0 800 307 555
0 800 307 555

Стабільність по-новому: Чому дешевшає гривня

Валюта
2718
Готівковий валютний ринок переступив позначку в 25 гривень за долар, а міжбанк впевнено прагне до 24 гривень за одиницю американської валюти.
Делегація НБУ тим часом летить з робочим візитом в Нову Зеландію – вивчати кращі світові практики запровадження режимів інфляційного таргетування.
Щотижня від українського Нацбанку надходять тільки хороші новини. НБУ регулярно рапортує про те, що населення продає менше валюти, ніж купує; золотовалютні резерви зростають; спостерігається приплив депозитів і платіжний баланс урівноважений. Словосполучення «макроекономічна стабілізація» з вуст чиновників різних економічних відомств звучить навіть частіше, ніж «стабільність» за часів Миколи Азарова.
Ще недавно регулятор заявляв про надлишок валюти на ринку, у зв’язку з чим ініціював нові валютні аукціони, за допомогою яких він повинен був наповнювати ЗВР. Тоді курс гривні знаходився в задекларованому Нацбанком коридорі по відношенню до долара – 21-22 грн.
Ряд банкірів тоді сприйняли цю ідею скептично з кількох причин: НБУ помітно відстав у реальних діях від своїх обіцянок зняти адміністративні обмеження з ринку, і тому, за словами учасників ринку, не зовсім доречно було заявляти про надлишок валюти, коли банкам раніше заборонено купувати в позицію валюти більше, ніж 0,1% від регулятивного капіталу. Готівковий ринок валюти з-за адміністративних обмежень все ще залишається в тіні. Крім того, НБУ урізав заявки від імпортерів.
Тим не менш, в Нацбанку зберігали оптимізм. «Купувати валюту без ризику негативного впливу на обмінний курс гривні регулятору дозволяє багатомісячна стабілізація валютного ринку, а також очікуваний значний приплив в країну валютної виручки від продажу нового врожаю», – наголошувалося в повідомленні НБУ. І вже тоді міністр фінансів Наталія Яресько створила девальваційні очікування, оголосивши про те, що до держбюджету закладено курс 24 гривень за долар. Яким чином, при таких настроях, регулятор очікував побачити збільшення експортної виручки на міжбанку, залишається загадкою.
Через кілька тижнів обмінний курс почав активно рости. Готівковий ринок наблизився до позначки в 24 гривні за долар. Виправданням зростання курсу були майбутні вибори. Хоча більшість аналітиків сподівалися на розсудливість Нацбанку і розраховували, що він докладе зусиль до того, щоб повернути курс гривні до колишніх позначок, щоб у населення і бізнесу не виникало девальваційних очікувань перед кожними виборами, які в Україні тепер очікуються із завидною регулярністю.
Вибори пройшли, однак готівковий курс вже навіть перевищує той, на основі якого розраховується державний бюджет 2016 року. Регулятор поки що обмежився декількома аукціонами з продажу валюти, які повинні були усунути «надмірні валютні коливання». Однак, якщо судити про їх ефективності на основі фактичної вартості нацвалюти, то вона близька до нульової.
Що ж провокує зростання обмінного курсу? «Як і раніше, зростання курсу долара на міжбанківському валютному ринку провокується перекосом попиту та пропозиції. Адміністративні заходи НБУ і постійне обмеження регулятором покупок валюти імпортерами вже не так ефективні під впливом фундаментальних чинників », – констатує начальник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко. Аналітик відзначає, що сезонний приплив валютного виторгу від агрокомпаній скоротився, а падіння цін на сировинні ресурси значно зменшило експортну виручку українських компаній – зокрема, металургів.
Начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін перераховує інші фактори: додаткова емісія для НАК «Нафтогаз України» і для ФГВФО (56,5 млрд гривень з початку 2015 року), проблеми сезонності деякої ключовий експортної виручки, а також відсутність довіри населення і бізнесу до нацвалюті і банківській системі. «Останній фактор був тільки підсилений виборами. До всього цього варто додати ще й зволікання з реформами, через що прямі іноземні інвестиції не поспішають в Україну », – підкреслює Перелигін.
При цьому перекоси зберігаються навіть незважаючи на те, що Україна вже практично не платить за своїми зовнішніми боргами. Виникає логічне запитання: чому ще зовсім недавно НБУ заявляв про те, що очікує надходжень валютної виручки від експортерів, що дозволить йому скуповувати з ринку її «надлишки»? Це породжує додаткову проблему: постійні розбіжності вербальних інтервенцій з дійсністю підривають довіру до національної валюти як у фінансового ринку, так і у населення.
Крім слабкості прогнозів регулятора, стає очевидним і відсутність у нього ефективних інструментів для утримання курсу національної валюти на раніше обумовленої позначці. У такій ситуації гривня просто втрачає свою накопичувальну функцію. Враховуючи те, що НБУ не в змозі контролювати не тільки курс національної валюти, а й інфляцію – прогноз по якій він переглядав кілька разів і вона за підсумками року все одно буде вище декларованої – ситуацію не рятують навіть високі ставки за гривневими депозитами. Приплив валютних депозитів, до того ж, все ще обмежений адміністративними заходами Нацбанку.
На думку нинішнього керівництва НБУ, слабкість національної валюти обов’язково повинна призводити до зростання експортного потенціалу та імпортозаміщення. Хоча, як показали останні два роки, для української економіки це явно не аксіома. Девальвація негативно впливає в тому числі і на можливість України обслуговувати свої валютні зобов’язання, а також призводить до подорожчання критичного імпорту, в результаті чого проблеми в енергетичному секторі країни поглиблюються. Однак в регуляторі на цьому намагаються не акцентувати увагу.
В арсеналі фінансових властей країни є кілька виправдань. Перше – це війна. А друге – вимоги МВФ. Втім, можливо, у Фонді вже почали розуміти, що їх рекомендації часто нівелюються високою корупційної складової в українському держапараті. Відповідно, наступний транш від головного кредитора України виявляється під питанням.
«Оскільки поліпшення бізнес-клімату немає, залучення європейських виробників в Україні не зрушується з мертвої точки. У результаті надходження валюти в країну обмежена (не розвивається експорт і немає інвестицій). Без допомоги МВФ і донорів пропозиція валюти на українському ринку буде серйозно обмежена », – прогнозує голова правління великого банку з європейським капіталом на правах анонімності. Так, якщо Україна не отримає до кінця року черговий транш, формування ЗВР відстане від обумовленого з Фондом сценарію, як мінімум, на $ 4-5 млрд.
Але головна проблема не в тому, що Україна знову не виконає формальні умови кредиторів. Через два роки співпраці з МВФ стратегія держави у монетарній політиці викликає багато нарікань і може призвести до непередбачуваних соціально-економічних наслідків. А візит делегації НБУ в Нову Зеландію з метою повчитися введенню режиму інфляційного таргетування може виявитися марним.
Олександр Моісеєнко, Ольга Левкович
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас