3241
Позичальникам на радість: чому для них цікавий законопроект про реструктуризацію іпотечних кредитів, розповіла Олена Коробкова
— Кредит&Депозит
Що заважає нашій економіці зростати? Не в останню чергу, це недоступність кредитування. Кількість поганих кредитів велика, у зв’язку з цим банкам складно видавати нові. Зокрема, на багатьох українських сім’ях висять мертвим вантажем валютні іпотечні кредити, взяті ще до кризи 2008 року. Нещодавно Кабінет міністрів України затвердив проект Закону “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)”, розроблений Міністерством фінансів спільно з Національним банком України та Незалежною Асоціацією Банків України. Про те, чи допоможе законопроект вирішити всі проблеми іпотечних позичальників і на які кроки пішла держава, розповіла виконавчий директор Незалежної Асоціації Банків України, Олена Коробкова.
Яку частку в банківській системі займають погані кредити?
Якщо дивитися на статистику Національного банку, то на 1 листопада частка поганих кредитів становить 20%, але це не зовсім відповідає дійсності.
Насправді їх більше?
Так, за оцінками міжнародних рейтингових агентств Fitch, Moody’s, Standart and Poors відсоток не діючих кредитів близько 30-40%. Тут необхідно враховувати, що вся прострочена заборгованість, яка у нас є, включає в себе збитки по Криму і по зоні АТО. Наприклад, по Криму найбільші втрати у Ощадбанку – 100 млрд грн. Банки для оцінки поганих активів використовують не тільки прострочені, вони також використовують терміни NPLs, які не погашені чи погано обслуговуються.
А яке число поганих кредитів, які потрапляють під проект Закону “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)”?
Всього валютних кредитів 170 тисяч, з них 57 тисяч взяті на іпотеку, різного роду іпотека – luxury клас і соціальний клас. З них 37 тисяч – це соціальне житло, тобто – це 60 квадратних метрів квартира і 120 квадратних метрів будинок. Це і лягло в основу законопроекту, в першу чергу, допомогти тим, хто дійсно цього потребує. Питанням валютних кредитів я займаюся з квітня 2014 року. За цей час було 17 різних законопроектів: “і все списати”, “і всі по 5 грн за долар”, “і по 8 грн за долар”. У першу чергу потрібно допомогти тим, хто дійсно цього потребує, у кого єдине житло, хто брав собі квартиру, в ній проживає, і у нього склалися так обставини, що потрібно, щоб держава і сам банк в якійсь частині допомогли. Також запропоновані справедливі умови з погашення кредиту для учасників бойових дій у зоні АТО. Їхнім сім’ям банки готові списати аж до 100% боргу. Мінімальний розмір списання за всіма кредитами, взятими на придбання єдиного житла, становить 25%. На сьогоднішній день, якщо залишок по кредиту, приміром, становить 100 тисяч доларів, то за курсом 24 гривні, він складе 2,4 млн. грн. При списанні від цієї суми мінімальних 25%, залишок по боргу складе 1,8 млн. грн. У співвідношенні з початковим залишком по боргу в $ 100 тис. Виходить, що кредит реструктуризований за курсом 18 грн за долар. Якщо ж у вас єдине соціальне житло, то передбачено списання мінімум 50% і курс реструктуризації відповідно становитиме 12 грн.
Хто відповідальний за реструктуризацію? Чи не розглядали Ви досвід реструктуризації таких країн, як США, Великобританія, Німеччина?
Ми розглядали досвід інших країн. Наприклад, Угорщині на вирішення питання про реструктуризацію знадобилося 7 років. Коли у них була перша криза 2008 року, у них держава була відповідальна за реструктуризацію, вона і виділяла кошти на погашення. У нас інша трохи ситуація в державі, на сьогоднішній день. Спочатку в законопроекті була ідея розділити відповідальність на трьох: третину видатків на себе бере держава, третину банки і третину позичальники. Але, на жаль, реалії такі, що якби держава на себе взяла відповідальність, країну чекав би дефолт і в банківській системі залишилося б не 120 банків, а 20. Тому нам потрібно було придумати щось, щоб вирішити ситуацію і не допустити катастрофи. Ми також дивилися на досвід США, де вся заставна іпотека, кредити за якою перейшли в ранг безнадійних, конфісковується у позичальника в примусовому порядку і з виселенням. Пізніше ця нерухомість здавалася цим же позичальникам в оренду з правом викупу. Але не думаю, що такий досвід прийнятний для України.
Тобто вони йшли не на контакт, а на конфлікт…
Вони просто вирішували питання. Так само і в Туреччині, абсолютно. Житло конфісковували, людей виселяли, і що хочеш, те й роби. У цих країнах виконавча служба працює набагато жорсткіше.
