнем. «Зараз громадяни виходять на пенсію і отримують мінімалку, оскільки вона не індексується і не перераховується, відповідно до рівня інфляції. Потрібно в цьому напрямку реформу проводити», – вважає народний депутат.

І знову суперечка. Хоча велосипед вигадувати не потрібно. Можна просто зібрати пазл пенсійної реформи України з кращих світових практик, які найбільше підійдуть нашій країні.

Західний досвід

Пенсійна система США визнана однією з найдосконаліших у світі, а розмір пенсій — вищий, ніж у середньому в європейських країнах. Американці можуть забезпечити собі не одну, а три пенсії: державну, приватну корпоративну, за місцем роботи, і приватну індивідуальну, шляхом відкриття особистого пенсійного рахунку. Державна пенсія у середнього американця становить близько половини його заробітної плати і залежить від кількості опрацьованих років і відрахувань у пенсійну систему. Вона вигідна, в основному, держслужбовцям. Тому що прожити на державну пенсію, якщо ви не держчиновник, не жебрак, який користується повним набором державних допомог, в тому числі, субсидованим житлом, важко, то американці здебільшого збирають на старість у пенсійних фондах. Причому є можливість відраховувати з кожної зарплати неоподатковувані кошти, ще й роботодавець відраховує на ваш рахунок порівнянну суму, що збільшує відрахування в півтора-два рази.

До речі, кожен американець може взяти на свої екстрені потреби (на купівлю житла, навчання тощо) низькопроцентну позику, а потім щомісячно виплачувати цей борг. Але при цьому ви сплачуєте борг собі, бо всі віддані кошти повертаються на ваш же пенсійний фонд. Після настання пенсійного віку людина має право на одержання пенсій, а ще через кілька — зняти всі кошти, витративши їх на лікування, туризм або подарувавши нащадкам. У цьому випадку виплати припиняються, і пенсійний рахунок закривається. У США пенсійний вік починається з 67 років, але можна закінчити свою трудову діяльність у 62 роки. Правда, це буде не повна, а часткова пенсія, яка становить приблизно 75% від належної. І все одно приблизно 60% сьогоднішніх американців вважає за краще не чекати свого терміну, а оформити пенсію раніше. Тим більше, що накопичити кошти на безпроблемну старість вони здатні завдяки продуманій пенсійній системі.

У Німеччині основна складова пенсій – державна. Вона не накопичувальна. Люди отримують пенсію за рахунок внесків у Пенсійний фонд. Сплачують їх на паритетній основі працівники та їхні роботодавці. Державним чиновникам пенсія нараховується і виплачується з державного бюджету. Можуть не брати участі у державному страхуванні підприємці, а також лікарі, адвокати або артисти. Більшість з них платить внески у професійні страхові каси.

Розмір державної пенсії залежить від трудового стажу та зарплати. У жінок в стаж враховується виховання дітей. Раніше пенсії податком не обкладалися. Але, починаючи з 2005 року, поступово вводилося оподаткування і доходів по старості. Після виходу на пенсію можна продовжувати працювати, на розмір пенсії додатковий заробіток не впливає.

Але крім державної пенсії існують інші варіанти назбирати на старість. Один з них – виробнича пенсія, багато працюючих беруть участь у недержавних пенсійних фондах і мають особистий пенсійний план, щомісяця роблячи на свій рахунок внески. Найчастіше, підприємці доплачують певну частину внеску, а в деяких випадках, щоб залучити і утримати кваліфіковану робочу силу, беруть на себе всю суму внеску. Ще одна перевага для підприємців: внески в систему виробничого страхування відраховуються з загальної суми, що обкладається податком. Пенсійний фонд застрахований, тож, навіть у разі банкрутства підприємства, пенсії зберігаються. Існує ще і приватне пенсійне страхування. В результаті, багато німців отримують відразу три пенсії – державну, виробничу і приватну.

У Франції пенсійна система дворівнева – і накопичувальна солідарна. Пенсія у першому випадку виплачується з коштів, які людина відкладає протягом трудової діяльності. У другому – пенсії виплачуються з відрахувань працюючих. Пенсія у Франції становить 50% від середньої зарплати, що розраховується за останні 11 трудових років. Але існує таке поняття як мінімальна і максимальна державна пенсія.

Можливий достроковий вихід на пенсію, діє система надбавок подружжям, які мають не менше трьох дітей, і тому з подружжя, на утриманні якого перебуває інший, який не має власної пенсії. Крім того, існує можливість успадкування пенсійних прав, а також можливість працевлаштування після виходу на пенсію. Але тоді пенсіонер, який продовжує працювати, повинен сплачувати зі свого заробітку так званий внесок солідарності у фонд страхування по безробіттю. Винятком є ситуація, коли розмір одержуваної пенсії і заробітку менший від гарантованого мінімуму заробітної плати.

Крім основних, у Франції існують обов’язкові додаткові системи соціального страхування, що функціонують на основі міжпрофесійних національних угод. Поряд з системою трудових пенсій, у Франції існує також система соціальних пенсій. Їх виплата гарантується державою незалежно від характеру й тривалості професійної діяльності. На відміну від пенсіонерів, які отримують трудову пенсію, «соціальні» пенсіонери мають низку пільг, таких, як безкоштовна юридична допомога, звільнення від податку на житло та земельного податку, безкоштовне телефонне обслуговування та ін. Фінансування системи соціальних пенсій здійснюється через фонд солідарності по старості, доходи якого формуються з коштів, що надходять від загального соціального податку.

У Великобританії трирівнева пенсійна система: базові державні пенсії, державні пенсії за вислугою років і недержавні пенсії. Базові пенсії отримують всі без винятку британці по досягненні пенсійного віку (під пенсійним у Великобританії мається на увазі 60-річний для жінок і 65-річний вік для чоловіків). Розмір такої пенсії – фіксований і не залежить ні від стажу роботи пенсіонера, ні від його трудових успіхів і отримується протягом трудового періоду його життя зарплати. Як правило, для безбідного існування пенсіонера базових державних виплат недостатньо – встановлений державою мінімальний розмір пенсії. Держава гарантує її в розмірі 20% середньої зарплати працівника. Додатково є ще і трудова пенсія, яка теж формується за рахунок внесків працівника, але вже навпіл з роботодавцем. Вона безпосередньо залежить від розміру виплат, сума фіксується в договорі працівника і роботодавця, і, як правило, перевищує 20% від заробітної плати. Крім того, у Великобританії існує безліч способів накопичення приватних пенсій — від корпоративних програм на підприємствах до розвиненої системи добровільних пенсійних накопичень у недержавних пенсійних фондах.

Як бачимо, жодна країна світу не обходиться без накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Людям надають вибір, і при цьому не позбавляють їх державної підтримки. Українцям же залишається сподіватися, що уряд і народні депутати, що загрузли в чварах, все-таки схаменуться і згадають про свій прямий обов’язок – працювати на благо України, точніше, народу України, і переведуть соціальну політику країни на цивілізовані принципи.

Законодавцям ще необхідно подумати, як підтримати пенсіонерів з мінімальною пенсією – вони залишаться навіть при введенні в дію пенсійної реформи з накопичувальною системою. Нововведення цієї категорії пенсіонерів не торкнуться, а вижити на «вдячну опіку» держави в розмірі трохи більше тисячі гривень неможливо. Люди похилого віку не повинні бути викинуті за борт реформ, але поки що влада пропонує їм лише жалюгідну подачку – примарну індексацію, яка виливається у надбавку в кілька десятків гривень на рік…

Нана Чорна

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua