681
Банки не хочуть ділитися
— Казна та Політика
Представники середніх і невеликих банків вважають дискримінаційним поділ на кластери, яким їх лякає НБУ. Вони вже почали втрачати клієнтів, які бояться невизначеності, і закривають один на одного ліміти на міжбанку. Учасники ринку просять НБУ відмовитися від кластеризації банківської системи, а натомість почати видавати банкам обмежені ліцензії, що дозволить їм працювати в окремих вузьких сегментах.
Всі в кластери!
Ручний поділ Нацбанком середніх і невеликих банків на кластери банкіри визнали невиправданим в ході обговорення на закритому засіданні «Фінансового клубу» теми «Перехід НБУ на кластерну модель нагляду. Як зберегти своє місце на ринку». «Якщо банку видали ліцензію і банк дотримується нормативів, він має працювати. А це навішування ярликів, – заявив член наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник. – В Україні криза, а перед вами ставлять завдання: нарощуйте капітал. І це рішення доводить вас до стану, який я вважаю небезпечним. Регулятор не дає можливості для маневру, немає золотої середини в термінах. Мене турбує, що буде на горизонті – в середині наступного року». Є ризик, що поділ на кластери не поліпшить нагляд за банками, а скоріше дестабілізує їх. «Навішані ярлики заважатимуть працювати. Критерії для кластеризації суб’єктивні», – обурився керівник одного з дрібних банків.
Вперше банкірам з 3-ї та 4-ї груп повідомили, що їх поділять на кластери, місяць тому. Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук тоді заявив, що «малі та середні банки цілком мають право на існування, проте вони повинні виконувати всі умови і стандарти НБУ». До всіх установ висунули єдині вимоги: бути платоспроможними, мати бізнес-модель, зменшити кредитування пов’язаних осіб, зробити прозору структуру власності банку і не вести ризикову діяльність, яка загрожуватиме інтересам вкладників.
НБУ повідомив, що 92 банки розподілені між п’ятьма кластерами: ринкові, кептивні, схемні, неактивні та ризикові. І хоча НБУ поки не повідомив банки, до якого кластеру відніс кожного з них, установи вже відчули на собі негативні наслідки обіцянки їх «розділити». «Коли клієнти почули про кластеризацію, вони задумалися, йти в банк чи ні», – розповідає голова УКБС Галина Оліфер. Обережними стали не тільки клієнти, але й контрагенти. «Як тільки Нацбанк оголосив про поділ банків на кластери, учасники ринку закрили один на одного кредитні ліміти на міжбанку», – зізнався топ-менеджер одного з дрібних банків. Таку поведінку банкірів та їхніх клієнтів легко пояснити: вони побоюються, що НБУ планує вивести з ринку ті установи, які потраплять в кластери схемних, ризикових або кептивних.
Вихід є
Банкіри готують НБУ альтернативні пропозиції. Одним з варіантів вирішення питання вони вважають видачу обмежених ліцензій. «Хто сказав, що кептивні банки – це погано? Це частина ринкової економіки. У міжнародній практиці існують банки, які кредитують своїх акціонерів. Чому ми повинні знищити такі банки в Україні?» – запитує Галина Оліфер. «Також банку не обов’язково залишатися членом Фонду гарантування вкладів фізосіб. Він може стати фінансовою компанією або кредитною спілкою, що дозволить йому й надалі обслуговувати поточні рахунки, випускати картки, працювати на ринку Форекс. Це може стати нішею, де банкам буде комфортно», – запропонував голова одного з банків з іноземним капіталом.
Світовий досвід дає різні відповіді на питання, яке поставив перед банками НБУ. «Головне – не кількість банків, а якість. У світі банки відрізняються за переліком проведених операцій, за спеціалізацією. Є регіональні банки, муніципальні, нішеві, є такі, що спеціалізуються на управлінні активами. Нацбанк часто говорить, що він керується вимогами МВФ. Але насправді Фонду все одно, існуватимуть в Україні маленькі банки чи ні. Йому головне, щоб ці додаткові установи не несли додаткових ризиків у банківську систему», – нагадує голова правління іншого невеликого банку.
Інвестор одного з банків вважає, що обмежені ліцензії дозволять банкам розвиватися ефективніше. «Банки пов’язані нормативами НБУ, у них немає прозорого та якісного ризик-менеджменту, тому вони не готові займатися проектним фінансуванням, кредитувати нові бізнеси. Обмежені ліцензії дозволять створювати проектні банки», – говорить він.
Крім того, обмеження на певні види діяльності дозволить банкам відкласти або хоча б розтягнути в часі процес докапіталізації. «Наші акціонери не розуміють, яку модель банківської системи будує Нацбанк. Немає гарантії, що НБУ не ліквідує банк, навіть якщо власники внесуть у нього додаткові кошти. У підсумку гроші є, банк виконує нормативи, але НБУ не подобається стратегія. І все», – нарікає керівник однієї з установ. «Проблем з капіталом у акціонерів немає. Є проблема з бажанням інвестувати. Ми не можемо забезпечити повернення цього капіталу, у нас немає ефективного захисту прав кредиторів. Якщо ми нічого не зробимо, у нас не буде ні інвестицій, ні кредиторів», – сказав інший банкір.
До проблем банків прислухалися в парламенті – ініціатива НБУ має бути детально прописана. «Не можна проводити кластеризацію до внесення відповідних змін до закону «Про банки і банківську діяльність», до Господарського кодексу, до актів НБУ. До цього часу не можна навіть нагляд будувати за кластерним принципом», – вважає заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак.
Руденко Виктория
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