Які основні завдання держави щодо позичальників, згідно законопроекту, а також, чи буде стягуватися податок з банку і з боржника зі списаної суми загального боргу?
Питання участі держави полягає в тому, щоб внести відповідні зміни до Податкового кодексу, і в чому зараз основна проблема: коли банки щось комусь списують, вони не можуть відносити собі це на витрати, у них виходить недоотриманий прибуток і вони з цього повинні платити податки. Плюс до всього, у мене, як у фізичної особи це питання розглядається, як додаткове благо, я повинна з цього заплатити податок на прибуток. І виходить, що якщо прощається сума, то ми повинні заплатити 21,5% податку, де 20% – це податок на прибуток плюс ще 1,5% військовий збір. Для того, щоб цього не відбувалося, Кабінет міністрів подав зміни до Податкового кодексу, тому що одне без іншого працювати не буде.
Повертаючись до банків, хто з фінансових установ підтримав, і тим самим погодився, реструктуризувати частину іпотечних кредитів?
У нас є відкритий лист на сайті 19 банків, найбільших держателів іпотеки, які підтримали цей законопроект. Найбільші валютні кредити знаходяться в банках: Укрсиб, Аваль, Ощад, в Укргазі є, але не так багато, в Укрексимі зовсім трохи, в Універсалі досить багато, але у них в загальному обсязі 40% становлять валютні кредити. Тобто, якщо наприклад, у Приватбанку в кількісному вираженні багато кредитів, але це становить 1% від усього, тобто для них це зовсім не суттєво. Основні гравці на ринку підтримали даний законопроект. Насправді це був дуже тривалий процес (переговорів з банками – ред.), 1,5 року на це було потрібно. В Україні банки різні, є банки з іноземним капіталом, є державні, є просто українські. В даному випадку, з банками у кого іноземний капітал, було дуже складно вести переговори, наприклад, Райфазен Банк Аваль спеціально їздив до Відня, в головний офіс кілька разів на узгодження зі своїми акціонерами щодо цієї концепції, така ж ситуація з Укрсоцбанком, теж обговорювалося все з акціонерами, точно також було і в Універсалі, вони весь час вели переговори з греками. Менеджери в Україні дійсно розуміють, що цей вузол вже потрібно розв’язати і вирішити проблему, але піти проти акціонерів і на самого себе взяти ризик і відповідальність вони не мали право, більше того, у них повноважень немає на це. Також, наприклад, як банки державні, їх акціонери – Мінфін.
Банки встановили вимоги, згідно з якими вони будуть прощати борги своїх клієнтів?
Деякі банки розробили свої програми реструктуризації. Наприклад, в Укрсоцбанку якщо 50% вносиш одним платежем, 50% оплачує банк. Якщо кредит був у 30 тисяч доларів, вноситися 15 тисяч доларів, 15 тисяч, відповідно, прощається. Якщо робити прив’язку до курсу долара, якщо було по 22 гривні, то у банку конвертували по 11 гривень за долар. У Райфайзені програм десять є, в Укрсиббанку теж велика кількість програм є, в ОТП теж багато програм. Усіх їх з’єднати воєдино, щоб вийшов якийсь законопроект було дуже складно, все одно були групи банків, які “За” і які “Проти”.
Яка загальна сума, яка буде списуватися з боржників?
Яка сума в загальному портфелі дуже складно сказати, тому що в звітності Національного банку вона не поділяється і складає близько 18 млрд гривень.
Дана сума досить істотна для економіки
Істотна, але законопроект 1558-1 підраховує збитки банківської системи в розмірі 100 млрд гривень. Це теж істотно, а якщо дивитися загалом витрати, то тільки на армію за рік витрачається близько 90 млрд гривень. Якщо законопроект прийняти (1558-1 – ред.), у нас буде дуже високий курс.
Який?
Може бути 40, може бути 50. У нас всього валютних кредитів 57 000, у загальному обсязі 4,5 млрд доларів валюти потрібно буде купити. Банк конвертує по валюті. Зрозуміло, що якщо в якомусь місці убуває, то в іншому прибуває. Баланс банку повинен бути збалансованим, активи дорівнюють пасивам. Якщо у нас в одній частині балансу виходить, що ми переводимо в гривню за курсом, наприклад, в строчці балансу рахується заборгованість 10 млн доларів, ця сума upgrade, оновлюється і рахується за поточним курсом, наприклад, у гривневому еквіваленті, в якому ми баланс показуємо – це 240 млн гривень, а тут ця сума перетворюється замість 240 в 50 млн гривень, у нас виходить геп (gap – англ. розрив), виходить дірка і нам її потрібно перекрити, а крити нічим. Якщо всім банкам потрібно буде валюту купити, вони всі вийдуть на ринок з попитом, а пропозиція у нас в середньому в день – 300 млн йде покупка на міжбанку, для порівняння в докризовий період в 5-6 разів перевищує міжбанк. Якщо в день 300 млн, а їм (банкам – ред.) потрібно буде в день закрити 2 млрд, а у нас 300 млн, попит буде накопичуватися, курс буде рости.
У яких рамках буде варіюватися курс, якщо законопроект 1558-1 ветують, а ваш підпишуть?
Він не буде рости. Проект є збалансованим, конвертувати будуть за поточним курсом, якщо не буде цифри 5 або 8, переведення здійснюється за поточним курсом, тоді на балансах ми встановлюємо суму в гривні, не в доларі, в результаті у нас не виникає жодних гепів. У зв’язку з цим, ми конвертуємо в гривню, потім дивимося до якої категорії відноситься позичальник: АТО, інвалід, єдине соціальне житло і прощається відповідна категорії частина боргу, тоді нам буде дозволено віднести це на витрати, таким чином на балансі банку буде все добре.
А наскільки зараз виправданий курс долара?
Він є збалансованим. НБУ, на сьогоднішній день, контролює попит на валюту, як з боку банків, так і з боку компаній.
Чи зможе даний законопроект докорінно змінити проблеми іпотечних позичальників або він просто “розв’яже банкам руки”?
Цей законопроект не те, щоб розв’яже банкам руки, він швидше за все їх зв’яже, тому що у них будуть зобов’язання щодо списання. Якщо зараз в процесі переговорів це йде, то у банків будуть конкретні зобов’язання, тоді вже відповідальність буде на позичальнику, йому дано право, а чи буде він цим користуватися, чи не буде позичальник сам вирішує. Я думаю, що тим людям, кому це необхідно, законопроект допоможе вирішиити їхні проблеми.
Яким правкам був підданий законопроект, після того, як його оприлюднили раніше 6 жовтня?
У принципі він на 95% ідентичний, але там є зміни, які стосуються того, що у позичальника має бути заборгованість на 1.07.2015, Кабмін цю норму прибрав.
Наскільки стратегічним і пріоритетним для банків в новому році буде важливе питання кредитування фізосіб?
Це актуальне питання, але чесно кажучи, я не думаю, що кредити будуть затребувані. Кого кредитувати? Зараз практично немає таких людей.
Зараз навіть споживчі кредити не актуальні, банки роздріб починають запускати, але наскільки вдало…
Є банки, які запускають роздріб, але всі обпеклися на попередньому досвіді і ті шалені гроші, які були в 2007 році, коли була 76% прибутковість по кредиту і люди брали скопом, пішли. У нас не захищені самі банки, навіть не те що банки, захист прав кредиторів знаходиться на нульовому рівні. Є законопроект 2286а, який ми розробили, він не є банківським лобі, він прибирає прогалини в законодавстві. Якщо, у мене в заставі лежить об’єкт і у нього зареєстрований номер 32 і якщо мій позичальник пише 32а, то за нашим законодавством це автоматично стає абсолютно іншим номером, а те що на ньому значитися однаковий об’єкт нікого не цікавить, і виходить, що в мене не забезпечений кредит. Для того, щоб цього всього уникнути існує даний законопроект, у разі його прийняття 20 млрд гривень повернеться в економіку. Зараз, я думаю, банки направлять свою роботу з фізичними особами, а для цього найголовніше, щоб було взаєморозуміння.
Наскільки в новому році подешевшають кредити для фізосіб?
Кредити можуть подешевшати. Станом на 01.11.2015 рік ставка за непогашеними гривневими кредитами на балансах банків становить 35,1% – це багато. Скажімо так, це дорогі гроші, тому що банки включають свій ризик в процентні ставки. Якщо у нас буде, як каже Нацбанк, пом’якшення грошово-кредитної політики, і у нас інфляція офіційна з 44% знизиться до 12%, як прогнозує НБУ, то відповідно буде знижена премія на ризик. Практично весь очікуваний приріст ВВП на 2,4% буде забезпечений позитивним внеском споживання населення. Такий сценарій передбачає зниження ставок до рівня 18-20%. Але, щоб це стало реальністю важливо проведення необхідних реформ, політична стабілізація, відновлення співпраці з МВФ і деескалація військового конфлікту на сході України.
Бесіду вела Юлія Бондарь
Зручний та доступний сервіс для персонального підбору кредитів онлайн вже на Finance.ua. Безкоштовно розраховуємо та допомагаємо обирати оптимальні кредитні пропозиції.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
