Податкові пристрасті під Новий рік — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Податкові пристрасті під Новий рік

Казна та Політика
1115
Мінфін представив на суд громадськості довгоочікуваний проект податкової реформи і держбюджет на 2016 рік. Парламентарі називають документи сірими, а бізнес проти нововведень в авральному режимі. Схоже, головний кошторис країни знову буде прийматися після палких дискусій і в самий переддень Нового року.
Міністерство фінансів України, із запізненням на якихось там три місяці, але все-таки оприлюднило проект державного бюджету на 2016 рік. Документ став доступний широкому колу користувачів мережі Інтернет в понеділок, 30 листопада, в ніч. Він з’явився на сайті Мінфіну без традиційних доповнень і коментарів, тому досконало проаналізувати якість роботи урядової команди складно як парламентаріям, яким цей законопроект належить схвалити або відхилити, так і всім іншим громадянам нашої країни.
Представляючи проект закону в ході засідання уряду, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що бюджет на наступний рік передбачає дефіцит на рівні 3,7% ВВП, підвищення соціальних стандартів на 12% (на очікуваний рівень річної інфляції), курс нацвалюти порядку 24 грн за долар і обсяг видатків на оборону в розмірі 100 млрд грн.
Глава уряду також зазначив, що поки Кабмін не затверджує документ, погодившись на пропозицію президентської фракції у Верховній Раді продовжити його обговорення до кінця тижня. Схоже, що сценарій минулого року, коли парламент затвердив головний кошторис країни в переддень Нового року, повторюється.
Частина країни завмерла в очікуванні. Бізнесмен ворожить про майбутні нововведення і не відпускає бухгалтера в довгоочікувану новорічнувідпустку в колі сім’ї. Пересічний громадянин – лікар, вчитель або пенсіонер – підраховує схудлі заощадження після 50% інфляції і з побоюванням чекає інформації про інші новації уряду щодо скорочення державних витрат, на чому так наполягає найбільший кредитор країни – Міжнародний валютний фонд, і про які вже попередила міністр фінансів Наталія Яресько.
Терпляче чекають рішень Ради зовнішні кредитори, включаючи той же МВФ, який поки не може призначити дату засідання ради з українського питання, а без цього наша країна не отримає чергові транші кредиту.
«Ми чекаємо рішень парламенту – по бюджету, по податкових змінах», – сказав у коментарі УНІАН голова представництва МВФ в Україні Жером Ваше, відзначаючи, що попередньо фонд схвалює урядовий проект, але до кінця року грошей точно не буде.
Основна інтрига в тому, чи буде прийнятий Верховною Радою новий варіант Податкового кодексу, на якому будується новий бюджет. Після 9 місяців обговорень і шквалу критики Мінфін оприлюднив проект практично в первозданному вигляді, пропустивши повз вуха зауваження та пропозиції.
Анонсована податкова реформа вирівнює ставки по ключових податках – на додану вартість, на доходи фізичних осіб, на прибуток та єдиний соціальний внесок – на рівні 20%, при цьому вводить мораторій на зміни податкового законодавства на середньострокову перспективу.
Також належить скасування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб, а коло підприємців-платників єдиного податку буде звужено. В якості бонуса автори проекту обіцяють вигоди у вигляді стабілізації макроекономічного середовища та чесної конкуренції, спрощення рутинних податкових процедур, які стануть більш прозорими.
Кабмін уже почав консультації з парламентом, які триватимуть до 4 грудня, але інтерес депутатів до обговорення документа, за словами глави уряду Яценюка, досить низький.
Так чи є перспективи у цих проектів?
Лінія перешкод
До успішного проведення проектів держбюджету і податкової реформи через парламентське сито їх ініціаторам належить узяти кілька складних бар’єрів, включаючи досягнення згоди профільних комітетів Верховної Ради.
Судячи з триваючої з весни словесної перепалки між Мінфіном і депутатами, проекти можуть застрягти вже на цьому – першому етапі. Парламентарії розділилися – одні розробили альтернативні проекти податкової реформи і відчайдушно їх відстоюють, як глава комітету з податків Ніна Южаніна. Інші просто всіх критикують, не пропонуючи жодної альтернативи, а треті не проявляють до бюджетного процесу ніякого інтересу.
Народний депутат і член комітету Верховної Ради з питань бюджету, у минулому міністр фінансів Віктор Пинзеник зазначив, що аналізувати, по суті, ще нічого, оскільки проект держскарбниці неповний.
«Я бюджету ще не бачив, тільки 16 сторінок тексту. Доповнень ще немає, а за наданим тексту не видно, куди направляються гроші і які джерела фінансування. І уряд ще не затвердив його », – сказав він.
Ще одна проблема, як зазначив депутат, – бюджет, згідно з чинним законодавством, повинен готуватися на чинній податковій базі, а запропонований Мінфіном варіант підготовлений на ще не схвалених парламентом пропозиціях.
«Хто може сказати, в якій версії буде прийнятий закон про податки? Тому про бюджет можна тільки гадати, а що в кінцевому підсумку буде прийнято, покаже останній день старого року, останній робочий день парламенту, коли за 10 хвилин ніхто нічого не зрозуміє, як було минулого року, коли жодна правка не голосували », – додав він. При цьому Пинзеник підкреслив, що бюджет є індикатором для МВФ і, на його думку, фонд поки «не дав зелений сигнал» цим проектам.
Представник комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат Тетяна Острикова прийшла до висновку, що документ сирий і не стане стимулом для виходу економіки з рецесії.
«Податковий кодекс, який був опублікований, практично такий же, в якому ми зараз живемо. На прикладі податку на прибуток ми бачимо цілих дві «революційних» новації. Перша – підняття ставки з 18% до 20%, а друга, що для видобутку газу, крім ренти, ще буде цільова надбавка у вигляді податку на прибуток, все інше – технічні правки. Проблеми по другому системоутворюючого податку – ПДВ – кодексом також не наважуються », – сказала вона, зазначивши, що крім тексту кодексу депутати отримали від Мінфіну презентаційні матеріали, де в розділі ПДВ обіцяно спрощення адміністрування і прозоре відшкодування, що відбито в самому документі.
Острикова підкреслила, що цілі, які декларуються авторами документа, в тексті законопроекту абсолютно не досягнуті і більшість змін – суто технічні. Чи не досягнута, на її думку, і головна мета – прийняти простий і зрозумілий кодекс, без суперечливих і двозначних норм.
«У п’ятницю буде засідання Нацради реформ у президента, де буде напрацьований якийсь компромісний варіант. Поки по бюджету нема про що навіть говорити, бо немає розуміння про доходи, немає додатків. А додатків не буде, поки ми не визначимося з доходами », – сказала вона.
Депутат не зважилася прогнозувати можливе рішення чотирьох сотень своїх колег, але сама не збирається підтримувати запропоновані проекти. «Моя думка, що нічого страшного не буде, якщо країна увійде в новий рік без бюджету, і буде жити за системою« 1/12 »старого бюджету, як передбачено чинним кодексом. Краще проголосувати якийсь компромісний варіант у першому читанні, доопрацювати його до 1 липня, проголосувати до 1 липня у другому читанні і в цілому, щоб він набув чинності з 1 січня наступного року », – запропонувала вона, зазначивши, що такий сценарій теж обговорюється, але потрібен компроміс всіх політичних сил.
Інший представник податкового комітету – депутат Оксана Продан зазначила, що уряд розраховує проштовхнути сирий бюджет, як і в минулому році, але цього року парламент такого не допустить.
«Я впевнена, що бюджет необхідно приймати на старій податковій базі. Інакше ми залишимося з 1/12 бюджету 2015 року. Адже крім того, що закон забороняє вносити зміни після 1 липня перед звітним роком, на сьогодні немає узгодженої позиції між урядом і парламентом », – сказала вона.
Продан підкреслила, що урядовий законопроект, всупереч презентаціям і запевненнями прем’єра, значно посилює фіскальний тиск у всіх сферах і практично по всіх податках, а й «депутатський» законопроект також негативно позначиться на роботі малого бізнесу, що вже зараз викликає обурення підприємців.
Старі граблі
Експерти аналітичної групи Case Ukraine у своєму дослідженні скрупульозно вивчили сотні сторінок проектів і прийшли до висновку, що бюджет на 2016 рік обіцяє стати «чемпіоном з соціальності», оскільки соцстандарти і гарантії в середньому за рік зростуть на 14%, а на соціальні виплати населенню, житлові субсидії і заробітну плату працівникам бюджетного сектора піде приблизно 2/3 ресурсу.
Дотаційність Пенсійного фонду, за оцінками Case Ukraine, зросте з 30% до 50%, а трансферт Пенсійному фонду подвоїться. Обслуговування держборгу залишається на рівні 2015 року – близько 99 млрд грн, або 15% витрат держбюджету. І значний ресурс продовжить поглинати війна, оскільки витрати на оборону і безпеку залишаться на рівні поточного року, або близько 100 млрд грн, також займаючи майже 15% ресурсу держбюджету.
Що стосується дохідної частини, то, за оцінками Case Ukraine, проект передбачає ряд реальних компенсаторів зниження доходів. Приміром, зниження трансфертів від НБУ компенсується зниженням зобов’язань уряду по ОВДП, викуплених Нацбанком, в результаті їх реструктуризації.
Зниження доходів від ввізного мита в 2 рази, або до 19 млрд грн, відповідає обсягу витрат на підготовку кадрів вузами III-IV акредитації. При цьому єдиний податок стане джерелом наповнення держбюджету, доходи від акцизного податку зростуть у 1,4 рази, у кілька разів підвищаться ставки зборів на сигарети і алкоголь, і ще 10 млрд грн бюджет намір отримати від збільшення ПДВ на ліки. Також, як зазначили експерти Case Ukraine, в черговий раз під тиском бюджетних обмежень держава намагається посилити свою роль як власника, плануючи зростання доходів від держпідприємств в 2,5 рази – до 11,1 млрд грн.
Ключове зауваження бізнесу до проектів Мінфіну в тому, що такі стратегічно важливі і довгоочікувані документи з’являються у переддень Нового року, коли компанії вже завершили планування своїх бюджетів на наступний рік. «Ситуація для бізнесу стає непередбачуваною і вносить невизначеність у процес планування, що, звичайно, тягне за собою бізнес-ризики», – пояснила УНІАН виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко.
За її словами, бізнесмени чекають від податкової реформи і бюджету збалансованості та раціональності, очевидних якісних і прогресивних змін. «Для забезпечення тієї самої стабільності умов ведення бізнесу та передбачуваності, про які зараз і мови немає, було б логічно ввести зміни не з 2016, а з 2017 року, дати уряду час на доопрацювання, а бізнесу та суспільству – на адаптацію», – запропонувала вона.
Дерев’янко також зазначила, що в запропонованому проекті бюджету видаткова частина істотно не понижена унаслідок неготовності міністерств і відомств йти на скорочення витрат, тому суспільство поки не побачить якісних змін. На її думку, насамперед у рамках податкової реформи потрібно сконцентруватися на поліпшенні адміністрування податків і державного управління. Приміром, направити видатки бюджету на автоматизацію та удосконалення роботи податкової замість утримання неефективних чиновників і фінансування нікому не потрібних програм.
Що стосується зміни ставок податків, то, як вважає Дерев’янко, це потрібно робити тільки плавно і поетапно. «Якщо ставки будуть швидко і серйозно знижені при збереженні рівня обов’язкових витрат бюджету, то ризики зростання дефіциту блискавично злітають і тягнуть за собою перегляд програми підтримки МВФ. Ставки повинні бути знижені до того рівня, який дозволить простимулювати бізнес-активність і вивести частину економіки з тіні », – додала вона.
Солідарні з представниками бізнесу та міжнародні аудитори. Директор податково-юридичного департаменту компанії «Делойт» Олександр Черінько підкреслює, що затвердження податкових новацій менш ніж за місяць до початку звітного періоду прямо суперечить законодавству і загальноприйнятій світовій практиці, він пропонує після доопрацювання прийняти документи з датою набрання чинності з 1 січня 2017 року. За його оцінками, нововведення по єдиному податку можуть призвести до відтоку висококваліфікованих фахівців за кордон, наприклад, в середовищі IT-компаній, а обов’язкове впровадження РРО буде болючим для малого бізнесу. Також проект не враховує ідеї про прозорість процедури відшкодування ПДВ, а запропонована система оскарження податкових перевірок потребує суттєвого доопрацювання.
У той же час, Черінько відзначив ряд позитивних моментів, серед яких – скасування авансових платежів та усунення технічних недоліків з податку на прибуток, зближення з міжнародними нормами у сфері трансфертного ціноутворення та пропозиції про введення мораторію на зміни податкового законодавства.
«Зміни в документі не можна назвати кардинальною реформою, але проект усуває ряд моментів, давно обговорюваних в експертних колах і створювали проблеми для бізнесу. Одним з найбільш важливих є 2-річний мораторій на подальші зміни податкового законодавства. 2-річна перспектива стабільності, хоч і не є для інвесторів визначальною, але перші кроки до стабілізації податкового законодавства можуть бути вже зроблені », – підкреслив він.
Позитивні емоції викликали проекти Мінфіну та у банкірів. Приміром, глава ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек вважає, що рішення уряду знизити дефіцит держбюджету до 3,7% ВВП, всупереч скорочення надходжень до скарбниці, є хорошим сигналом про збереження стійкості державних фінансів.
«Дискусія в податкових змін і державним витратам повинна будуватися саме навколо балансу. Потрібно назавжди позбутися рішень на кшталт «якщо грошей не вистачає – надрукуємо». Останні кілька років в черговий раз підтвердили, що цей спосіб мислення несе величезні макроекономічні втрати для України. Кожне рішення по видатковій частині повинно супроводжуватися відповідним рішенням по дохідній частині і навпаки », – пояснив він.
В якості ілюстрації банкір навів приклад скорочення ставки Єдиного соцвнеску до 20%, що змушує збільшити фінансування Пенсійного фонду в два рази – до 165 млрд. «А це – 7,3% ВВП, або кожна четверта гривня видатків держбюджету в 2016 році! Це означає, що потрібно не зупинятися на зниженні ЄСВ та якнайскоріше повернутися до питання пенсійної реформи », – сказав він.
Таким же чином, за словами банкіра, слід підходити і до податкової реформи – знижуючи ставки податків, не забувати коригувати витрати. «Запропонований урядом план є хорошим фундаментом для розвитку економічної політики держави впродовж наступних років. Саме фундаментом, тому що бюджет і ставки податків самі по собі не є корінними змінами – це баланс наявних можливостей і потреб держави », – підкреслив Шпек.
Соломонове рішення
Отже, думки експертів розділилися, але одне очевидно – депутати та громадськість цього року наступають на ті ж граблі, що і в минулому: напередодні Нового року з’являється маса ініціатив і пропозицій, які просто неможливо досконально проаналізувати для прийняття найбільш ефективного вирішення.
Можливо, саме на це й розраховували автори реформи – за рахунок ефекту раптовості податкових новацій в комплексі з обіцянкою мораторію на їх скасування зібрати максимальну частку податків вже в перші місяці року, поки бізнес не придумав нові схеми ухилення, а черговий транш від МВФ не отриманий. У січні-лютому, коли бізнес традиційно впадає в сезонну сплячку, великий збір податків буде як не можна до речі.
Очевидно, що реформа оподаткування в країні буде проведена. Питання тільки в тому, яка саме. Базовий сценарій подальшого розвитку подій, як повідомило УНІАН поінформоване джерело в уряді, припускає, що 4 грудня на засіданні Нацради реформ представники президентської фракції озвучать свої пропозиції, після чого в суботу-неділю парламентарії з урядом напрацюють компромісний варіант, щоб у понеділок зареєструвати оновлений проект. При цьому, щоб полегшити прийняття рішення рештою депутатів, за інформацією джерела, представляти проекти в Раді буде особисто президент Петро Порошенко.
Є й аварійний варіант, який, за словами нашого співрозмовника, передбачає прийняття бюджету на існуючій податковій базі, у вересневій редакції, якщо парламентарії все-таки провалять голосування стосовно Податкового кодексу. Але цей варіант для Мінфіну вкрай небажаний, оскільки в такому випадку під загрозою продовження програми співпраці з МВФ. При цьому наявних грошей вистачить тільки до квітня, після чого фіскальний дефіцит покриватиметься за допомогою «друкарського верстата» з наступними інфляцією і девальвацією. Злі язики кажуть, що є ще більш аварійний варіант, – відставка уряду. Принаймні, деякі чиновники в Мінфіні точно ризикують поплатитися посадою.
Наступного тижня чекає продовження палких дискусій за проектами бюджету і Податкового кодексу, але вже в стінах парламенту і під прицілом телекамер. Зрозуміло, депутати не упустять прекрасну можливість пропіаритися на популярній темі захисту інтересів «маленьких українців», як це було в минулому році, і процес знову може затягтися до 31 грудня. Компроміс між парламентаріями, охочими зберегти симпатії виборців, і урядом, якому потім доведеться шукати гроші на покриття бюджетного дефіциту, можливий. Але, домовившись між собою, державним слугам варто спробувати новим Податковим кодексом розбудити бажання бізнесу платити податки, а не ще більше загнати в тінь.
Ольга Гордієнко, Ксенія Обуховська
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас