Планету — на дієту. 5 речей, які потрібно знати про Паризьку кліматичну угоду — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Планету — на дієту. 5 речей, які потрібно знати про Паризьку кліматичну угоду

Світ
1257
196 країн схвалили в Парижі безпрецедентно жорстку угоду щодо обмеження викиду парникових газів. НВ з’ясувало, коли угода набуде чинності, у скільки обійдеться світовій економіці, і до яких результатів може призвести.
1. Одностайність
Багато експертів наголошують, що в незалежності від того, які результати принесе реалізація заявлених Паризькою угодою амбіцій, головний результат уже досягнутий.
Ним можна вважати тотальну єдність усіх країн світу щодо того, що глобальне потепління дійсно відбувається, і що воно є наслідком негативного впливу людини на клімат Землі.
Раніше влади багатьох держав відкрито висловлювали сумніви в тому, що глобальне потепління дійсно має місце, або ж в тому, що воно є наслідком діяльності людини.
Вкрай низька ефективність виконання Кіотського протоколу – попередньої великої екологічної угоди, зокрема, була пов’язана з млявою позицією США і Китаю. Обидві країни, які є головними джерелами викидів парникових на планеті, активно висловлювали сумніви в необхідності протидії глобальному потеплінню.
2. Великі надії
До середини XXI століття зростання середньорічної температури не повинно перевищити двох градусів Цельсія, а оптимальним завданням є цифра 1,5 градуса. Зупинити підвищення температури на Землі зараз не є можливим. Але зробити так, щоб температура зросла не більше, ніж на цю цифру, цілком можливо. Принаймні, так вважають глави 196 світових держав, , що підтримали угоду.
Для того, щоб досягти цього, потрібно щоб залишилися в землі, а не згоріли в атмосфері 7,04 млрд тонн вуглекислого газу.
У цілому це має призвести до того, що у другій половині XXI століття обсяг викидів парникових газів, вироблених людством, буде знову приведено до того обсягу, який природа здатна переробляти без шкоди для себе.
Для того, щоб обмежити підвищення середньорічної температури на Землі 1,5 градусами, домогтися цього потрібно вже до 2050 року. Якщо цього вдасться досягти, хоча б до 2070 року, то середня температура на планеті збільшиться на два градуси Цельсія.
Згідно з Паризькою угодою це буде вважатися прийнятним результатом.
3. Великі гроші
Угода передбачає виділення країнам неймовірної суми $100 млрд. на боротьбу з шкідливими викидами в атмосферу. Щорічно. Причому, ця цифра визначається як «підлога», а не «стеля» у сфері фінансування боротьби з глобальним потеплінням.
Ці кошти будуть спрямовані на те, щоб допомогти країнам, що розвиваються, переводити свою енергетику з викопних видів палива на «зелені» джерела енергії.
Очікується, що реальні скорочення викидів парникових газів країнами третього світу почнуться в 2020 році. Кожні п’ять років умови Паризької угоди будуть переглядатися з метою уточнення цифр, в тому числі і коригування фінансової допомоги розвиненого світу країнам, що розвиваються.
4. Радикальні заходи
Крім традиційних і давно обговорюваних заходів скорочення парникових викидів (екологічні промислові технології, альтернативні джерела енергії, масовий перехід на електромобілі) серйозний розрахунок робиться на так звану негативну емісію.
Під цим терміном мають на увазі нарощування за допомогою штучних методів здатності природи переробляти більше парникових газів, ніж виробляє людство. Два найперспективніші методи передбачають збільшення площі «легенів планети» – лісів, і залучення технологій, які імітують їх роботу.
Простіше кажучи, «висмоктують» вуглекислий газ з атмосфери і закачують його в підземні сховища. Ці технології поки далекі від досконалості, проте, на думку деяких експертів, вони можуть бути доведені до розуму вже в найближчому майбутньому, а вартість видалення з атмосфери однієї тонни викидів парникових може опустити до $100.
5. В очікуванні підписів
«Зелені» всієї планети зустріли Паризьку угоду з ентузіазмом. Однак радіти поки зарано. Угода ще має пройти довгий і тернистий шлях ратифікації в законодавчих органах країн, що його підписали.
Втім, в ООН вирішили жорстко боротися з бюрократією, пам’ятаючи про те, що деякі країни не поспішали ратифікувати Кіотський протокол мало не до момента, коли його дія вже завершувалася.
ООН дала країнам, що підписали угоду термін до 21 квітня 2017 року. Якщо до того моменту угоду ратифікують хоча б 55% держав, які поставили підпис під ним у Парижі, воно вступить в силу офіційно.
Михайло Зароков
За матеріалами:
НВ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас