727
Кодекс без компромісу: бізнес готовий протестувати проти податкової реформи Мінфіну
— Казна та Політика
Мінфін не готовий до ще більш широкого компромісу з аграріями та підприємцями, аніж вже запропоновано у проекті Податкового кодексу. В уряді категоричні: або парламент йде на кардинальне реформування спрощеної системи оподаткування та часткове скасування спецрежиму з ПДВ для сільгоспвиробників, або нехай депутати шукають компенсатори втрат доходів бюджету при збереженні всіх податкових правил. Вже завтра Верховна Рада має намір затвердити податкову реформу і проект бюджету-2016 в першому читанні. А бізнес готується до акцій протесту.
Позбавлені вибору
У четвер на 12:00 заплановане позачергове засідання парламенту. У порядку денному – податкова реформа і пакет бюджетних законопроектів, які уряд вніс у Верховну раду тільки наприкінці минулого тижня. Проект бюджету-2016 розроблений на основі нової податкової бази, запропонованої саме Мінфіном.
Це ставить у практично безвихідне становище депутатів: будь-який крок в бік і баланс доходів-витрат буде зірваний. Крім того, ця версія законодавчих ініціатив погоджена з МВФ. Будь-які спроби їх корекції призведуть до, м’яко кажучи, невдоволення з боку кредиторів.
“Моя точка зору щодо МВФ дуже чітка, – заявила вчора на прес-конференції міністр фінансів Наталя Яресько. – МВФ Україні зараз дуже потрібен і без нього ми не можемо забезпечити стабільність нашої економіки, без нього ми не можемо забезпечити стабільність нашої національної валюти, без нього ми не можемо затримувати і зменшувати рівень інфляції”.
Більш того, за її словами, Фонд не тільки основний кредитор країни, але і індикатор, що оцінює правильність проведення економічних реформ.
“Європейський бізнес зустрічався в понеділок з Наталією Яресько, говорили, що не готові вже з 1 січня працювати за новими ставками, нормами. Мова вже потрібно вести про перенесення термінів на 2017 рік, – розповів РБК-Україна один з учасників зустрічі. – Вона сказала, що є нові ставки і бюджет розрахований саме на них. Тобто, все як завжди. На початку 2015 року було велике невдоволення бізнесу. І у 2016 році буде. Нічому історія не вчить”.
“Ми були ініціаторами засідання в четвер, – заявив РБК-Україна перший заступник голови фракції “Блоку Петра Порошенко” Ігор Кононенко. – За п’ятницю-понеділок документи будуть доопрацьовані, щоб на наступному тижні спокійно їх прийняти. Якщо б не було бажання їх приймати, ніхто б особливо не напружувався”.
Спокійне прийняття урядового пакету реформ навряд чи буде забезпечено. Пропозиції ще не винесено в зал, а на Мінфін вже обрушився шквал критики, як з боку депутатів, так і експертів і бізнесу. Інакше, як “вантаж 700” (за кількістю сторінок в проекті), реформу не називають.
“До нового року залишилося трохи більше двох тижнів, і ми вважаємо доцільним терміново відмовитися від подальшої роботи з законопроектом Мінфіну, який передбачає подальше підвищення фіскального тиску на бізнес і жодним чином не вирішує проблем, існуючих в системі оподаткування та адміністрування податків”, – заявив заступник голови ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
“Якщо Мінфін врахує (пропозиції комітету, – ред.), то цей проект знайде підтримку в сесійній залі. Якщо проігнорують – тоді позитивний результат прогнозувати складно. Думаю, що з сьогоднішнього дня ми з Мінфіном будемо в постійному діалозі і в результаті можемо вийти на дійсно компромісний проект, про який говорилося на Нацраді реформ”, – зазначила вчора голова комітету Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна після засідання в комітеті робочої групи.
“Спокійно спиться чиновників Мінфіну, або не сплять, все думають, як “відмити” грантові гроші для написання кодексу?” – іронізує депутат однієї з фракцій коаліції.
Новий варіант “20/20/18/18”, суть якого вперше була опублікована тиждень назад після засідання Нацради реформ, досі викликає суперечки в депутатів з приводу того, з ким і коли був досягнутий компроміс. І якщо за ставками в принципі особливих претензій немає, то масу запитань викликає “компромісність” у питаннях адміністрування і спецрежимів.
Тримають у спецрежимі
Мова йде про аграріїв та спрощеній системі оподаткування. У проекті кодексу за сільгоспвиробниками частково залишається спецрежим по сплаті ПДВ – 75% бізнес повинен платити в бюджет (до 15 млрд гривень), 25% (6,6 млрд гривень) – залишати у своєму розпорядженні (зараз 100%). Крім того, уряд погодився повернути механізм відшкодування ПДВ.
Як заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Ярослав Краснопольський на засіданні міжфракційного депутатського аграрного об’єднання, позиція міністерства залишається незмінною з початку року, як тільки заговорили про скасування пільгового режиму для аграрного бізнесу. Система підтримки повинна залишатися. В якості компромісного варіанту вже після консультацій з бізнесом Мінапк запропонувало тимчасову – на два роки – пропорцію 90/10, де велика частина грошей повинна була залишатися на рахунках підприємств галузі.
Крім того, вже коли почався процес узгодження бюджетних витрат, міністерством був запропонований пакет фінансової підтримки сфери на суму 4,4 млрд гривень. З них 1,2 млрд гривень повинні були піти на компенсацію ставок за кредитами, 2 млрд гривень – на підтримку тваринництва, 250 млн гривень – на розвиток молодих садів, виноградників та фермерські господарства, 134 млн гривень – рибгосп, 130 млн гривень – на санітарно-епідеміологічну профілактику. Мінфін план підтримки не погодив.
“Звідки взялася формула 75/25 – не зрозуміло, вона спонтанна і з’явилася після Нацради реформ, – зазначив співрозмовник РБК-Україна в уряді. – Мінфін до цього однозначно не готувався. А позиція Мінапк – скасовувати систему акумуляції не можна”.
Податковий тиск на галузь, за словами голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Івана Томича, почалося ще в 2015 році. Навантаження на 1 га зросла в 20 разів. Подальше збільшення, за його підрахунками, призведе до скорочення експорту і країна в 2016 році може втратити близько 4 млрд доларів валютної виручки.
“І це ще не все. Друга сторона медалі – перегляд спрощеної системи, яка позитивно впливала на розвиток сектора, особливо на малі та середні фермерські господарства”, – заявив Томич.
Нагадаємо, зараз працює 4 група, підприємці сплачують фіксований сільгоспподаток (ФСП) у розмірі 0,09-1,35% від нормативно-грошової оцінки землі/1 га. За даними Мінфіну, на ній знаходиться 41,6 тис. підприємців. Уряд пропонує ввести обмеження на використання спрощеної системи. На ній зможуть знаходитися тільки бізнес з річним оборотом до 2 млн гривень. Ставки залишаються незмінними.
За даними ГФС, на 1 серпня, обсяг річного обороту до 2 млн гривень мало переважна більшість платників ФСП – 73,8% або 24,13 тис. Правда, всього за рік їх кількість скоротилася на 15%. Понад 2 млн гривень – 26,2% або 8,5 тис. І тут відповідні показники збільшилися майже на 12,4%.
Фото: ФСП за 2015 рік
Удар по фермерам
У Мінфіні визнають, що на загальну систему повинні перейти 6,5 тис. фермерів.
“До 7 тис. фермерів просто перестануть вести діяльність, – зазначив Іван Томич. – А 70% робочих місць у сільській місцевості забезпечують саме фермерські господарства. Від їх роботи залежить і соціальна інфраструктура. Це буде серйозний удар”.
Крім того, нагадав Томич, мова йде не тільки про доходи аграріїв, а й про продовольчу безпеку. Політика уряду призвела до певного дефіциту ряду товарів: гречки, цукру, овочів.
“Можна і імпортом заміщати, але він не буде таким вже доступним при доларі 25-26 гривень, – пояснив він. – 35% озимих не досеяно, навесні потрібно буде досевать, а за які гроші? А якщо будуть проблеми із зерновими, то це відразу ж вдарити по молочно-м’ясної галузі, які і так практично зруйновані”.
За прогнозами експерта, вже можна прогнозувати дефіцит українського молока і м’яса. А ціни на продукти харчування в середньому зростуть у півтора рази.
“Селянин виживе. Буде голий, але на хліб з салом вистачить, але ми ж говоримо про загрози державі. Коли люди голодні і їм не буде за що купити їжу, то процеси можуть бути некеровані і непрогнозовані”, – підкреслив Іван Томич.
минулого тижня по країні прокотилися акції протесту. У день голосування у парламенту плануються масштабні мітинги – до 15 тис. чоловік, уточнив Томич.
“Чекайте наслідків з 1 січня. Раджу всім почути, тому що загострення такий, якого я за 20 років не бачив, – додав голова Аграрного союзу Геннадій Новиков. – Немає у Кабміну обґрунтованої позиції. ПДВ – найбільш корумпований податок. ПДВ ми акумулювали на рахунках – корупції не було, чиновників не було, тому і потрібно, мабуть, скасовувати”.
Голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий впевнений, що тема спецрежиму потребує дискусій. Він запропонував для рослинництва повністю скасувати спецрежим, зберігши його за тваринниками.
“Нульова ставка при експорті та можливість відшкодування ПДВ дасть необхідну ін’єкцію для рослинництва, тому 25% спецрежиму не потрібно розглядати для них”, – пояснив Кутовий.
Хоча, наприклад Ігор Кононенко вважає, що компроміс по аграріям все ж знайдено і він закріплений в проекті кодексу.
Простота підходу
Не менш войовничо налаштовані і “єдиноподатники”. Для них реформа передбачає радикальні зміни. Для 1 групи (у проекті група А) незмінним залишається обмеження по доходу до 300 тис гривень. Ставка єдиного податку (ЄП) та ЄСВ підвищується до 20% кожна (зараз ЄП 10%, ЄСВ – фіксований – 422,65 гривень ). Для них через три роки буде обов’язковим використання касових апаратів.
2 і 3 групи (у проекті – в) трансформуються більш значно. РРО для платників, які зараз знаходяться на 2 групі, обов’язково до застосування з 1 січня, для інших через півроку. Оборот – не більше 2 млн гривень (зараз 2 група – 1,5 млн гривень, 3 – 20 млн гривень), ставки з 20% (2 група до 20% мінімальних зарплат плюс ЄСВ; 3 – 2-4% від обороту, залежно від наявності свідоцтва платника ПДВ, ЄСВ) .
Юрособи повністю виводяться з-під спрощеної системи. Визначення прибутку за непрямими методами з застосуванням коефіцієнта. Якраз рівень коефіцієнта і став компромісним – 0,85-0,45 замість 0,8-0,4.
“Для нас тільки від коефіцієнта втрати в розмірі 4-6 млрд гривень. Наприклад, 1 млн гривень заробітку. 850 млн гривень після застосування коефіцієнта списуються і база нарахування залишається 150 тис гривень. На неї вже і нараховуються єдиний податок та ЄСВ”, – пояснила заступник міністра фінансів Олена Макеєва.
Член Комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острикова підрахувала, що при обороті в 350 тис. гривень обсяг сплати єдиного податку та ЄСВ становитиме 18,5 тис. гривень, зараз навантаження понад 8,5 тис. При доході в 1,4 млн гривень, збільшення навантаження майже в 13 разів.
У Мінфіні підхід простий. Нинішня система регресивна. Чим більше дохід, тим менше обсяг сплачених податків. Запропонований механізм вирівняє податкове навантаження. Крім того, в законопроекті уряд запропонував перекласти витрати на придбання касових апаратів на місцеві органи влади.
За словами експерта з питань бюджету Асоціації міст України олександр Слобожан, мова йде про фінансування 75% вартості РРО, а це 2,2 млрд гривень, що в місцевих бюджетах не передбачені.
“доведеться Віддати близько 1 тис. гривень. Але і з урахуванням цього виходить, що навіть для самих маленьких, про яких нібито піклується Мінфін, все стане не краще, а гірше. Тим більше, ніхто не знає, як буде працювати це відшкодування. Швидше за все, дуже погано, тому що тільки в перші півроку одномоментно потрібно відшкодувати для більш ніж 400 тис. підприємців, а у деяких по кілька точок”, – додав старший економіст Центру CASE-Україна Володимир Дубровський.
Він нагадав, що спроба уряду Миколи Азарова у 2010-2011 роках фактично ввести заборону юрособам купувати товари, роботи і послугу у МСБ (великий бізнес не мав права включати ці витрати в собі витрати) ні до чого, крім скорочення на 2 млн робочих місць, не привела.
Голова Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В’ячеслав Биковець прогнозує, що основні баталії у парламенті будуть розгортатися навколо спрощеної системи.
“Нам ще за часів Януковича розповідали, що це вимоги МВФ. Тепер те ж саме говорять. Ніхто цих вимог фонду не бачив, але на малому бізнесі вирішили поставити хрест, – вважає він. – Якщо нас не почують, буде ще один Майдан”.
Він вважає, що систему необхідно залишити в нинішньому вигляді, але готовий дискутувати про розміри обороту для 3 групи. Наприклад, якщо уряд вважає, що це багато, то можна знизити до 3-5 млн гривень.
Підприємець, представник Нацплатформи малого і середнього бізнесу Баклан Анастасія вважає, що підприємцям Кабмін може кинути кістки, щоб бізнес заспокоївся у вигляді підвищення обороту по групі В до 3,5 млн гривень.
“Є певна частина бізнесу, яка готова на такий компроміс, але є й ті, хто готовий стояти до ухвалення ліберальної податкової реформи”, – додала вона.
тобто, єдиної позиції у підприємців немає, але в одному вимозі вони все ж сходяться – запровадження трирічного мораторію на внесення змін в спрощену систему. Крім того, протягом півроку підприємці пропонують провести оцінку впливу системи на розвиток бізнесу і впливу на бюджет.
За даними Анастасії Баклан, доходи місцевих бюджетів від єдиного податку тільки збільшувалися. Якщо в 2013 році до бюджету Києва було перераховано 1,079 млрд гривень, то прогноз на 2015 рік – 1,8 млрд гривень. У структурі загального фонду столичної скарбниці податок становить 12,3%. За прогнозами Асоціації міст, реформування системи сплати єдиного податку призведе до закриття діяльності 240 тис. підприємців. Втрати місцевих бюджетів у такому випадку оцінюються в 1,5 млрд гривень.
Найгірший варіант
Ігор Кононенко зазначив, що компроміс по спрощеній системі депутати шукатимуть вже у стінах парламенту: “І, думаю, що знайдемо”. Однак Мінфін поки що категоричний: або запропонований збалансований проект реформи, або депутати повинні запропонувати компенсатори.
“Ми вже пішли на компроміс і по спецрежиму для аграріїв, і за спрощеною системою. По спецрежиму ми пройшли дуже важкі переговори з МВФ. Вони нам дали можливість пропорції 75/25 і більше шансів, на мою думку, немає. І цей компроміс був представлений президентом, був прийнятий Кабміном. Надходження ми не можемо зменшити, тому що всі ми вже збалансували, – заявила Наталія Яресько. – Якщо депутати прийдуть з пропозиціями і далі скорочувати витрати, то тоді можна приймати зміни за надходженнями. Я всіх прошу зрозуміти: зміни за надходженнями, вимагають змін по скороченню витрат”.
У той же час коаліційна фракція “Батьківщина” в особі Олександри Кужель заявила, що “100% не буде голосувати за цей Податковий кодекс Мінфіну і цей бюджет”. Вони вважають його антинародним.
В парламенті не виключають, що можливий такий сценарій розвитку: якщо депутати провалюють реформу і бюджету, то з 1 січня вступає в силу механізм Бюджетного кодексу – фінансування витрат у розмірі 1/12 від бюджету-2015.
“Таким чином, депутати хочуть злити прем’єр-міністра”, – припустив співрозмовник РБК-Україна в уряді.
І це найгірший варіант для Мінфіну. Тоді втрати бюджету лише від ЄСВ становитимуть 52 млрд гривень. Якщо не будуть прийняті зміни в профільне законодавство, набуде чинності понижуючий коефіцієнт з ЄСВ. Крім цього, уряд буде обмежена у можливості позик, з нового року не буде надходжень від імпортного збору, відрахування Нацбанку будуть скорочені. Але такий варіант розвитку подій в уряді все ж вважають малоймовірним.
“Ви хочете залишитися без кредиту МВФ? Як відповідальна людина може розглядати такі варіанти. Бюджет і кодекс потрібно приймати”, – резюмував Ігор Кононенко.
Наталія Непряхіна
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
