1268
Стагнація рітейлу: Українці витрачають все менше
— Особисті фінанси
Українці все менше витрачають в магазинах. За даними Держстату, за 9 місяців 2015 р обсяг роздрібного товарообігу скоротився на 23% – до 828, 7 млрд грн. (у порівнянні з аналогічним періодом 2014-го). Причини зрозумілі – у людей банально немає грошей.
І ця тенденція вже позначилася на активності продуктового рітейлу. «Цього року мережі поставлять свого роду антирекорд за кількістю нових торгових точок. Якщо, приміром, в 2013 р вони відкрили 451 магазинів, а в 2014 р – 397, то з початку нинішнього року – лише 242», – повідомив директор компанії GT Partners Ігор Гугля.
Мережам нікуди рости
Лідерами з розширення в цьому сезоні передбачувано стали два найбільших вітчизняних рітейлера – «АТБ» і «Фоззі груп». На сьогоднішній день їх мережі налічують 757 і 508 торгових точок відповідно, уточнив Ігор Гугля. «Ми відкрили цього року 43 точки. Розглядаємо різні варіанти, у тому числі, і покупку магазинів у інших мереж. Головне, щоб площі відповідали нашим вимогам », – сказала начальник відділу зі зв’язків з громадськістю корпорації «АТБ» Ганна Лічман.
Але активізувалися також дрібні оператори. Скажімо, на третьому місці за темпами розвитку – луцька мережа «Наш край», яка зуміла відкрити 25 торгових точок, збільшивши їх загальну кількість до 188. 13 магазинів запустила київська мережа «Лоток», 12 – львівська «Рукавичка».
У той же час багато в недавньому минулому «міцних середнячків», навпаки, «худнуть». «Із сотні мереж, що працює в Україні, скорочувалися в цьому році не менше десяти», – зазначає Ігор Гугля. Не обійшлося і без гучних банкрутств. Нещодавно господарський суд Дніпропетровської області визнав банкрутом і запустив процедуру ліквідації продуктової мережі «Амстор». На майно прогоріла компанії претендує 20 кредиторів, які розраховують повернути свої 2,4 млрд. грн. (притому, що активи боржника становлять 1,3 млрд.)
Магазини біля будинку проти супермаркетів
Дрібніє не тільки рітейлерський пул, але й самі магазини. Однією з головних тенденцій цього року став динамічний розвиток такого формату як «магазин біля дому». Саме невеликі торгові точки (до 400 кв.м) зайняли 62% в структурі всіх нових магазинів. Ігор Гугля пояснює цей факт, під-перше, широким вибором вільних майданчиків компактного розміру, по-друге, невеликої окупністю таких об’єктів (порядку 2 років). «Дробити» рітейлерів змушують і купівельні переваги. Якщо раніше українці затарювалися продуктами, як мінімум, на тиждень, тому не лінувалися їхати у великі моли, то зараз купують строго за потребах.
Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що в моді не тільки «магазини біля дому», а й максимально спеціалізовані торгові точки: молочні, м’ясні, овочеві та ін. «За підсумками року невеликий торговий формат напевно відвоює у великої не менше 5% ринку. Таким чином частка «великого» рітейлу скоротитися з колишніх 55% до 50%, хоча до цього з року в рік стабільно росла », – запевнив Дорошенко.
Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що в моді не тільки «магазини біля дому», а й максимально спеціалізовані торгові точки: молочні, м’ясні, овочеві та ін. «За підсумками року невеликий торговий формат напевно відвоює у великої не менше 5% ринку. Таким чином частка «великого» рітейлу скоротитися з колишніх 55% до 50%, хоча до цього з року в рік стабільно росла », – запевнив Дорошенко.
Постачальники образилися
Втім, на думку Дорошенка, купівельні переваги і економічна вигода – це далеко не головні причини, за якими невеликий рітейл отримав фору. За його словами, багато мереж попросту розсварилися з постачальниками, тому охочих забезпечувати їх товаром різко поменшало.
«Остаточно відносини зіпсувалися в лютому минулого року, коли почалися валютні «гойдалки». Тоді багато компаній влетіли у величезні збитки. Але їм навіть не дозволили змінити ціну на свій товар: для узгодження нових прайсів потрібно було дочекатися розпродажі старої партії і витратити ще 1-1,5 місяця на переговори. При цьому мережі вимагали довозити продукцію, погрожуючи у разі відмови від поставок штрафами. Тому ряд компаній або взагалі відмовилися працювати з супермаркетами або звели це співробітництво до мінімуму », – розповів Олексій Дорошенко.
«Остаточно відносини зіпсувалися в лютому минулого року, коли почалися валютні «гойдалки». Тоді багато компаній влетіли у величезні збитки. Але їм навіть не дозволили змінити ціну на свій товар: для узгодження нових прайсів потрібно було дочекатися розпродажі старої партії і витратити ще 1-1,5 місяця на переговори. При цьому мережі вимагали довозити продукцію, погрожуючи у разі відмови від поставок штрафами. Тому ряд компаній або взагалі відмовилися працювати з супермаркетами або звели це співробітництво до мінімуму », – розповів Олексій Дорошенко.
Проблему визнають і самі мережі: «Інтерес постачальників частково перемістився з великих мереж на немережеві магазини, оптові бази і ринки», – зауважила представник ТЗ «Брусничка» Яна Лестева.
У «малюків» ціни нижчі
Ті ж, хто раніше орієнтується на продуктові мережі, закладають у вартість товару всі можливі ризики. Тому, якщо раніше найбльші моли могли похвалитися найнижчими розцінками, то зараз все частіше продукція дешевше в невеликих спеціалізованих крамницях, які працюють безпосередньо з виробниками і акуратно з ними розраховуються, за що отримують знижки.
«У «малюків» ціни можуть бути нижчими на 10-20%, що додатково приваблює покупців», – підкреслив Дорошенко.
«У «малюків» ціни можуть бути нижчими на 10-20%, що додатково приваблює покупців», – підкреслив Дорошенко.
Куди ходити за покупками
У наступному році вітчизняний рітейл продовжить стагнувати, упевнені аналітики. Розширюватимуться поодинокі мережі, в тому числі, за рахунок поглинання менш успішних колег. «Не виключені й нові банкрутства», – вважає Ігор Гугля.
Але при цьому він допускає вихід на ринок нових невеликих операторів, наприклад, як київська «Бджілка- Маркет», що почала роботу в столиці цього року.
Активізуються й приватні торговці, які будуть відкривати все нові й нові «магазини біля дому». «Посилення конкуренції може нарешті змусити рітейлерів боротися за покупця не маркетинговими «пастками», а насамперед ціною і якістю послуг», – вважає Олексій Дорошенко.
Адже зараз, за його даними, націнка рітейлерів на цілий ряд товарів досягає 30-45%, так що рухатися в ціні їм явно є куди.
Людмила Ксенз
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
Також за темою
Топ-області з найбільшою кількістю вакансій із проживанням
Як змінити банківські реквізити для виплати пенсії онлайн
Колекціонування чи інвестування монет: які плюси й мінуси
Коли вигідно купувати квитки Укрзалізниці
Скільки в середньому заробляють кияни
Декларації про майно і доходи: де живе найбільше «мільйонерів» в Україні (інфографіка)
