1160
Інтернет без гальм: провайдерів змушують додати швидкості
— Казна та Політика
Регулятор вимагає від інтернет-провайдерів зафіксувати в договорах з абонентами не тільки максимальну, але і мінімальну швидкість доступу до мережі. Вона повинна складати не менше 70% від цифри, яку провайдери оголошують в рекламі. Провайдери не згодні з такою вимогою і звинувачують державу у спробі тиску на бізнес.
Новий виток боротьби з “нелегалами”
Національна комісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ на засіданні 15 грудня прийняла за основу зміни до Правил здійснення діяльності у сфері інтернет-доступу. Текст документа буде представлений для громадського обговорення до кінця тижня, а саме обговорення триватиме до 20 січня.
Як випливає з повідомлення НКРЗІ, головне нововведення в документі – це те, що він зобов’язує інтернет-провайдерів в договорах з абонентами прописувати не просто максимальну швидкість передачі даних, але і гарантовану мінімальну. І вона повинна складати не менше 70% від цифри, заявленої в рекламі. Наприклад, якщо провайдер рекламує інтернет на швидкості до 100 Мбіт/с, то мінімальна фактична швидкість у його мережі не повинна бути нижче 70 Мбіт/с.
НКРЗІ вважає, що нова норма захищає абонентів від маніпуляцій з боку провайдерів. Крім того, вона значно ускладнить діяльність “сірих” гравців, які користуються прогалинами в нормативно-правовій базі і заважають гармонійному розвитку ринку.
Згідно з законодавством України, щоб надавати послуги інтернет-доступу, ніякі ліцензії не потрібні. Провайдер повинен повідомити НКРЗІ про те, що веде таку діяльність, і його включать у відповідний реєстр. Крім того, у провайдера повинні бути всі дозволи на установку обладнання і прокладання мережі. Якщо їх немає, він вважається “сірим”. Також є випадки, коли підприємець купує у великого провайдера інтернет і “роздає” його на будинок за певну плату. При цьому заявлена в рекламі швидкість рідко відповідає дійсній.
За оцінками НКРЗІ, таких “сірих” провайдерів в Україні близько 30-40%. Капітальні витрати у них мінімальні, тому вони демпінгують, тобто встановлюють ціни нижче собівартості. В результаті між легальними і нелегальними гравцями починаються цінові війни.
“Це позбавляє операторів частини доходів і обмежує права абонента на вибір оптимального для себе пакета послуг”, – йдеться в повідомленні регулятора. Тому і пропонується ввести обмеження, які, на думку НКРЗІ, захистять і споживача, і “чесних” гравців.
Пряник або батіг
Великі провайдери неоднозначно оцінюють спробу регулятора “навести порядок”. З одного боку, ідея в цілому їм подобається.
“Встановлення загальноринкових правил для провайдерів інтернету – необхідний інструмент. Він задає стандарти якості і дозволяє перевірити, наскільки реальна швидкість відповідає тій, яку провайдери декларують у своїх тарифних планах”, – заявив директор з технологічної стратегії та управління якістю “Київстар” Василь Пантов.
Він висловив надію, що коли абоненти будуть отримувати об’єктивну інформацію про реальну швидкість і якість послуг, що вони почнуть робити вибір, грунтуючись не тільки на розмірі абонплати.
З іншого боку, на практиці нова норма може не спрацювати, а тільки додасть легальним провайдерам турбот. Регулятор навіть не здогадується про існування багатьох “сірих” провайдерів, тому ті й далі можуть писати в своїй рекламі що завгодно. У відомстві сподіваються, що знайти таких провайдерів допоможуть свідомі абоненти.
“Якщо абонент не отримає ту швидкість, яку йому гарантував провайдер, він може поскаржитися нам”, – розповіло джерело у відомстві.
Втім, учасники ринку вважають, що регулятору спочатку варто посилити нагляд за “сірими” сегментом.
“Якщо після набрання чинності ця норма буде виконуватися тільки легальними гравцями, а ступінь контролю за “сірим” та “чорним” сегментами ринку послуг інтернет-доступу залишиться колишньою, то нічого не зміниться”, – вважає президент компанії “Воля” Сергій Бойко.
Засновник київської мережі провайдера “Тріолан” Вадим Сидоренко зазначив, що з прийняттям нової норми якість інтернет-послуг і життя абонентів особливо не зміняться. Але у держави з’явиться додатковий привід приходити з перевірками.
“Абонент буде вести себе точно так, як і зараз. Це висококонкурентний ринок. Якщо не сподобається один провайдер, абонент піде до іншого і не буде нікому скаржитися”, – припустив він.
З цим твердженням погодився і керівник проектів ІМК Олександр Федієнко: “На жаль, рівень свідомості абонентів не настільки великий. А ринок, навпаки, дуже великий”.
Але в цілому Федієнко вважає крок регулятора правильним. Він підкреслив, що це його думка, як представника бізнесу, а не як голови Інтернет Асоціації України.
“Незважаючи на прагнення захистити клієнтів від несумлінної конкуренції з боку “сірих” операторів, пропозицію про контроль швидкості інтернет-підключення також посилить регулювання галузі та дасть інструменти тиску на провайдерів”, – додав директор з корпоративних комунікацій “Укртелекому” Михайло Шуранов.
За його словами, вимірювання швидкості передачі даних вельми умовно. В конкретний період часу на неї впливають різні чинники. А створення об’єктивної і перевіреної системи вимагає додаткових інвестицій.
Крім того, повинні бути чітко описані детальні процедури зміни такого параметра якості (де і коли ставити вимірювальне обладнання, яке обладнання використовувати, скільки вимірів робити, їх тривалість, формули підрахунку результатів, вимоги до кваліфікації осіб, які проводять такі вимірювання). Відсутність такої системи або відсутність чіткого опису процедури вимірювань може створювати підґрунтя для корупційного тиску на операторів.
Вікторія Власенко
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
