0 800 307 555
0 800 307 555

З елементами суб'єктивізму: Як НБУ буде виводити з ринку невеликі банки

Кредит&Депозит
646
Минулого тижня Нацбанк переключив свою увагу з найбільших банків на невеликих учасників ринка.
Він зібрав керівників 92 банків, які сумарно займають 10% ринку, і нагадав, що їм потрібно збільшити статутний капітал до 120 млн грн.
“Перед дрібними банками ми ставимо ряд вимог: збільшити до середини 2016 капітал до 120 млн грн, цей капітал повинен бути реальним, розкрити кінцевих власників, зменшити частку інсайдерських кредитів і головне – не займатися протизаконною діяльністю.
У НБУ нульова толерантність щодо схемних дій банків. Нацбанк має можливість виводити такі банки з ринку за день, навіть без етапу віднесення до категорії проблемних “, – заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва.
На 1 жовтня капітал менше 120 млн грн був у 21 банку з третьої і четвертої груп. Банк “Контракт” був визнаний неплатоспроможним вже після цієї дати.
Недостатньо капіталу у Полтава-банку, “КРЕДИТВЕСТ”, “Асвіо банку”, МетаБанк, “Трасту”, Артем-банку, Агрокомбанку, “Банку український капітал”, Полікомбанку, Інвестбанку, Акордбанк, Регіон-банку, “Траст-капіталу”, “Велеса”, “Фамільний”, КІБ, “Земельного капіталу”, “Кредит оптима банку”, Українського банку реконструкції та розвитку, “Альянсу”.
Причому більша їх частина, за інформацією НБУ, має непрозору структуру власності. Значить, вони знаходяться в зоні ризику. Серед таких установ – “Альянс”, Полікомбанк, Інвестбанк, “Земельний капітал”.
“Деякі власники сподівалися, що НБУ продовжить терміни докапіталізації. Система переживає не найкращі часи. Навіть акціонерам найбільших банків складно знайти кошти, а у власників невеликих установ за спиною немає прибуткового бізнесу, який би генерував потоки. Однак наша думка нікому не цікаво”, – розповів співрозмовник з одного дрібного банку.
Під загрозою закриття опинилися не тільки недокапіталізовані установи. У своїй класифікації невеликих банків регулятор виділив кептивні – “кишенькові” – банки, що обслуговують своїх власників, схемні – учасники “обнальних” операцій, і банки, провідні ризикову діяльність.
Кожній групі доведеться виживати по-своєму
Кептивні банки будуть змушені зменшити обсяг кредитування пов’язаних осіб. Для цього їм доведеться або об’єднуватися з іншими банками, або вимагати від позичальників повернення виданих кредитів. При цьому налагодженого механізму об’єднання банків, що належать різним власникам, в Україні немає. Наскільки успішними буде цей процес, поки незрозуміло.
У схемних банків варіантів вижити ще менше. Їм потрібно припинити займатися незаконною діяльністю, інакше Нацбанк може їх вивести з ринку.
Найцікавіша ситуація у “ризикових” банків. 13 листопада НБУ роз’яснив, які операції є ризиковими, і за що регулятор може застосувати санкції.
Порушенням може стати проведення операцій, які не мають економічної доцільності, кредитування пов’язаних з банком осіб, проведення операцій з цінними паперами, у яких є ознаки фіктивності, надання регулятору недостовірної інформації.
Посилено і функції фінансового моніторингу банків
Наприклад, вони повинні контролювати фінансові операції публічних діячів та осіб, пов’язаних з публічними діячами. Якщо у банку не буде документально підтверджених відомостей про походження коштів, тоді такі операції можуть бути визнані ризиковими, а сам банк потрапить під санкції.
Перелік ризикових операцій ошелешив банкірів: деякі пункти включають елемент суб’єктивності. Під санкції можуть потрапити навіть ті невеликі установи, які НБУ визнав ринковими. Таких менше половини з 92.
“Наш банк часто виступає третьою стороною в операціях типу “світч”. Наприклад, якщо у банку А закриті ліміти з кредитування на банк Б, тоді операцію можна провести через нас. У Європі це стандартна операція. Посередник за участь у таких операціях часто не отримує ніякої пробули.
Якщо ми не будемо брати за це гроші, регулятор може звинуватити нас у скоєнні економічно недоцільної угоди. А якщо будемо брати за це комісію, то нас можуть звинуватити в спекуляціях. Як поступати? “- Задається питанням співвласник одного з маленьких банків.
Така ж дилема може виникнути і при класичному кредитуванні.
“Ми можемо знизити корпоративному клієнту вартість кредиту, якщо він перейде на обслуговування в наш банк і переведе до нас свої фінансові потоки. Однак регулятор може порахувати таку операцію економічно необґрунтованою, і тоді ми можемо позбутися ліцензії”, – пояснює співрозмовник.
Вікторія Руденко
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас