1230
Українці заплатять більше
— Казна та Політика
Уряд відклав до п’ятниці твердження фінальної версії проекту держбюджету на 2016 рік. За цей час планується знайти компроміс з БПП за ключовими пунктами податкової реформи. Від фінальних значень ставок податків залежить обсяг надходжень до бюджету. Але вже зрозуміло, що податків зберуть більше. На які приховані резерви розраховує Мінфін?
Для порівняння використовувалися три групи показників: а) план по доходах держбюджету 2015 року; б) план по доходах проекту держбюджету-2 016, поданий до Верховної Раду 14 вересня і тут же відкликаний; в) одна з останніх версій проекту держбюджету-2016 (доходи бюджету, зазначені в документі, всього на 0,5% відрізняються від цифри, опублікованій Мінфіном у понеділок), яка враховує оприлюднену Кабміном податкову реформу «все по 20%».
Порівняння першого і другого документів дозволяє зрозуміти, який обсяг доходів держбюджету планувалося отримати в 2016 році за рахунок зростання ВВП, але це не є предметом поточного аналізу. Ми сконцентруємося на порівнянні другого і третього документів, що покаже, як впровадження податкової реформи Наталії Яресько, на думку Мінфіну, вплине на доходи держбюджету.
Шість сотень
Доходи державного бюджету в 2016 році повинні скласти 601,3 млрд грн. Ще у вересні Мінфін ставив метою 553,1 млрд грн (7-відсоткове зростання до плану поточного року). Але за три місяці доопрацювання головного кошторису країни доходи «виросли» ще на 8,7%, або 48,2 млрд грн (!). Майже повністю додатковий приріст повинні дати податкові надходження – зростання на 40,3 млрд грн. Сумарно в порівнянні з поточним роком скарбниця має отримати податків на 101 млрд грн більше (+ 24,6%). Це істотно більше, ніж виросте держбюджет (+ 16,3%).
ЄСВ
Податкова реформа спочатку затівалася заради зниження навантаження на фонд заробітної плати. Але оскільки єдиний соціальний внесок (ЄСВ) зараховується до бюджету Пенсійного фонду, майже двократне зниження ставки ЄСВ до 20% не відіб’ється на доходах державного бюджету – тільки на витратах.
Податок на прибуток
Ставку податку на прибуток Мінфін пропонує підвищити з 18% до 20%. Враховуючи, що у вересні він заклав у бюджет план з цього податку у розмірі 41,84 млрд грн (зростання до 2015 року на 13,4%), додаткові 2 процентних пункти податку повинні будуть принести казні ще 4,65 млрд грн. Проте Мінфін очікує отримати на 13,77 млрд грн більше – 55,62 млрд грн (зростання на 33%).
Таке різке зростання – в півтора рази до плану 2015 року – можна пояснити кількома факторами, не рахуючи очікуваного 2-процентного зростання економіки та підвищення ставки податку. Проектом Податкового кодексу вводиться надбавка до податку на прибуток, яку стягуватимуть майже з усіх компаній, які є платниками ренти при видобутку природного газу. Надбавка не матиме фіксованої ставки – її розмір визначається за спеціальною формулою. Також Мінфін розраховує на сплату податку на прибуток букмекерами, операторами лотерей та азартних ігор. Поміняються формули розрахунку оподатковуваної бази для всього бізнесу, а інвестфонди позбудуться пільг.
Податок на додану вартість
Мінфін у вересні спрогнозував зростання надходжень від ПДВ в 2016 році на 46 млрд грн – до 226 млрд грн. Податкова реформа Яресько не передбачає зміни нинішньої 20-відсоткової ставки податку, але груднева версія держбюджету додала до плану збору ПДВ ще 13 млрд грн.
Це пояснюється двома факторами.
ПДВ лікарських препаратів збільшиться з 7% до 20%. Ці надходження, на відміну від решти податків, будуть зараховані не в загальний фонд бюджету, а до спеціального фонду, щоб за їх рахунок фінансувати цільові програми у медичній сфері. Додатково 4 млрд грн буде зібрано з ліків, вироблених в Україні, а 6,4 млрд грн – з імпортних медикаментів.
План збору ПДВ з імпорту не змінюється, оскільки і у вересні, і в грудні в розрахунок надходжень закладався ідентичний курс 24,1 грн / $. Але додаткові 14,64 млрд грн ПДВ будуть отримані на внутрішньому ринку за рахунок скасування пільгового режиму сплати ПДВ аграріями. Зараз вони акумулюють податок на спецрахунках, але не перераховують до держбюджету, а витрачають на розвиток бізнесу. Така модель буде скасована, і аграрії стануть платити ПДВ до бюджету. Втім, позитивний ефект для бюджету від цього кроку буде знижений тим, що уряд пішов на компроміс з бізнесом у питанні повернення ПДВ. План бюджетного відшкодування збільшено на 12,1 млрд грн, оскільки Мінфін відмовився від звільнення від оподаткування експорту зернових культур. Це означає, що при експорті аграрії знову почнуть отримувати бюджетне відшкодування ПДВ.
Структура держбюджету показує, що ПДВ – бюджетосворювальний податок.
Податок на доходи фізичних осіб
Замість двох ставок податку на доходи фізосіб у розмірі 15% і 20% Мінфін пропонує ввести єдину ставку 20%. Правда, мінімальна зарплата при цьому буде виведена з-під оподаткування. У підсумку люди з низькими офіційними доходами стануть платити менший податок, ніж зараз. Але відстежити вплив цих змін на держбюджет непросто. Податок на доходи фізосіб надходить не тільки до держбюджету, а й до місцевих бюджетів, формування яких тільки почалося. Поки в порівнянні з вересневим планом в держбюджеті підняли планку податку всього на 700 млн грн – до 49,89 млрд грн.
Акцизи
Податкова реформа не обмежується тільки чотирма податками по 20%. Підвищується і акцизний податок: окремі ставки акцизу на алкогольну і тютюнову продукцію зростуть майже вдвічі. Тому недивно, що план по збору збільшений на 12,9 млрд грн – до 83,6 млрд грн.
Податковий провал
Але не всі види доходів бюджету виростуть. По ряду напрямків Мінфін очікує «провисання».
Рентна плата за використання природних ресурсів скоротиться на 3,43 млрд грн. Мова йде про те, що з вересневої версії проекту держбюджету вилучено 3,53 млрд грн рентної плати за транзитне транспортування природного газу трубопроводами. Адже згідно з проектом Податкового кодексу, транзит газу буде звільнений від ренти. Підсумкова недостача буде менше, оскільки на 100 млн грн – до 1,5 млрд грн – підвищили план рентних платежів при видобуванні бурштину (ставка – 30% від вартості видобутої продукції).
Підлягають перегляду ставки рентних платежів при внутрішній видобутку газу, але вересневий план при цьому не змінюється – 38,9 млрд грн. Значить, при зниженні ставки ренти Мінфін розраховує, що платежі виростуть завдяки зростанню видобутку або вартості газу, або за рахунок дії обох факторів. До речі, нагадаємо: вже у вересневій версії бюджету не було збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на газ (в 2015 році – 2,82 млрд грн).
З миру по нитці
Особливістю держбюджету-2 016 стане те, що вперше в його доходи буде включений єдиний податок (3,42 млрд грн), який досі надходив тільки до місцевих бюджетів.
Також варто звернути увагу на більш ніж двократне зростання з вересня (до 11,14 млрд грн) плану вилучення до держбюджету частини чистого прибутку держпідприємств (ймовірно, уряд розраховує, що реформи МЕРТ у сфері управління держмайном підвищать рентабельність активів), а також дворазове скорочення надходжень від Нацбанку до рівня плану 2015 року, хоча в порівнянні з вереснем ця цифра не змінювалася (34,06 млрд грн).
Відзначимо, що апетити Мінфіну щодо плати за ліцензії на букмекерську діяльність, проведення азартних ігор у казино та організацію лотерей з вересня не змінилися ні на копійку.
Очікується зростання виконавчого збору – з 212 млн грн до 394, 8 млн грн.
Бюджетні установи недорахуються понад 1,2 млрд грн власних доходів через дерегуляції, а також розширення використання електронних реєстрів та скасування необхідності надання держустановам довідок, які вони можуть отримати самостійно в електронних держреєстрах.
Різко виростуть надходження в рамках програм допомоги Європейського союзу – з 1,85 млрд грн до 4,81 млрд грн. Ймовірно, це пояснюється тим, що через затягування реформ та неотримання третього траншу кредиту МВФ Україна не може отримати чергову порцію фінансування від ЄС. А значить, кошти, які країна могла отримати зараз, надійдуть до бюджету-2016.
Незважаючи на заяву прем’єр-міністра Арсенія Яценюка про те, що він хотів би конфіскувати до держбюджету 40 млрд грн коштів «Сім’ї» Віктора Януковича, ні у вересневому, ні в грудневому проектах держбюджету про це ні слова. Хоча в бюджеті-2015 є окремий рядок доходів: «конфісковані кошти та кошти від реалізації конфіскованого майна, які були отримані корупційними методами». План 1,5 млрд грн.
Замість висновку
Аналіз проекту бюджету-2 016 показує, що формально податкове навантаження на економіку після реалізації реформи Яресько дійсно виросте. Як вже зазначалося – доходи держбюджету підвищаться на 48,2 млрд грн порівняно з проектом бюджету на чинній податковій базі. Однак повну картину можна побачити тільки, якщо включити в розрахунки доходи місцевих бюджетів і Пенсійного фонду. А ось у цій сфері все не так однозначно.
Через майже двократне зниження ЄСВ трохи меншими темпами (з урахуванням зростання номінальних зарплат) скоротяться власні надходження Пенсійного фонду. Щоб покрити «дірку» і продовжити виплату пенсій у повному обсязі, державний бюджет збільшить фінансування ПФУ більш ніж удвічі – з 80 млрд грн до 165 млрд грн. Якщо врахувати цей факт реального зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, то загальна сума податків, яку населення і бізнес заплатить до держбюджету і бюджету Пенсійного фонду, навіть знизиться.
PS За інформацією співрозмовника в Мінфіні, уряд в ході узгодження податкової реформи з парламентом може відмовитися від збільшення ПДВ на ліки. Для них ця норма не принципова, оскільки, позбувшись додаткового доходу у розмірі 10,4 млрд грн, автоматично відпаде необхідність у виділенні компенсації населенню в розмірі 10,4 млрд грн на покриття витрат через подорожчання ліків. Реалізації цієї ініціативи може виявитися такою, що містить корупцію, а єдина причина, чому Мінфін спочатку її запропонував, – спроба ввести єдину ставку ПДВ на всі товари.
Садовничий Вячеслав
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
